Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Василя Ковпака

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Є три поняття Церкви, Ромку. Сподіваюся, що ви знаєте і шануєте усі три.

Це вже ви, Ромку, задалеко заїхали.
Я розумію, що у вам брак аргументів, але все одно варто стримувати свої емоції.
О.Ковпак належав до цієї Церкви за його власним вибором, як і інші люди. Він порушив закони Церкви, якій присягнув послух.
І ви потураєте гріх інший людини. Якщо вам так каже совість, амінь. Але тримайте то при собі будь ласка.
З вами говорять спокійно і терпеливо. То і ви за рамки не виходьте.

До чого тут Бог, кажете? А до чого Бог у справі о.Ковпака? Невже там Бог? Чи просто чиясь гордість?

Те все, що ви говорите щодо Гузара (якого ви взагалі не знаєте, і за образу якого я вам мінуса поставила, shame on you) та інших із церковної влади можна обернути і 100-відсотково вжити щодо о.Ковпака. Усе те погане, чим ви так сиплете, стосується повною мірою і його. Невже ви цього не бачите?
ЩО ви захищаєте? Може, віру? Може, Бога?
Ні, Ромку. Ваш захист ні до одного, ні до другого не має ніякого відношення.
Того ви такий неспокійний.
А жаль.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Церква - не Гузар. Гузар - церква. Так є сьогодні, а завтра може бути по-іншому.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Бог тут дійсно ні до чого.Але,якщо Ви називаєте повагу і визнавання о.Ковпака священником смертним гріхом,то як тоді назвати весь бюрократичний інститут церкви?

Гузар - звичайна людина.Чиновник.Який не зробив нічого видатного ні для церкви,ні для українського народу.І те,що він кардинал,ще не робить його церквою.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Чому Ковпак не покаявся ще коли були попередження? Чому не повернеться до церкви? Чому так сильно пропагує свою гордість?
Ні, Ромку, смертним гріхом є потурання гріха іншого.

Додано через 1 хвилину

А ніхто й не каже, що Гузар церква. Гузар чудова добра людина. Людина, від якої йде Боже тепло і Божий мир.
Справа Ковпака і його вчинки мають суто мирський характер, з моєї точку зору, там Божого мало.
Я вам вже не знаю скільки разів казала, що Ковпака Рим засудив. А ви читаєте і бачите лиш те, що хочете. Або вам щось очі засліпило, не знаю.
Просто ваша поведінка не є надто гідною, що мені сумно. Але то все тільки підтверджує, що у тій ситуації нечистий пальці мачав, бо правдивий пастир на місці Ковпака повівся би зовсім інакше.

Мені то дуже сумно, що люди аж настільки все заземлили і відійшли від усього Божого.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

А ви пане вважаєте,що церква існує без священників?Чи ви за ту церкву, де священники ідуть зломами і дрелями ламати двері до святині?Напевно ви дійсно не все розумієте.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Миху, Гузар - глава Церкви, а не Церква.

Додано через 2 хвилини

Слухайте, то в чому проблема.
Просто Ковпак і його парафіяни більше не є католиками і не належать до Католицької Церкви. Якщо це за їх власним вибором, то годі кричати. Визнайте вирок Риму і будьте собі лефевристами.
Чого до Католицької Церкви претензії?

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Всі беріть приклад!Отак повинні поводитись нежовчні християни.

Чи,може цього не було?Моя мама дотепер має синяк,поставлений одним із тих християн.

Та то навіть не емоції,а лише підтвердження того,в чому я був впевнений.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Якщо ви в чомусь переконаний, то про це тим більше можна говорити спокійно.
Я з вами дуже спокійно говорю, бо теж знаю, на чому стою.
Одне знаю точно. Ви не посередині, як би вам здавалося, може. Ви на одній зі сторін.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Я спокійно ще раз стверджую:"Бог то одне,а церковна система то зовсім іншеІМХО

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Правду вам кажуть, якщо лди знають про екскомуніку і на неї незважають то грішать. А Рим звернувся так само і до мирян дикретом де говориться, щоб кожен вважав на свої дії

Додано через 5 хвилин

пане Романе ви обережніше з вашими висловлюваннями. Ніхто не говорить, що Гузар є Церква. Ми повинні його поважати як свого патріарха, главу нашої Церкви, як свого батька. Поважайте його і слухайтесь, бо він буде на страшному суді за таких як ви відповідати. Його Господь поставив провадити люд до неба, а ви його не бажаєте слухати. Тому знайте, що він є ваш батько.!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Хотіла би, аби люди, котрі за Ковпаком стоять знали лише одне (якщо для них важлива належність до Католицької Церкви).
Слідуючи за Ковпаком, вони стають схизматиками, бо то є їхній свідомий вибір. Вони не мають права причащатися в будь-якому католицькому храмі, поки не покаються (перед правдивим священиком Католицької Церкви). Якщо ж вони причащатимуться без покаяння, то кожного разу чинитимуть важкий гріх. І повторю, що шлюб та сповідь недійсні. Якщо хтось із членів КЦ причащається у схизматиків, має посповідатися з цього, перш ніж приступати до Причастя у католицькому храмі.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

На превеликий жаль я в нього не сповідався...

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Ще не все втрачено. Ваш вибір це завжди лише ваш вибір. Що вам Церква і її закони?
До речі, там о.Ковпак каже, що не можна йти проти приписів писаних чи не писаних. Ну, то і канонів то теж стосується, на жаль, для нього. А то лиш усе під себе підпасовують. Палка все два кінці має.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Але не священиком УГКЦ. Саме тому, що він порушив "якісь ваші церковні закони". Крапка.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

+1
Саме про це я намагаюся сказати вже кілька сторінок поспіль. не доходить...:no:

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Консультант повністю висловив і мою думку.Приєднуюсь і підписуюсь.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

І не дійде. А чого? Бо наші люди завжди вважали, що можуть і мають вчити священика як кадилом махати.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Дорогі учасники форуму, ми трохи далеко відійшли від теми нашої дискусії. Вирок був проголошений, як говориться в прислів"ї: "Після бою руками не махають" і ми маємо прийняти його. Можливо, о. Ковпак був добрим священиком, але він перестав бути ним з проголошеням вироку. Церква, яку заснував Христос, має на меті не виключати людей із своєї співльноти, а пригортати, об"єднувати, але Вона не може не реагувати на те, що протирічить її завданню, і як, не прикро, для добра цілої спільноти мусить йти на такі важкі кроки.

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

та прошу дуже. тільки це якраз називається індивідуалізмом - одне з тих нових віянь в західній церкві (та й у нас вже має місце), котре так критикують Ковпак і левфевристи. Так скажіть, що Ви не католик, а будуєте свою віру на власному розумінні Біблії, і предмет дискусії зникне сам по собі...

Подвійна мораль виходить, Ромку. З одного боку, Ковпак висловлює претензії церкві за відхід від традиції, тобто фактично своєрідне вільнодумство, але з іншого боку, коли церква по відношенню до нього виступила принципово, дотримавшись всіх канонів, то це вже його теж не влаштовує...

 

Відповідь: Сповіщено про остаточний вирок з карою великої екскомуніки для свящ. Васил

Про “церковне” підпорядкування священика Василя Ковпака
Стаття із "ЛГ"

ВІД РЕДАКЦІЇ “Газети”:
Інформація про велику екскомуніку для священика Василя Ковпака з Рясного викликала значний суспільний резонанс, чимало схвальних і критичних відгуків. Зазвичай вони дуже емоційні й апелюють до оцінок і стереотипів, а не фактів. Тому публікуємо текст митрофорного протоієрея, доктора Михайла Димида, який пояснює, що послужило підставою для рішення єпископату УГКЦ.

Василь Ковпак народився 11 січня 1967 р. у селі Бірки Яворівського району Львівської області. Хіротонізований на ієрея 3 грудня 1989 р. владикою Софроном (Дмитерком) у стані целібату (тобто неодруженим – “Газета”). Навчався в Івано-Франківському теологічно-катехитичному духовному інституті (1992-1993 рр.). Душпастирське служіння виконував як адміністратор храму пресв. Євхаристії у м. Львів-Рясне ІІ (до 23 липня 2001 р.), храму святих Петра і Павла м. Львів-Рясне (від 21 травня 1993 р. до 9 лютого 2004 р.) і як адміністратор храму Вознесіння Господнього смт Івано-Франкове Яворівського р-ну (від 20 квітня 1992 р. до 9 лютого 2004 р.). Був протопресвітером Залізничного протопресвітерату м. Львова (від 4 січня 1995 р. до 23 квітня 1998 р.).

Перша задокументована догана свящ. Василеві Ковпаку, підписана Владикою-помічником Любомиром (Гузаром), датується 26 грудня 1999 р. і звучить так: “За протизаконне відправлення Богослужінь на терені чужої парохії в чужій єпархії – смт Богородчани Івано-Франківської єпархії – та за виголошення проповіді, яка спричинила до підбурення вірних, до відчуження від їхнього Владики”. На це 30 грудня 1999 р. слідує “Визнання Віри і присяга”, де свящ. Василь Ковпак своїм підписом засвідчує: “Присягаю послух святішому вселенському Архієреєві Івану Павлові ІІ, Папі Римському та Блаженнішому Патріархові й Митрополиту Мирославові Івану та їх наступникам”, а також: “І не буду переселюватися на іншу парохію чи до іншої єпархії без пастирського на це благословення”.

Наприкінці 2001 р., з нагоди 35-ліття уродин свящ. Василя Ковпака, декілька людей звернулися до Патріарха Любомира з проханням надати йому “гідність отця-пароха нашої церкви”, мотивуючи це тим, що: “неможливо опустити той період його життя, коли він, маючи 14 років (1980-1989 рр.), знайшов свою стежину до переслідуваної, гнаної, стражденної катакомбної Греко-Католицької Церкви, де формувався яко майбутній священик упродовж 9 років під опікою Владики Дмитерка, Єпископа Якова Тимчука, о. Макарія Греня та разом з ними, наражаючись на повсякденну небезпеку (Богослужіння відправляли здебільшого вночі), стояв біля колиски її відродження, легалізації в умовах панування войовничої атеїстично-більшовицької влади й Московського патріархату”.

Натомість свідчення очевидців підпільного періоду та виходу на волю УГКЦ звучали дещо по-іншому, про що тут наведемо два епізоди.

Повернувшись із військової служби 1987 р., в рік великих суспільних змін, Василь Ковпак ходив до православного храму Різдва Пресвятої Богородиці в Брюховичах. Він мав намір вступати в Ленінградську семінарію Російської Православної Церкви, до якої його готував свящ. Ярослав Ощудляк. У храмі допомагав панові Курці, місцевому дякові, про що можуть засвідчити мешканці Брюховичів і Бірок, які в той час становили одну парохію. Згодом Василь Ковпак став активним прихожанином Львівської римо-католицької катедри, де любив голосно співати в перших рядах під балдахіном.

Коли Василь Ковпак іще не був священиком, розпочали відправи святих Літургій перед храмом Кармелітів босих (нині св. Михаїла). На очах чисельної громади вірних він відпихав від престолу ісповідника віри, людину, яка впродовж періоду переслідування зазнала гонінь і тортур, світлої пам’яті ієромонаха Євстахія (Смаля) ЧНІ, на що чернець-редемпторист, якого на це Богослужіння поблагословив архієпископ Володимир (Стернюк), покірно заплакав і відійшов, нічого не сказавши.

Треба зазначити, що брак студій і молодий вік на момент хіротонії (23 роки) не додали священикові стабільності, тому що він увійшов до третього Чину Святого Василія Великого, де й вибрав собі ім’я Венедикт, був його провідником, а потім звідти виключений.

Урешті-решт, після звернення групи вірних про підвищення свого душпастиря 31 грудня 2001 р. на адресу свящ. Василя Ковпака прийшла відповідь від управління Львівської Архієпархії:

“Прохання вірних буде взяте під увагу, якщо Ви: 1. Напишете зречення з уряду адміністратора Церкви Вознесіння Господнього в смт Івано-Франкове; 2. Перестанете запрошувати священиків з інших Єпархій, які публічно оскаржують тих душпастирів і вірних, які моляться українською мовою; 3. Якщо особисто будете відправляти Богослужіння, включно з Літургією в себе на парохії, як українською, так і старослов’янською мовами, об’єднуючи у такий спосіб усіх вірних своєї парохії”.

Наступні дві догани з’явилися 5 березня 2003 р. А 3 листопада 2003 р. відбувалася остання з декількох попереджувальних розмов свящ. Василя Ковпака та Його Блаженства Патріарха Любомира.

Тим часом без благословення та проти висловленої позиції свого єпископа за ініціативою свящ. Василя Ковпака з’являються на світ такі твори: “Священиче братство святого священномученика Йосафата”, “Семінарія”, “Монастир збунтованих черниць”, журнал “Дзвін з Фатіми”, книга “Переслідувана традиція”. Все це відбувається за “благословення” колишнього римо-католицького священика Бернарда Фельє, який представлявся “католицьким і традиційним єпископом”.

.9 лютого 2004 р. Блаженніший Патріарх Любомир оголосив журналістам, що свящ. Василь Ковпак добровільно вийшов з Української Греко-Католицької Церкви. Це повідомлення не донесли свящ. В. Ковпаку, оскільки в УГКЦ немає практики видачі документів людям, які добровільно відійшли від своєї Церкви до інших релігійних громад. Ішлося тільки про ствердження сумного факту та констатування нових обставин.

Після цього повідомлення в пресі слідувало твердження організатора та провідника руху “лефевристів” в Україні свящ. Василя Ковпака, що він не залишав Української Греко-Католицької Церкви, що його “переслідують” задля традиції, а він далі є підвладний Патріархові Любомиру.

Для елементарного спростування таких заяв подаємо до відома священиків і вірних Львівської Архієпархії, інших зацікавлених осіб доброї волі інформацію про деякі фотографії із щомісячника Regina Coeli (“Цариця Неба”) № 146 за лютий 2004 р., що виходить у Канзас-Сіті у США (опубліковані на мережній сторінці УГКЦ www.ugcc.org.ua).

Журнал Regina Coeli є виданням американського округу Товариства Пія Х, його можна прочитати в повному обсязі в інтернеті за адресою: www.sspx.org/RCRpdfs/2004_rcrs/february_2004_rcr.pdf. Товариство Пія Х – це “релігійна конфесія” під керівництвом чотирьох людей: Бернарда Фельє, Бернара Тісіє де Малере, Ричарда Віліансона й Альфонса де Ґаларрета, які себе називають католицькими єпископами. Ці колишні священики Римо-Католицької Церкви покарані Римським Апостольським Престолом великою екскомунікою 12 липня 1988 р. Велика екскомуніка – це анафема, тобто виключення із сопричастя, яка забороняє служити, а також приймати Святі Таїнства. В разі смерті без прилюдного покаяння, є заборона на церковний похорон.

Оскільки ці четверо вдягаються в ризи, вдають католицьких єпископів і творять нові так звані “церковні” та “католицькі” громади, то є схизматиками. Їхня тактика полягає в тому, що вони вишукують людей, які з різних причин потерпали від недостатньої уваги та любові своїх душпастирів у Католицькій Церкві та несуть у своєму серці рану, щоб через зовнішні ефекти й обман їх притягнути до іншого пастиря, який узагалі не належить до Церкви.

Окрім свого американського округу, Товариство Пія Х має й український півокруг, який зорганізував колишній греко-католицький священик Василь Ковпак, під назвою “Священиче Братство святого священномученика Йосафата”. Цей український півокруг підпорядковується польському центру біля Варшави під проводом колишнього римо-католицького священика Стегліна. Головний осередок керування округами знаходиться в Еконі у Швейцарії.

Фотографії із щомісячника Regina Coeli № 146 засвідчують, як священики, які “служать” в УГКЦ, беруть літургічну й іншу участь у зустрічах із Бернаром Тісіє де Малере – єпископом єретичного Товариства. Що найстрашніше – ми бачимо, як колишній римо-католицький священик, нині екскомунікований, діє як єпископ і в Польщі “хіротонізує” українця Володимира Вознюка. Згодом, на основі фотографії, що знаходиться в архіві Львівської Архієпархії УГКЦ, бачимо, як цей “новоієрей” з’являється в Україні та діє вже не як римо-католик, а як священик УГКЦ. На свідоцтві про Хрещення та Миропомазання дитини парохіян храму Пресвятої Євхаристії у Львові-Рясне ІІ написано: “Хрещення та Миропомазання здійснено в храмі пр. Євхаристії. Таїнство здійснив о. Володимир Вознюк. День ангела 10.01.2004 р. Б.”. Свідоцтво видане без підпису та печатки, з неправдивим твердженням, що Хрещення відбулося у храмі, хоча його здійснили вдома.