Спокуси

Як у кого. Не подобається, то не читайте!

 

А як на рахунок поваги до думки іншої людини?

До речі, ви не згідні з тим, що спирт є наркотиком?

 

сама найбільша спокуса це холодна газбулька. пограли в футбол, весь такий як тюлєнь на екваторі, ледве дихаєш і маківка парує. і знаєш шо ти не безсмертний, і всерівно купив собі сидр з холодильника і випив і капєц - голос як в графа дракули і в горлі 17 трудолюбивих китайців грабельками сапають ((
оце спокуса. а ви спирт, баби..

 

аха. Якщо пити постійно воду з холодильника (а я тримаю там навіть зимою, а літом полюбляю і в морозилку засунути) то заселення китайців і пенсильванців не буде.
От і залишається тіко горівка і дівчита. Нє?

Ну не читати то одна справа, інша що коли гортаєш то хоч яскравість монітора скрутити прийдеться. Чи то може в мене очі ніжні такі?!

 

Абсолютно.

Вам треба писати книжки, Дереша в топку.

 

Сьогодні почув одну розповідь на тему спокус.
Реальна жива історія життя людини.

Розказував пастор про долю свого батька і як поганий приклад людини, котра була для того батька авторитетом, зламав його життя.
Батько був справжнім християнином, народженим згори, разом зі своєю дружиною ростили чотирьох дітей, одним словом- зразкова християнська сім"я була. Той батько ніколи не те, що горівки не пив, а навіть пива не пробував ніколи.
Але він мав друга, котрий був пресвітером у протестантській церкві. І так вийшло, що потім вони стали ще й колегами по роботі- працювали експедиторами, розвозили продукти по ресторанах. То були радянські часи, десь 50-ті роки. І якось батько побачив як той його друг пресвітер випив півкелішка горівки, бо пригостили в якомусь ресторані, куди вони привезли продукти. Батько був дуже вражений тим, що пресвітер собі таке дозволив, але той заспокоював його тим, що, мовляв, трошки можна, що то не гріх. Пізніше з часом, дружина того батька стала помічати, що її чоловік став додому приходити з піднятим настроєм, веселим, пізніше виявилося, що він собі вживає алкоголь потрохи. Ще згодом дійшло до того, що чоловік почав сильно пити і то так, що страждали всі від того і жінка і діти. Він відійшов від Бога і тільки пив. Допився був аж до цирозу печінки.
І тут він знову згадав про Бога, почав молитися і каятися в усьому, просив, щоб Бог його помилував. І Бог його дійсно помилував- батько кинув пити взагалі, після того він ще прожив 20років. Але скільки руїни принесла ця його залежність в сім"ю!
До речі, той горезвісний пресвітер, котрий також починав з півкелішка горівки, пізніше ще й почав блудити, втратив сім"ю, дійшло до того було що коли помер, то його навіть не було кому поховати, відвезли на цвинтар і просто закопали...

Я навів цю історію для того, щоб ще раз показати, наскільки сильною спокусою може бути чиїсь приклад, і що все починається з невинного півкелішка...

 

по-перше, я б сказав наступне: не роби собі кумира. Не можна в житті робити собі кумира і рівнятись на нього. кожна людина є унікальна і має свій особистий шлях.

по-друге, що до півкілішка і продовження. Левко, людина має бути досконала. А цей випадок говорить про людину наступне: вона була слабенька у вірі і тут не залежить пила вона 100гр., чи ні. Чому? Бо 100 гр. не може поміняти людське нутро. Якби ця людина не пила тих 100гр., вона б, можливо, не стала алкозалежною, але хіба її стан би був досконалим? Дай їй спокусу і все - людини нема.
Скажіть, Левку, хіба вартує людина Небесного Царства, коли дай їй спокусу і вона вже клюнула?В людини має бути імунітет від спокус і він виробляється на протязі життя. І я думаю, декому навіть вартує вступити мештом в болото, щоб відчути, як то є зле і як то є добре - не вставати у болото.
Мусимо навчитися боротися з спокусами. Як? Головне - з Господом. Самій людині це неможливо.

 

Погоджуюся з цим.
Але все одно, для когось ми все таки є кумирами, як мінімум, батько має бути кумиром для своєї малої дитини. Правда?

Це дуже сильно, коли з дитинства батько своїм прикладом закладає в дітей негативне ставлення до руйнівних і поганих речей.
Я, наприклад, дуже вдячний за це своєму батькові, бо ніколи у своєму житті не бачив свого тата п"яним, чи навіть захмелілим! Вірю, що його приклад точно вплинув на мене десь на підсвідомості.
Чи скажімо, гра в карти. Мій тато ніколи не грав в карти. І пам"ятаю, завжди говорив нам з братом, що цим не варто займатися, що то гріх. Це наскільки сильно заклалося в моїй свідомості, що я так ніколи не грав в карти. На сором можу признатися, що я навіть в дурня не вмію грати. Кілька разів пробував навчитися, коли був підлітком, але в мене так нічого з того і не вийшло...
Тому, батьківський приклад для дитини, я вважаю, є дуже сильним!

І з цим погоджуюся.

І з цим погоджуюся на всі 100%!

А з цим не зовсім.
Є таке місце:
Матв.18:7 Від спокус горе світові, бо мусять
спокуси прийти; надто горе людині, що від неї
приходить спокуса!

Власне, це і ілюструє випадок з тим пресвітером, котрий я навів вище.

А на рахунок, того, чи "вартує людина Небесного Царства, коли дай їй спокусу і вона вже клюнула".
Можу однозначно сказати, що вартує!
Хто без спокус? Немає такої людини, котра би не спокушалася...
Тому
"... коли їжа спокушує брата
мого, то повік я не їстиму м'яса, щоб не
спокусити брата свого!" 1Кор.8:13

 

Зауважте, горе людині, від якої приходить спокуса. Не сказано горе людині, до якої приходить спокуса, а від якої виходить. То є важливо.

А тепер давайте розглянемо приклад.

Є людина, яка схильна до пянки. Але справа в тому, що от хоть вмри, а нагоди\можливостей випити - нема.
Є інша людина, яка схильна до пянки і є нагода і можливості.

Запитаю вас: яка людина є більш духовна? Одна п"є, а інша - ні.
Я думаю, обидва одинакові.

Є ще інший випадок. Людину тягне пити. Спробував і подумав: гм. та це ж бридко не добре - кинув на завжди. Але от питання: якби не спробував - його б постійно тягнуло!!! Ото залежність!!! Невідоме - цікаве, а ще якщо ніззя!!! Значить випив і отримав користь.

Левко, особисто я горівки не вживаю, бо немаю тяги до того діла. Вино - можу, бо воно має смак. Я ніколи за життя не був пяний без памяті. Було, раз перебрав в армії вина, але контролював себе повністю. Зараз можу випити 150-200 гр. вина і не вважаю це за гріх. А от пити понад норму - гріх, як, доречі, і їсти.

 

І горілка, і вино - це етиловий спирт в більшій або меншій концентрації.
А етиловий спирт - це "легальний" наркотик (дивись ГОСТ-72).
І пити його гріх.

http://www.youtube.com/watch?v=t4dlhGd_gXo

 

В кефірі теж є спирт. Гости тут нідочого.

Для чого Ісус воду перетворив у вино в Кані Галилейській, щоб грішили?

 

Класний фільм! До речі, новий, за 2012р.
Дуже рекомендую вам, п.Миху, подивитися.

 

Зауважив.
Так я про таких і говорив.

Я також так думаю.

То ви не вважаєте. Писння так не вважає.
Ви ж ті 150-200 гр.не п"єте так щоб ніхто не бачив, скажімо як ліки?
Але ж ви це вино п"єте на людях, при гостях, в компанії... Правда?
Отже, ви стаєте уже потенційним спокусником для оточуючих вас людей. Тому, уже вам горе, бо, як ви самі і написали, саме від вас уже виходить спокуса:

 

А як вважає Писання? На жаль, ніхто мені не пояснив, чому Ісус перетворив воду не на сік, а на вино. Не пояснили й ви.

Ви мене розсмішили.

Левко, ви їсте в гостях у всіх на виду, правда? А якщо з гостей хтось страждає від спокуси переїдання? Ви ж його спокушаєте! Горе вам, нє? Від вас виходить спокуса.

Левко, я п"ю в гостях вино і хай кожен вчиться пити так, як я: 100-200 гр. вина з вечір. Я даю приклад: як тре пити вино. Я не даю прикладу впиватися, а смакувати вино.
Левко, якщо ви не переїдаєте, як той чудак в рекламі про Мезим, від вас не йде спокуса переїдання. Навпаки, ви показуєте як вміру споживати їжу.

---------- Додано в 20:22 ---------- Попередній допис був написаний в 19:49 ----------

Для чого? Хіба там мова йде про 100 - 200 гр. вина, чи алкоголізм?

 

Їсти- це природна потреба людини.
А вживати наркотик- це трохи інше, нє (с)?

Думаю, що дуже поганий ви приклад даєте!
Уявіть собі, що поряд з вами сидить людина, котра була залежна від алкоголю, але прийшла до Бога і Бог її звільнив від цієї залежності. І ось ця людина уже рік як не п"є взагалі, а тут бачить як ви, християнин, і дозволили собі 100-200гр. вина. Той чоловік думає, собі, що якщо Мих п"є трошки, то значить і мені можна трошки, нічого страшного не станеться. Вам то що, ви не маєте залежності до алкоголю, вам все одно, а до тієї людини знову вертається той дух, бо людина сама дозволила через ті 100- 200гр. йому вернутися. (Знаєте, є в Писанні притча про прибрану хату і сімох ще лютіших духів...)

До речі, алкоголікам, котрі проходять реабілітацію взагалі заборонено пити алкоголь, навіть трошки. Напевне, недарма заборонено? Правда? Більше того, вони ніколи не проходять реабілітацію у своєму рідному місті. Їх відправляють в інші міста, таким чином ізолюють їх від впливу тих людей, компаній, з котрими вони пили...

Так.
Там багато сказано про шкідливість такого т.зв. помірного вживання/смакування вина для того хто його помірно вживає/смакує...
Міфом є те, що помірне вживання є нешкідливим.
Алкоголь шкідливий у будь-якій кількості!

Я також був вражений тим як у фільмі показано вплив навіть малої малої дози алкоголю на дітородження:

Этиловый спирт, будучи отличным растворителем, проникает внутрь яичника и повреждает часть клеток из которых могут быть зачаты дети. И с каждым бокалом алкоголя процент пораженных клеток возрастает. И может получиться так, что через несколько лет оплодотворится именно та клетка, которая была отравлена тем самым бокалом шампанского на выпитого на Новый год. А этот бокал может дать начало ребенку с серьйозными умственными или физическими отклонениями.

 

пити - теж природня потреба людини, а цукор - біла смерть, нє?

---------- Додано в 21:46 ---------- Попередній допис був написаний в 21:45 ----------

Я вам про їдження написав те саме. Не їжте в гостях!!!!

 

По ДСТУ ( український ГОСТ))) в квасі має бути спирту етилового ДО 1,2%. А в "Арсентіївському" є аж 2,1%. І нічо - діти тєгнут аж бігом.
Але ж то не жарт - то є тіко в 2 рази менше, ніж в пиві......

---------- Додано в 22:55 ---------- Попередній допис був написаний в 22:53 ----------

Кажуть дохтори : "Алкоголь в малих дозах корисний в будь-якій кількості" )))

 

А кіко квасу випє дитина, а кіко пива дорослий?

---------- Додано в 22:37 ---------- Попередній допис був написаний в 22:32 ----------

Левко, ми про душу говоримо, чи про тіло?

Якщо про тіло, можу погоджуватись, але ми говоримо про душу.

-------------------------------------------------------------------------------------

Доречі, я передбачав, що про Кану Галилейську ви промовчите.
Доречі, Ісус Христос вживав вино.

 

Це міф радянських часів.
Дохтори так не кажуть.

Алкоголь-наркотик і навіть в малій кількості має прямий вплив на психічний, емоційний стан людини, тобто на душу.
Їжа, яку ви так любите порівнювати з алкоголем -не наркотик. Від їжі не захмелієш, скільки би ви не їли. Правда?