Спокуси

Відповідь: Спокуси

але чи не ти мене називала колись буковинським батяром?

 

Відповідь: Спокуси

Маєш добру пам"ять. Підловив мене на моїх же словах . Ех!

Але повернімося до теми. Василю, а сам ти людей спокушуєш, от жіночок вищезгаданих, наприклад, як вважаєш?
Бо я, якщо відверто, теж (навіть інколи ненапряму, не бажаючи цього) буваю для декого спокусою, що є зле, зрозуміло .

 

Відповідь: Спокуси

та нічого це моя манера вводити сітки спокус, я до них дуже уважний та гнучкий!

Безперечно, спокушаю, я як демон, можу навіть до донкіходства дійти.
Вважаю любові без спокуси не буває...

Безсумніву, ти маєш прихильників, але чи це тебе насправді тішить, чи ти сумуєш від цього?

 

Відповідь: Спокуси

Ми на цій гілці стараємося зі спокусами боротися, а ти їх відкриваєш у позитивному світлі. І не порівнюй себе зі злими силами, то є по-перше, на мою думку, небезпечно, по-друге також нерозумно. Вибач, може мої слова звучать трохи грубувато (чи неприємно), але то тому, що бажаю тобі добра лише .
Подобатися чоловікам чи жінкам - це природньо, мати неповторний шарм і таким чином притягувати протилежну стать до себе. І це мені у людях навіть дуже імпонує. Але свідомо йти на спокушування когось не варто. Бо це для віруючої людини гріх, який матиме потенційно погані наслідки.

 

Відповідь: Спокуси

Цікава думка, робити лише те, що подобається і чого хочеться в дану мить - от це дивіз! --- чі це не гусарства клич!
ЗІ : я не така вже й віруюча людина щоб позбавити себе можливості бути господарем свого життя!

Додано через 1 хвилину

Бьет значит - любит!

 

Відповідь: Спокуси

робити лише те, що подобається і чого хочеться в дану мить

А це тут до чого?

(Я мала на увазі - читати, писати листи, слухати музику, йти в гості, варити каву, їхати на природу, дивитися добрий фільм, наприклад, але напевне "кожен думає в міру своєї зіпсутості )

 

Відповідь: Спокуси

просто процетував вас, я теж такої думки...от і все не обов"язково думати про мене погано, я щиро вірю, що ви не думаєте, що я вас хотів образити шановна пані Черешенька!
Доречі моя зіпсутість це винагорода, за праведне життя у реалі!

 

Відповідь: Спокуси

Мені все можна, але не все корисно.... Це є класика. Іде людина в в світ щоб все перепробувати, а потім доходить до того, що повертається.... Сюжет блудного сина, через який пройшов певно кожен.
Треба намагатися довіряти Божій волі, а не своїм почуттям. Ми самі себе точно приведемо не туди, але чим далі ми зайдемо, тим важче і довше повертатимемося.

Додано через 3 хвилини

Можуть, ще й як! Навіть у більшості підсвідомо. Уникати не варто. Приймайте світ таким, який він є, а не відмежовуватися від нього. Спокуси є й для того, щоб наша душа гартувалася.

 

Відповідь: Спокуси

Якщо так, тоді все гаразд .
Цікаво з тобою спілкуватися, безперечно!

 

Відповідь: Спокуси

Цікава думка, нє?

 

Відповідь: Спокуси

Ви займатеєся казуїстикою. То не є добрий шлях.
Знаєте, кажуть поляки, що diabeł siedzi w szczegółach. І мають цілковиту рацію.

 

Відповідь: Спокуси

а для мене спокуса це солодощі.... неможу байдуже пройти...:-(

 

Відповідь: Спокуси

Ні, я швидше роздумую вголос і спонукаю людей до дискусії. Для цього ж форум і існує, чи не так?
Хочеться послухати думок від співрозмовників, які мають більший життєвий досвід чи сильнішу віру і позицію перед Богом, наприклад. І крім того, оскільки мене тема справді дуже цікавить, прагну більше вникнути в глибину природи спокуси і спокушування.

 

Відповідь: Спокуси

Бачите, ви провокуєте на дискусію, з одного боку, а з іншого, вдаєтеся саме до казуїстики. У цьому би не було нічого поганого, якби то була розмова не в такому широкому колі. На жаль, якщо вдатися до казуїстики, то ризикуєте штовхнути когось у скрупули, яких він ніколи не мав, а навряд чи ви би хотіли завдати комусь ненавмисне шкоди.

 

Відповідь: Спокуси

Не раджу Вам заглиблюватись в цю тему. Спокуса - це від диявола. Не такий він простий, як Ви думаєте. Краще ще більше заглибтесь в Любов, це набагато сильніше від спокуси, тому що Любите Ви зможете всіх і все, а спокуситись зможете на щось одне. Межа і відмінність між спокусою і Любов"ю непомітні, але наслідки плачевні... ! Любіть..., а люблячи Ви позбудетесь спокуси.

 

Відповідь: Спокуси

Не згідна.

Так, любов"ю можна покрити багато гріхів. Але таке бачення якесь занадто спрощене для мене.

Цього зовсім не мала на меті. Якщо викликала у когось якийсь певний внутрішній "дискомфорт" своїми постами, то перепрошую!

 

Відповідь: Спокуси

Все складне пізнається в простому. Не можна читати і писати, не знаючи букв. Любіть серцем і душею, а тіло залиште на вибір... . Любіть дерево і траву, любіть звірів і птахів, любіть Бога і людину, все і всіх любіть зичте їм добра... . Відкрийте серце всім і все відкриється Вам. Ви і Любов зрозумієте і спокусу пізнаєте у всій повноті її, відчуєте межу між Богом і дияволом, між теплом і холодом... .

 

Відповідь: Спокуси

Навіть якщо, то ж і так ніхто не признається. Просто вважати треба. Бо воно у вас усе таке ніжне, без провокацій. Хтось може легко перейнятися.

 

На одному форумі прочитав. Досить цікаво і заставляє задуматися над тим, як часто людина прагне "самобичування" і бореться із уявними спокусами. "Жив собі, якщо можна це називати життям, один аскет. Жив і тим вдосконалювався - через боротьбу зі спокусами, на які таке багате наше існування. Усі ті, хто не є аскетами, навпаки - щосили вишукують їх, намагаючись піддатися.
Спокуса перша.
Житлоплощею.

Коли Миколі Семеновичу запропонували нарешті ізольовану квартиру замість комуналки, де він мешкав, від нього вимагалось лиш одне: накрити галявину. В ресторані, для Федора Сергійовича. Микола Семенович стояв на квартиру у черзі вісімнадцять років, і черга та, замість наближувати його місце в ній, навпаки, щороку віддаляла й віддаляла аскета від бажаної мети. Інший би того Федора Сергійовича все життя поїв у ресторанах, але не Микола Семенович. Чим прирік себе на повічне комунальне буття. Отак він переміг спокусу житлом. А слід сказати, що перебування разом із сусідами містить у собі набагато більше потенційних спокус, аніж би в окремій квартирі. Особливо, коли всі їхні вікна виходять у одну шахту.
Спокуса друга.
Телевізором.

Сусіда ліворуч придбав собі відеотехніку. Й зовсім випадково, ненавмисне поставив екрана в того кутка, який чудово проглядався з вікон Миколи Семеновича. Микола Семенович саме постував, коли в сусіди щовечора замерехтіли фільми, масні такі, з ситого, щедрого на кулінарні зваби й інші "наїдки", закордонного життя. Той сусіда ставився до буття, як до інформації, тому відик у нього практично не вимикався.
Микола Семенович вирішив було спершу почепити на вікно запону, однак зважив, що для аскета з того не вийде тоді справжнього випробування, й самотужки підставив себе під ті колірні відеовізії.
Сусіда праворуч виявився наркоманом.
Випробування третє.
Наркотиками.

Від одразу, як уселився, зненавидів Миколу Семеновича. Тому, що в того була в житті мета. Тим-то й підсипав йому на кухні до каструлі різну наркоту, аби призвичаїти свого антагоніста до лакомства лукавого. Микола ж Семенович ніяк збагнути не міг, що з ним відбувається, і тому боровся з цими явищами за допомогою нових постів. Скільки анаші йому згодував сусіда марно! А нічого не домігся. Радше, навпаки, як це трапляється у спокусників, коли вони наражаються на правдивого аскета.
Спокуса четверта.
Визнанням.

Мала ту особливість, що чинилася для загального добра. Визнаючи за Миколою Семеновичем неабиякі здібності, йому було запропоновано прилучитись до величезного суспільного угруповання, найвпливовішого за всі інші. Головний аргумент був такий:
тоді ви, Миколо Семеновичу, зможете набагато ефективніше застосувати своє людинолюбство й домогтися для загалу більших зрушень, аніж завдяки вашим аскетичним подвигам.
Може, він би й піддався, однак йому відверто сказали, що перебування в тім угрупованні не сумісне з аскетами. Й він - не погодився, якою б привабливою не була спокуса допомогти ближнім.
Мало того - коли сусіду-наркомана різали інші наркомани за валізку гашишу, той помилково шпурнув до вікна Миколи Семеновича, сподіваючись, що викрутиться живим, невеличкого мішечка із якутськими діамантами. Однак це несподіване багатство не похитнуло аскета. Він тут же відніс його до відділка міліції і здав, не попросив навіть розписки чи протоколу. Це трапилось саме тоді, коли до нього приїхала стара матір, плачучи, що завалився дах й підмило погріба й нічим підперти господарство.
Спокуса п'ята.
Материнством.

Заставши сина в жахливім стані (він саме постував), матір забула про погріб. Вона оселилася в нього і щохвилинно научала його, черпаючи із народних уявлень про правильне життя. Через рік він просто змушений був виставити з дому рідну матір, ще й віддав їй на ремонт усі свої заощадження.
Спокуса шоста.
Спокусою.

Тоді до їхньої комуналки поселилася, стала на куток у бабусі, юна квартирантка. Студентка медичного інституту, вона одразу збагнула, що набагато їй дешевше переселитися до самітника, яким уже двадцять років був Микола Семенович. Відмінниця, вона поночі кілька разів у спідньому помилялася кімнатою. А потім просто змушена була, коли вийшла із ванни, прикриваючися лише піною, запропонувати йому, аби він помив їй спинку. Микола Семенович сахнувся було, однак зважив, що невелика то буде буде перемога. І домив їй, налягаючи на аскезу, спину до кінця.
До колишньої наркоманської кімнати помінявся колишній аспірант Інституту Азії. Перед тим він знав санскрит й перекладав сутри, доки його не виперли за це з ВУЗу. А коли він у них ще й увірував, то нажив собі невеличкого, як про сутри, терміна.
Микола Семенович не пойняв віри очам, коли побачив взимку на балконі навпроти голого чоловіка, котрий лежав на дошці з цвяхами. Аскет побачив це і тут же вирішив відмовитись від бобових.
Однак на другий день узрів, що той зціпив зуби й батожить себе на морозі трипужальним нагаєм. Микола Семенович поміркував і зрікся меду. А потім додав до цього три години найсолодшого вранішнього сну.
А той, навпроти, існував лише на мізерні подаяння учнів, читаючи їм за це з санскриту й не вдаючись навіть до перекладу. На біду, в Миколи Семеновича знайшлись спільні знайомі їз екс-аспірантом не лише по дзену, а й по Христу. Вони захоплено розповідали, що той взагалі здатен харчуватися димом з ладанки, бо пов'язаний телепатичним мостом із Всесвітом, звідкіля черпає енергію.
Микола Семенович, який тиждень тому вперше заснув на залізі, зрікся й пити воду, цілком перейшов на автотрофне харчування, живлячись лише власною слиною, аби тільки перевершити сусіда.
Якби не кон'юктивіт, нажитий льодяними обливаннями, він би міг придивитися пильніше й помітити в отворі сусідових балконних дверей два потужні калорифери, які гатили на сутриста під час вправ гаряче повітря. Й що нагайка його - бутафорська, позичена у знайомих каскадерів. Та звідкіля було знати сердезі, що той, навпроти, ховає на антресолі двокамерного холодильника, вщерть напханого сервілатом? Що ті дві смиренні послушниці його - насправді натурниці з худінституту, для яких він навмисне вигадав вчення: дзен-шактизм, аби вони за це злягались з ним по черзі найбезсоромнішими позиціями з Камасутри? Про які не здогадуються навіть студентки медінституту?
Що совість в того заплямована кількома папірцями, підписаними в зоні, вгамувати напади якої він здатен лише найміцнішим перваком власного виготовлення, що ладан там куриться лише для того, аби забити сморід браги?
Миколи Семенович так і не взнав, що санскрит той - аніякий не санскрит, а бурятська мова, вивчена принагідне на лісоповальних роботах, і що за незнання оного сусіду й вигнано із аспірантів. І що, нарешті, книжечка молитов - то переклад на бурятську віршів Маяковського з одірваним титульним листом...
Однак саме завдячуючи цьому стилязі, який, спостерігаючи муки Миколи Семеновича, цинічно називав усе це "змаганнями з аскетболу", заїдаючи наперченою угорською свининою, саме через нього наш герой досяг ідеалу всіх земних аскетів - помер від цілковитого виснаження. Він, який вважав, що досяг осяяних вершин самопожертви і пройшов крізь усі спокуси, загинув, не витримавши
спокуси сьомої.
Спокуси аскезою."

 

СПОКУСА - невід'ємна частина нашого життя!
Це як "добро і зло" які одне без іншого не можуть існувати (бо інакше ми б не змогли визначити для себе, "що є чим") !

Скорше всього спокусу необхідно віднести до ВИПРОБУВАНЬ, що постійно знаходяться навколо нас і нас час від часу торкаються!

Все, що виробляється і пропонується і є СПОКУСА! Просто для одних спокусою є нова версія модного авто (так і хочеться купити), для інших - солодке (в той час коли так хочеться похудати!!), а для інших..... зробиту обрутку з валютою (на тлі загальной світової кризи).....

Але для всіх це боротьба між доцільним і бажаним !

Це стосується теж і Вашого "прозорого натяку", щодо, наприклад спосуси.... зради !