Спокуси

Будисти і мусульмани відносяться до категорії "щенепонятнохто"

---------- Додано в 13:23 ---------- Попередній допис був написаний в 13:15 ----------

Заспокійтеся, чого ви так розхвилювались. Я в жодному разі не захищаю алкоголізм, просто висловила свою думку.

 

Для чого додумувати і приписувати людині того, чого вона не говорила?
п.Оля назвала виключно християнські деномінації + ще сказала про юдейство, а ви дописали сюди буддистів і мусульман, самі добре знаючи, що вони не мають нічого спільного до християнства..., добре ще що Свідків не дописали...

 

До дискусії про міцність вина і до теми взагалі.

9. Плід світла є в усьому, що добре, що справедливе та правдиве.
10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається.
11. Не беріть участи в безплідних ділах темряви, а радше їх картайте,

15. Тож, уважайте пильно, як маєте поводитися, - не як немудрі, а як мудрі, 16. використовуючи час, бо дні лихі.
17. Тому не будьте необачні, а збагніть, що є Господня воля.
18. І не впивайтеся вином, яке доводить до розпусти, а сповнюйтеся Духом. (до Ефесян 5:9-11; 15-18)

Зі слів "не впивайтеся вином" зрозуміло, що міцність вина могла бути достатньою щоб впитися.
Вино буває різної міцності... Тільки головне тут, напевно, не вино а "не впивайтеся", тобто незалежно чим...
І недарма тут також написано:

10. Шукайте пильно того, що Господеві подобається
17. Тому не будьте необачні, а збагніть, що є Господня воля.

Коли запитати себе - "чи це Богу подобається?", то легше визначитись, що приймати, вживати чи не вживати, і як діяти...

 

Моє все село знає, що я один з неп"ющих в селі, але при великій забаві можу дозволити собі максимум 100 мл. вина за всю забаву. Тільки бажано,щоб воно було солодке або напівсолодке. Горілки не п"ю, тому що не відчуваю в ній ніякого смаку. Навіть коли в магазині беру вино додому, то в більшості випадків ще підцукровую його. Пляшка вина мені вистачає приблизно на рік-півтора.

 

Ось так закінчилася дискусія про те, чи гріх є випити 50 вина.
Кожен залишився при своїй думці, а може в когось засіявся сумнів. Але тема "спокуси" є ширщша, ніж просто алкоголь.

Хотілось би ще додати декілька думок.


Уявіть собі двох чоловіків. У кожного з них є свій рівень духовності, або скажімо певний рівень досконалості. Один і другий схильні до... наприклад, алкоголю. Один п'є, а інший не п'є в силу обставин. Яких обставин? Наприклад сидить в тюрмі, а там нема можливості вживати алкоголь.
От запитання, який з них є більш досконалий: той, що п'є, чи той, що не п'є. Обставини, що один з них в тюрмі ло уваги не береться.

 

Звичайно, що більш досконалий той, що не п"є в силу обставин. Якщо б він пив так, як перший, то ніякі обставини на нього б не подіяли, він знайшов би що пити, замінивши горілку чимось іншим... .

 

не факт....в серредину душі не залізеш...я би тут одночзначно так не ставив...по всякому буває....

 

Я от також про це подумав....

 

А на маєш)))

Віруючий вкрав гроші в храмі на Закарпатті: У Сваляві невідомий чоловік, дотримуючись карантинних заходів, вкрав пожертви в церкви (22.03.21 12:54) « Події | Цензор.НЕТ

А може то не злодій, а інкасатор чи там церковний касир?

 

Ще й маску зтибрив...

 

Торін Володимир Юрійович
18 год ·

- Історія сталася зі мною насправді (автор, просив його не називати). Сталося це дуже давно. Я ще дитиною зовсім був.
Тоді жили ми з сім'єю у маленькому селі в Франківській області, у горах. Було там лише дві вулиці, церква, невелика річка та ліс поряд. До найближчого населеного пункту з поштою та магазином треба було годину їхати верхи.
Богом забуте село, яке я дуже любив. Дитинство своє я пам'ятаю погано, але цей день назавжди врізався мені в пам'яті.
Незважаючи на віруючих родичів, до церкви я не ходив, за що постійно чув погрози від бабусі про те, що біси обдурять мене, що в рай не потраплю, що нечисть погубить мене,... і подібні фрази, з яких я тільки насміхався.
Того дня було якесь церковне свято. На вулицях було безлюдно, все невелике населення перебували на службі в церкві. Я, як часто це робив, не став чекати чергових погроз бабусі, і втік у ліс збирати ягоди.
Не знаю, скільки пройшло часу, поки я блукав лісом, але мій кошик залишався порожнім. Я вже зовсім засмутився, коли побачив грибника. Той поцікавився у мене, чому на обличчі немає посмішки, на що я показав йому пустий кошик.
- Хіба це лихо? Тут зовсім недалеко є ціла галявина суниць. Іди за мною, я тобі покажу, - сказав чоловік і ляснув мене по плечу.
Ми пройшли зовсім небагато, і я побачив, здавалося, сотню кущиків, що хилилися до землі під вагою червоних ягід. Я не міг повірити своїм очам, тому що був майже певен, що сьогодні вже проходив тут.
Відкинувши сумніви, я почав наповнювати ягодами кошик і свій шлунок, йдучи все далі й далі в ліс. Якоїсь миті я раптом зрозумів, що заблукав. Починало сутеніти, і раптом мені стало дуже страшно.
Я повернув голову у бік грибника, і жах охопив мене, не даючи змоги поворухнутися. Я побачив копита, що стирчали з-під плаща.
Я заплющив очі, і почав згадувати молитви, почуті будь-коли. Навколо мене щось захрустіло, пролунав страшний рев. Здавалося, це тривало вічно. Потім усе стихло...
Я довго не міг змусити себе розплющити очі, але зробивши це, я побачив, що поряд зі мною нікого немає. Здавалося, нічого не сталося, тільки в кошику моєму, як і раніше, було порожньо.
Надвечір я вийшов до села, коли вже добре тимніло. У кожному будинку горіло світло, жінки плакали, а чоловіки бігали до річки.
Як пізніше мені розповів батько, мене не було більше доби, і всі подумали, що я потонув.
Я був сильно покараний, але, на радість мами та бабусі, жодної служби в церкві я більше не пропустив.
( На прохання автора, ім'я не вказую)
Джерело: "Перлина християнства"

 

йой

 

От вам і "йой"

Все воно виглядає "йой", якщо дивитися на це збоку)
Але ж нема такого, щоб ніколи такого не було
Так що будьмо уважні (с)

 

Ostap Drozdov
1 год ·

13-а стація на Хресній Дорозі – передостання. Називається «Ісуса знімають із хреста». Все уже сталося, верховний задум звершився. Зло замордувало добро. Ненависть закатрупила Любов. Система перемогла альтернативу. Дно возвеличилося над небом. Звір убив святість.
Росіянка Альбіна й українка Ірина, які суголосно нестимуть хрест на Папській Хресній Дорозі, - це кричущий знак дорівнює між убивцею і жертвою. Альбіна, вся в білому, може бути чуйною жінкою, яка працює в хоспісі, але на Хресній Дорозі в Колізеї вона символізуватиме дружин орків, які самі їх закликали гвалтувати українських жінок. Альбіна уособлюватиме руских матушек, які просили своїх синів привезти додому міксери й м’ясорубки в якості трофеїв. Альбіна уособлюватиме інстаграмних овечок з рф, які ридають через припинення імпорту ботоксу «через какую-то Бучу».
Якщо вже Папському Престолу прийшла в тіару гадка урівнювати жертву й насильника, то за цією логікою 14-у стацію треба віддати спільній службі єпископа-педофіла й розбещеного ним хлопчика. Або далеко не ходити і поставити поруч ізраїльського строковика й делегата палестинського «Хамасу». Чи на крайняк, якщо вже в Ватикані модною є російська тема, було б ідеально на один деньок привезти із тюрми найкривавішого серійного вбивцю Міхаїла Попкова і помирити його з родичами 81-ї закатованої жертви. Мир – так мир. Прощення – так прощення.
Зі злом не дружать. Насильство не толерують. З убивством не родичаються. З гвалтом не примирюються.
Дякую нашому послу в Ватикані Andrii Yurash за позицію. Лишається доба, аби донести до Понтифіка хибність ідеї з 13-ю стацією. Інакше величне слово Папа мільйони людей писатимуть, як і все російське, з малої букви й через дефіс.

 

Папа - відомий прихильник "теорії "братніх народів", такий самий, як Макрон. Вони готові обсиратись від страху й толерантності, коли йдеться про застосування слова "геноцид", але дуже сміливо форсять ідею, яка вже давно перетворилася на попіл.