Специально для россиян, которые в замешательстве от ситуации во Львове на 9 мая

especially for Luna ДОЛЯ УКРАЇНСЬКОГО ЖІНОЦТВА

Спойлер

Нелегкою було доля українського жіноцтва, що працювало в підпільній мережі ОУН та перебувало в лавах УПА. Ще до цього часу немає повної картини безприкладного подвигу наших відважних безстрашних подруг, дружин, матерів, сестер, які несли на своїх тендітних плечах тягар національно-визвольної боротьби на західноукраїнських землях в 40-х — 50-х pp. Позаростали малопомітні повстанські стежки, позападались надійні підземні повстанські криївки, замовкли після занадто запопадливої брехливої метушні скороспечені фальсифікатори визвольного руху, пішли на незаслужений, кров'ю политий відпочинок найбільші злочинці нашого століття — кремлівські кати, що своїми провокаційними спецбоївками наповнили всю Західну Україну і, переодягнувшись у форму вояків УПА, ночами, з небаченим досі садизмом, з пекельною ненавистю мордували українських патріотів, не щадячи ані старих, ані немовлят, а всі свої дикі, звірячі розправи приписували озброєному підпіллю ОУН та УПА і таким чином оббріхували і підривали авторитет Організації.
В силу обставин склалося так, що по селах чоловіків залишилося дуже мало, бо одних забрали на фронт, другі пішли у підпілля та в лави УПА, треті полягли в боях з військами НКВС, четвертих арештували і судили, — а жіноцтво лишилось сам-на-сам з дикими нападниками, а ті, в свою чергу, обрушили на них всю свою злобу за убитих політруків, комісарів та "прєданних сталінських рєбят" — чекістів. В результаті по селах йшли безперервні облави, безпардонні насильні обшуки в хатах та коморах, після яких господині не дораховувались багатьох цінних речей, бо більшовицькі злодії рвались до скринь та шаф шукати бандерівців та під тим приводом поцупити, вкрасти безкарно у заляканих жінок та підлітків коштовні речі, щоби опісля на другому селі виміняти на самогон і, напившись, ґвалтувати жінок та неповнолітніх дівчат.
Найбільше страждань випало на долю тих жінок, котрих за підозрою у співпраці з ОУН арештовували окупанти. їх, приречених, ловили, як колись за татарських нападів, в'язали і, як худобу, гнали в КПЗ ("камера предварительного заключєнія"). По дорозі насміхались, принижували, ображали та лаяли. Після арешту нашої жінки для неї в житті наступала така надзвичайна різка переміна, що її життя до і після того можна без перебільшення порівняти з раєм та пеклом. Той відносний рай залишався в свідомості, як радість життя та щастя, а з арештом починалося справжнє пекло, з тими нелюдськими смертельними муками, якими нас лякали в юності, щоби навчити нас жити чесно та не грішити.
Наше жіноцтво було виховане переважно в релігійному дусі, в традиційно високоморальному середовищі, де культивувалися всякі національні історичні обряди, християнська етика, пошана до старшого, терпимість, милосердя, любов, культура мови, освячена століттями духовність та інтелігентне загальноприйняте спілкування. Отже, з самого початку в зовсім іншій атмосфері наша жінка була шокована. Після того, як арештованій в'язали руки, щоби не втекла, відразу сипалась на адресу бранки брудна московська лайка, бо ті нелюди, виховані без батька і матері, не знали, що таке честь, встид і не вміли речення сказати без багатоповерхового соковитого матюка. І не дивно, бо у війська НКВС набирали переважно безбатченків, байстрюків, вихованців колоній для неповнолітніх безпритульних злодіїв, бандитів, ґвалтівників, яких міліціонери ловили і насильно здавали в притулки, а там жорстокі вихователі ламали психіку непримиренним волоцюгам, навчаючи їх однобоко сприймати "найпередовіші, найгуманніші" методи комуністичного виховання, що їх схвалив батько всіх народів — Сталін, без волі якого нічого не могло відбуватися — ані трава не рости, ані вода не текти.
В усьому адміністративному апараті Союзу керували злодії, тож і в колоніях для безпритульних вихователі обкрадали тих знедолених, безправних, незахищених неповнолітніх злочинців, з яких червоні ідеологи збиралися виховати "нового советского человека", їх обкрадали, забирали все, що можна було вкрасти, а тим нещасним залишались крихти — тому-то вони були в голоді і холоді, вічному страху, і, власне, тими минулими негараздами породжувалися злоба, ненависть, жорстокість до всього довкола, бо, фактично, ті бідолахи не мали уявлення про загальнолюдські цінності, не зазнали материнського тепла, із самого дитинства боролися за виживання, їхній зовнішній вигляд викликав антипатію, якусь кричущу відразу і страх. Обличчя грубуваті, черстві та малорухливі, у їх виразі вгадувалася затаєна ненависть, ніяких слідів шляхетності... Складалося враження, що це жертви не змішаних шлюбів, а жертви випадкових тваринних стосунків кримінальних злочинців з невиправною патологією бандитів чи дебілів, з відтінком психічної недостатності. Картину доповнював бандитський погляд хижих азіатських очей, що блищали злобою та ненавистю і в яких не було ні милосердя, ні благородства. Офіцери відрізнялися від рядових червонопогонників тільки офіцерською формою та жовтими погонами, і військова освіта не була якоюсь межею між одними і другими, бо багато офіцерів були вихідцями з тих самих колоній для неповнолітніх злочинців або з неблагополучних родин, а у військові училища попадали з тієї сірої маси як найспритніші, найжорстокіші, бо вони верховодили над тим натовпом безпритульних підкидьків. Маючи здатність керувати ними, ті офіцери легко знаходили з ними спільну мову, бо походили з їхнього середовища, і тому в облавах, арештах, грабунках вони були всі заодно, і зовсім даремно було арештованим і ґвалтованим чекати від них співчуття, милосердя чи справедливості — вони були глухі та німі до людських страждань. Така приблизно характеристика наших "визволителів" — "старших братів", в яких були "гарячі серця" та "чисті руки", але насправді ті чисті руки були по лікті в крові невинних людей, які боролися за волю України.
.
.
.

http://lib.oun-upa.org.ua/palyvoda/r12.html

 

Неоднозначно.
Хочешь, приведу факты современные, как украинец украинцы желает закопать или проткнуть вилами? Замучаешься читать.

 

ТС, це банальна провокація.
зараз от продовження буде в одесі... і нашо оце робить - не розумію.

 

Спойлер

Спасибо, читала...Собственно, доля женщин всегда была не самой простой. Может быть поэтому женщине не свойственно быть агитатором за радикальные методы разрешения ситуации....у неё другая роль. Ведь так или иначе, но как только проходит юношеская дурость, а особенно с материнством, ощущение полной свободы исчезает навсегда, и в душе селится самый настоящий страх за близких...

 

Нащо... Поки ти тут гадаєш, Фірташу всі борги списали і повернули 12 млрд кубів газу. Гадай далі.

 

я написав це в темі про януковича 10 хвилин тому.
а ще поки я працюю в інтернеті - також члени ВР всіх політичних сил крадуть гроші. а поки я працюю на весіллях і інших комерційних зьйомках - гинуть люди в Африці, та взагалі по всьому світу.... як так жити можна?

 

Давненько ще пам'ятаю збори піонерські на підтримку Альенде, Корвалана, Неру або того негра , которий зараз президент ПАР. Переживали, кошти збирали. Ну й що? Вони подякували? Краще навести лад у своїй країні - не смітити, притримати сусіда-дебошира. Ні... Краще допомогти комусь і десь, ніж у себе. Українці за кордоном ведуть себе гарно, живуть за законами країни проживання. А в себе як свині - де спить, там і гадить.
Так про що Ви хотіли запитати?

 

а ви були в українських містах в, наприклад, Німеччинні? от і не кажіть мені, як живуть українці за кордон.
діалог завершено

 

Как ныне сбирается вещий совок




"Пусть квитки (цветочки) завянут, только бы пулеметик не заржавел" - эту западэнскую пословицу времен ОУН и УПА, Степана Бандеры и Романа Шухевича не мешало бы усвоить тем провокаторам из Севастополя и Одессы, лужковско-рогозинским выкормышам, которые на московские доллары отправились в свободный антисоветский Львов (то есть в западный монастырь) со своим заплесневевшим уставом, состоящим из сталинских портретов, краденых георгиевских ленточек и серпасто-молоткастых красных тряпок. Как всегда, провокаторы хорошо выбрали время: 9 мая, праздник рисковавших жизнью фронтовиков, которые вспоминают молодость, товарищей и "битвы, где вместе рубились они", - и любимый день задарма примазавшихся к ним мародеров, не воевавших ни дня, зачастую родившихся после 1945 года, мизинца себе не уколовших ради Родины, вырядившихся, как вороны в павлиньи перья, в символику георгиевских кавалеров (еще бы ордена себе понаделали из марципана), таскающих по Красной площади ржавые баллистические жестянки и глазеющих на салют, как на ярмарочный фейерверк.
Несть им числа - от нацепивших георгиевские ленты пошляков-телеведущих до Путина с Медведевым, дорвавшихся до ежегодного пиара на костях 27 миллионов погибших в ту войну. И еще прибавьте к ним совков, втершихся в немцовскую "Солидарность" и накинувшихся с проклятиями на Николая Храмова, настоящего антисоветчика и диссидента, только за то, что он справедливо заметил (вслед за блестящим журналистом и одним из столпов диссидентского сообщества Александром Подрабинеком), что 9 мая праздновать нам нечего, празднуют его одни невежественные и тупые вечно советские граждане.
День 9 мая - корпоративный праздник фронтовиков (минус вохра, "Смерш" и НКВД). Отвяжитесь вы от них, штатские, нестроевые, тыловые крысы с чужими ленточками, вас на передовой не стояло и в окопах не лежало. Сначала повоюйте (только не в Афгане, не в Чечне и не в Грузии), а потом поговорим. Я тоже ветеран войны против тоталитаризма со стажем в 43 года, и даже с орденом за это от Литвы. Мы тоже воевали, я и мои товарищи-диссиденты, и многие полегли в бою. Да, мы проиграли войну, мы не смогли освободить Россию от СССР, но кто посмеет бросить в нас за это камень? Мы тоже шли на смерть, и у нас тоже есть свои корпоративные праздники: 21 и 22 августа - дни революции 1991 года и 4 октября - день падения советской власти. Мы ветераны проигранной войны, и как нам не понять и не почтить фронтовиков 1941-1945 годов, которые свою войну тоже проиграли. Как писал Иосиф Бродский: "Скажите там, чтоб больше не будили, и пусть никто не потревожит сны... Что из того, что мы не победили, что из того, что не вернулись мы!"
Павел Коган, Михаил Кульчицкий, Борис, сыгранный Баталовым в фильме "Летят журавли", ополченцы, защищавшие Москву, солдаты из Брестской крепости, Виктор Некрасов, Василь Быков, Вячеслав Кондратьев, Василий Гроссман, Юрий Левитанский - все они, живые и мертвые, хотели как лучше, а получилось как всегда. Для своей страны они ничего не сумели сделать, она сгнила в сталинском концлагере, Восточную Европу, страны Балтии, Западную Украину и Западную Беларусь, несчастную Бессарабию - нынешнюю Молдову с их помощью поработили и загнали в коммунистическое стойло. А Германию перевоспитывали и делали продвинутой демократией Великобритания и США. Свою же часть Германии мы сделали филиалом своего ГУЛАГа. Так что всем нам, не фронтовикам, 9 мая пристало не салюты устраивать, а слезы лить. Ведь мы проиграли не только свою войну, но и свою жизнь, свое будущее.
Конечно, сражаться с Гитлером - это было правильно и похвально. Но и сражаться со Сталиным тоже было правильно и достойно вечной памяти. Здесь равны все ветераны: и те, кто брал Берлин, и те, кто пошел в РОА, к Власову. Опять-таки здесь прав Коля Храмов. И если у Власова в Манифесте были плохие строки, то у Красной Армии манифесты были никак не лучше. А советский гимн звучит куда хуже гимна РОА. И как же завидна доля украинских патриотов (у нас их окрестили националистами), которые в рядах ОУН и УПА под национальными флагами сражались и с фашистами, и с большевиками!
Нам даже 8 мая нечего отмечать. Мир тихо и скромно празднует окончание Второй мировой войны. А для нас она не кончилась до сих пор. Россия - последний агрессор, последний защитник пакта Молотова-Риббентропа. Риббентропа давно повесили и похоронили, а вот Молотов воскрес в Примакове, в Лаврове, в Путине и Медведеве. Мы продолжаем оккупацию Молдовы, то есть Приднестровья, Грузии, то есть Самачабло (Южная Осетия) и Абхазии, японских островов, части финской и эстонской территории.
И совсем смешно, когда мы требуем в день 9 мая благодарности и аплодисментов от порабощенных нами народов: украинцев, эстонцев, литовцев, латышей и молдаван. Для них этот день - день национальной трагедии. И для Грузии с Чечней - тоже. В этот день за ними окончательно захлопнулась дверца советской клетки и они стали рабами Сталина и НКВД. НКВД, окончательно развязав себе руки, со свежими силами занялся карательными операциями против украинских и литовских повстанцев. Читайте Солженицына и Леонида Бородина! Смотрите фильм "Вишневые ночи"! Западная Украина сражалась до 1956 года, западэнцы шли в ГУЛАГ целыми районами. А провокаторы из отряда "Москва-Севастополь" притащили им красные флаги и сталинские портреты в расчете на то, что в свалке затопчут несколько ветеранов и можно будет повизжать всласть.
Партия Олега Тягнибока "Свобода" очень выросла в моих глазах. Она и львовские городские власти отстояли национальное достоинство. В Украине участие в торжествах в честь 9 мая (так же как и в Молдове, Грузии, странах Балтии и Восточной Европы) - знак национальной измены. И георгиевские ленточки с красными флагами - тоже.
А российский консул меня просто потряс. Дело дипломатов гасить конфликты, а не разжигать. Отозвать бы его и отправить прямо в Мекку. Пусть там жжет Коран у стен главной святыни. Или послать в Нью-Йорк - там он, видимо, будет возлагать цветы на Ground Zero в знак памяти о террористах, таранивших самолетами башни-близнецы. Возлагать венки к памятнику воинам-поработителям во Львове - это аналогично двум предлагаемым хеппенингам. Хорошо учат будущих дипломатов у нас в МГИМО.
И вообще, хватит уже вещим совкам искать повсюду хазар для отмщения. За эти глупости история уже отомстила, и отомстила именно нам. И, судя по стилистике 9 мая, Россия лежит в могиле, куда более глубокой, чем бункер Рейхсканцелярии. И не надо тащить на наши похороны львовян. У них, может статься, еще будет свадьба с европейским приданым.
Валерия Новодворская

 

зірка рунету, як завжди, зерєшала.

 

Ну...зірка не зірка а написала те, про що до цього часу страшно багато кому зізнатись: життя прожиті марно. Прожиті тільки задля того, щоб передати свою генетичну інформацію наступним поколінням....і більше нічого...А усвідомлення того, що "выбрал дорогу не ту..." гірше смерті.

 

а у мена інша ціль. бу всі тварини, у яких нема інтеллекту також залишають лише генетичну інфу... не примітивно?

ну про ВО "Трипива" вона добре сказала.
обов"язко у них в штабі буду працювать.

 

Именно! Если говорить утрированно, конечно.

Анджей, Вы разве не поняли, что я вёл речь о двойных стандартах? Ведь, кое-кто с ненавистью костерит большевиков, стрелявших в своё время в царское правительство, но при этом защищает своих таких же.
Я же говорю, что подход должен быть принципиально одинаков. Вы говорите что и партизаны не отличались гуманностью. Не знаю, не буду ничего говорить на этот счёт. Но даже если и так, это что, оправдывает воинов УПА делающих тоже самое?

 

Так само гадять?

 

купи білет, поїдь та подивись.

 

Був. Бачив. От і кажу. В Німеччині на фестивалях. Після параду - чистота. А в Рівному після святкувань на майдані - тільки бульдозером можна прибрати.

 

Согласен, Луна. Очень даже допускаю, что пообщавшись с кем-нибудь вменяемым, проживающим на территории ЗУ, я, возможно, и изменил бы мнение об этой организации. И скажу больше - если бы со стороны украинцев их деятельность не подавалась столь политизированно, то мнения большинства россиян не были бы столь категоричными. Но, на мой взгляд, история УПА, неожиданно "открытая" украинской стороной, преднесена россиянам была не столько, как освободительное движение на некоторой территории, а как борьба украинского народа против россиян-окупантов. Так что же вы ожидаете? Каким непредвзятым может быть мнение россиянина, если даже неполитизированного исторического исследования этого явления практически не найти? Либо восхваление их с одной стороны, либо проклятия с другой.

 

[OFFTOP]Всыпали бы за такое поведение - и бюджет страны бы наполнили и чище стало бы...
В Одессе пора креветок..сидит дама на скамеечке у остановки, рядом урна, креветки лопает в этой пыли, несмотря на кг золота на пальцах, и выбрасывает остатки на асфальт..вчерашнее наблюдение. Увы...[/OFFTOP]

 

грр.....
ти був я ких містах?
поїдь на північ в укранські міста... різниці ніяої.

 

Я Вам больше скажу - я невменяемых не встречала (до сих пор и форум не в счет). Неполитизированно рассказывать о национальном движении вряд ли выйдет...да и про россиян - оккупантов, понимаю, обидно, но как сами видите - тот же Торро честно говорит, что вовсе не россияне единые там в оккупантах числятся. А если уж совсем честно - не в Рязани, чай, дело было? Именно ЭТОТ вопрос меня всегда смущал в жесткой критике деятельности УПА. ГДЕ воевали? В своих селах , своих лесах и горах? Непредвзятость н е должна означать отсутствие логики...
Другой вопрос - проклятия ныне живущих на предков и их потомков...вот это дурь интернетная.