Сотрудничество ВО Свобода и БЮТ – путь к успеху Украины

Ну канєшно Ви праві! Була б моя воля я замість Тимошенко відправив би підписувати газові контракти Вас разом з С.Хмарою та Я.Кендзьором.
Біда з вами, та й годі, шановні ура-патріоти...

Вам ще читать-перечитатать надобнись... У Вас ще усьо впєрєді.

 

Принаймні краще, ніж у вас зрадників.
Від вас розумнішого посту я і не чекав.

А ти напевно обчитався газетку Комуніст або Товарищ тому і «розумний» такий.

 

-
Звичайно, можливо й так, але тут якраз Ви маєте рихт, стверджуючи «Хоч особливо нічого не зміниться», але є і підводе каміння, а саме:

Дійсно, схоже, нелюбов до ЮВТ починається з НУ і одностайно розповсюджується далі на теренах західної України… Це знову ж таки навіює думки що з’ясування «хто є гетьман» - і є головним чинником такої дитячої політичної ситуації.

Об’єднання з НУ шаг недальновидний, а, можливо й провальний.

Тут все просто: природно, розчаровані Януковічем виборці Регіонів, ще більше ненавидять теперішню президентську владу (і звичайно НУ) звинувачуючи президента і те що тягнеться далі по гілці у всіх гріхах. Тому, якщо вони не проголосують за Януковича, котрий не виправдав їхніх сподівань і виявився зовсім «не крутий» , вони, ні в якому разі, не будуть віддавати свої голоси за Ющенко, НУ. Радше їх віддадуть тому кандидатові хто здатен хоча б насолити НУ, і, так би мовити, отримати моральне задоволення від цього процесу.

Натомість, розчарований в своїх сподіваннях електорат НУ, маючі негативні думки, щодо того як «прос… майдан та Помаранчеву революцію» , не виконали своїх обіцянок, і особливо люті з приводу того, що обіцяне: «бандити будуть сидіти в тюрьмі» - мало того що не здійснилося, так ще й вороги помаранчевої революції непогано влаштувались при владі і надалі ще й балотуються в президенти. Такий стан речей розлютить будь кого, хто мерз на Майдані.

При цьому народ впевнений, що прийшов би до влади Янукович - так пересадили б усіх: починаючи від НУ, продовжуючи БЮТ та закінчуючи Свободой, і тією всією помаранчевою «заразою» разом узятою. Тому народ впевнений - партія НУ слабка, і не здатна на рішучі дії, нездатна захистити ідеали та цінності Майдану, Революцію, котра їх привела до влади. Народ злий і розчарований.

Можливо, електорат НУ (прихильники та учасники Майдану) з надією дивиться на Свободу – як єдину здатну до радикальних дій щодо усунення подалі огидних їм Регіонів і всю співчуваючу ПР команду довкола, котрих «інакше аж ніяк не виб’єш». (Пригадується: якраз дисидентів, як то Чорновіла – вбито, а при владі й досі активно діють перефарбовані партійці – комуністи в минулому, а не ті хто сидів як політв’язні за часів СССР… )

Але тут своя проблема – багато учасників майдану Помаранчевої революції зі сходу та півдня України, антикучмівці, та антипутінці – недолюблюють радикально-націоналістичний рух західної України, і не дуже то підтримують радикальні ідеї глобальної українізації та бойкоту Росії. Радше вони схильні до думки тісної співпраці з РФ, але так, щоб РФ не втручалася до внутрішньої політику України, тільки економічна співпраця на рівних, без усяких там союзів.

І тут, якраз підходить зовнішня та внутрішня політика БЮТ. Окрім того, в очах виборців, ЮВТ ефективно протидіє і деяким небезпечним крокам президента та компанії, чим засвідчила себе справжнім ідейно-політичним лідером, а не безхребетною маріонеткою інших сил.

Тому, не безпідставна підозра – що ВО Свобода дискредитую себе як Силу, дійшовши до співпраці з НУ

– в очах розчарованих виборців, вважаючих себе жертвою зради президентською владою нині, яка, на їхню думку, зрадила Майдан та нічого не зробила, і виявилася як слабохарактерна, не в змозі протидіяти Російській агресії після революції, навіть нікого не покарала.

Отже, народ розчарований НУ, хоча НУ, сама по собі не така вже й погана, але дається брак принциповості, рішучості, наполегливої боротьби – тобто певна нестача сили, а також політичні помилки, котрі присутні в діяльності будь якої партії.

 

А ви не боїтесь, що з ЮВТ буде Кучма в квадраті. Ну як можна не бачити постійну брехню і подвійну гру. Всі розуміють, що ЮВТ вміє досягнути поставленої задачі і взяти своє. А ви впевнені, що вам це потім сподобається. Не боїтесь, що потім ми будемо жити добре тільки, тому що не зможемо сказати, що погано. Не боїтесь, що потім владу будуть вибирати без нас, що по телевізору нам будуть говорити, як нам добре жити і т.д.
Просто всім обіцянкам які дає зараз ЮВТ грош ціна, ніхто не може бути впевнений, що вона буде робити, якщо отримує повну владу.
Я вам ще нагадаю, як в 2007р. ЮВТ і її команда подали в Конституційний Суд позов на рахунок бюджету Януковича. Питання полягало в тому, що на думку БЮТ Янукович незаконно зменшив (чи не підвищив) соціальні пільги. КС визнав, що бюджет 2007р. обмежує соціальні виплати (Рішення суду № 6-рп/2007 09.07.07р.), тобто, що ЮВТ права. Але цинізм полягає в тому, що коли ЮВТ через пів року після рішення суду прийшла до влади вона вже зовсім забула про це рішення, хоча сама його вимагала.
Ви писали, що люди не задоволені тим як НУ виконав передвиборчу обіцянку. А я неможу зрозуміти, хо невже є люди які задоволені виконанням програми Український прорив. Якщо порівняти Програму Юща 10 кроків, і Програму ЮВТ Український прорив, то спокійно може виявитись, що програму Ющенко виконана навіть на більший відсоток. До речі обіцянка «бандитам тюрьми», не була в програмі Ющенка, це скоріше був лозунг Майдану.

 

- Справа в тому що повної влади не існує. Не так то просто притягнути до відповідальності бандитів - бо бандити мають силу, грощі. Це просто небезпечно для фізичного життя. Тільки диктатор - той хто готовий будь якої миті вмерти заради справи, може суттєво змінити ситуацію. В противному разі це нереально.

Ми знаємо приклад Степана Бандери: людина пожертвовала усім заради України: все життя в боротьбі, в небезпеці, постійна перспектива бути ув'язненим та закатованим, що й було: сам сидів і в польских і німецьких в'язницях, пожертвовав родиною - майже всіх найближчих родичів закатували та повбивали...

- Хто зараз із сучасних лідерів готовий на смерть, та смерть своєї родини від рук бандитів? Якщо Ви не бачите таких - тому й не питайте, чому не виконують всіх обіцянок.

 

А інших прикладів ми не знаєм?

 

- Вочевидь, кожний народ, кожний визначний відрізок часу в житті нації має своїх героїв, пожертвовавших не тільки своїм життям а й життям своїх дітей, своєї родини, заради свободи, захисту, збереження нації, її культури та вікових історичних цінностей свого народу.

 

Думаю, ЮВТ не з тих хто пожертвує собою заради України.

 

- це Ваша думка.
- А хто, на Вашу думку, пожертвує ?

 

А Може ВИ?

 

З тих хто зараз при владі життям напевно ніхто не пожертвує.
А найбільш патріотичними я би назвав Тягнибок, Ющенко – вони найбільш про українські.

 

- це так. Але Юлія Тимошенко не менш проукраїнська, тільки кут зору має ширший.
Шкода, що свою голову Вам не переставлю. А то б ви були здивовані

 

А що проукраїнського в ЮВТ. Може вона відстоює визнання УПА? Може вона запропонувала дати героя С. Бандері? Може вона НЕ голосувала за рос. мову для держ. службовців? Що вона зробила для вшанування пам’яті жертв Голодомору?

До речі, як ви можете підтримувати ЮВТ, якщо її фракція проголосувала за Закон Про вибори Президента, який дозволяє проводити махінації на зразок 2004 р. Тобто ви підтримуєте людину, яка забирає у вас право голосу. Про вибору на Тернопільщині я вже писав.

 

Пишіть, пишіть... пісатєль...

 

извольте ............ голодомор - гипериндустриализация, голод по всему СССР, но почему то у нас это акт именно против украинцев, причем против сельских украинцев, при этом абсолютный игнор украинцев в КПСС в ЧК и тд, всю Украину под западную лепят - "прийшлы загарбныкы" только в Украине кроме ЗУ советы пришли к власти так же как и по всей Российской империи ...................

 

Как пришли? Может быть, путем честных, открытых выборов? Ан, нет, на крови. Вы в своих высказываниях не замечаете самого главного - местную власть назначали сверху. Они были назначенцы, а не избранники народа. Это самое важное. Народ их не выбирал. А верховная власть требовала от назначенцев выполнения своих директив.

 

А як можна зрозуміти, наприклад, таке. НКВДіст приходить до селянина і забирає навіть ту їжу яка готується в печі? Як можна зрозуміти заборону виїзду з села де немає, що їсти? Як зрозуміти заборону на отримання допомоги, наприклад, західні українці неодноразово намагались передати допомогу, східним українцям які страждали від голоду.
А з тим, що в той час голод був і в інших районах СРСР ніхто не спорить.

Це тема не про голодомор, але якщо ви не розумієте, чому голодомор проти українців, можете почитати

Про байдужість режиму до людських страждань, ціною яких здійснювалася політика, свідчив ряд заходів, проведених у 1932 р. В серпні партійні активісти отримали юридичне право конфіскації зерна в колгоспах, того ж місяця в дію було введено ганебний закон, що передбачав смертну кару за розкрадання «соціалістичної власності».
Під загальним керівництвом надзвичайної хлібозаготівельної комісії Молотова загони партійних активістів у пошуках зерна нишпорили в кожній хаті, зривали підлоги, залазили в колодязі. Навіть тим, хто вже пухнув з голоду, не дозволяли лишати собі зерно. Якщо ж виявлялося, що хтось не голодує, то його підозрювали у переховуванні зерна.
Сталін та його поплічники, звичайно, дивилися на все інакше. У 1933 р. помічник Сталіна на Україні Мендель Хатаєвич, що керував кампанією зернозаготівель, із гордістю заявляв: «Між селянами і нашою владою точиться жорстока боротьба. Це боротьба на смерть. Цей рік став випробуванням нашої сили і їхньої витривалості. Голод довів їм, хто тут господар. Він коштував мільйони життів, але колгоспна система існуватиме завжди. Ми виграли війну!»
У той час як на Україні й особливо в південно-східній її частині та на Північному Кавказі (де жило багато українців) лютував голод, більша частина власне Росії ледве відчула його. Одним із чинників, що допомагають пояснити цю особливість, було те, що згідно з першим п'ятирічним планом «Україна ... мала служити колосальною лабораторією випробування нових форм соціально-економічної та виробничо-технічної перебудови сільської економіки всього Радянського Союзу». Про значення України для радянських економістів-плановиків писалося в передовій статті «Правди» від 7 січня 1933 р. під заголовком «Україна — вирішальний фактор зернозаготГвель». Відтак перед республікою ставилися непомірне великі вимоги. Як показав Всеволод Голубничий, Україна, забезпечуючи 27 % загальносоюзного врожаю зернових, проте, виконувала аж 38 % плану зернозаготівель.

 

- Так, якщо БЮТ голосувала більшістю за російську мову для держслужбовців - це погано, бо представники держави мусять дотримуватися державної мови, тай отримують неабияку зарплатню не за невігластво в цьому питанні, а й за компетентність. Але не знаю, як воно було наведіть цифри – зрештою, усі мають недоліки.

Питання в тому чи має ВО Свобода таку силу, певну чисельну патріотичну підтримку, щоб здійснити свої наміри? Якщо ні, то все ж таки схиляємося до думок, що БЮТ має достатньо сили та перевагу саме тому, що дотримується не крайньої правої, радикально-націоналістичної гілки політичної діяльності – а достатньо помірної політики, можливо - толерантності. Це цивілізований підхід, і навряд чи маємо право звинувачувати за це.

І тому, поки не достигнуть необхідні чинники, перш за все у свідомості народу, що треба знати та шанувати своїх героїв, віддавших свої життя за волю України, то навряд чи можна досягти успіху, акцентуючи підвищену увагу на цьому, достатньо не перешкоджати розбудовувати це питання, іншим аціоналістичним рухам, наприклад Свободі.


Це до того – що кожний нехай займається насамперед своєю справою, на спільну користь, незважаючи на дрібні рінобіжжя думок, які мають бути у будь якій серйозній чинній справі. Треба вміти поступатися, певною мірою, заради спільної Мети. А мета зараз – розбудова самостійної та сильної держави. Не слід тягти віз справедливості тільки у свій бік, чи ковдру тільки на себе. Треба з повагою ставитися і до інших громадян України, котрих чималенько, але вони дотримуються іншого світогляду. Вони можуть бути неправі, їхні думки, не виключно мають хибний напрямок, але неможливо от так узяти майже пів України і викинути на узбіччя.

Треба робити свою справу наполегливо, але так, щоб правильні національні ідеї, головні чинники національної свідомості, викликали довіру в ментальності по іншому спрямованих радянською машиною людей, а не бунт, невдоволення, а то й відразу. До того ж треба мислити креативно та конструктивно, а не на емоціях, як то робить шановний пан Тягнибок, це революційно але, на жаль, не завжди доцільно, зрештою, видатні політики мусять мати не тільки емоційний запал, що захоплює маси, а й попіклуватися про спроможність реалізації своєї програми практично.

 

SATKUR! Не зважаючи на різні погляди, я з другою частиною вашого тверезомудрого міркування ЗГІДНИЙ на всі сто !
Особливо це

Решта (БЮТ, ВОС, шляхи і бачення) спірне...

 

А ви впевнені, що бездарний політик, до того ж який постійно бреше, може це зробити. Знаєте після підписання газових контрактів, я дуже сумніваюсь, що мета ЮВТ побудувати сильну державу. Ви не забувайте, що штраф за недобір газу збільшується і його ДОКУМЕНТАЛЬНО ніхто не відмінив.
А ще поясніть мені таку річ. Сьогодні в черговий раз почув статистику за попередній місяць, виявилось, що безробіття в вересні знову зменшилось. (Це офіційна інформація з сайту Держкомстату), крім того, що дуже дивує як в нас під час всієї кризи кожен місяць зменшується безробіття. Але питання таке. В будь-якій нормальній економіці показники ВВП та Промислове виробництво мають змінюватись протилежно безробіттю, це логічно, чим менше безробіття (тобто більше працює людей) значить тим більше зростає ВВП.
А в нас навпаки, ВВП впало на 20%, Промислове виробництво впало на 30%, але і безробіття сильно зменшилось.
Так це що чергова брехня, чи свідчення бездарних дій уряду, який при умові збільшення працюючого населення допустив такий провал в економіці.