Соціоніка або Ваш тип темпераменту

Проходила різні тести кілька разів, причому 2 рази - з адептами соціоніки "вживу" (кажуть, таке тестування найбільш ефективне). Щоразу отримувала інший результат - Гекслі, Есєнін, Дюма, Робесп"єр, Достоєвський. Останній варіант - Бальзак.
Так що в мені захований цілий сонм видатних особистостей. Цікаво, звідки я б про це дізналась, якби не соціоніка?
А серйозно - соціоніка настільки ж достовірна, як і астрологія, так що кожен може вибрати собі "віру" до душі )

 

А я проходив кілька різних тестів і виходив Бальзак. І знайома Гекслі кілька разів виходила Гекслі. Вдумуйтеся у питання в тестах.

---------- Додано в 22:54 ---------- Попередній допис був написаний в 22:45 ----------

В нас усіх присутні всї риси, але одні з них розвинуті більше, а інші менше. Чистих психотипів, мабуть, не існує. Тож обирати треба той варіант до якого Ви трішечки більше схиляєтесь.

 

Шо то за біда є така?
Штірліц бодай би його

 

Характеристика Штірліца

 

Та я, в принципі, завжди вдумувалась... ще і так щиро відповідала... з надією Хоч і даремною.

 

Наскільки я знаю, астрологія не є наукою, а соціоніка - наука чи ні?

 

До науки їй ще рости і рости ) Серйозні вчені її просто ігнорують. Критерію Поппера вона не відповідає. Для її підтвердження потрібен масовий експеримент, з повтором через кілька років, який, звичайно, ніколи не проводився. Багато того, що "пояснюється" соціонікою - вже давно відоме і пояснене іншими, серйозними науками, більш того - часто постулати соціоніки протирічать цим давно відомим фактам (але так як "кухонні" психологи про це уявлення не мають - вони продовжують з серйозним виглядом стверджувати, що соціоніка - "наука". )
Популярність соціоніки перш за все пояснюється тим, що вона доступна і зрозуміла звичайним обивателям, які не бажають заморочуватись з матстатистикою, фізіологією ЦНС і іншими "заумними" речами, а бажають пройти тестик з 10 питань - і тут же визначити свій (або ще краще - чужий) тип.

 

Отже, можливо, що вона колись все-таки стане наукою, чи для цього є якісь принципові перешкоди?

 

Якщо і стане - то в дуже видозміненому вигляді. Наразі в її основі лежить поняття "інформаційного метаболізму", яке науці невідоме і взяте практично зі стелі (тобто, основателька теорії Аугустинавічюте сама не могла пояснити як і де цей метаболізм відбувається). Тому для приведення до якоїсь хоч би мінімальної науковості спочатку треба визначитись з фундаментальними поняттями. А тоді вже танцювати далі.
Як не дивно, наразі формуванню соціоніки як науки шкодить її популярність. Нею займаються хто завгодно - крім серйозних вчених. А це, звичайно, тільки дискредитує її, як науку. Ось найяскравіший приклад - в якості розширення соціоніки було запропоновано використовувати... гороскоп і астральні практики (я не даремно згадала про астрологію, як бачите) Так що маю побоювання, що навіть якщо в соціоніці є раціональне зерно, воно опиниться похованим під тонами "наукоподібної єресі"...

 

Погоджуюсь, бо на мою думку "інформаційний метаболізм" є метафізичною вигадкою. Ніякої "інформації" окремо від конкретних реальних фізичних систем не існує!

 

Я б просто не виділяв її, як науку, а скоріше як розділ психології. (Ви ж не будете сперечатися, що психологія - наука?) Адже типи темпераменту (холерик, сангвінік, флегматик, меланхолік) є психологічними поняттями, а, як нам пояснювали, 16 соціологічних психотипів є підтипами чотирьох типів темпераменту.
І не бачу нічого дивного в тому, що за 10 питаннями можна визначити тип. Питання там обширні (і їх 8). Описані в них протилежні характеристики людей. Тож варто лиш зіставити докучі ті чотири характеристики, які людина обрала для себе - і маємо результат. Відповідно можна і визначити, як будуть вживатися люди з різними наборами характеристик між собою. Як на мене тут чиста психологія і не варто її переплітати з хіромантією, магією Вуду, чи ще якимось шаманством.

 

Ви не виділяєте, а її творці і адепти - намагаються виділити...

ну, типи темпераменту, на жаль, не є загальноприйнятими і науково обгрунтованими поняттями. "Описи темпераментів доволі сильно відрізняються в різних психологів і вочевидь включають у себе досить велику кількість факторів. Були спроби підвести науково-експериментальну базу під теорію темпераментів (І. П. Павлов, Г. Ю. Айзенк, Б. М. Теплов та ін.), однак отримані дослідниками результати лише частково сумісні між собою...В цілому, класифікація за темпераментами не задовольняє сучасних вимог до факторного аналізу особистості і нині цікава радше з історичної точки зору." Ну, приблизно те саме можна сказати і про соціонічну класифікацію...

 

Психологія - не математика. Та навіть в математиці можна довести, що 2*2=5. Ви розгляньте будь-яке психологічне поняття і воно буде суперечливим. Не можна складну людську психіку втиснути в якісь рамки, зважити, зміряти, препарувати і т.д.
Та й в усіх науках купа вчених з протилежними поглядами і куча суперечностей. То що виходить всі науки не науки?

 

Для того, щоб та чи інша теорія вважалася "науковою", вона повинна відповідати ряду критеріїв. Соціоніка частково їм не відповідає (я дещо про це писала вище). От і усе.
Якщо ж відкинути ці критерії, то навіть матеріал сусідньої гілки "вроки і замовляння" можна вважати основою для "наукової теорії". Ну і що, що вони протирічать один одному і здоровому глузду? Он, в математиці теж не все зрозуміло...)

 

Тоді наук взагалі не існує. Бо жодна з них не є ідеальною.

 

Я Єсенін.

 

Дюма ...

 

я теж

 

Я десь писала, що вони мають бути ідеальними?
Уважно прочитайте мій коментар, який ви процитували. Є ряд критеріїв, яким повинна відповідати теорія, щоб вважатись науковою. Ці критерії "ідеальність" не включають. Але потрібно ж якимось чином відокремлювати науку від різноманітних дурниць, які вигадують повсюдно? Якщо вас цікавлять ці критерії і ви бажаєте більше дізнатись про термін "науковість", "фальсифікаціонізм" та ін. - то в інеті є дуже багато про це інформації.

 

тоді давай буддизм буде розділом християнства, воно ж всьо об одном і том же )

Є теорія Павлова про чотири типи нервової системи, яку він доводив експериментально
http://bse.sci-lib.com/article110683.html
Але він не гнав ніякої пурги про інтровертів, екстравертів... і взагалі, в кінці виявилось, що теорія не повна, не враховує в пливу того то і того то, і т.д. і т.п.

тільки цей тип змінюється що півгодини ) залежно від настрою, установок, оточення і т.д. А хто тобі скаже що ти можеш а чого не можеш, наскільки ти кращий чи гірший в чомусь від інших? По ходу ніхто. Обідно, правда?))