Сльози за Совком.

Темп життя в 20ст мінявся у всьому світі, пришвидшувався поступово поруч з НТП, тому коли ми всі відкрили кордони і за декілька років все то до нас нахлинуло, найперше що спадає, інтерент, мобільний зв'язок, бізнес приватний, то темп відразу став шалений, і ворівнянні той колишній застій видається справді раєм, але так тимчасово, як курорт хіба би здався.

Наші громадяни в Польшу та Угорщину, і інші близькі нам країни їздять досить часто на відпочинок, просто на закупи, і багатьом до останнього часу то було і по-кишені.

До слова, мої батьки заробляють порівняно більше, і дозволити можуть більше, принаймі раз на рік чи два нормальний відпочинок, нормальну побутову техніку та автомобіль.

 

гм, я достатньо старий щоб дещо пам'ятати з тих часів. якщо то і спокійніше було життя, то спокій був якийсь військово-цвинтарний...

 

До речі, некрофіли, розповідаючи про високі чи достатні рівні доходів громадян в СССР, забувають згадувати, на що ці кошти можна було потратити, окрім як переплачуючи за продукти на базарі та за одежу від перекупників/знайомих продавців тощо.

Адепти СССР, поділіться корисною інформацією, якщо за тих часів в когось виявлялося коштів дійсно достатньо на основні потреби і людина хотіла купити побутову техніку/автомобіль і т.д., як ви це вирішували? Передбачаю, що хтось згадає магазини електротехніки, заставлені Вятками, тому прошу Вятку не згадувати. Це тільки одна річ, потрібна в побуті, до того ж тільки одна модель.

Щодо відпочинку те саме. Як вже згадувалося, у відпустку могли дозволити собі поїхати, хоча здебільшого дикарями. Путівок хронічно не вистачало, тим більше в сезон. Не згадуватиму також рівень більшості санаторіїв і баз відпочинку - з туалетом "тіпа сортіра" і загальним душем десь в протилежному кінці території. Перший і останній дні "відпочинку" проводилися залагодженнями формальностей типу черги до кастелянші за постільною білизною і коцами, за талонами до їдальні і т.п. (тут порядки в різних санаторіях могли бути різними).

 

Дідусь, бабуся, прабабця й мама втратили квартиру під час війни.
Точніше, якби вони туди повернулися - був би "стук" сусідів та репресії. Без деталей.
Жили в комуналці. Мама після одруження поїхала до мого батька (сина репресованого), до Туркменістану.
Через 7 років - полюбовне розлучення. А до батьків у Києві її не прописують! Виїхали - і аллєс!

Довелося прабабці намалювати інвалідність, щоби мама (лікар) нею опікувалася.

Прабабця померла і у нас вийшло по 7,5 м на ніс. Щоби "гіпотетично отримати" - мало бути не більше 5,5 м.
Отож бабуся субсидувала на перший внесок до кооперативу (норма якраз 7,5 - чуєте ??? За свої гроші!!!)

Пізніше будинок, де лишилися дідусь із бабусею, мав піти на реконструкцію. Їм "дали" 2-кімнатну біля Окружної дороги і тут дідусь тяжко захворів.
Чиновники зволікали кілька місяців - а принесіть ще раз довідку (тіпа що він живий).
Я не буду переповідати той фільм жахів - як це вдалося зробити, щоби бабуся не потрапила до 1-кімнатної... а потім прописати туди маму...



Я на той час збирався одружитися - теж був бій на 3 раунди з державою.
Перепрописка мами до бабусі. Детективна історія.

В той же час намагалися виселити тещу з дуже ласої квартири - тесть помер і комусь це не давало спокою.
В останній день свого правління мер Гусєв (він колись працював на ниві будівництва з покійним тестем і дуже його поважав) "як виняток" підписав документ про перепрописку малолітнього племінника дружини до бабусі (менти просто не вірили, але печатка та підпис Гусєва визнали дійсними).

Отак доводилося битися за "своє кровне".
А якщо я почну розповідати, скільки нерухомості держава відібрала у моїх предків - мало не здасться.

Факін совок маст дай! Ось чому 21 серпня 91 року для мене - найголовніше свято в житті.
Я не помилився. 21-ше а не 24-те.

 

Це взагалі окрема тема. Але адепти СССР, вочевидь, вважають, що я мав би бути вдячний совіцькій владі, за те, що вона конфіскувала або просто знищила зі всім майном кілька будинків і фільварків, що належали моїм батькам, а натомість дала "безкоштовно" однокімнатну квартиру без вигод в будинку, де в помешкання входилося з балкону-галереї.

 

короче, понятно: те, кому "насолила" система рьяно против, аж пена изо рта. Но нам она не насолила, она нам ничего плохого не сделала. Так что ж нам прикажете тоже обсирать это?

 

А Вас ніхто і не просить, вибачте на слові...

 

как это? нафига тогда что-то доказывать кому-то вот уже триста страниц?

 

Не тільки ви. Я ж раніше написав, що також застав "владу Рад" і як вчителька в школі казала "Завтра пасха, недай Бог хтось до церкви піде - там будуть перевіряти і записувати!" ПАМ"ЯТАЮ! Ви за цим сумуєте Марусино? Чи вам Бога взагалі не потрібно!!! У вас Бога хто - Ленін замінить??? І про дефіцити і залізний занавіс знаю "не по наслишке", так що не треба...

А про "нащадків асвабадзітєлєй" у Львові - то взагалі окрема тема! Просто візьміть телефонний довідник і подивіться, у кого номера телефонів починаються на -34, там завжди фамілія буде на -ов, або -ін чи т.п.... ЦЕ НАЙКРАЩІ КВАРТИРИ У ЦЕНТРІ ЛЬВОВА.... асвабадітєлі просто заходили в місто і їх "занімалі" .... уловлюєте, кому за совітів було "жіть харашо" - окупантам!!! Нічим не кращим (а то й гіршим) за гітлерівських!!! Та їм і зараз живеться непогано, тільки нарікають на нашу влду, а коли скажеш їм "ну то їдь у Росію", так вони "а чье ето я поєду? - я здесь вирос".

 

Марусино, вибачте.
Я не гастроентеролог і Вашим метаболізмом не цікавлюся.

Все, що "дала" держава - 1% компенсації за те, що було відібране.
Ну за що мені любити совок ?
Якщо сестра діда - пенсіонерка без в/о в Штатах жила краще, ніж мати - канд. мед. наук, асистент кафедри медінституту жила тут ?

P.S. Чи Ви вважаєте, що якби я жив у Росії - я любив би совок ?
Ой, помиляєтеся !

 

Знаете, мне и моим родственникам она тоже не сильно насолила. Разве что у деда хутор с мельницей отобрали. Слава Богу, никого не убили. Но, минусов я вижу все-равно больше, чем плюсов. Неужели сейчас в Одессе хуже, чем при совке. Я была в Одессе год назад. У нас в Донецке нет столько двух-трехэтажных коттеджей в обычном частном секторе города, как в Одессе.

 

Марусино, Ви самі писали в іншій темі, про совіцькі свята, наступне:

Іншими словами, Ви в ті часи були дитиною і не оцінювали адекватно ситуацію навколо.

Не можна сказати, що це якось погано свідчить про Вас, можна навіть з впевненістю сказати, що це досить позитивно характеризує Ваших батьків, які чи то вже випадково, чи навмисне, але змогли забезпечити Вам таке безтурботне дитинство.

Я знайомий з людьми, частина дитинства яких минула в Європі в часи Другої світової, ці люди навіть пам'ятають, як їх місто бомбардували війська союзників, як їх відводили до сховища і руїни на вулиці після виходу з цього сховища... і водночас вони не можуть нічого поганого сказати про ці часи свого дитинства - в них були друзі, забавки, смачна їжа і різні ласощі. Об'єктивно вони розуміють, що жили в страшні часи, але з власних спогадів нічого злого про ці часи сказати не можуть.

 

Молодец! Такая конгениальная мысль, насчет того, что какой-то дядя должен за кого-то оплачивать коммуналку не каждому придёт в голову.

И правда, коммуналку платили сами, благо она стоила от 18 до 30 рублей, максимум, а не по пол-зарплаты, как сейчас.

Считайте, что мне не повезло, и что в донецком бизнесе я работаю уже очень много лет. С бандюками не встречалась с конца девяностых, всё как-то встречаются порядочные и интеллигентные люди.

Вы точно в Донецке живёте? Ничего не перепутали?

 

Ну и Вы, думаю, знаете, что это ничего не дает. Одни эпидемии гриппа.
Ежели кому было невтерпеж, можно было найти варианты.

 

варіанти виїхати за кордон?? які? просвітіть?
то нічого що потім ти і вся твоя родина зрадники Батьківщини?

 

Касіа, а в Україні тепер багато людей їде за кордон? І що вони там роблять?

Який жах! Це вам хто розповів?

 

шановний , а вияк читаєте дописи ? по діагоналі?
ви читали назву теми? ПРО СОВОК?

і про виїз за кордон йдеться в часи СССР! багато їздило людей?

 

Так от про совок. У місто, дея живу і яке вже стало рідним, ми з дружиною приїхали у 1983 році. Населення на той час складало біля 106 тис. У 1989 році воно виросло до 118 з лишком тисяч. На сьогодні за даними статистики 89 тис, реально - не більше 70-ти. Народжуванісь зменшилась майже втричі. Містостворююча галузь - вугільна. Шахти, кар"єри. На сьогодні УСІ шахти затоплені. З горем пополам працює 2 кар"єра. Заводи, фабрики працюють не більше ніж на 30% від того, що було. Один унікальний завод (таких було 2 в СРСР) розікрали, зосталися руїни. Не працюють ТЕЦи, АЦС, - руїни. М"ясокомбінат, молокозавод - руїни.Місто розубудовувалося, працювало 2 великих кінотеатри в центрі плюс у кожному селищі. Зараз - один приватний на 40 місць. Більше третини дитячих садків розпродали під приватні фірми, пару штук просто розвалилися. І прочая, і прочая, і прочая.

Так що не "сльози за совком", СРСР був приречений. Правильніше "сльози над сьогоденням".

 

Кася, а я спрашиваю, что дал этот выезд нынешним гражданам Украины. Что? Возможность работать в Италии и России?
Я не знаю, какой уровень жизни во Львове, но общий вид Украины и уровень зарплат, что можно увидеть на этом форуме в другом разделе, не подводит меня к мысли, что заграница стала ближе. Ну да, можно получить визу, я не спорю, это хорошо. Да, можно отдохнуть не в Крыму. Можно даже одежду из Италии купить... Только один из самых больших рынков на Украине, Барбашовский, завален турецким говном. На приснопамятном Черкизоне в Москве не сыщешь того, что я видел будучи в Харькове в декабре. Все крымские рестораны - пустые, шаром покати, а население толкает виноград по московским ценам. Я долго буду помнить очереди в секонд-хенды, что я наблюдал декабрьским утром в Харькове - я шёл по ул. Полтавский шлях и почти у каждого секонда стояли люди. Это что и есть та самая лучшая жизнь? И тоже самое в России. Абсолютно тоже самое, люди из архангельской области за одеждой в Москву ездят. И когда с ними говоришь, то слышишь, что их меньше всего волнует открытость границ, так как выехать за пределы области - уже проблема.
Да, часть населения проблемы решила, ни один из крупных городов без бабла не остался - все при деле. Но это не отменяет того, что по сути дела произошла рокировка и те, кто раньше хоть как-то сводил концы с концами - теперь вообще на нуле. А о последствиях несложно догадаться - ни медицины, ни образования, ничего.
Я не хочу назад в СССР. Мне хорошо тут. Но отрицать, что у кучи народу выключили свет в конце тоннеля - не буду.

 

Марусино, а якби Ви (не дай боже) виросли би в "зоні" - у Вас були би приємні спогади ?

А багато людей народилися у більш-менш цивілізованому суспільстві і раптом - проти своєї волі опинилися й померли у совковому лайні.
ЗА ЩО ?

Київський поет Леонід Кисельов (нажаль, помер молодим від лейкемії), у 60-х рр написав відомий вірш, присвячений Осипу Мандельштаму:

Поэты умирают в небесах
И я шепчу разбитыми губами:
"Не верьте слухам! Жил - в помойной яме,
А умер, как Поэты - в небесах!"


А особисто Вам, Марусино, можна адресувати слова, які я чув від багатьох іноземців:
"Які росіяни щасливі, тому що не усвідомлюють, які вони нещасні!"