Сльози за Совком.

Круто!
А "начало" було вчора..?
Чи у 1917?
Чи ще раніше?
Про "врут бєззастєнчіво" і маніпуляції - чия б корова мичала... (с)

 

А нам викладач розповідав анекдот:
- Тату! А що таке філософія?
- Ну...як тобі поянити?...ось є дві людини, брудна й чиста. Хто з них піде в лазню?
- Ну авжеж брудна...
- Ні! Чиста! Тому що, вона чиста тому, що ходить в лазню. А тепер ще питання. Є дві людини, брудна й чиста. Хто з них піде в лазню?
- Чиста!
- А ось і ні! В лазню піде брудна людина, тому що вона брудна.
- Ну тату! Це Маячня якась!
- Ось це сину й є філософія!

Після цього викладач казав:
- Ось в цій МАЯЧНІ ми й будемо розбиратись!

 

Началось может и с большевиков, но настоящих последователей не так мало осталось. Некоторым раньше покерувать не удалось, но очень хочется.
Но порблем то теперь сколько.. Интернет, спутниковое телевидение, масса изданий... А знаете как можно успеха в манипуляции сознанием добиться в этой сложной обстановке глобализации информации ? Утопить образование ниже плинтуса. Что успешно и порисходит.

 

Льгко!

1. Закон про зовнішный вигляд будівель...(супутникові антени його псують)
2. З нетом зрозуміло. Наливайченко вже знає як.
3. Ну і ...глушилки (ще напевне залишились з часів СРСР)

:shutup:

 

Вітаю всіх!
Сьогодні річниця Біловезьких домовленостей. День зникнення з карти світу СРСР.
Амінь!

 

вітаю Ал ж наше свято 1 грудня.

Від цього дня нас не має в СРСР

 

А це - не анекдот.
Коли мені було років 7, я запитав у дідуся - "що таке філософія" ?
Дід пояснив так:
"Є зоологи. Вони займаються вивченням тваринок і багато про них знають. А філософ нічого про них не знає, але з вумним видом робить висновки: "Кішка їсть мишку. Собака їсть кішку. І вважає себе вченим".
(дідусь був економістом харчової промисловості).

 

Однако у других стран Европы нет соседа, который активно распространяет дезинфо, в противном случае возможно были бы предприняты меры. Демократия же вещь не абсолютная и всегда есть границы за которыми идёт череда запретов.

 

Ще рік тому моя дружина працювала викладачем української мови та літератури у старших класах і тому я про це питання можу говорити.Тоне не освіта, а престижність освіти. Ті, хто справді хоче вчитися, ті вчаться. І чудово школу закінчують, і вищу освіту отримують та ще і стипендію мають. Як приклад можу навести свою доцю: закінчивши відмінно підготовче вітділення КПІ вона стала студенткою ще навіть не отримавши атестата зрілості. Нажаль, для більшості молоді найбільша мета післяшкільного життя - паркувальник автомобілів,продавець чи охоронник (для хлопців), для дівчат - жаміж! Або продавцем у престижний бутік. І для чого тоді знати історію, географію, фізику ...А лишати на другий рік заборонено. Після восьмого під зад (якщо не поступить у технікум чи училище) теж заборонено - обов"язкова середня освіта. Вигнати з кімнати якогонебудь паскуду, що зриває урок неможна, а батьки (якщо вони прийдуть за викликом) ще й матом обкладуть: "Ми дали вам дитину, от і виховуйте!" А діти чудово відчувають безкарність...
Дуже погано вплинув на рівень навчання інтернет... Але то мабуть вже інша тема.

Бо,нажаль, ду-у-уже багато людей плутають демократію, свободу із вседозволенністю. ВСЕ повинно мати свої рамки. І чіткі, а не "... мыслию по древу..." Наша законодавча база, у більшості своїй, не дає повної чіткості. Завжди можна посилатися на формулювання:"Все, що не заборонено, те дозволено"

 

на початку 90-их наші батьки їхали на заробітки, надіючись на краще життя своїх дітей, які будуть мати в Україні гарне майбутнє. хтось їхав заробити діятм на освіту, житло тощо. так продовжувалося усі 90-ті. сьогодні на вулиці вже 21 століття. і що відбувається? те саме. може в менших масштабах, але вже сьогодні діти тих батьків, які кавалок життя провели по світах, теж їдуть працювати, бо на батьківщині вони не потрібні. хтось заперечить, що ні, що не так все погано і, що фарби надто згущені. але якщо подивитися по селах західної України можна побачити скільки молоді там немає - практично у кожній хаті. і скільки їх приїде зараз - напередодні свят. я веду до того, що упродовж 17 років у державі мало що змінилося. є купа людей які не знайшли своєї ніші і які нікому непотрібні. а відтак робити тут їм нічого.

 

А может и не свсем так... Люди просто имеют свойство привыкать и приспосабливаться к окружающей среде. Приспособились к жизни вне Украины и теперь тяжело вернуться назад. Так же сначала было тяжело решиться на выезд, так сейчас тяжело бросать налаженную жизнь.. Мы же, которые не выехали (может просто не получилось по каким-то объективным причинам), приспособились к жизни здесь и сорвать нас может с места только дальнейшее развитие кризиза, да и то - не всех..

 

після кількох років життя на Заході до життя в Україні вже привикнути тяжко тому що життя в Україні побудоване через с.... і ніхто не хоче тратити здоровя на боротьбу за те що на Заході є нормою і тому незважаючи на ностальгію більшість подивившись на українські реалії повертається назад жити по західних нормах

 

О чем и речь... Всегда думают, что уезжают на время, но, как правило, - это навсегда... Потому что даже при самом благоприятном развитии событий, однозначно, Украина очень-очень не скоро смогла бы дошкандыбать до уровня Запада... Это ведь и так было ясно с самого начала ...

 

Зет-справа не в матеріальному а скоріше ментальному стані України-після кількох років на Заході звикаєш до інших міжлюдських стосунків.до іншого способу вирішування справ.там стосунки держава-громадянин інакше побудовані.стосунок до законів інший,мені буде довго то все пояснювати але розруха не в країні а мізках

 

Я ж не спорю с вами. Просто не понимаю почему вы об этом сразу не догадались. Ведь это не секрет... У моего коллеги по работе брат живет с семьей в Канаде. Он выиграл вид на жительство (не помню как это называется что-то вроде "зеленая карта")...
Дети устроены отлично. Получили высшее образование, владеют языками и канадский гражданством, а также канадским менталитетом. У родителей же менталитет несколько иной... Но ведь все это было понятно с самого начала, ехали ради будущего детей и осознавали это.
Конечно, тоскуют .. Особенно это усугубляется непониманием мировосприятия детей. Хотя у них отличные дети, состоявшиеся в этой жизни...

 

ось мене ностальгія мучила а побув 3 місяці літом на Україні і майже вилікувався-напевно в мене вже теж канадський менталітет.перші 2-3 тижні то все гарно-друзі.родина зустрічі а потім починає то все напрягати і коли вернувся в Канаду то вийшовши з літака в Пірсоні(аеропорт)подумав-нарешті дома.Тут пряма аналогія з СРСР-ті що сумують за ним теж би напевно захотіли назад після 2-3 місяців у країнні розвинутого соціалізму

 

Я надеюсь, что чем дальше от совка тем больше меняется в лучшую сторону менталитет у новых поколений.

 

Ви про географічну "даль"?
Совок жил. Совок жив. Совок будєт жить..?
Іноді, навіть у комерційних структурах доводиться плюватися.

 

Вот тут, Павлович, мы с вами однодумцы. Образование важно для тех детей, где в семье есть культ уважения к образованию. И дети относятся соответственно. И будет им окончательный успех вжизни, если они еще усвоят истину, как важно пролжать постоянно учится. Все остальное эфемерно, можно конечно временно получить что-то, но поддерживать надо все равно учиться.
Мне ккажется, что беда в том что в государстве самом нет этого культа уважения к образованию и образованным людям. Как-то размазалось все. Хорошо, что есть такие родители, плохо, что на тех примерах кто учится не равняются другие, и что образованный, не значит востребованный и обеспеченный. Критериев нет. И это парадокс, что многие стараются учиться, но это не означает востребованности.

Хотя в рыночнйо экономике, учись тому что востребовано, тоже имеет смысл. Учишься не тому, не устроишься на работу. Но если посмотреть по уровню науки, то это может и рыночная экономика, но с огромным государственным влиянием в стратегических и престижных для государства отраслях. Так что как не крутись, а без государства никуда.

 

Нет, я о временной "дали". Не вечно же этой заразе длиться.