А такі речі, як будинок гостинного типу на паях. Кілька організацій вскладчину будували багатоповерховий будинок з однокімнатними квартирками-гостинками (найменша - 12 метрів квадратних, таких повно зараз по Києву). Потім одна із цих кліток для проживання звільнялася. Виникала колізія, якій із організацій вона дістанеться, щоб посунулася черга. Тому ті, хто був зацікавлений влізти в цю комірчину, чергували моменту, коли попередні проживаючі виселяться. Задача була - першим вкинути в пусту квартиру чемодан з речами. Квартира діставалась тому, чиї речі там з"являться першими. Мені вдалося в 12 метрову гостинку вкинути чемодана першим. Я прожив там із дружиною, а потім - з дітьми років чотири. Потім пізніше побудував кооператив. Глупость тільки вчинив, що нікого в гостинку не прописав (і я, і моя мама були занадто чесними, щоб це провернути, хоча мені говорили про цей варіант, щоб залишити гостинку за собою. Потрібно було в паспортному столі внести смішну за величиною подяку паспортистці). Так що пропали мої законні 12 метрів житла.
Якщо не помиляюсь, то і багато моїх родичів та знайомих змогли оформити приватизацію на будинки-особняки та земельні ділянки у 90, коли вже совок розпався.
Ще не забув, як дехто спочатку тулився у гуртожитку, але старанно працював на якомусь заводі, старався не порушувати трудову та партійну дисципліну і накінець від заводу виділяли якусь квартиру у новобудові.
Часто бувало ще й таке: Громадянин А хоче більшу квартиру (і має гроші), громадянин Б має потрібну квартиру і охоче її віддасть, але його хотєлки не збігаються з хотєлками громадянина А. Тоді досвідчений маклер вибудовує комбінацію з кількома учасниками (хтось хоче більшу квартиру, хтось меншу, хтось хоче роз'їхатися або з'їхатися)... Траплялися "ланцюжки" з 11-12 родин. Нібито все, усі домовилися і раптом один з ланцюжку передумав. І все починається з нуля - частково старі, частково нові учасники. Я вже не кажу про те що маклерська діяльність була поза законом (стаття КК "Комерційне посередництво").
Один такий мій знайомий, не знаю чи ще живий за віком, будучи маклером, розширив своє житло з, здається, 10 метрів комуналки до 2-хкімнатної суміжної квартири. Був кандидатом наук. Причому в цих ланцюжках не заплатив ні копійки, а просто вмів кожного переконати у вигідності прокрутки. До речі, щоб побудувати житло, самих грошей було мало, потрібно було ще мати право на те, щоб будувати. Спочатку здобували право, наприклад, приписували родичів, щоб на носа менше метрів було, і це давало б змогу всунутися зі своїми грішми в будівельний кооператив. Або фіктивне одруження. Або розмін, під час якого незначно погіршувалися умови проживання, але так, щоб ставало достатньо метрів на носа. Або, пам"ятаю випадок, як досить таки заможні (за радянськими мірками) люди не мали право стати на чергу, тому що у них на чотирьох дорослих людей була кімната в старому дореволюційному будинку, площею 21 квадратний метр. Тобто, по 5,25 кв. метрів на кожного, що, звичайно, за всіма правилами математики, більше ніж дозволені для взяття на чергу 5,0 кв. м. Тому доводилося щось там робити в квартирі, обривати дореволюційну дранку на стінах тощо, потім робити ремонт, потім квартиру перемірювали знову, і виходило уже 19,9 метрів квадратних. Переоформлялися документи, їх ставили на чергу в самий кінець, але коли ти вже на черзі на державну, ти маєш право і на кооператив. Бувало і таке.
З чого Ви взяли, що я прихильник хабаря? Я лише констатував, що отримав законно 12 метрів житла, а потім ці метри пропали. З Вами такого не буває, що Ви щось отримали чи купили законно, а воно пропало, зіпсувалось, украли в решті решт? Давайте, не будемо переходити на особистості, розмова тут іде не про те чи я чесний, чи жулік (в цьому випадку я цілком міг би стати народним депутатом чи навіть президентом), а про те, що було в радянські часи, зокрема - стосовно житла.
Так, щоб за свій кошт купити квартиру, треба було відстояти в черзі роки. І ще є придурки, яким цього бракує..
Ви што такоє гаварітє? Прі саюзе жилье бісплатна давалі.І учьоба била бісплатная, і мідіціна. Всьо-всьо било БІС-ПЛА-ТНО!!! А какой пламбір фкусний бил прі саюзе... Нє то, что сійчас. А калбаса па 2.20... Папробуйтє січас такую калбасу ілі пламбір купіть. Ні найдьотє нігдє. Всє жилі адінакава - паслєдній )(уй біз солі даідалі. Било равінство і брацтво. Патамушта прі саюзє віздє парядак бил. Нє то, что січас
Бігає по Москві дядько (з провінції приїхав) і до всіх пристає: "як проїхати в магазин" Принцип "? Ніхто не знає ... людина в розпачі ... - Та навіщо вам саме цей, може, потрібний товар можна десь в іншому агазині купити? - Ні, тов. Брежнєв на з'їзді говорив, що "в" Принципі "у нас все є!"
Хто зауважив, скільки зараз такого, як у совку - контроль при поході у церкву, черги під магазинами, ніби і Кашпіровський в деякі радіоефіри повертається...