Складаємо мовну мапу України.

---------------
Логично. А Вам и в № 229

всё ОК показалось?

Как скажете.

Но на прямой вопрос - прямой ответ, иначе невежливо.
- "Які ... московити?"
- Московиты те самые, и в том же самом Вашем місці, которые "самі взяли і перекрутили по-своєму... гОрод".

Интересные люди создают "мовну мапу Украины", за собой не записывают, не мелочатся...

 

І що цікаво у цій світлинці, що більше ніде такого краєвиду не побачите, бо він унікальний

Полтава — переважно російська з українською "г".

 

Так де пряме питання?
Моя реакція з москалями була спрямована на підтекст.



ωколо - коло (укр.) - окала (мос.)

нелзЂ - московити перекрутили, а нам таке слово не сподобалось

 

- это, очевидно, когда-то произошло? Если слово было в Вашем языке, то оно не могло исчезнуть в один день (нравится - не нравится, когда "нельзя" никому не нравится, а ежели батько в детстве так говорил, то и своему сыну так же будешь говорить). Слова уходят веками, и чем меньше развита письменность (и меньше процент грамотных) - тем дольше длится этот процесс. Даже в 20-м веке - десятилетиями. Так что, либо это слово должно встречаться в письменных украинских источниках постепенно все реже и реже, либо язык летописей не совсем украинский

 

а дехто каже, що там суржик переважає

 

Це слово було в нашій писемній мові, яка була по суті булгарською з домішками українських слів і вимови. Насправді такою мовою навряд чи хтось спілкувався, а якщо і спілкувався, то звучало це як жахливий суржик. От коли в Московії почали намагатись спілкуватись книжною булгарською мовою, переробленою в Києві, мовою яку насправді ніхто не чув, то вийшло оте, що зараз називають російською мовою. Насправді вийшов булгаро-києво-польсько-фєнє-татарський суржик.

Цікаво, що булгари на Дунай прийшли з Полтавщини і внесли свій вклад в церковно-слов'янську мову. А через тисячу років після того в цьому ж місці виникла класична українська мова.

 

- так зачем Вы приводите в качестве доказательства украинскости слова "город" цитату из источника не на украинском языке?

- это у Вас в голове "булгаро-русько-украинсько-полтавско-польская-по фене" каша. Те булгары, которые пришли на Дунай с Полтавщины были тюркоязычны, и в церковно-славянский их вклад был мягко говоря невелик Но в "классическом украинском" тюркских слов настолько много, что вполне можно (и даже вероятно) часть из них и к булгарам отнести...

 

Аж ніяк не більше, ніж у вашій московській. Тому чия б корова мичала...

 

А в чому проблема? І що ще порівнювати будем?

 

- у меня проблем с тюркскими словами нет. Но как видите, некоторым как-то не по себе узнавать, что в "расово чистом..." "автохтонно-национальном" и тому подобной дребедени... попадается всяко. А ещё хуже знать, что об этом знают другие. Может, у кого корова и мычит "не ТАК", - доить надо вовремя.

 

Подібну дрєбєдєнь чути переважно з дописів антиукраїнськи налаштованих. Розумна людина розуміє, що абсолютно чистого в природі нічого не буває. Але вся суть у кількості засмічень, бо буває, що вона перевалює за критичну масу...

 

Ой і не кажіть.

Словарь тюркизмов в русском языке, издательство "Наука", Алма-Ата 1976 г.
http://perevod99.blogspot.com/2008/01/1976-300-400-80-beyarmudu-busr-oda-j-k.html

Русские фамилии тюркского происхождения.
http://www.kyrgyznews.com/news.php?readmore=1883

 

- не замечал, чтобы "переважно", и на этом форуме не видел таких вообще.

- от же ж прищемило "самых славян"-арийцев-автохтонов, никак не успокоятся, всё в "самтакои" играют Когда казахи станут гордиться каждым тюркским словом в Великом и Могучем украинском языке, обязательно выпустят в Астане отдельный словарик на эту тему, а когда киргизы возгордятся наличием похожих на их слова фамилий в руководстве, интеллигенции, ученых с мировым именем Великой Украины, то выпустят отдельную книгу и с перечнем фамилий, если бумаги хватит на все с окончанием "-чук", "-юк" и добрую половину остальных... Так что, смотрим на название темы, прекращаем оффтоп и читаем что есть, например: Тюркизмы в украинском и русском языках, Девлетов Р. Р. Симферополь, 2001 г.
http://turkolog.narod.ru/bs/B112-0.htm
Тюркский фактор в истории и этногенезе украинцев и их предков. Владимир Луценко. Глава XIII. Украинские фамилии тюркского происхождения
http://vlalut.narod.ru/13.html и т.п. Заодно поищите, что значит "-щина" в слове "Полтавщина" и всех остальных "-щинах" и можно будет хоть булгар, имевших неосторожность по пути с Волги на Дунай задержаться на "родине колёс и динозавров" оставить в покое и не писать в прародители церковно-славянского...

 

Читайте далі: "... з домішками українських слів і вимов". Так от, булгарське "град" - українське "город", булг. "глас" - укр. "голос", булг. "врата" - укр. "ворота", булг. "власть" - укр. "волость", булг. "глава" - укр. "голова", булг. "враг" - укр. "ворог".... тобто повноголосся це вже український вклад, особливо гарно це видно в "Слові", де багато місцевих елементів.

Так булгари, руси, українці, полтавчани, поляки - це все слов'яни а фєня і татарська - це вже з ваших країв (російськомовні Московія чи Крим, на вибір).
Ви чули як розмовляли "полтавчани" 1400 років тому? Отож. Але після їх приходу на Дунай місцеві племена раптом стали слов'янськими.

 

А шо вы все о булгарах, а влияние иранцев?


Святковий стіл під час Ноурузу – іранського Нового року, яке відзначають навесні, коли день зрівнюється з ніччю, стає “великим”. Неодмінні атрибути столу – крашанки, вареники з сиром, солодкі тістечка, свічки, а посередині – миска з пророслим збіжжям, прямий аналог української “зеленої гірки” на великодньому столі

Давні, іранці залишили в нашій та інших слов’янських мовах такі слова, як бог, хвала, рай, муж, синій, гадати, каятися, заради, темрява, хата, сто, ящір, волос тощо. А також величезний масив власних назв, зокрема назви річок Дніпро, Дон, Дністер
http://culture.unian.net/ukr/detail/187422

Пізніші іранці дали нам такі слова, як почвара (потвора), збіжжя, кат, дбати, тривати, бачити, ошатний, жвавий, бо . Цих слів уже не знайдете, скажімо, в російській мові.

 

- с чего бы? Полноголосие характерно для всех восточнославянских языков. Из чего следует именно украинскость?

 

- много кого влияние было. Черкесов/адыгов влияние не меньшее. Интересно было бы проследить заимствования из латыни - пательни, парасоли тощо, но на самом деле речь идет о конкретной вещи - языке летописей, и о попытках эгоцентристов всех трёх восточнославянских (а в данном случае - украинцев) народов приписать его "в основном себе".

Хотя...

- погорячился я чего-то. Тут не "оригинальная трактовка" а просто незнание и нежелание знать, так что, господа-панове, перепрошую, больше не помешаю

 

Волинь, Закарпаття, Буковина, Галичина, Поділля, Тернопілля, Гуцулія, Полісся, Запорожжя, Таврія, Прикарпаття, Посулля, Поросся, Кубань, Крим... а якщо Вам -щина не подобається, то поверніть Україні назад Курщину, Білгородщину, Смоленщину, Новгородщину, Брянщину і Донщину, а надалі прошу не називатись по-українськи мущинами і женщинами, а виключно чувакамі і тьолкамі.

В українських текстах повноголосся зафіксовано найраніше. Наприклад в російській вже похідне повноголосся з аканнам: млад - молодий - маладой, врата - ворота - варота (варата), глава - голова - галава...

Якраз мені добре відоме "офіційне трактування", але кінці з кінцями там не сходяться.

 

А чего мелочиться. И Уралщину и Сибирьщину и Приамурщину с Магаданщиной

 

Нам чужого :rus: не треба.