Складаємо мовну мапу України.

Прикольні жарти.

 

вообще то это не шутка... было добровольное переселение
моя семья по материной линии жила в селе Урмань Тернопольской области. И жил я в деревне не один год...

 

і з жодними корінними україномовними кримчанами не перетинались? наскільки мені відомо, Красноперекопський, Джанкойський, частини Первомайського та Ленінського районів так до 2 світової війни були вкраїномовними.
чи не знаєте, яка нині ситуація у вас із україномовною освітою? а то політичного галасу багато, а на материку про реальне становище мало що відомо

 

могу говорить в данный момент толоько за симферополь
построили у нас укр. школу (эта та, которая от президента) ~5 лет незад... сделали абы денег дали. Люди хотели туда отдавать детей только из-за хорошего образования (так как обещали профессиональных учителей), а не ради укр. языка.
В ВУЗах преподают укр. деловой как обязательный(оценивание - экзамен)

В школах вполне адекватно преподают укр язык и лит-ру. По часам соотношение рус/укр не узнавал.(Когда еще учился было проактически одинаковое соотношение - где то по 5-6 часов... закончил школу 5 лет назад ) Думаю 30-40% достаточно владеют укр.80% понимают. На укр разговаривают только приезжие

говорюж - в селах есть люди которые говорят на укр. языке. но коренные они или нет - как то не спрашивал =)

 

Может за Луганск уже кто говорил...

В городе - почти 100 % русский. Украинский можно и за месяц не встретить. Хотя некоторые слова, безусловно проскакивают, почти у всех.
Старобельск, Новопсков - суржик, близкий к русскому.
Сватово, Кременная - суржик, ближе у украинскому.
По остальной области - практически только русский.

 

Зі мною працюють хлопці зі Старобелька ( точніше з Старобєльського району), говорять суржиком який ближче до української, але лише між собою. Чомусь дуже соромлятся цього суржика і зі сторонніми говорять лише російською.

 

Часто помічав таке. Був випадок в Cтаробільську. Зайшов до магазина - продавщиці розмовляють на суржику. Після моєї фрази "Добрий день" - перейшли на російську Але, порівняно зі Сватовом - суржик Старобільська та Біловодська ближче до російського.

 

Мій тато був у відряджені у Сватово. Говорив, що трохи суржикувата, але нормальна українська мова. Не міг зрозуміти чого вони її соромляться....

Я вже в одній гілці писав, що я знайшов словник подільських діалектичних слів і зрозумів, що від своїх україномовних батьків у мене повний набір їх.

Те, що я вважав українськими словами чи суржиком, є подільським діалектом. Мій домашній суржик (використовую вдома) - це на 30 % суржик, а 70 % подільські слова. Я зрозумів, що всі слова не обов'язково замінювати у повсякденному житті на літературні.

Літературна мова - це фактично законсервована мова, а діалект - завжди живий. Головне різнити діалект і суржик.

В селах дуже гарний майже чистий український подільський діалект, а в місті Хмельницькому: домашній суржик або все більше літературна українська мова

Згоден. Мова близька до літературної свідчить про те, що ця мова не є корінною.

 

Харків 70-80% російська. Українську чути лише серед молодих патріотів.

 

Чому в подільському діалекті є слова, які можна вважати русизмами, але потрібно розуміти.

Що бабки в Сватовому, розмовляють на слобожанському діалекті, який зі своїми русизмами та особливостями є діалектом. Діалект - це частина української мови, який збагачує її. А суржик - це гібрид двох мов у якого нема ніяких особливостей.

Навпаки, чого соромитися. Нам, хмельничанам, не соромно суржику (ми визнаємо, що це не діалект).

 

Які це? Ті, що розмовляють рідною мовою у рідній країні?

 

Якщо люди приходять на їх мітінги... значить потрібні.

 

І ще, щодо Луганщини, на виборах 2006 року я був спостерігачем на дільниці в селі Красне, Краснодонського району. Так, російської там більше ніж по селах у нас ( на Харківщині) але я б не сказав, що там лише російська. До того ж коли ходили з переносною скринькою до інвалідів та старих, помітив що старі люди там говорять таки українською (діалектом звічайно)

 

Я ТАК думаю, мовну мапу вже обрисували, Преміум може дописувати свій реферат.
А щоб не наражати форумлян на чергові патріотичні балачки в цій гілці, що є оффтопом - зачиняю.

 

А по селах?

ти ми ще навіть 10% території не охополи...

 

Отак мою бабцю з Холмщини в 1940-му добровільно вивезли. А щоб веселіше у вагон залазила - пару разів прикладом по хребті "підсобили". Добровільно приписали до колгоспу і навіть хату надали, де родина в 1930-ті вимерла. Добровільність тоді була "у почоті".

 

Мою бабцю також, зі всією родиною.

 

Справа в тому, що треба розрізняти русизми (наприклад, гОрод) і москвизми, яких багатенько. Я з радістю вживаю русизми, але проти москвизмів. Як кажуть, відчуйте різницю...
А тепер про свої краї. Київ більше половини на кухні говорить українською (літературною + діалектами), а на вулиці - то більше московською, переважно зіпсованою. Запущений комплекс меншовартости... Але це співвідношення невпинно збільшується на користь української. Все більше говорять літературною. І я категорично не згоден, що це мертва мова. Моя сім'я, моє середовище спілкування говорить майже виключно літературною і я не помічаю у цьому жодної "мертвости".
Рідна Чернігівщина: південь говорить пристойною (порівняно) українською, центр - зіпсованою, а північний схід - зіпсованою московською. Північний же захід - українською, але із сильним білоруським впливом. Я родом з центру.

 

А модно привести пример русизмов и москвизмов ? И чем они отличаются. А то вдруг я чего то не то использую.

 

Звідки такі цифри?

Українською мовою в Києві говорять переважно приїжджі. Оскільки їх число збільшується, то, відповідно, і кількість україномовних збільшується, а не тому, що кияни стають якісь свідоміші. Мій тато корінний киянин. Він розповідав, що навіть 20 років тому Київ був майже повністю російськомовним містом.