Скасування Таїнства хрещення

Отже, я буду дуже старатися, хоч на багато і не розраховую.
Шлюб це "угода" між двома дорослими, свідомими людьми, які беручи Бога і людей за свідків обіцяють собі взаємно (текст присяги) і якщо одна із сторін цієї "угоди" затаїла якісь причини, чи діяла під примусом, то угода вважається не дійсною, тобто такою, що не вступила в силу. Бог не укладає ніякого Завіту з майбутнім подружжям, він його благословляє, а якщо хтось вирішив ошукати, то благословення не діє, бо Господь не допомагає тим, хто свідомо відкидає його Заповіді і нехтує Його допомогою.
Що стосується Хрещення, то тут саме Таїнство має іншу мету. То є входження в Христову Церкву, у спільноту людей, об"днаних вірою в Христа, через хрещення ми стаємо дітьми Божими на правах благодаті, що сходить на нас за посередництвом Духа Святого. То не є угода, то є Обітниця. Обітниця спасіння - не гарантія. І Бог свого слова назад ніколи не забере, Його обітниця завжди в силі і це шанс навернення, бо через Хрещення ми навічно Його діти, як би ми своє життя не прожили, як би далеко не відійшли, то є наш квиток назад. Немовлята силою віри батьків отримують членство в Церкві Христовій і батьки та хрещені, які відкликаючись до своєї віри просили про Хрещення для своєї дитини(прошу звернути увагу просили для дитини, а не примушували дитину), тим самим взяли на себе обов"язок засіяти зерно віри, виростити і примножити, щоб дитина змогла усвідомити своє переродження до нового життя в Христі. І тут діє не лише віра батьків, але і віра та сила молитви усієї Церкви, що молиться за праведний путь і світло віри для всіх своїх членів.
Прошу ще звернути увагу на таку річ, як батьки чи хресні батьки: вони мусять самі бути охрещеними, інакше немає змісту в хрещенні їхньої дитини, бо вони нічого в питанні віри не зможуть тій дитині дати.
Ну і некатолицький погляд на дискусію.
Засвідчує, що можна сперечатися до кінця світу

---------- Додано в 00:45 ---------- Попередній допис був написаний в 00:39 ----------

Мене вже почало то забавляти. Ви так тримаєтесь отого свого аргументу, що певно не робите нічого такого, що в Біблії не написано. А оскільки там не написано багато про що, то ваше життя мусть бути доволі непростим...

---------- Додано в 00:58 ---------- Попередній допис був написаний в 00:45 ----------

Я не маю змоги повертатися і шукати весь діалог, щоб навести цитати, але мені тоді йшлося лише про людське розуміння святості, яке до Бога не можна примінити, бо Його святість, то є абсолютна досконалість, а не праця над собою, своїми гріхами та недоліками. Я не розвинула своєї думки, чим і викликала ваше здивування.

П.С. Думки на добраніч: як можна перевірити істину віру і покаяння дорослого? Він каже, що готовий прийняти Хрещення і йому вірять на слово. Де гарантія того, що охрестившись у свідомому віці людина не відійде від Христа під впливом різноманітних чинників?

 

Чому? Бо воно робилося у віці немовляти! А ви тепер почитайте, у цьому ж Старому Завіті скільки обовязків воно на себе накладало на юдея, включаючи віру, в подальшому житті!

Не переконливо.

Хрещення відбувалося масово, тобто багато і повірити в те, що приходили сімями з дітьми в рік, два, три, чотири, пять, шість, сім, вісім, девять, десять, одинадцять років (від віку, що не можна - до віку, коли можна) і жодного разу не виникло питання: чи можна хрестити є неправдоподібним. Таке питання не могло не виникнути.

Але таке питання не виникало. Це говорить про те, що всі знали як має бути і в той час такого питання
ніхто не ставив. Залишається дізнатися: ЩО САМЕ всі знали.
І отут питання: хто були апостоли?
А апостоли були юдеями, яких обрізали і яких вчили обрізати у віці немовляти. Тому для них хрещення немовлят не викликало жодних проблем.Їм ітак було все зрозуміло. Ось чому в Біблії нічого про це не написано. Бо що писати, коли ітак всім все відомо?

 

Дякую що пояснили...
Тепер зрозумів, що для вас є хрещення...

Зрозумів...

Нема гарантії. Відповідальність уся на людині.
Так само як одружуючись, люди присягають один одному, але за кожним з них залишається право зламати шлюбний завіт...
Бог завжди дає вибір, на відміну від людей...

 

Доречі, Даяно, Ідея, що в поняття ДІМ діти не входять - філософська думка з вашої сторони досить креативна. Догма, до якої католикам ще далеко.

Очевидно, що апостоли хрестили тільки ті доми, де дітей не було.

---------- Додано в 12:56 ---------- Попередній допис був написаний в 12:51 ----------

Ви вірите у те, що у Старому Завіті дитиною Божою, членом церкви ставали на 8 день, а в Новому лише через 10,15, 20 років.?

Новий Завіт, який став ближче до людини, за вашими словами, відкинув на 10-20 років дитину від того, що було раніше?
Брєд!

 

Я не знаю, як у кого, але у католиків немає такого права. Раз укладений шлюб зобов"язує на все життя і зламання обітниці є гріхом. Бо в тексті присягі є чіткі слова: "не покину тебе аж до смерті" і далі "так мені допоможи Боже Отче Всемогутній в Трійці Єдиний і всі святі"

 

Я, власне, і мав на увазі те що люди, котрі дали шлюбну присягу на вірність один одному завжди мають право згрішити, тобто зламати шлюбну обітницю.

Так само і з Богом. Він завжди дає вибір.
Тому, немає ніякої гарантії того, що

 

Тепер, здається, я зрозуміла що Ви хочете сказати...
Ви говорите про обіцянку, яку людина повинна дати свідомо Богові щоб потім її дотримуватись...
Але при хрещенні йдеться, перш за все, про приналежність... Прийнявши хрещення, дитина чи доросла людина стає частиною Церкви.

 

Так, саме це я маю на увазі уже кільканадцять сторінок даної гілки... Про це і Слово Боже говорить...

То звідки таке твердження?
Буду дуже вам вдячний, якщо підтвердите свої слова місцями з Писання.

 

12 Так само, як тіло є одне, хоч і багато має членів, і всі члени тіла, хоч є їх і багато, становлять одне тіло, так і Христос.
13 Усі бо ми христилися в одному Дусі, щоб бути одним тілом чи то юдеї, чи греки, чи раби, чи вільні, і всі ми були напоєні одним лише Духом.

 

І що...?
Це уже виходить, чи базується на першому.
Дивіться. Спочатку чоловік і жінка вступаючи в шлюбний завіт дають один одному обіцянку бути разом аж до смерті. Після того уже можна говорити про якусь приналежність, як ви кажете. Тоді уже жінка належить чоловікові, а чоловік жінці. Тобто, перше має бути - обіцянка, а потім уже приналежність.
Немудро казати, що жінка, чи чоловік належать один одному поки вони не вступили в шлюб. Правда?

 

Абсолютно ніде, пані Марія. Хто хоче хрестити, нехай хрестить. Ви, здається, живете в США, тож повинні мати інформацію, що багато християн на Заході, особливо вихідці з Африки, практикують обрізання.
Так само, це не є гріхом. Гріхом є говорити, що коли дитина нехрещена чи необрізана, то вона йде просто до пекла якщо помре. І це є повна зневага Бога, як люблячого батька, бо діти є невинні істоти.
Так само говорити що тільки людина охреститься чи то як немовля чи в дорослому віці то відразу є спасенною, - це не є біблійна істина.
Бо люди спасаються ТІЛЬКИ!!! вірою в голгофську жертву Ісуса Христа.
І останнє. Я не знаю традицій православної церкви і її відгалуження УГКЦ, але знаю, що в католиків дитина стає повноцінним християнином тільки після конфірмації. І мені дуже подобається цей обряд. Але не думаю що він для українців з їх Візантією.

 

А те, Левку, що від того місця ви трохи лукавите.

Тільки що ми ніби дійшли до висновку: чи хрестились у дорослому віці, чи в немовлячому віці - незалежно: людина може як піти з Ісусом, так і без.

Талавода привела вам цитату, яку ви неочікували. А з цієї цитати між іншим, випливає, що якщо ваша дитина неохрещена, вона ніяким чином не з'єднана з Богом та Його церквою, вона нічим не відрізняється від дитини язичників.

---------- Додано в 20:03 ---------- Попередній допис був написаний в 20:01 ----------

Неправда, дитина має право на охрещення вірою батьків - про це вже не раз писалося.

 

Миху, я перепрошую, але ви абсолютно не зрозуміли цієї цитати. Там щось згадується про хрещення водою? А про хрещення Духом, Левко, думаю, розуміється набагато більше ніж тут ми всі разом взяті.

 

То якийсь абсурд! Люди безперечно грішать, але тому то і є гріх, бо вони ламають заповіді. Ніхто їм такого права не дає. Вони самі собі вирішують, як їм жити - з Богом чи без.

 

Така позиція більш прийнятна, ніж позиція тих, хто завзято бореться з хрищенням нехай навіть дітей. Такі люди не викликають у мене довіри.

Віра у Жертву передбачає ще багато інших чинників. Так навчає Святе Письмо.

 

От власне, що Бог завжди дає вибір людині чи жити з Ним, чи без Нього... Чи не так?

 

Бог дав 10 Заповідей і свобідну волю. А вибір людина робить сама. Бог дає людині добро, світло і правду, показує переваги життя у вірі, а темна альтернатива не від Бога, тому не можна сказати, що Бог дає вибір. Бог дає людині свобідну волю і вона вирішує, як їй поступати, що робити із своїм життям.
Дати вибір, то : "ось тобі солене, ось тобі солодке - вибирай".

 

угу, як у наперстників.

 

Ну, Миху, це вже щось нове. Ще не чув щоб хтось Бога наперсточником називав.
А пані Зануда права. Бо, читаємо:

15 Дивися: я сьогодні дав перед тобою життя та добро, і смерть та зло.
16 Бо я сьогодні наказую тобі любити Господа, Бога свого, ходити Його дорогами, та додержувати заповіді Його, і постанови Його, і закона Його, щоб ти жив, і розмножився, і поблагословить тебе Господь, Бог твій, у Краї, куди ти входиш на насліддя.
17 А якщо серце твоє відвернеться, і не будеш ти слухатися, і даси себе звести, і станеш вклонятися іншим богам, і будеш їм служити,
18 я сьогодні представив вам, що конче погинете ви, недовго житимете на цій землі, до якої ти переходиш Йордан, щоб увійти туди на оволодіння її.
Повторення Закону, 30

 

Повністю з вами згоден, я про те і говорив...
Лише не зрозумів чому ви вирішили мені це написати, так ніби я щось інше мав на увазі?
Можливо тут у нас з вами знову виникли "певні труднощі з українською термінологією"(с)Зануда...?