Сибір, українці, "коричневий клин".

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Перед дитинкою за "дитинку" я вибачився (їй не подобається). А якщо Ви, здоровий, розумний, дорослий мужик також вважає, що "...у радянській владі були українці, білоруси, латвійці? напевно, не було...", то лікувати Вас я не буду. Нема сенсу. "Нєізлєчімо"!

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Степаничу, а шо не так?

ну-ну, вчителі, які мають Українське визнання. Троє вчителів гімназії визнані одними з найкращих вчителів в Україні(серед них вчителька історії і права), п'ятеро в області, і семеро(здається) в місті. Наші вчителі і учні отримують різні нагороди на державному рівні. сумніваюсь в Ваших словах. жаль, що Ви їх так називаєте.

Додано через 1 хвилину

я ж написала, що вони

і погодилася з

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Якраз я так не вважаю.
Інтернаціоналізм "наліцо".
Поляк Дзержинський.Певно жив в Кракові?
Грузин Джугашвілі.Живучи в Тбілісі,таких ділов натворив...
А лєнін прямо говорив на 11 з’їзді партії в 22-му році.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Наталко!
ну що ж Ви мені СВОЇ дописи приписуєте?

От саме це і сумно. Політика держави...

Ну звісно... І скільки ж було таких "несправжніх"?

Додано через 3 хвилини

О! Так про що ми сперечаємося? Більшовизм - зло, однозначно. Але лозунги красиві, тисячі людей за ці лозунги життя віддали. І був він ІНТЕРНАЦІОНАЛЬНИМ. І українці там не останню роль грали. Чому не визнати очевидне?

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

ні, я знаю, шо я то казала, маю на увазі, чи оце неправильно?

яка політика держави? нам вчителі не кажуть: "ви маєте ненавидіти москалів!". це історія. погоджена Росією і Україною. Росія визнає ту історію, яку ми вчимо! вчителі нас вчать ту історію. ПОГОДЖЕНУ ВАШОЮ ДОРОГОЦІННОЮ РОСІЄЮ, ЯКУ ДИСКРИМІНУЮТЬ УКРАЇНЦІ! Ви знову намагаєтесь довести мені, що я ненавиджу Росію.

стільки, скільки їх було при владі, бо українським патріотам там не було місця.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Степаничу, ну ми вже не раз з вами про це сперечалися. Вчителі в нас нормальні, і вчили нас нормальної історії, а не "истории СССР" і "истории "марксизма-леннинизма". за що їм дуже вдячний. І політика держави правильно рухається, в напрямку любові до України та українського народу, а не "вождя пролєтаріата" і "партии"
А несправжніх було досить. І вони були зрадниками свого народу - за 30 срібляників продавалися до такої степені, що ладні були цьому свому народу влаштувати пекло на землі. І в іншому ви мене не переконаєте. До речі, ми з вами це все обговорювали неодноразово на інших гілках, чого ви вчепилися до дитини(вибачте, Натконетко) тут?

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Угу..Визнаєм.
Що були пристосуванці ,які радо йшли на службу до комуністів, щоб пожити сито та безтурботно.
Звичайно, брати чуже та продавати людей є великим злочином, але в атеїстичному комуністичному суспільстві Бога нема, а, значить, і гріха нема, а є свобода творити все, що хочеш.Люди не дарма на цю тему анекдоти придумали: Подає чоловік секретарю парторганізації заяву: "Прошу принять меня в КП".

А той запитує: - А почему Вы не пишете КПСС?

- Потому, что в СС я уже был…

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Наталко,
Бонапарт правий. Чого я присікався? Кілька тез і на сьогодні закінчу. Мені не подобається, що ми, українці, в усіх своїх бідах винними хочемо знайти когось із сторони. Ми самі робимо свою історію. За нас ніхто для нас нічого хорошого не зробить. Мені принизливо і неприємно, коли нас намагаються переконати, що якісь інші народи, перш за все росіяни, не давали нам нормально жити. Історія наша була і героїчною, і трагічною. Але це НАША історія. Ми, наші предки несуть відповідальність за неї. Не росіяни, не поляки, не литовці, не татари. МИ! Поки ми цього не усвідомимо, поки будемо шукати захисту у якогось "дяді", поки ми й будемо нацією, яку не поважають. Та й самоповаги чекати годі.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

В дечому тут з вами можу погодитися. Але!!!! У всього є свої рамки, і свого часу ті рамки деякі (про яких ми тут і говоримо) загарбники переступили. Тому ми з вами зараз не говоримо про поляків-загарбників, чи литовців-загарбників... а говоримо про комуністів-загарбників і совєтській союз.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Степаничу, ніхто захисту не шукає, ми визнаємо історію, але ми не винні в тому, що радянська влада катувала наших людей. ми в цьому не винні. Ви самі знаєте, що Росія завжди хотіл одержати українські землі. їй це вдавалось, але при чому тут українці? вони жили мирно, а з ними повдились як з рабами(в часи кріпацтва), намагались нав'язати свою думку, яка була їм чужою(в часи комунізму). хіба селяни винні в тому?

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Степаничу,
Не душіть квітку.
Нехай росте, набирається досвіду. Врубіться - дівчині НІЩО не загрожує (в плані свободи відстоювання власної думки). Завважте - дівчина шукає, читає, аналізує.

Хтось переймає мудрість від батьків, хтось - від вчителів.
Ось Вам приклад - моя шкільна директриса: http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=266146&postcount=81
Заслужена педагогша усср, блін !

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

:radist: До речі, Степанич на українській заговорив!!!! От що значить вплив оточення!!!!

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Бонапарте,
Степанич вільно володіє українською, любить Україну.
І взагалі нормальний мужик, "поміркований центрист". Нам разом жити й працювати, не треба роздмухувати деякі розбіжності у світогляді.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Нічого не маю проти, я ж не кажу, що Степанич - поганий мужик!!!! Просто я раніше чомусь не помічав, що Степанич українською спілкується, чомусь все бачив переважно російську(може то я так дивився, не знаю)... Це великий йому плюс!!!

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Щодо Степанича мушу сказати,що 99% його дописів на ЛФ виключно українською мовою.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Бонапарте,
1. щоби до співбесідника "доїхали" деякі "базові" речі, краще пояснювати його, співбесідника, мовою.
2. акторсько/лекторсько/педагогічні здібності оповідача найкраще проявляються при "роботі" однією мовою - зазвичай мовою дитинства або мовою отриманої освіти
3. у критичній ситуації людина захищається (або нападає) теж "першою мовою".
4. Іноді заради ввічливості не в падло перейти на мову опонента.

Рівень володіння мовою бачимо ? Бачимо. Проблеми нема.

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Тоді я вибачаюся, значить я щось тойво трохи.... трохи неуважний...

Степаничу, ви чуєте? Я приношу свої вибачення за:

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Степаныч !

А чего вы переживаете ? Пусть учат, как учат. Мне все равно. Рубят сами сук на котором сидят. Я рад, например. Свидомые будут неграмотными, в заробитчане пойдут в новом мире. По моему это всех соседей устраивает. А вы сами учите внуков, детей уже научили. Так что не волнуйтесь, неграмотные - лучше управляемые. Ну те, кто поумнее осознают, как их обували в школах идеологией.

Тут вопрос по поводу АЭС возник. Такие реакторы как в Чернобыле на Курской, Смоленской и Ленинградской АЭС. И Игналине. Прибалты сначала закрыли, а сейчас думают, как открыть снова.
А первая крупная авария была в 1957 в Челябинской области. НАверно, украинцы устроили против москалей, но там большинствоу украинцев.
А вообще информация здесь по поводу АЭС. Где и какие.

http://faqs.org.ru/science/atom.htm
НА УКраине 4 АЭС. А в РОссии АЭС :
Балаковская АЭС
Белоярская АЭС
Билибинская АЭС
Калининская АЭС
Кольская АЭС
Курская АЭС
Ленинградская АЭС
Нововоронежская АЭС
Ростовская АЭС
Смоленская АЭС

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Не знаю.

Звиняйте, "увлєкся". Вона мені теж подобається. Тому і "увлєкся".

Драсть!

Не так, не так...:D

Проїхали!

Додано через 6 хвилин

Не согласен. Учить нужно тому, как было. А детишек учат неправде. Я против. С АЭС ваапче упад! И учитель еще какой-то заслуженный! А чему "незаслуженные" учат???

 

Відповідь: Сибір, українці, "коричневий клин".

Учат неправде, зато идеологически правильно. Иначе просто не получается. Просто видимо должны пройти через этот период, чтоб политически созреть и понять, что любому государству нужны грамотные и незашоренные идеологией люди.

Кстати, обратите внимание. Все то что считалось идеологически правильным при большевиках, все, что было до них было угнетением царского режима подневольных народов, это же и используется "новыми идеологами". Только замена понятия "царский режим" "Имперская РОссия".
А почему ? Потому что новые идеологи- из идеологов, воспитанных коммунистами, беспринципные карьеристы.

У 1939 г., у сувязі са 125-годдзем Тараса Шаўчэнкі, Янка Купала напісаў паэму "Тарасова доля". У аснове сюжэта — трагічнае, поўнае суровых нягод жыццё украінскага песняра. Нарадзіўся Тарас у цяжкі прыгонны час, калі "зубы скаліла няволя, хахатала гора". А далей — бязрадаснае дзяцінства, горкія вандраванні па свеце, ссылка ў Орскую крэпасць, забарона пісаць і маляваць, расстанне з каханай Аксанай, цяжкая хвароба і заўчасная смерць. :

Заклікаў да лепшай долі,
Долі і свабоды,
Клікаў шчасце, клікаў сонца
Для свайго народа.
Яго бунтарскія словы выражалі думкі і імкненні ўсяго ўкраінскага народа, бо
Не танула песня ў моры,
Ў агні не гарэла,
Закаваць не мог у путы
Сатрап азвярэлы.
Праўдзівая песня Тараса Шаўчэнкі знайшла водгук і разуменне ў сэрцах беларусаў, Бо йшла доля беларуса
3 доляй украінца
Адналькова — ў поце, ў слёзах,
Церневым гасцінцам.

Расказваючы пра агульны лёс суседскіх народаў, Я. Купала падкрэслівае і агульнасць паэтычнага лёсу прадстаўнікоў дзвюх нацыянальных літаратур: "я таксама нарадзіўся ў ланцугах пад царам". Дакладныя апісанні жыцця і дзейнасці Тараса Шаўчэнкі, пранікнёныя суперажыванні яго лёсу, разважанні аб долі Кабзара і яго народа, шырокія і ёмістыя абагульненні надаюць адметнасць паэме, якая спалучыла ў сабе народна-паэтычныя традыцыі беларускага і ўкраінскага слова. У творы шырока выкарыстоўваюцца шматлікія ўвасабленні, адухаўленні, метафары ("заплакала Ўкраіна", "гаманіць Дняпро са стэпам", "не танула песня ў моры"), што збліжае "Тарасову долю" з паэмай "Бандароўна". Трагічныя абставіны, у якіх жыў Тарас Шаўчэнка, не перашкодзілі яму стаць бясстрашным абаронцам народных інтарэсаў, уладаром чаруючай песні. Такім уяўляўся Я. Купалу вялікі Кабзар.