Шо си з дітьми робиться 0_0 ?

по-вашому, діти-гвалтівники так відреагували на несправедливість по відношенню до себе?

 

Я не є власником тамтого..., тому... мова з контекстом... Доречі дяк, моє розчарування старим форумом закріпилось остаточно...
На ДП... подумаю... я не особливо прагну спілкуватись виключно з жінками..., навіть я іноді жіночу логіку важко сприймаю...

По темі... Питання виховання не піддається стандартизації і визначенням. Кожна дитина індивідуальна і така сама особистість як і доросла людина. Проблема полягає не стільки в батьках, скільки в середовищі, в якому діти ростуть і його байдужість до майбутнього цих дітей. З дитинства нам закладають шаблони поведінки ті чи інші люди, от тільки які вони є, і які ці шаблони... ось у чому питання... Байдужість дослих до проступку дітей - породжує відчуття безкарності і вседозволеності.

 

я так і думав, що ми про різне...
16 років, якщо не помиляюсь, вже осудний вік.
а я про 11-річного пацана. як від далі буде жити? він добре був вихований чи погано? як він мав уникнути тої біди? чому не тікав, не кричав, не привертав до себе уваги дорослих? якщо не було дорослих, що він там робив?
маєте відповіді?

 

тема болюча....
за своє життя проживала в 3 країнах і бачила багато сімей.діти були різні,та все таки вихованіші і культурніші були діти в Німеччині та Австрії! погоджуюся з тим,що одним з головних чинників того є суспільство,в якому живемо.що мене за кордоном дивувало?багато що трималося на добросовісності громадян(бензин спочатку заправляють,а потім оплачують,а у нас?мабуть рпо такій системі заправки би розорилися),люди знають,що є закон ,що за злочин,навіть дрібний,буде покарання-ЯКЕ ВИКОНУЄТЬСЯ І НЕ ПІДКУПАЄТЬСЯ!
а на рахунок телевізора і того,що дитина рано чи пізно стикнеться з "правдою життя",то краще все таки пізніше ,аніж в 3-7 років,коли дит.психіку так легко травмувати.і за те,щоб не дозволяти дитині телевізора(усе підряд)...у одній з сімей в Німеччині,де я працювала,телевізор ховався в стінку,діти його не помічали,а відкривали його батьки,коли діти спали,дітки мали інший телевізор по якому по двд дивилися або мультики або записи свої з камери і не знали,що по ньому ше батьки дивляться шось "доросле".у іншій сімї взагалі телевізора не було(там було прекрасних 4 дітей),вони збиралися його купувати,коли найменшій буде вже хочаби 5-6 років.Діти ці були настільки солодкі,що неможливо передати!вони були зайняти від А до Я-музикою,спортом,садом,іграми,гостями,плаванням,подорожами.
Як не образливо для нас,але чомусь за кордоном так багато можливостей проведення часу з дітьми.і там також є розбій і хуліганство(здебільшого з боку іноземців,особливо турки,албанці,рускі),але не в такій кількості і небезнаказано!
Просто,коли ТАМ шось трапляється ,можна викликати поліцію,а у нас треба тікати і ховатися.Жах!!!!
Я сама боюся гуляти з дитиною коли темніє вже-в Автрії я не боялася навіть вночі сама гуляти.

 

коротко відповім
1.я вас запрошувала на форум, а не обіцяла бан за прихід
2.бан дають різні речі,в т.ч. перехід на особистості і безкінечне хамство
3.озвучувати деталі особистої переписки неетично
4.тестя в мене нема, хіба свекор
5.про логіку з пеленок... так вона має бути у діях батьків щодо дітей
а це все ще й оффтоп
сподобалося вам в нас на форумі думаю ще й тому що на попередньому вже ніхто з вами не сперечається, а вам без того спілкуватися нецікаво

а ви на моє питання вже відповіли? як попередити злочини?
в нас вже була тема про згвалування де говорилося що жертва сама винна

 

Співчуваю Вам. Мусимо всі маневрувати. Усі ми колись робимо вибір - чи трохи ще дозаробити чи з рідними краще той час поспілкуватись. Але щодо фізпокарання.. Ви перебільшуєте. Направду. Я Вас розумію, бо мова про власну ДИТИНУ. Але раніше фізичне покарання було ще більш поширеним. Ви маєте хлопчика, але самі були дівчинкою і оминули той момент. А я в дитинстві була надто непосидюча. тож мене теж віддали на конфу. Мала можливість спостерігати як система виховує поруч хлопчиків. І там їх били (хлопчиків). По-перше бойові мистецтва певно - це специфіка, яка рідко без рукоприкладства буває. І багато ще на яких гуртках били. І в школі били. Люди з 30 річним стажем в школах працювали і всі знають, що вони любили вдарити як не по голові-обличчі, то лінійкою по руках, або чимось кинути в дитину. І це виправдовувалося - бо святим на той час була ДИСЦИПЛІНА. Що не кажіть тепер в школі директор сам принаймні не змушує будь-яким засобом добиватись цієї ДИСЦИПЛІНИ. Ну а те, що суспільство зараз явно не менше хворує, це факт.

 

Реакція пішла, нажаль.... А чого ми очікували.... В нас державна програма спрямована на вирощення бандитів, наркоманів, алкоголіків, повій і збоченців. Просто жах бере, коли вмикаю телебачення... А що по вашому це - музичні канали - збочення, фільми що висвітлюють, реклами - кошмар, інтернет - порносторінки вже набридли, хочеш скачати музику, або ще щось цікаве подивитись....скрізь відкриває таке...і гомосексуалісти, і лесбіянки, і старі противні бабусі,....діти думають що це так звично, круто, адже їх то оточує зі всіх сторін. І заборонити все теж неможливо...Про що думають наші мужновладці???????????Хоть якась цензура, на мою думку повинна бути...

 

уважно перечитав Ваші дописи в цій темі. це питання ви ще задавали. давайте будем відповідати по черзі. тим більше, що своє бачення проблеми я вже мінімально сформулював.

 

Річ не про те, що фіз покарання і моя дитина. Я сама займалась стрибками у воду, і покарання в нас були, які сприяли фізичній підготовці... 200віджимань, 200підтягувань і т.д. Це і не пошкодить і важко, тому далі думали. Але... я маю на увазі те, що тренер, як на мене, має доступно (діти 5-7років) показати кожному те і те, перевірити як вони сприйняли, а не бити за те, що дитина кулак повернула в іншу сторону. Він просто показує набір вправ, діти знаходяться від нього за кілька метрів і їх багато, хтось побачив, хтось ні. Нема індивідуальної роботи, а замість цього йде відбір на виживання побиттям. А може в тій групі, був талант, але ні батьки, ні дитина не витримали такого ставлення? А ті що лишились? Нема жодних гарантій, що в них не залишилась образа за це, і що це потім не хлине агресією на інших...
Дисципліна - повністю згідна, стараюсь, і не скаржусь.

Тут можу посперечатись, бо маю ще одну історію про нашу славну елітну школу №4, де дітей лупцюють першокласники (!!!), а директор і викладачі погрожують батькам побитих дітей, що як будуть скаржитись, то приїде татусь тих дітей і всім буде капєц... То кого намагаються дисциплінувати, батьків? Звісно, то одна історія на мільйон..., але впевнена, що ні... нажаль...

 

те якою виростає дитина залежить в основному від батьків, а вже потім від всіх інших
батьки не дуже хочуть займатися дітьми, їх більше влаштовує що можна скинути виховання на садок і школу
а звинувачення суспільства - класика, завжди не ми винні, а хтось інший
а з кого складається наше з вами суспільство? та з нас з вами

до речі в темі про "різні погляди на виховання" на ДП більшість за те що батьки мають право виховувати дітей як хочуть
а хто не хоче, може і не виховувати, от вони і наслідки

а починається все "безобідно" з того, що заткали в тиждень дурником рот, дали в рік тиждень прокричатися, щоб цілу ніч потім дитина спала, віддали в два роки в яслі - і тішаться що легше стало, можна більше лялякати по тел чи на форумі, або самим втикати в телевізор
не працюють батьки весь той час який шкодують приділити дітям

а як віддають в яслі/садок - з того часу дитина більше виховується чужими людьми ніж батьками, якщо так можна висловитись
ще нічого в голову не заклали, а вже випустили в світ
більшість батьків, імхо, просто дресирують дітей щоб ті поводились як їм зручно, про навчання/виховання і мови нема
а діти легко піддаються дресурі - вдома стають зразкові, зате на вулиці небезпечні собі і оточуючим

давайте

і що з того? а як же 11-річний, як він далі буде жити?.. цитую вас...

та й в гвалтівника життя зруйноване, хоча при нормальному він
ним би не став
все-таки хоч статистика і бреше багато, але злочини переважно чинять діти з неблагополучних сімей
і не треба плутати благопочучні сім’ї і зовні благополучні

в дитини-гвалтівника (а то ще дитина) мабуть порушена психіка
якщо все почалося з не сім’ї, то в мене нема більше варіантів

батьки повинні були вчити як поводитись в таких ситуаціях, може вчили, може ні, але повинні були
до того я веду: мають вчити що добре, а що погано, як уникати небезпек тощо
а перед тим мають поводитись з дитиною так, щоб вона їх словам довіряла
правда то не гарантія безпеки

а суспільство певно що впливає, в тому числі і на батьків

 

Гелено, щоб припинити суперечки по темі, до якої ми ставимось приблизно однаково... Поки батькам доводиться робити вибір між тим, щоб дитина буда ситою, і тим, щоб дитина була вихованою і готовою до життя у всіх його проявах, ситуація не зміниться. На жаль....

 

По-перше, вибачте, що переходжу на особисте, але можна поцікавитися, чим зайнята Ваша дитина в той час, коли Ви лялякаєте на форумі?
По-друге, на ДП є тема "Віддавати дитину до садочка чи ні? Ось в чім питання". Можна ознайомитися з думками інших мам щодо садочка.

 

Ну в такому разі можна сперечатись безконечно. бо кожен може згадати приклади на дану тему, з будь-якої точки зору. Я лиш кажу про те, що фізичні покарання дітей чужими вихователями були негласно впроваджені у систему освіти задовго до нас і ще довго ми того не позбудемося, як і решти радянської спадщини. А безкарність (безвідповідальність, корупція, касти тощо) - ну це глобальні поняття - читайте - всі гілки форуму, дивіться - всі сфери нашого життя.

 

перший раз повзав коло мене, ходив, мордувавав пилосос
достатньо було за ним приглядати, говорити, дати то цицю то печенько
а зараз я другий раз на форумі - він спить

ми встали в 10 год, бо заснули в 02.00, вже 2 рази погуляли перед спанням, поїли, побавилися, я випрала одяг
ще трохи почитаю і піду готувати їсти, малий встане і підемо ще раз надвір, бо тре в магазин, а тоді цілий вечір будемо бавитися-купатися-їсти і спати накінець
завтра буде приблизно так само, бо в мене дуже маленька дитина, нічого особливо не дає робити
може я ще щось забула розказати, то вибачайте
чи достатньо?

я якраз зараз піду і ознайомлюся. але щось в мене чуйка, що нічого нового я не почую

 

Я не хочу сперечатись, особливо якщо врахувати, що не до кінця зрозуміла тезу і сприйняла її зовсім інакше. Так що, каюсь... :flag_of_truce:

 

в мого чоловіка є племінниця, майже 3 роки
я її бачу щоправда тільки на свята і ДН, але вона завжди сумна, хниче
спочатку, я думала може то так співпадало - мала дитина, то спати хоче, то ще щось
але в неї сильно опущені кутики губ, ніби вона рідко сміється
свекруха каже, що то просто такий темперамент

а наскільки нормально для 3-річної здорової дитини бути такою сумною?
її мама весь час повторює, незалежно від теми розмови "дитина то так тяжко, так тяжко, більше не хочу дітей"
мабуть тому та дитина така сумна, що вона мамі не в радість...
от звідси починаються перші проблеми, імхо

 

Гелено, Ви багато правильно говорите, погоджуюсь з Вами, що в першу чергу виховують батьки. Але, нажаль, Ви дуже агресивно виражаєте свої думки. І трохи ідеалізуєте можливості батьків.

А діти, все-таки, не такі, як були 10-20 років тому. Особливо за цим можуть спостерігати вчителі. І тут вплив всіх вже перерахованих факторів: і батьки на заробітках, і доступ до будь=якої інформації, і байдужість суспільства....

 

ви праві... вибачте, я ненавмисне...чесно...

 

дайте дитину до іншого майстра з карате там чи якого виду боротьби, до іншого садку... я розумію, що кращий той садок, який через дорогу, а не той, до якого треба добиратися, але то ж в інтересах батьків і дітей ( я як їду в маршрутці кудись зранку, то дуже часто їдуть ще маленькі діти - років 9-12, самі, в школу, з великим портфелем чи папкою книжок)

а щодо виховання і його вплив на дитину... повірте, багато чого закладено в самій дитині... порівняти наприклад мене з братом... я могла чути погані слова, матюки і тп... ніколи їх не повторяла, взагалі була золотою дитиною, навіть посварити мене не було за що... а от братик завжди був непосидючим, закатував істерики коли йому не купили те, що він хотів, почувши якесь погане слово - завжди його озвучував в сімї, щоб подивитися реакцію батьків і почути що таке казати не можна...
от вам виховання в однакових умовах!

 

я так само казала про себе і свого брата, але дуже часто до дітей в одній сім*ї різне ставлення
абсолютно однаково не буває все-таки