Шлюб з іноземцем. Гіркий досвід.

ТАК то сім'я...

 

Попробуйте дізнатись, може є можливість отримати якісь безплатні курси мови для іноземців. В Польщі можна стати на біржу праці і подати прохання про оплату мовних курсів, мовляв - хочу працювати, а не можу, бо не знаю мови. Може щось подібне є в Німеччині..

 

Вибачте, але мене цікавить чи маете ви дружину? Якшчо маете, тоді таке питання : вона працюе, чи ви даете на її потреби свої ґроші ``чужі ґроші``??...

Тут також е безплатні курси від біржі праці, але покишчо я немаю права на жодну соціальну допомоґу від держави (зі слів чоловіка). Як там на справді незнаю, шукаю відповідь в інтернеті.

 

Маю. Але кохану дружину. Розумієте..?
З написаного Вами не вирисовується сім'я, подружжя. Сенсу чіплятися самотній за чужину не бачу.

 

Вашій дружині пошчастило, вона в вас кохана. Прємно чути це...
Формально я ж шче маю сімью, і чоловік мае якісь обовьязки передімною. Тому хочу якось використати шанс (не чоловіка) і почати сама заробляти, бо від сидіння вдому нічоґо не зміниться. А так моґлаб винайняти помешкання, працувати, зявилися б нові знайомі, інтереси ... змінилось би і мое життя (це у випадку, якшчо з чоловіком нічоґо не налаґодиться). Можливо нічоґо з тоґо і не вийде алеж хочеться спробувати сили. На Україну завжди зможу повернутись.

 

То Ви з села в Европу тікали життя змінювати?

 

Перепрошую, а Україна шчо в Африці. Я їхала до Берліна не життя покрашчувати (у Львові мене все влаштовувала),а шчоб моя майбутня дитина мала батька. Напевно вам цьоґо не зрозуміти.

 

Ви досі хочете дитину від того батька? Вам мало серії "Граблі-1"?

 

Ви мене не зрозуміли, я мала на увазі першу ваґітність.

 

Habibi прочитала вашу історію.. шкода мені, що так у вас все сталось.
Я теж проживаю в Німеччині, щодо того чи ви можите йти тйт працювати, то гляньте у ваш паспорт, де стоїть там та звана віза або інакше дозвіл на перебування тут.Там повинно бути Erwerbstätigkeit gestattet-це означає, що ви маєте повне право йти тут офіційно працювати. Скажіть будь ласка, ви одружувались(розписувались) тут? якщо так-то вам повинні були запропонувати йти відвудувати курси німецької мови, в деяких землях-це навіть обов"язково, бо потім не продовжують того дозволу на перебування.
Я б вам порадила, піти спочатку в Ausländeramt і там попросити, що б вам дали перелік, де проводяться курси німецької мови. Головне почати, а там ви на курсах зустріните людей, можливо навіть з України. А ще можна відшувати греко-католицьку церкву і там би вам теж повинні допомогти і надати всю інформацію. А ще є тут така Caritas-там теж можна звернутись зі всіма питанням, навіть як ви розкажите вашу ситуацію, вони кам порадять, що і як правильно треба зробити...
я просто не знаю тут як воно коли ви одруженні за поляком, а він може має громадянство Німеччини?

 

habibi, а може досить скиглити і час взятися за діло? Вчити мову можна не тільки на курсах, але і самостійно з підручником, ходячи в магазин, читаючи і перекладаючи всі етикетки підряд, дивлячись телевізор, підслуховуючи чужі розмови. раз сама не можеш поговорити. Спробуй знайти сім"ю, якій потрібен догляд за дитиною і яка буде платити за твої мовні курси+ мінімальні кишенькові. Це найреальніше в твоїй ситуації. Перш ніж, ти зможеш претендувати на хоч-якусь стипендію, потрібно освоїти базовий рівень.Одним словом потрібно серйозно попрацювати...
В свій час будучи в Німеччині на законних підставах і знаючи мову, я визнала за краще вертатися на Україну, де мене чекав коханий, теперішній чоловік. Але це тільки мої обставин і моє рішення про яке аніскілечки не жалкую.
А на твого чоловіка я б не мала жодних надій...

 

А чому у Вас так багато помилок в українській? До того ж зовсім нетипових навіть для безграмотних. Чоловік винен чи може нік - ім’я арабського мужчини?

 

От же ж... Мужлан!
Та сльози, певно, очі заливають! Букф не видко. А Ви...

 

По-перше, якшчо ви такі ґрамотні сидіть в темі ``мовне питання`` (і взаґалі, в моему комп. нема кирилиці, набираю текст латинською, а потім йоґо перекодовую на іншому сайті, тому не виходить все ґрамонтно написати; та й мені важливіше висловити думки,а не слідкувати за правописом).

По-дпуґе, ``habibi´´- так звертаються до жінок.

Мені видали документ "Antragsbescheinigung gemäß § 5 Abs. 2 Satz 2 FreizügG/EU" на 6 місяців, потім мають дати Aufenthaltskarte (26.09.09)
Розписку брали в Польші, він не мае нім. ґромадяство.
Caritas - це соціальна служба для іноземців?, за консультацію не треба платити?, можливо знаете їхню адресу в Берліні або сайт.
Дякую!

 

А для чого вибивати, якщо можна просто попросити, пояснивши ситуацію? Чи гонор не дозволяє?

То спочатку потрібно було здобути нормальну професію, стати економічно незалежною, а потім виходити заміж. Здобути незалежність на горбі чоловіка, щоб потім кинути його, великого розуму не треба. На жаль багато так і робить... Чоловік вкладає в неї все, що може, а потім ходить, як "лось сохатий з крислатими рогами"...

 

И что же в данной ситуации "Чоловік" вложил? В Германии женщина может прожить, занимаясь уборкой и приготовлением еды? Думаю, может. Думаю, так же, в Германии можно найти работодателя, не пытающегося за свои деньги унизить работника.

Если уж достался лимон, нужно найти текилу и соль. ИМХО.

 

Це ж ви мені написали:``Не забувайте про наших жінок, які вже по всьому світі хлопів заховстали і "товчуть" з них копійку..`` то тепер шчо хочете? Я ж не написала, шчо хочу вибити з ньоґо ґроші, а шчо хочу шчоб сам дав, там ж чітко написано.
Не можна просто попросити, пояснивши ситуацію, бо вже просила і пояснювала, і як завжди все закінчувалось сварками і криками. Він катеґорично проти, шчоб я працювала!

 

habibi, Вы же знаете своего мужа, и имеете возможность его лучше узнать. Почему бы не найти ситуацию, когда ему будет лучше чем сейчас от вашей самостоятельности. С его точки зрения. Он же не может смотреть на мир вашими глазами.

 

То за що Ви продовжуєте його любити...? Якщо Ви допустились помилки у виборі чоловіка і прагнете фінансової незалежності, то збирайте монатки і тихенько рвіть когті додому.
Якщо не бажаєте це робити, то значить Ви знайшли одне одного і навіть дуже одне одному підходите...

 

Маю надію, шчо він зміниться, потрошки міняеться (почав обручку носити). А якшчо знову почне мене з дому виґаняти, і не вийде в мене з роботою і побутом, вернусь до Львова.