Шашлик

Вибачаюсь, що не по темі

А це справді допомогає? У сусідньому селі по дорозі бачив оголошення про таку послугу.

 

Сам не пробував. Але, кажуть, що тиск нормалізує. Та й інші позитивні моменти є, напевно.

 

Ок, дякую!..буде цікаво спробувати.

 

Короче, все що залишилося, жар в мангалі якраз файний



Але якщо буде потреба, то буде стільки, скільки треба

Чекаю ...

 

@ІгорМ, який Ви тільки...

 

мій чоловік знайшов для нас ідеальну пропорцію: на 1 кг шиї свинної 1 чайна ложка солі та 1 чайна ложка перцю. 3 годінки і все можна смажити на вогні- дуже смачно, рекомендую!

 

Грудинка з хрящиками і реберцями молодого домашнього поросятка. Годоване тільки натурпродуктом і сирваткою.
Вчора ввечері замаринована: сіль, перець, цибуля, кріп свіжий, суміш трав, мед, виноградний оцет



(далі буде)

 

За віконцем весна розквітала
Небо повнилось першим дощем.
Я стояв і нарізував сало
Величезним кухонним ножем

Ніж ходив у руках методично
І чомусь пригадалось мені
Безневинне таке й симпатичне
Ніжне тіло тієї свині

Пролетіло життя мов хвилина
Добрим словом ніхто не зігрів,
Що ти бачила, бідна скотина?
Лиш корито та засраний хлів.

І тоді, мов обрікши на муки,
Хтось встромив в твоє серце ножа
Ти збагнула, що люди тварюки,
І твоя відлетіла душа.

Ти далеко тепер, моя бджілко,
У своїм, у свинячім раю,
Я ж на кухні сиджу, п’ю горілку
І тебе потихеньку жую.

Я не вбивця, не кат, не злочинець.
В мене друзі, робота, сім'я,
Та який же я, блядь, українець,
Якщо сала не їстиму я?..

 

Cкладна для мене тема... Якось при нагоді розповім

P.S.

Так от, колись давно в кущах на скору руку зробив тимчасовий мангал. Нема нічого постійнішого, ніж тимчасове

Ну і дрова, вишня і груша, вже розгораються

 

Ну, ще й запах на весь берег річки

 

Прошу.

За смак не скажу, бо ще не пробував, зараз попробуємо - якраз друзі сідають до столу

 

Досить смачно. М"ясо м"ягке і ніжне.
Наступного разу замість меду буде пиво.

 

А трохом не воняє?

 

Не воняє, бо взяли, і в попелі ще спекли молоду бульбу.
Печена бульба з прижареним на попелі салом нічим не гірша від тотих чіпсів з подевка

 

Так от, про болючу тему.

Десь в червні привіз я від сестри маленьких качат. Минулого року тоже привозив.

Прийшов мій найкращий друг, 6,5 років, подивився на тих качат і каже
- Діду, у мене до вас прохання. Навіть не прохання, а вимога.

Я трошки аж прифігів. Питаю
- шо таке?

Він, зі сталлю в голосі,:
- Пообіцяйте мені, що ви тих качок потім не будете різати!

Я взагалі втратив дар мови. Пів-години ми з ним сиділи на лавці, і я старався пояснити йому цей горезвісний ланцюжок в кругообігу в природі.
Вроді пояснив

Скажу відразу - внук в два роки спитав мене: "Діду, а що таке інтеграція?"

 

Колись мій покійний дядько, ще будучи школярем, винянчив каченя. Він його не просто винянчив - він його ВИЛУПИВ!
Качка встала з гнізда і недолупила одне яйце. Він забрав те яйце, закутав його у якусь ганчірку і вигрівав: на печі, за пазухою в себе носив... І сталося диво - каченя вилупилося! І він став його нянькою. Каченя признавало лише його, їло лише з його рук і бігало кругом за ним - куди він,туди й каченя. Пройшло кілька років... І сталося так, що дядька забрали в армію. І довелося те каченя зарізати і подати на стіл. Зі слів покійної бабці і моєї матері сліз було стільки, що в них можна було втопитися.
Через деякий час я майже повторив подвиг свого дядька. Тільки замість каченяти я винянчив курча. Ну а з нього потім вийшов півень)))
Правда в моєму випадку мені долуплювати не довелося. Квочка сама його вилупила, але потім не признала - почала бити. Бо вилупила його на 3 дні раніше за інших. Народні методи по примиренню квочки (горілка в горлянку і рубання дзьоба) не допомогли. Тому я мусив забирати те курча під свою опіку

 

А я колись давним-давно, ще молодшим школяриком, не давав татові і стрикові зарізати свиню. Бо я давав їй їсти...

 

Ви точно не Петя Коржик.

Петя Коржик, той, що ходить до другого класу,
Листа в село накарлякав дядькові Панасу:
«Добрий день вам, дядьку й тітко! Я ходжу до школи
І чув, що ви на тім тижні свиню закололи.
Ми вас просимо у гості: татко, я і мати,
І всі разом на вокзалі будем зустрічати.
Я вас перший на пероні між людьми побачу:
Держіть в руках банку смальцю і ногу свинячу».