а в мене погріб протікає... сирий... кришки ржавіють... багато консервації доводиться викидати... а розкопувати, ремонтувати погріб... це треба настрій...
Та нє ) То у дружини на початку літа спрацьовує інстинкт господарочки - всьо з саду-городу якнайскоріше закатати в банки) Я ніц не кажу, а слухняно кручу ключем і ношу слоїки до підвалу. Там я на них обов"язково ставлю дату. От знову вже на краю стоять слоїки з лейбами 2017, 2018, 2019, 2020. Тре знову купити дріжджі і ставити заквас ; Правда, тепер з тим простіше - є морозильні камери, то багато ягід морозиться. Трохи сушиться. Але пару мішків цукру кудись йде;
А дружина шо буде робити, поки в світі карантин? Хай вона тоті слойки миє, варення/компоти варить та по банках розкладує А через пару-тройку років - на самогонку ; )))
точно вгадати потребу у запасах продуктів неможливо, тому що завжди є купа обставин... я собі вирішив - краще хай буде запасів на зиму більше, чим менше... що зіпсується - кози з'їдять, або закомпостується... (можливо, буває ситуація - людина живе у квартирі, має хорошу зарплату, і економіка на підйомі, роботи багато.... тоді можливо краще тримати запас грошей, чим продуктів..... але в смутні часи краще запасати продукти, так можна спокійно пересидіти безробіття... переосмислювати ситуацію набагато краще з повним погрібом... )
от від такої перспективи люди з села і тікають... це тільки одна з можливих точок зору - трудоголіків... спробуйте зайти з протилежного боку: А ЩО БУДЕ, ЯКЩО НІЧОГО НЕ РОБИТИ? може природа, клімат (тобто Бог) задумали на вашій ділянці чорницю вирощувати... а ви вперто картоплю саджаєте, яку Колумб привіз з Америки