Щоденно з Ісусом

Дякую вам за це місце! за те як ви чудово подали, як образок звичайного життя вашого дому, звичайного стану душі.

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom
Євангелія від Матея 8:14-23
Другий з учнів сказав до нього: “Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого.” Ісус же сказав до нього: “Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих.”

Завжди вражає мене ця радикальна відповідь Ісуса!
Ісус тих людей котрі не йдуть за Ним називає мертвими!!!
Живі мерці- виходить...

 

Миху – як на мене – Левко страшенно порядна в дусі людина.
Добрий, Воїн Христовий! Чи ми забули про Павла-Саула.
Ну місцями ще роздвюється, «а хто сказав, що буде легко».
Нормально опиниться в Апостольській Церкві – ще до вашого прийде Храму (цікавість хіба таки спонукає)
Я з Католицького дому з діда-прадіда, з духовними особами в родоводі – а скільки накидався по течіях! Бог посміхався тільки, бо мав свій план.
Levku! Ви світла душа – а, шукання істини є похвальне і благочестиве!

Ви, певно не захоплювалися Крішнамурті – там є добре божественне в такому місці:«Тримайте своє серце постійно відкритим для Істини, не обмани себе, що ти вже пізнав (Тверди собі – я ще не знаю, я не певний, Господи!)
І тоді, в один день – Істина прийде і осяє (озарит) тебе, і все сміття (шелуха) відпадуть і тоді все стане відкритим, а Істина звільнить.

---------- Додано в 14:14 ---------- Попередній допис був написаний в 13:44 ----------

Вмієте ви вилити оливу на потребуючого!
Нарешті я почув від мирянина правдиве розуміння цього місця науки Спасителя!
Я ще з інших місць Спасителя розрізняю про мертвих, які ще тільки заснули(летаргія така), чи розслаблені, (а думають про себе, що повносправні– бо ніколи такими не були), і ті, ще чекають, щоб на них виявилась Слава Божа!

Якось нікого з таких, не зможу «поховати» при моєму житті...
Знаю, вірю, надіюсь – В Бога все можливе!
Не хоче смерті грішника, а щоб він навернувся.

Однак – цілком слушно, як зауважуєте – треба в певних ситуаціях вибирати, і вміти сказати –ні–, щоб визначитись, де серце твоє, де скарб твій!

 

Миху! Не забирайте це будь ласка ніколи!
Нехай буде вічною епітафією ганьби і встиду!
Пересторогою нам, що Сатана є, і блукає як лев рикаючий, щоб когось пожерти,
а нам належить чувати як воїнам Христовим!​

«Царю Небесний Утішителю Душе Істини!
Що всюди єси і все наповняєш
Скарбе дібр і Життя подателю
Прийди і вселися в нас і очисти нас від усякої скверни,
І Спаси Благий душі наші!»


Спеціально часто приходжу на це місце, щоб щиро зі співболем до Ран Господа молитися.
№№ 50,52

 

Хотів поділитися думками, котрими жив останні два тижні, коли був на відпочинку.
Бог говорив мені про Свою добрість.

Рву якось в саду малину для своїх малих дітей і тут, раптом, в голові виринають слова:

Матв.7:11 Тож як ви, бувши злі,
потрапите добрі дари своїм дітям
давати, скільки ж більше Отець
ваш Небесний подасть добра тим,
хто проситиме в Нього!

Мене ці слова обурили трохи. Я думав, що я є добрим татом для своїх дітей, а Писання каже, що насправді я злий(!), що це я тільки стараюся робити добрі дари для своїх дітей!!
Виявляється моя доброта до своїх дітей в порівнянні з Його добротою це як зло! Наскільки Божа добрість більша від нашої людської доброти!!!

Пригадав ще одне місце, де якась людина звернулася до Ісуса- "Учителю Добрий!" На що Ісус відповів:

Мар.10:18 ...Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не
є Добрий, крім Бога Самого.

Направду Він є по-справжньому Добрим!!!
Я це усвідомлював, коли зривав з куща малину, коли їв яблуко, коли рвав черешні... Він не думає перед тим як давати плодам дозріти, хто буде їх їсти, які люди, чи добрі, чи злі будуть куштувати ці плоди, Він дає щедро усім! Як злий так і добрий може насолодитися плодами!
І нас вчить такими бути як Він Сам:

Матв.5:44-45
А Я вам кажу: Любіть ворогів
своїх, благословляйте тих, хто вас
проклинає, творіть добро тим, хто
ненавидить вас, і моліться за тих,
хто вас переслідує, щоб вам бути синами
Отця вашого, що на небі, що
наказує сходити сонцю Своєму
над злими й над добрими, і дощ
посилає на праведних і на
неправедних.

 

..але і наказує трусити землю, і розверзає тектонічні плити під злими і під добрими, і посуху чи затоплення посилає на праведних і неправдених, на бідних і багатих..
Сили природи не мають вибірковості, це правда. Хіба молитвою можливо ту вибірковість вимолити.. і то не завжди.
Трохи ризиковано наводити за приклад рівного доброго ставлення природні явища, бо вони бувають такими що на благо всім, і такими які всім шкодять..

але ж справа не у наведених алегоріях, а в суті. А суть полягає в тому що не може бути: одного люблю, іншого ненавиджу, бо світла душа не здатна на ненависть ні до кого. Я це так розумію.

 

Саме так і є... Та суть полягає також у тому

Бо якою б світлою чи доброю не була душа, вона не може дорівнятись до доброти Божої.
У Бога насправді немає нічого, що було б людині на шкоду, лише на добро і тільки з повної любові.

 

+100!!!!!!!!

 

Євангелія від Марка 12:1-12

І почав до них промовляти притчами: "Один чоловік насадив виноградник, обвів його муром, видовбав винотоку, збудував башту, винайняв його виноградарям і від'їхав на чужину. І послав він своєчасно до виноградарів слугу, щоб узяти від виноградарів свою частину плодів виноградних. Вони ж його схопили, побили й відослали ні з чим. І знов послав до них іншого слугу. Але й тому побили голову і зневажили. Ще іншого він послав, а вони того - вбили. Та й багато інших - їх вони або побили, або повбивали. Ще мав єдиного сина улюбленого - і його послав до них наостанку, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. Та виноградарі оті казали між собою: Це спадкоємець, нумо вб'ємо і його, то й спадщина буде наша. І схопивши його, вбили та викинули з виноградника. Що, отже, зробить господар виноградника? Прийде, вигубить виноградарів, а виноградник віддасть іншим. Чи ви не читали цього Писання: Камінь, що його знехтували будівничі, став каменем наріжним. Господь зробив це, і воно дивне в очах наших!" І шукали, щоб його впіймати, але боялися народу, бо зрозуміли, що він до них сказав ту притчу. Тож, зоставивши його, відійшли.

Татку, Ти створив цей світ: камінь до каменя, крапля до краплі, зернятко до зернятка! Ти створив світ зі Своєї любові.
Куди й чому Ти пішов на чужину?
Чому так довго Тебе немає вдома?
Такий Твій задум?
Ти десь готуєш нам сюрприз?
Звідти, куди Ти пішов, присилав пророків і вчителів Закону ревних, бо хотів від сотворених з любові – любові – плоду праведного, бо не може дерево добре родити плодів поганих!
Чому за Твоєї відсутності так сильно нас пошарпало злом?
Чому брат став супроти брата?
Ти послав Свого довіреного – Сина Однородженого! – і тут теж творіння постало супроти свого Творця!
Бунт, непокора, зла воля – так, немов би павутина і бруд в Твоєму домі, в храмах наших душ.

Господи, просвіти наші серця! Укріпи в нашому розумі свідомість того, що Ти з любові створив нас вільними, до нічого не змусив, а залишив нам вибирати якому пану служити. Ти пішов у край далекий, але Ти є повік з нами у всьому тобою сотвореному. Візьми від нас плід любові невимушеної, а просто такої – може, вбогої, може, недосконалої, може, трохи занадто емоційної і малодіяльної, але щирої і людської!
© Уляна Журавчак

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom

 

Сьогодні, залишившись сидіти дома з дитиною (бо прихворіла трохи) якось прийшла мені така думка (вірю що від Бога).

Мене здивував той душевний спокій, з яким діти проходять через хворобу. Вони ніколи не впадають в депресію, не переживають, що з ними буде... Дитина голови собі не ламає в тому чи з нею буде все добре. Вона на 200% впевнена, що тато(мама) її в час хвороби не залишить ні на секунду самою, та ще й зробить усе можливе і неможливе щоб витягнути її з цього.

Я собі подумав, чому ми дорослі, коли з нами щось стається, хвороба якась, чи якісь неприємності починаємо метушитися, переживати, часом нарікати "де Бог?"?
А Він поряд з нами завжди, бо Він Тато!
Йому не байдуже, через що проходить Його дитина, як і мені ніколи не байдуже через що проходить моя дитина!

Так підбадьорила мене ця думка!!!

 

Так... саме так і є! Довірити Богові своє життя повністю... як наші діти довіряють нам.

"9. Саме сьогодні буду сильно вірити – навіть коли б обставини схиляли мене до чогось протилежного.
Бог піклується про мене так, ніби на світі більш нікого немає."
10 заповідей спокою Івана Павла ІІ

 

О!!! Клас!:y:
Сподобалося ця фраза дуже!
"Піклується так про мене, ніби для Нього на світі більше нікого немає!!!"

 

Вітаю вас,улюблені в Господі!
Маю бажання поділитися з вами ось про ці слова,що свого часу Господь відкрив мені;"Я є Виноградна Лоза,ви-галузки.Хто перебуває в Мені,а Я в ньому,той приносить рясний урожай,бо без Мене не можете робити нічого."
Багато разів читав і чув про ці слова,але коли Господь Духом Своїм відкрив (я наче побачив картину),то я плакав,як дитя. Коли "Сік"(Дух Святий) Його не тече в нас,то ми є мертві.А коли ми "привилися" і Його Сік тече в нас,то і плоди будуть відповідні!

 

Слава навіки Богу святому. Як поживаєте? Маєте парафію?

 

Дякувати Богу,поживаю добре!
Парафії не маю. Вірую в Ісуса Христа,Того,що помер за мене на хресті!

 

Слава Господу,брати та сестри!
Милостивий та люблячий Бог дарував мені життя і на цей день,дав мені добре здоров"я,одів та наситив тіло моє!
Але все це є тимчасове,для задоволення плоті,а дух потребує духовної їжі-спілкування з братами та сестрами,слова Господнього,що перебуває повік! Тож запрошую до "розмови". І хай благословить нас усіх Господь!

 

Недавно почув що одним і перекладів слова "гріх" є непопадання в ціль.
Почав роздумувати над цим. Дійсно коли ставиш собі якусь мету в житті, але котра не є у волі Божій, то досягнувши її, приходять такі самі розчарування, таке саме душевне відчуття як коли стріляєш з пневматичної рушниці в тирі, але не попадаєш в ціль.
І навпаки, коли досягаєш якоїсь цілі, котра є у волі Божій, то приходить велике задоволення, насолода, радість, виникають такі самі відчуття ніби попав в десятку...

 

Бажаю похвалитись Господом,про те,як Він благословив нас (мене і жінку мою),дарувавши нам роботу у єврейській родині. До цього я працював зварником на малому підприємстві,зарплату часто затримували,не завжди були замовлення,ну і т.д. Жінка працювала вдома,бо на роботу ніде не брали-скрізь потрібні молоді.
Але Господь приготовив таку роботу для нас обох,що ми і не мріяли! Зараз ми працюємо-проживаємо на дачі у бувшого чиновника (євреї),за газ-воду-світло платить він,у нашому розпорядженні авто,нива-шевроле,доглядаємо за курми,собакою і котом.Хазяї приїзджають з онуками лише у соботу на декілька годин. Нам дозволено приймати родичів,друзів,навіть з ночівлею. Пів року тому ми навіть не думали про таке!
Хіба не чудовий наш Господь?!!

Вони знають що ми віруючі і дуже задоволені з цього.Ми молимось про те,щоб і вони прийняли Ісуса Христа як Месію Господа і Спасителя!

 

Воістину. Я все думаю, чому всі нарікають на священнослужителів, що у них машини, достаток. Ну вони ж служать Богові, хіба не заслужують достатку?

 

Достаток не за заслуги- це благодать Божа.