Щоденно з Ісусом

Книзі Сираха передує (принаймі в мене в примірнику) книга Мудрості. То з разом з Псалмами три моїх улюблених книги Старого Завіту.

Мудрість12:1 Бо твій дух нетлінний у всьому. 2 Ось чому тих, що падають, ти караєш легко | і, нагадуючи те, чим згрішили, їх остерігаєш, | щоб вони, відвернувшись від зла, повірили, Господи, в тебе.

18 Та ти - Владика сили, судиш ласкаво | і провадиш нас вельми дбайливо, | бо коли тільки захочеш, - можеш. 19 Таким діянням ти навчив народ свій, | що праведник має бути чоловіколюбцем, | і розбудив в своїх дітей добру надію, | що за гріхи даєш покаяння.

26 Та ті, що їх не врозумила ота дрібна кара, | зазнають суду, що гідний Бога.

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom
1Iван.2:
9Хто говорить, що він пробуває у світлі, та ненавидить брата свого, той у темряві досі.
10А хто любить брата свого, той пробуває у світлі, і в ньому спотикання немає.
11Хто ж ненавидить брата свого, пробуває той у темряві й ходить у темряві, і не знає, куди він іде, бо темрява очі йому осліпила.
------------------------------------------------------------------
Особисто для мене це місце є ніби "духовним лакмусовим папірецем", по котрому я визначаю для себе, чи я ходжу у світлі, чи в темряві. Написано, що Бого є світло!

Якось одна моя знайома, сказала, що так любить Бога, що так любить молитися, читати Слово! Я втішився з того. А потім додала, що все би було добре, але якби не ті люди. Сказала, що її нервують постійно люди,заважають їй спілкуватися з Богом...
Я відразу згадав собі вищенаведене місце з Писання і зрозумів для себе, що любити Бога і любити людей- це як одне ціле.
Ці поняття є нероздільними!
Одне без другого просто не може бути!
Якщо є щось одне, а другого нема, то те одне ніколи не буде справжнім і ніколи не буде правдою!

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom
1-е Тимофiю 3
1 Знай же ти це, що останніми днями настануть тяжкі часи. 2 Будуть бо люди тоді самолюбні, грошолюбні, зарозумілі, горді, богозневажники, батькам неслухняні, невдячні, непобожні, 3 нелюбовні, запеклі, осудливі, нестримливі, жорстокі, ненависники добра, 4 зрадники, нахабні, бундючні, що більше люблять розкоші, аніж люблять Бога, 5 вони мають вигляд благочестя, але сили його відреклися. Відвертайсь від таких!
--------------------------------------------------------------------------

Вразили останні слова з цього уривку Писання!
Ап.Павло дає наставлення своєму улюбленцеві Тимофієві, котрий є ревним і гарячим християнином.
Павло наказує щоб Тимофій відвертався, цурався(пер.Хоменка) таких людей.
Для мене ці слова виявилися досить дивними.
Фактично Павло казав відвертатися від грішників і цуратися їх.
А як на рахунок того, щоб любити їх?

До речі, як можна любити відвертаючись, чи любити цураючись??

Впринципі, маю деяку свою думку на рахунок цього. Напевне ап.Павло має на увазі не вступати в близькі душевні стосунки з таким грішниками, щоб ці люди не могли впливати на нас і відвернути від Христа...

Цікаво було би почути інші думки на рахунок цього.

 

Як на мене, він не сказав відвертатися від тих грішників, до яких прийшов Ісус.
Там є ключові слова у 5-ому вірші:
- мають бо сповид побожности, сили ж її зреклися.
Тобто це ті, хто ніби є християнами, вдають побожних, але насправді ними не є. Я би сказала, що тут говориться про те, аби цуратися й відвертатися від фарисеїв, у значенні нещирих, лицемірних та псевдопобожних людей.

Оскільки там тире, то власне таке значення вичитується. Треба буде ще глянути інші переклади, іншими мовами також.

 

Івана4:18 Страху нема в любові, а, навпаки, досконала любов проганяє геть страх, бо страх має в собі кару, а хто боїться, той недосконалий у любові. 19 Ми любимо, бо він перший полюбив нас.
__________________
Любов - дарує волю.

 

Тут кожен з дописувачів, виглядає щось не зауважив.
Це не 1-е Тимофiю 3, а 2-е Тимофiю 3!
Дослівний грецький текст – віддалятися, відвертатися.
В наголовку до 3 /Н.З. УКУ Рим 1969/ написано –«Цуратися лихих учителів»
«...бо люди будуть самолюби...» не сказано християни. Потвердження цьому ясне в 8: як Янній і Ямврій /Jannes, Jambres/ – єгипетські чародії.
Але, де сказано – не люби їх.
До слова «люби»: грецькій мові є 5/6/ слів для точного означення того, що в нашій мові в одному слові «любити».
А зокрема, це місце цілком не варте, аж такого розбору як робимо. Це ж конкретне післання з застереженнями до конкретної ситуації. Обидва листи уважаються найскоріше переробленою компіляцією кількох листів Апостола.

 

Гарне місце і дуже сильне!
Я, особисто, довго його не міг зрозуміти.
Я раніше думав, якщо написано, що страху немає в любові, то чому я боюся? Чому боюся захворіти, померти іт.п. Ніби й люблю Бога, а чомусь страх всеодно приходить...

Але з часом, коли Бог почав відкриватися мені саме як Батько, до мене почали доходити ці слова.
Страх почав поступово зникати.
А ще добре мені ілюструють постійно це питання мої малі діти. Моя дитина, боїться, наприклад, собак, або боїться зайти в темну кімнату. Але як тільки вона схопить свою "любов", тобто мене, за руку, то ця "любов" відразу проганяє її страх геть, тому що я є вищий від того пса, чи від тієї темряви в кімнаті.

Так само і з Богом, коли ми проходячи, наприклад, через якусь хворобу усвідомлюємо, що наша рука в Його руці і що Він вищий за будь-яку хворобу, то це усвідомлення проганяє всякий страх. І навіть страх смерті зникає, якщо розуміємо, що ніщо не може нас відлучити, як писав ап.Павло від любови Божої, котра в Ісусі Христі( Рим.8:38)!!!

---------- Додано в 23:40 ---------- Попередній допис був написаний в 23:29 ----------

Я зауважив, але то просто була помилка в моїй електронній Біблії. І коли скопіював цитату, забув виправити. Перепрошую

 

Такий приклад чудовий!!
Мені колись приятель розповідав своє усвідомлення слів про "птахів небесних". Йому теж саме діти допомогли зрозуміти, як то воно є.

 

Поясню, про що саме йшлося, бо мені пан Левандівка такий коментар забавний написав.

Гляньте на круків, що не сіють, ні жнуть; нема в них ні комори, ні стодоли, а проте Бог їх годує. Оскільки більше варті ви від птахів! Лук. 12:24

Ось ці слова він зрозумів, подивившись, наскільки діти довіряють своїм батькам у ранні роки життя, бо власне ні про що дбати не мусять, а все їм дається.

 

Чомусь останнім часом в плині деяких подій переконюсь у тому, щоб:

 

Послання Якова 2:17 Так само й віра, коли діл не має, мертва сама в собі. 18 Та хто-небудь скаже: «Ти маєш віру, а я маю діла. Покажи мені твою віру без діл, а я тобі покажу моїми ділами мою віру.» 19 Ти віруєш, що Бог один? - Добре робиш. І біси вірують, та тремтять.

Послання Якова 4:8 Наблизьтеся до Бога, і він наблизиться до вас.

 

Пс.103(102):1 Благослови, душе моя, Господа і все нутро моє - його святе ім'я. 2 Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств його ніколи. 3 Він прощає усі твої провини, зціляє всі твої недуги. 4 Він визволяє життя твоє від ями, вінчає тебе ласкою та милосердям. 5 Він насичує твій вік похилий благом, й оновляється, як орел, твоя юність... 8 Милосердний Господь і добрий, повільний до гніву і вельми милостивий. 9 Не буде вічно він змагатись й не буде гніватись повіки. 10 Не за гріхами нашими учинив він із нами, і не за провинами нашими відплатив він нам. 11 Бо як високо небо над землею, така велика його милість над тими, що його бояться. ... 20 Благословіте Господа, всі ангели його, могутні силою, ви, що виконуєте його слово, покірні голосові його слова. 21 Благословіте Господа, всі його небесні сили, слуги його, що чините його волю. 22 Благословіте Господа, усі його твори, по всіх місцях його правління! Благослови, душе моя, Господа!

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom
"Коли ж вони були в дорозі, він увійшов в одне село, і якась жінка, Марта на ім'я, прийняла його в хату. Була ж у неї сестра що звалася Марія; ця, сівши в ногах Господа, слухала його слова. Марта ж клопоталась усякою прислугою. Наблизившись, каже: “Господи, чи тобі байдуже, що сестра моя лишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла.” Озвався Господь до неї і промовив: “Марто, Марто, ти побиваєшся і клопочешся про багато, одного ж потрібно. Марія вибрала кращу частку, що не відніметься від неї.” Луки 10:38-42
--------------------------------------------------------------------------
Прочитавши сьогодні історію про Марту і Марію, відразу згадав як недавно в мене була ситуація, коли відчув себе Мартою, після чого більше зрозумів, чому Ісус докорив їй.
У нас були гості. Розмова була на тему Бога. І одна людина дуже захопливо почала розказувати про свої стосунки з Богом. Усі були дуже захоплені цією розповіддю. Але тут раптом на кухні закипів чайник і мені, потрібно було йти приготувати чай для всіх. Я розумів, що якщо піду, щось робити, то втрачу якусь частину розповіді тієї людини. Але мені так не хотілося нічого втратити, я розумів, що те що розповідає ця людина набагато цінніше для мене, ніж той чай! Так і хотілося сказати, щоб та людина зупинилася і нічого не говорила, поки я зроблю чай. Я робив чай, але весь слух мій був направлений на ту розповідь в кімнаті.

Так само і Марта. Могла сказати: "Стоп, Ісусе, нічого не говори, поки я приготую їжу, я не хочу втратити Твої дорогоцінні слова життя, чи проміняти їх на якусь їжу!" Або могла прийти з баняками в ту кімнату де говорив Ісус і прямо перед Ним, слухаючи Його, готувати їжу.
Але вона, на відміну від Марії не жила Його словом, і не цінувала те, що говорив Господь. Через те й докорив їй Ісус.

 

Ну вона не просто в баняках сиділа, а вона керувала слугами, казала що приносити на стіл а що ні. Вона просто віднеслась до Марії більше так що жінка між чоловіків не пхається а її прямий обов’язок подати їжу. Тому вона злостилась на Марію і каже до Ісуса, ти ж знаєш як то має бути, то чого її на кухню не виженеш. А Ісус власне тоді її картав що вона клопочеться про багато, не тільки про баняки а щей пильнує Марії. А Марія розпізнала щось більше в Ісусі а не просто гостя якому треба подати їсти. Вона власне розпізнала учителя від якого треба повчитись і який важливіший ніж те чи на столі буде достатньо їжі і чи подадуть її вчасно а чи з затримкою.

Доречі у мене є книжка для жінок, бо ж власне жінки дуже часто піклуються про побут, яка називається Як бути Марією у світі Марти.

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom

Євангелія від Матея 26:47-56
Він говорив ще, як надійшов Юда, один з дванадцятьох, а з ним і сила народу з мечами та дрючками – від первосвящеників та старших народу. Зрадник його дав їм знак, мовивши: “Кого я поцілую, це він, беріть його.” І відразу ж підійшов він до Ісуса й каже: “Радуйся, мій Учителю!” – та й поцілував його. Тоді питає його Ісус: “Чого прийшов єси, друже?!” – І зараз ті приступили, наклали на Ісуса руки і схопили його. Аж тут один із тих, що були з Ісусом, простягнув руку, вихопив свого меча й, ударивши. слугу первосвященика, відтяв йому вухо. Тоді Ісус сказав до нього: “Вклади твій меч назад до піхви: всі бо, що за меч беруться, від меча загинуть. Чи гадаєш, що я не міг би попросити Отця мого, і він зараз же не дав би мені більш як дванадцять легіонів ангелів? Як же то збулися б Писання, що воно так мусить статися?” Тоді Ісус промовив до народу: “Немов на розбійника вийшли ви з мечами та дрючками, щоб мене схопити! Щодня сидів я, навчаючи, у храмі, і ви мене не взяли. Та все це сталося, щоб збулися Писання пророків.” Тоді всі учні залишили його й повтікали.
_____________________________________________________________________________________________________________________
Кинулись в очі останні слова з цього уривку.
Завжди говорять тільки про зраду Юди Іскаріотського, але якщо глянути глибше, то не лише Юда зрадив тоді Ісуса, решта з учнів також, як написано, "залишили Його й повтікали"...

І ще сподобався коментар до цього уривку:

"Наша зрада часом не менш підла. В своїх немочах, несвідомості, поспіху ми пробігаємо повз Господа. Ми ігноруємо Його дуже часто. Забуваємо про Його присутність. Коли нас долають сумніви, то ми уподібнюємося до тих учнів, котрі відходили від Ісуса.

Знаймо, що Бог вже все нам вибачив. Не мучмо себе докорами, Бог не хоче, щоб ми розпалювали в собі гіркоту.
Навчімося прощати ближньому і собі.
Відкладімо меч, перестаньмо воювати самі з собою і зі світом.
Бо Христос світ переміг. Він полюбив нас до кінця і буде з нами аж до кінця віку!"
© Уляна Журавчак

 

Євангелія від Марка 1:35-44
Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився. Та Симон і ті, що були з ним, поспішили за ним, знайшли його й кажуть до нього: "Усі тебе шукають." Він же відповів їм: "Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов." І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів. І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: "Якщо хочеш, то можеш мене очистити." І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: "Хочу, будь чистий!" І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий. І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його й мовив йому: "Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво."
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Не треба багато, щоб Господь прийшов до нашого серця... Не треба надлюдських зусиль, фанатичних поклонів і шепотінь молитов до втрати свідомості, погоні за праведністю - настільки шаленої, що втрачаєш відчуття реальності, не треба бутафорної любові, коли не маєш емоцій, а намагаєшся штучно створити теплу атмосферу... Потрібне одне - оце щире бажання і водночас зусилля волі - "Якщо хочеш, то можеш мене очистити". Лише це одне.
Здається, що так мало. Здається, що так просто. Ми звикли, що просто так не буває, що за все треба платити, адже велика вартість, скарб повинен коштувати дуже дорого.
А тут - добра воля, відкрите серце, радісне запрошення і ніяких титанічних зусиль.
Христос чекає на нас, на нашу свідомість і відкритість на любов. Він хоче, щоб ми були чистими. Але не може очистити нас насильно, як би не хотів, бо любить, а отже поважає наш вибір, нашу вільну волю.
Ісус Христос є з нами завжди аж до кінця віку. Готовий наповнити наше серце любов'ю і вдячністю. Будь-якої хвилини Він може очистити нашу проказу - звільнити від тягарів недосконалостей і слабкостей. Бог милосердно піднімає нас з упадків. Він прагне, щоб ми навчились ходити самостійно. Не примушує вірити, любити, надіятись. Лише завжди перебуває поруч, підтримує і чекає.
На нашу згоду: "Якщо хочеш, то можеш мене очистити".

Ісусе, вкотре в своєму житті прошу Тебе - очисти мене, щоб я була не каламутною калабанею, а чистим джерелом живої води, котре тамує спрагу й піднімає на дусі! Очисти, Господи, Своєю благодаттю мене, грішну!

© Уляна Журавчак

п.с.
Мене, особисто, дуже сильно підбадьорив і підняв на дусі коментар цієї пані!!

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom

Євангелія від Марка 2:1-12
Коли ж по кількох днях Ісус повернувся до Капернауму, чутка пішла, що він у домі. І там зібралося стільки народу, що не було більш місця, навіть перед дверима; а він промовляв до них словом. І от прийшли до нього, несучи розслабленого; несли його четверо. А що із-за народу не могли донести до нього, розкрили стелю над місцем, де він був, й отвором спустили ліжко, на якому лежав розслаблений. Ісус, уздрівши їхню віру, до розслабленого й каже: "Сину, відпускаються тобі твої гріхи." А були й деякі книжники, що сиділи там та міркували собі: "І як може цей так говорити? Він богохульствує! Хто може прощати гріхи, крім одного лише Бога?" Ісус же, вмить збагнувши духом, що вони таке собі думають, до них і каже: "Чого таке ось намислюєте у ваших серцях? Що легше - сказати розслабленому: Відпускаються тобі гріхи, а чи сказати: Встань, візьми твоє ліжко й ходи? Та щоб ви знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати, - мовить до розслабленого: Кажу тобі: Встань, візьми твоє ліжко і йди до свого дому." Устав той - і зараз же, взявши ліжко, вийшов на очу всіх; тож чудувалися всі, хвалили Бога й мовляли: "Ніколи ми такого не бачили!"
__________________________________________________________________________________________________________________________________________________-
Інколи, коли не можу звестися на ноги, бо розбиває мене душевний параліч, я дякую Богові за друзів, яких Він мені посилає. Бо саме їхня молитва й підтримка спускає мене до самого Божого серця. Їхня віра мене рятує. Знаю, що сама я б не могла встати і тоді прошу їх, кажу пару слів, або ж самі це розуміють і поспішають мені допомогти, щоб я відчула полегкість.
Господь бачить нашу любов між собою, бачить нашу віру. Він чекає на такі наші вчинки милосердя.
Не знаю хто зробив більше: чи приятелі для хворого чи хворий для приятелів, котрі проявили свою чинну любов, привели свого немічного друга до Бога, а за ним прийшли й самі.
Господь зцілив. Душа злетіла до Неба, стала чиста - що може бути важливіше, аніж це? Чистота душі і любов, котра в ній панує!
Та знайшлись такі, яким цей добрий вчинок став поперек горла, бо затверділи їхні серця, стали нечутливими, почали у всьому вбачати зло.
Христос для їхнього маловірства робить ще більше - зцілює параліч тіла. Хворий встає на славу Бога. Починає ходити, бере своє ложе і може бути повноцінним, здоровим!
Господи, Ти дав сповна зрозуміти тим, хто не вірив, що в Твоїй владі і силі зцілювати любов'ю кожного потребуючого! Твоє милосердя не має обмежень, Ти - Бог, Котрий зцілює душу і тіло...

Ісусе, прошу Тебе, дай друзів тим, котрі потребують, щоб їх на ношах принесли до Тебе, бо самі не мають сил звестися!
© Уляна Журавчак

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom
Євангелія від Марка 14
І приходять вони на місце, що зветься Гетсиманія, - то й каже своїм учням: "Посидьте тут, поки я помолюся." І взяв із собою Петра, Якова та Йоана, і почав жахатись та тривожитись.
_________________________________________________________________

Цікаво, чому Ісус у таку важку хвилину свого життя бере з собою саме Петра, Якова та Івана?
Звичайно, що напевне тому, що ці учні були найближче до Нього.
Але в цьому є також символічний зміст, мені здається.
Якщо глянути на характери цих трьох учнів, то, думаю, можна сказати що
Петро уособлює віру
Яків- надію
Іван- любов.

Для нас це має бути прикладом, що ми маємо "брати" з собою, коли проходимо через якісь випробування у своєму житті- це віру, надію і любов.

До речі, це не єдиний випадок, коли Ісус бере з собою саме цих трьох учнів.
Коли Ісус ввійшов у дім, щоб воскресити померлу дівчинку, то Він також взяв із собою, крім батьків померлої, тільки Петра, Якова та Івана:
Лук.8:51
Прийшовши ж до дому, не пустив Він нікого з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівчати, та матері.

То було фізичне воскресіння людини.
Але зараз можна також розглядати навернення грішника до Бога як його духовне воскресіння.
Тому коли нам приходиться молитися за духовне воскресіння, тобто навернення до Бога якогось грішника, то тут без віри, надії і любові аж ніяк не обійтися!...

 

http://www.dyvensvit.org/shchodenno-z-isusom

Послання до Євреїв 9:11-14
Христос же, з'явившись як архиєрей майбутніх благ, через більший і досконаліший намет, що зроблений не людською рукою, тобто не земної будови, - і не з кров'ю козлів та телят, але з власною кров'ю, - увійшов, раз назавжди у святиню і знайшов вічне відкуплення. Бо коли кров волів і козлів та попіл із телиці, як покропить нечистих, освячує, даючи їм чистоту тіла, то скільки більше кров Христа, - який Духом вічним приніс себе самого Богові непорочним, - очистить наше сумління від мертвих діл, на служіння Богові живому!
_______________________________________________________________________________

Дуже сильне місце з Писання про значення крові Христа!

Буквально на днях читав свідчення однієї жінки з Колумбії.
В неї влучила блискавка, жінка померла, але потім знову повернулася в тіло.
Я багато чув розповідей людей, котрі поверталися звідти, але ця розповідь мене чомусь по-особливому вразила.

Жінка описувала як її душа вийшла з тіла і вона раптом опинилася в оточенні демонських потвор. Найгірше, з того що вона відчувала було те що усі ці істоти мали повне право на її душу!!! Тоді коли її душа відділилася від тіла, реальність того, що за кожен гріх потрібно платити просто шокувала її. Жінка пише, що нам живим здається, що ті гріхи, котрі людина робить сходять їй просто так, здається, що вони залишаються непоміченими. Найбільший обман диявола тут на землі полягає в тому, що гріх є уже й не такий страшний, що якось воно буде, якось минеться, забудеться... Але насправді, Бог говорить, що кара за гріх- смерть!(Рим.6:23 )
Слава Богу, що кров Ісуса має силу і може змити усі наші гріхи і що уже не потрібно буде розплачуватися після смерті своєю власною душею! Ісус поклав уже Свою душу як викуп за наші гріхи!!! Дякую Тобі за це, Господь!