я не захищаю брехню, але давайте подивимося на це інакше: фільми з луї де фінесом, бельмондо і андріано челентано любите?.. а їх персонажі дуже часто брехали...
я, до речі, також далеко не свята. і зокрема підтримую брехню "во благо". можете кидати в мене домашніми тапками і гнилими помідорами але маю гріх на душі - збрехала дорогій людині, і мовчати буду до скону, бо знаю, що та людина такої правди не перенесе. (це не про подружню зраду)
А я навіть, як підбрешу щось..то мене так совість мучить, що ночами спати не можу, стаю якась неуважна, розсіяна і максимум через 2 дні все ж таки розповім правду....Ну не можу я по іншому...
я думаю, що все залежить від ситуації, і якщо б Ваша правда загрожувала здоров'ю (а можливо і життю) іншої людини, я думаю, що Ви зі мною погодились би
Ого... Важко вам може бути в житті. Є категорія людей, які тільки і розраховують на те, щоб почути правду і використати далеко не в добрих цілях. Питання правди і неправди не таке просте, як виглядає з першого погляду...
Можливо Ви і праві...не знаю, як би я поступила у якійсь конкретній ситуації...але думаю що брехня - це був би вже останній з варіантів...
Напевно беру приклад з організації, прихильником якої ви є. Пупере, давайте через тиждень напишете, скільки раз ви збрехати, незалежно кому. Тоді і зробимо висновок який ви прихильник правди. Раджу цього тижня ні з ким не обговорювати питання віри з позиції СЄ, бо будете мати багато мінусів стосовно любові до правди...
ой які ми... ну як моя вчителька укр.мови:cool: грєшно смєятся с... больной клави сьогодні мають принести нову, бо моя глючить і безліч разів мушу повертатися, щоб вставляти букви, які не сприйняло, а тут нам весело:cool: бє модератори, вибачайте, що не в тему іншим разом буду писати в ПП
Все дійсно залежить від обставин.... Іноді, навіть задаючи питання, люди не хочуть чути правду. А іноді правду можна сказати лише після того, як минуть якісь події.(це з свого досвіду.а люди, яким я недоговорив, самі визнали потім, що я добре зробив,що нічого тоді їм не сказав)
Я думаю що знаю про яку брехню ви кажете... це коли людині не говориться діагноз її хвороби, бо це фаталізм і знаючи наших людей вони б просто склали руки і зачали паткати, бідкатись і плакатись над собою які вони бідні нещасні і як їм ще залишилось кілька місяців до прожиття. Ось тут мені більше подобається американська точка зору на таку брехню. Якщо лікар поставив діагноз що у пацієнта невиліковна хвороба, то це в першу чергу говориться пацієнту а потім вже за бажанням сам пацієнт розказує це своїй родині. Я особисто хотіла б знати всю правду про свій стан і своє майбутнє, бо знаєте медицина медициною але Бог вміє робити чуда, і навіть якщо я відійду швидше ніж цього б хотілось мені і моїм родичам, знаючи діагноз я постараюсь останні дні прожити так щоб у вічності мені не треба було дивитись як інші втішаються тим що можуть бачити Бога а я ні. Тай не тільки останні дні так треба прожити а ціле життя. Той біда не біда і правда ніколи не образить, бо Ісус казав бути правдомовними, і брехати не буде потреби бо брехня обтяжує душу.
бачте, ви ж просто не сказали а значить змовчали. чи це ви також вважаєте брехнею? Думаю що коли змовчати і нічого не сказати - це не брехня. Брехня це коли ви навмисне видумуєте байки аби не виглядати зле в очах інших людей. І знаєте, правда завжди вилазить на верха, як б її хто не приховував.
Що змушує людину говорити неправду!!!!!!!!! В житті однією з причин, що змушує говорити неправду, є страх перед покаранням за сказані слова. Краще іноді промовчати або збрехати, ніж ходити з синім оком, чи проламаним черепом...
ну, коли людина збреше раз, і їй сподобається, товона може ввійти в смак. згадались слова вельмишановного пупера - у темі,яка дещо споріднена з цією і в принципі, я більше погоджуюсь з цією думкою, аніж не погоджуюсь.
одна брехня завжди проджує іншу...збрехав раз і потім важко зупинитися...а щоб сказати правду і признатися у попередніх обманах треба бути відважною людиною