Газетный киоск.Циперович: - Мне "Еврейскую газету". Киоскёр подавая газету и высовываясь из окна: - Ви что... из наших? - Нет, я не из ваших. - А почему ви интересуетесь-таки еврейской прессой? - Я ей вытираю жопу. - А позвольте поинтересоватся, как давно ви это делаете? - Полгода, вам какая разница? - Хотел бы дать-таки совет, если ви и дальше какое-то время будете это делать, то ваша жопа - таки скоро станет умнее вашей головы.
-Мадам Бытовухес, дети из Вашего лифчика гамак сделали. -Ничего, пусть дети покатаются, он мне стал жать.
Колись давно, ще за Богдана Хмельницького, в селі під Львовом стояли на постої татари. Так там у селян ще й досі проскакують риси кочівників
Десь писав про перехідник до пістолета для заправки солярою через горловину типу "евро". Виміняв у одного такий за літр солярки. Українська насадка до мясорубки для наповнення кишок мясом на ковбаси. Правда, для 80% підходить, бо для найкрутих тачек треба трішки довший, бр не дістає, щоб відкрити клапан. Приємно не тільки людям робити приємно, але й самому легше стає працювати.
А я відчуваю захват, адже знайшла надзвичайно корисний для себе портал. Тут все - починаючи від історії, закінчуючи - різними цікавими фактами
Ось жереб кинутий - щастить євреям, Пурим на повний місяць наступає... Прийти назавтра обіцяв Машіах, Чекаючи його - з'їм чіабату.
Хотів вчора написати свої відчуття і почуття, але поки дістався додому, наготував їжу і все таке-сяке ліг спати, а тут вже й на роботу знову... Ото йду вночі, фотографую Рівне вечірнє і розраховую час, щоби не спізниться на автівку, яка їздить вночі по місту і під'їхати з півкілометри додому. Восени якось йшов з роботи, а поряд зупинилася автівка і шеф запропонувув підвезти.... тепер от з нагодою під'їзджаю безкоштовно додому. Приємно, за рівнян, що є ще добрі души. А навколо гасають круті мерси і ніхто їм не потрібен. І вони нікому.
Солярка дорожчає. Не на всіх заправках ще є ДП. Що відчуваю? Що скоро знову кудись піду)) бо закриють(
Хоч не вас закриють?))) Бережіть себе. А в мене перед Великоднем завжди спокій та радість на серці. Я не така вже істова прихожанка, але пекти пасочки, красити яйця, перед Великоднем прибратися на могилках, помити вікна в квартирі - це все діє мені на душу як заспокійливе, бо я така тривожна пані. А тут ще така дружна весна. Сьогодні був вихідний, так я з малою погуляла по місту...Плантації червоних та жовтих тюльпанів, ще з синіх та жовтих фіалок чудові клумби. Всюди копошаться ландшафтники, фонтани вже всі працюють, ось-ось зацвіте бузок, каштани розкрили листя, газони смарагдові просто чудові. Місто зустрічає Великдень.
Добре вам... А я в турботах... готуюся до того, що на всіх нас чекає. Ви ж розумієте, про що я? Сьогодні одна жінка причепилася, чому дорожчає ДП? І треба цікавитися тим.... Я сказав, що то через Білорусь та РФ, але мене більше цікавить, як врятувати світ)) Все йде до того, що йде і як те перебороти. Головне - як застосувати накопичені езотеричні данні та обладунки для втілення у життя з метою досягнення визначеної мети. Проблема найпростіша. Прийде час - все проясниться. Але все приходиться робити самому, навіть ще й відбиватися від шкідників. Всі погрузли у свої матеріальні проблеми, а злодій не спить... Я не переживаю дуже, як і під час походу. Буде день - буде хліб.))
Я розумію, що повз вас пройде життя, поки ви готуєтесь. Були такі віруючі, що толпою вкорочували себе життя по аналогічним причинам. Життя коротке, проживіть його щасливо, не забиваючи голову придуманими турботами. Може це від самотності?