Що залишу я по собі?

Відповідь: Що залишу я по собі?

за межі діалектичного матеріалізму важко вийти...Ви самі суперечите собі,якщо станете не точку зору Біблії ,то діти виявляться не Ваші еклетіка, сумбур,вседствиї многолетнего общения с западенцами

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

хотіла би по собі залишити спогад, реалізовану мрію життя...

Не треба думати мізерно...
Безсмертя є ще де-не-де...
Хтось перевіяний, як зерно,
У ґрунт поезії впаде.

Митцю не треба нагород,
Його судьба нагородила,
Коли в людини є народ,
Тоді вона уже людина.

(неперевершена Ліна Костенко)

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

Спогад...
Життя людини можна прирівнять до свічки, що горить. Коли життя закінчується - свічка гасне. А спогад - це є той тліючий димок, що залишає по собі потухша свічка. Лише димок...

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

А я би прирівняла до польової квітки. Яка колишеться від вітру, набирає сил від сонця, засинає взимку, щоб знову пробудитися навесні барвистим цвітінням.
Є квіточки, що гнуться від найменшого пориву, - і вже легко і швидко назад не здіймаються, є такі, що ламаються назавжди, а є й такі, що пускають коріння і кидають насінини для майбутніх віків...

(Як тут не послухати "Ти втретє цього літа зацвітеш"?! - ...обернеш пил на срібло і кришталь, наділиш тіні здатністю до тліну, одна із пелюсток розсуне стіни, ти - даль і подолаєш іншу даль...)

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

важливо не стільки, що я залишу по собі, скільки те, що я візьму з собою.

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

Пан Мих в своєму репертуарі,скіко наскладали?

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

бо кожний в тому житті має свою роль.

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

"Этот луч, прямой и резкий, эти тени, голоса заставляют меня плакать и смеяться два часа, быть участником событий, пить, любить, идти на дно…"
... весь світ - театр? і всі себе у ньому відчувають королями? чи, як мінімум - головними персонажами ....

 

Відповідь: Що залишу я по собі?

жаль, що російську не розумію...

я далекий від головного персонажу.