ще давно в пельменях магазинних попалося волосся у "начинці"..все після того я не купую таких пельменів, робимо самі та й хліб певно треба вчитися пекти, от вчора моя сусідка знизу пекла. тааак смачно пахло, натурально, без хімії...стояла на лоджії і нюхала смачний аромат, а як спробувати, ммм і вже знаєш, що ніяких дротиків, волосся, паличок не буде))
у хлібі не доводилось нічого знаходити. зате була причетна якось до випікання хліба для одного монастиря.... більшої смакоти у житті не їла!!!
ой, я так хочу хлібопічку!!!!! куштувала той хлібець - смакота! а кекси такі пухнасті і ніжні виходять!!! навіть паски можна робити - там і форма спеціальна є! вже пригледіла одну - 1200грн - збираю гроші...
Працював студентом на м"ясокомбінаті, вантажником. Вантажив свинячі напівтуші. При температурі -25С. Зате їв м"яса досхочу. Хоч смерділо на м"ясокомбінаті неймовірно (за складами гнили складені на купи кістяки та кишки, які невчасно відвозили на завод м"ясо-кісткового борошна) - особливою бридливістю не страждав, бо то було у голодні роки радянської влади. Та були й приємні спогади... Одного разу вранці поспішали з роботи на заняття (вранці, бо працювали по ночам). Вийшли за територію м"ясокомбінату, зі скромним кільцем ковбаски. ВОХРА ("Вооружённая охрана") на таке заплющувала очі - "студенти...". Отож - вийшли і чимчикуємо вздовж бетонного паркану на зупинку. Раптом прямо перед нами, ледь не на голову - гепається чималий мішок! Ми до нього... Сирокопчені ковбаси!!! Тушонка вищого сорту!!! Кілограм під сорок... Ми за міх, як за пушинку, і нумо тікати... Потім тією ковбасою харчувалися місяців півтора, втрьох... Виявилося, що двоє спритників влаштували на м"ясокомбінаті "катапульту" - типа дошки-гойдалки, клали мішок на один кінець міцної дошки, потім обнімалися за плечі і стрибали вдвох на протилежний кінець. Ковбаса в мішку летіла через височенний паркан з колючим дротом в кущі. Ну а потім - з чесною і щасливою мордою вони йшли через прохідну... Уявляю, які лунали вирази, коли вони не знайшли мішка... Бо то був скарб!
А ми з колєгою раз таких спритників шуганули... Йдем...дивимся...троє тарабанять тєжкий міх... А ніч.То ми підходим і цікавимся - Шо,хлопці,помогти? Ті перезираються... А ми - Так...попросим документи... Вони шпурнули той міх і дьору. А там туша свині.... Мдя... Молодість...