Що ви готуєте собі, купуєте, чи замовляєте, якщо вам хочеться не знати чого з"їсти?

Я люблю солодке, тому якщо не знаю що мені хочеться спочатку пристаю до чоловіка аби чаю зробив, або канапку яку, бо в нас завжди в хаті є якась кобаска або кавальчик сиру. І якщо зробить чаю то я до чаю витягаю з заначки якесь екзотичне печенько. Он що що, а печенько у мене завжди приховане. Десь далеко, аби діти де не поцупили, хоча вони їдять міліканську банальщину з шоколадними чіпсами, мама у них гурман.
А якщо це не перша ночі, а серед дня, то з задоволенням зроблю собі мамалигу на швидку руку з бриндзою. В мене тепер чоловік при бриндзі і оливках, то можу мати сирів різних по-достатку.

 

Почитала, і зрозуміла,наскільки я лінива)))Бо коли хочеться чогось невідомого,то просто варю собі каву у джезві,і все.Добавок усіляких не люблю до кави,хіба що сама кава може бути якась цікавав(дуже вже мені мокко смакує),хоча коли хочеться,то люба іде;-)

 

отак на роботі начитаєшся такого всякого і стрімголів біжиш додому. влітаєш в хату і спустошуєш холодильник. от зараз так і зроблю)

 

А прошу щоб дружина приготувала марципани.

 

Это типа пряники?

 

Якщо чесно, то не знаю що то таке, але іноді дуже хочеться))

А якщо серйозно.
Для мене марципани то щось неіснуюче і дуже добре. І Гугл каже:

 

Как это хочется, если вы никогда не ели? Или просто слово вкусное?

 

коли був студентом теж варив баняк картоплі у мундирі. у тарілочку наливав олії, додав туди ж вичавлений часник (багато), сіль, перець. потім картоплю чистив, мачав у олію і їв. під пиво перша кляса. а ще чорний хліб забув і оселедець (якщо є)

 

Слово смачніше за самі марципани.А може я просто справжніх смачних не куштувала?

 

О це справді смакота! Ще можна цибулю порізати, збризнути оцтом і в олію..

 

Т.к. студентом я жил у родителей, подобным меня угощали немцы, которые учились в нашем университете. И сейчас с удовольствием ем, когда не знаю чего хочу.

 

Все довели, поснідав я картоплею в мундирах і оселедцем з цибулею. І це в 6:30 ранку.

 

В німців запах цибулі, а особливо часнику від людини - це щось немислиме в суспільстві. Навіть в культурному товаристві, якщо від тебе часником разити буде, звернуть увагу, закриють носа і скажуть "І-і-і-і, кноблаухфрессер(пожирач часнику)!"...
Але з другої сторони сікатися привселюдно в хустинку, навіть за обідом не встаючи з-за столу - звичайна річ.
В кожного народу свої пріколи.

 

Марципан - по галицьки то хотіти якісь забаганки, узагальнююче значення. З Австрії перейшло.
В німецькомовних країнах культові солодощі, особливо під Різдво. Маса така солодка, деколи твердіша, деколи як пластилін, цукорки, печиво. Під Адвент зараз повні маркети того.
Я солодощі люблю, але марципан не терплю. Фу.

 

Вы правы, чеснока не было

 

а найбльше люблю як ніц нема- канапку з яєчком і майонезом. але то найкраще на батоні, підсушеному у вигляд і тосту, варене яєчко+ майонез , помідо або кислий огірочок.

 

Я не хотів ваш пост заперечувати, просто додав цікавинку.
Часник дуже люблю, але їм виключно ввечері, і стараюся так, щоб наступний день хоч до обіда вихідний був.
Одного разу мене заклало, закапав носа. Не глянув, вони якісь не традиційні були. Запах дійсно на часниковий подібний був. Пішов межи люди, знайомі як шикати почали.
Вони то не зі зла роблять, але для нашого менталітету то незвично.

 

Мені привозили фігурки з марципанової маси - одну спробувала - кинула, не змогла доїсти, другу - те саме. Якесь гливке, одноманітне, ніяке. Так я і не зрозуміла чому смачне у нас називають марципанами

 

А я люблю так готувати, як закортить і не ліньки.
Рецепт:
Береш кавальчик хліба, вилку, відкриваєш пляшку пива і рибну конзерву. Або ще краще мідієву, з чілі папероні.
Тарілка не обов"язково.