Що важливіше - монастир чи хворі діти?

Цинізм, як та ракова пухлина, поразив усе суспільство, і владу, і церкву.
Буквально позавчора розмовляв зі знайомим художником, який разом з колегами брав участь у тендері на розпис однієї з новозбудованих церков у Львові, правда не хотів казати якої. А там площі для розпису, а відповідно і ціни, величезні. Казав, що там "відкати" за отримання замовлення просто шалені. Нічто чєловєчєскоє і ім нє чуждо.
А підійдімо до питання цього (та й не тільки цього) монастиря з іншого боку:
Інтернат для дітей з особливими потребами існував там 50 років. Сильно сумніваюся, що в ті роки там існував і монастир, а якщо і існував, то займав малюсінький кусочок. А що, хіба ці горе батюшки і матушки по рейдерськи захопили територію і претендують на ще більшу? Мабуть ні. Після однієї крайності большевиків забирати всі підряд церкви і монастирі та перетворювати їх на тюрми, склади, інтернати пішла інша крайність - повертати все гамузом назад. Влада коли передавала приміщення під монастир повинна була подумати і вирішити питання куди подіти діточок, чи не так? А попи, як у прислів'ї: Пусти кота під стіл, то він на стіл лізе.
Напроти оптового Шувару збудовано величезний комплекс семінарії на величезній території. Перефразовуючи Гоголя: "Редкая птица долетит"...до середини цієї території. Відстань між спорудами така велика, що впору вже там на території будувати трамвайну колію або пускати маршрутку. Збудовано гарно, зі смаком, аж око радує. Але для чого влада виділяє десятки гектарів землі у місті, коли практично нема де будувати житлових будинків, які часто будуються на колишніх спортмайданчиках і заважають іншим будинкам. Та ще й безкоштовно, або за символічну плату - гривня на рік. Невже не можна було якось це все зробити скромніше?
Дивує парадокс, який аж ніяк не можу зрозуміти: У Львові кількість церков на душу населення мабуть найбільша у світі, будуються все нові і нові, але чомусь моральність людей падає, цинізм, злочинність, підлітковий алкоголізм, наркоманія, проституція зростають.

 

Священник же ш сказав, що дітки залишаться в інтернаті.

 

Отут Ви цілковито праві. Це називається підміна світогляду (справжніх моральних цінностей). Проти фарисейства (двійних стандартів) боровся Ісус Христос, а ... перемогли вороги. Його розп'яли, вчення "переписали", зробили його "сином" юдейського бога Єгови і... маємо на сьогодні те, що маємо - правлять світом фарисеї. А ми "закриваємо" очі, і ніби все навколо прекрасне. А основна заповідь Ісуса Христа "Не бійся" говорити правду!

 

Кожна порядна віруюча людина все своє життя служить Богу і людям. Вчителька, чи лікар, чи порядний бізнесмен - якщо вони вірні, то всі вони служать Богу і людям, як ті люди з інтернату. Служать в тому числі і тим, що мають власних дітей, які служитимуть Богу і іншим людям.
Якщо целібат - це найкраще, чого хотів би Бог, то чи хотів би Бог, щоб на Землі взагалі закінчилося життя, якому Він дав початок?

Можливо, якби та ігуменя мали власних дітей, то вона не була б такою дійсно порожньою і жорстокою.

 

Вона розстрілювала? Вішала? Вбивала? Розповсюджувала,разоом з чоловіком ідеї нацизму?

 

Вона закінчила релігійну школу в Бельгії. Ось текст її передсмертної записки:

А Сталін, як відомо, закінчив духовну семінарію. Та й ця ігуменя, яку нібито обурює, що хворі діти отримують нібито "більше", ніж здорові...

Так що... Контраргументів, на жаль, вистачає.

 

Так, вона наказала вбити своїх дітей. Вона також була нацисткою і функціонеркою, це відомо.

 

На території Мєндзилясся(передмістя Варшави) є кілька захоронок для дітей з різними вадами розвитку. В двох,де ми заходили,всім опікуються монахи. Опікуються дітьми вони,обладнання,персонал - все забезпечується монастирем. В нас такі речі...фантастика.

 

Це погляд на життя (світогляд), і видно неозброєним оком, що він фальшивий

 

Целібат є тільки в католиків, у православних його нема. А в монастир ідуть по власному бажанню. В Біблії нема заборони женитися.

 

То не фантастика. Варто зазначити, що монастирі, що опікуються дітьми, існують за рахунок пожертв батьків тих дітей та інших людей. Крім того, подібні проекти, про які опікується Церква, дофінансуються також державою.

В Польщі також існує таке - старі люди продають квартири і гроші дають на будинок престарілих, де й самі отримують місце. За рахунок цього той будинок має змогу взяти ще кількох неповносправних людей, що не мають нерухомості. Такі будинки - неприбуткові, бо базуються при монастирях тощо.

Там дуже поширене таке явище, як волонтаріат, тобто добровільна безкоштовна допомога благодійним, релігійним та екологічним проектам. Цим повсюдно захоплена молодь. Але не тільки молодь.
Навіть якщо людина втратила свою роботу - вона іде і безкоштовно допомагає, бо тимчасово має вільний час. Там її нагодують, там людина має спілкування і, спілкуючись, а не сидячи в хаті, набагато швидше знаходить нову роботу. І тим зберігає своє психічне здоров"я.

---------- Додано в 11:29 ---------- Попередній допис був написаний в 11:25 ----------

Та що ви... Я й не знав... Монахи в МП женяться!?

 

Найбільше ,що заважає бачити і чути ,то ФАНАТИЗМ, який власне є присущий в здається простому(нічого ніхто не виконує без благословення вищестоящих духовних санів) і те що ігумення на камеру говорить одне І каже без камери більше , то вже ясно, що щирості її слів і поведінці нема від Бога ,то є виконання благословення... на неї возложнного. І не вперше таке зустрічаємо ,за останні роки таке є і в Києвопечерські, і в Почаївські лаврах і в деяких монастирях Рівенщини і Тернопільщини, що вони судяться за територію і будівлі бо бачте їм мало, у них багато насельників які хочуть (молитися).Дуже вже боляче таке спостерігати зараз при нашій вільній Україні, а ніби ми підневолені...

 

І не тільки цинізм...

 

А інакше і бути не могло. Ворон ворону око не виклює. РПЦ відкрито підтримує владу, вмішується в політику не тільки Росії, а й інших суверенних держав і намагається диктувати свою волю. Влада підтримує РПЦ. Кругова порука.

 

Целібат- священник ,який прийняв духовний сан,але не прийняв монашество, тобто він живе "в миру" і служить у приходській церкві,і одружуватися йому вже не можна, дійсно таке є у католиків. А в православних не висвячують до тих пір, по-закінченню семінарії, поки хлопець не одружеться ,або приймає монаший чин і тоді рукоположують у сан ієромонаха.А якщо він ні те ,ні се не приймає то просто має закінчену духовну семінарію і в сані не перебуває.Наскільки я знаю є такі церковні устави.

 

Я знаю тільки, що в католиків священник не може мати сім"ю, жінку. А в православних може. До речі Біблія не забороняє священнослужителю женитися.

 

Зате в нас в порядку речей декану церкви Юра нахамити в лице. Дружина ходила перед поїздкою у Варшаву...я відраджував,бо знав,що від них крім хамства і байдужості нічого не дочекаєшся.
І то правило в нас.
Винятком є ті монахині,що з власної ініцїативи доглядають хворих,працюють в хоспісах,інтернатах...
Але то прості монахині.
Верхівка знає лише одне поняття - бабло і має лише одного бога - Мамону.
Бог - то одне.
А церква - цілком протилежне.

---------- Додано в 15:23 ---------- Попередній допис був написаний в 15:04 ----------

взагалі,такі речі в МП - закономірність...

Святость и боголюбие

 

Дивує середньовічне ставлення РПЦ до хворих дітей. Невже їх вважають проклятими? Інакше як пояснити що церква забирає те що повинно належати найменш захищеній верстві населення. Храми які були збудовані спорожніють після таких дій представників церкви. Нажаль сьогоднішнім церувам неможна навть довірити культові споруди які мають історичну цінність.

---------- Додано в 15:50 ---------- Попередній допис був написаний в 15:40 ----------

Примітивна і вульгаризована форма православя яка поширюється РПЦ поступово стає державною ідеологією Росії.

---------- Додано в 15:55 ---------- Попередній допис був написаний в 15:50 ----------

Загалом право на безкоштовне отримання землі для будівництва культових споруд мають усі конфесії. Реально землю отримують лише основні традиційні.
Варто замислитись, яких священослужителів виховають такі семінарії. Не у храми повинні вкладатись гроші., а реліігйну та моральну освіту населення.