ЩО там, за кордоном?

Але заробітку чи там пенсю напевно передають йому з Німеччині, не ?

А так серьозно, колись сам навіть думав про такий варіант на старі роки... в Карпатах людей знайомих троха... певно дав б собі ради.
Але родичі у голову стукаються

 

Мені Торонто стало трохи busy-забагато часу в трафіку проводив-Калгарі ок та і гори під боком хоч бракує озер

 

Розглядаю, як варіант Німеччину. Одна з найбільш соціалістичних країн певно. Але йдеться не про той соціалізм який ми бачили, а про повагу до людини, про підтримку її відповідними установами, про рівень медицини та освіти для КОЖНОГО, про безпеку на вулицях, про рівень життя загалом.
Наскільки мені відомо - зарплати там починаються з 1000 євро. Це для практикантів, грубо кажучи.
Продукти подекуди коштують значно дешевше, а от якщо побутова хімія (косметика) там дорога, то це тому, що безпечна, перевірена надцятьма установами. Ступінь довіри до тих установ такий великий, що іноземну продукції німці не надто шанують.
Є один ньюанс... на емігрантів німці троха з гонором дивляться... Але якщо врахувати, що в нас вдома так у всіх установах дивляться...
О, там нема наших маршруток, там людські дороги, там безпечно їздити за кермом і переходити дорогу, там якщо ти щось завинив якійсь установі і вона нагадується, то дуууже перепрошується, що турбує.
Але знайомі там вкалують більше ніж 8 годин щодня, йдуть на роботу - хтось на 6, хтось на 8 ранку. Проте вихідні - то завжди святе.

 

Скиньте мені в приват реквізити "українців", які платять вчасно і завжди розраховуються повністю і платять наперед. Бо такі - дуже велика рідкість, я вас запевняю.

В Україні ніхто нікому не вірить. Маючи досвід, я НІКОМУ не плачУ більше 10 % передоплати. Так само й поляки можуть комусь не вірити, і тому не платити наперед.

Моє спілкування з польськими фірмами та невеликий, але досить добрий волонтерський досвід допомоги нашим католицьким громадам у роботі з польськими та німецькими благодійниками діаметрально протилежне вашому.

Перші, як правило, хочуть чіткості, дотримання графіків згідно умови, другі - хочуть правди і звітів.

То, що ви пишете про польський суд - мовляв - "марна справа" - це взагалі...

Думаю, що причини зовсім не в польських судах, які тепер й порівнювати не можна з українськими, а зовсім в іншому - а саме: недостатня підготовка та досвід в бізнесі, недостатній авторитет та репутація, яка заробляється роками, і ніякою професійною підготовкою чи дипломом майже не підвищується. Ще раз - я кажу про бізнес, а не про роботу на фірму.

Саме тому людям важко спочатку. Тому що їх ніхто не знає і не вірить. Вони повинні заробити свій авторитет, працювати спочатку набагато дешевше, заробити прихильність доброю якістю виконання роботи, чітким виконанням умов контракту. І вже тоді, коли з"явиться портфолію (портфель виконаних замовлень) і бездоганна репутація - тільки тоді можна мати успіх.

Та й взагалі - так в розвинутих країнах скрізь. Тихіше їдеш - далі будеш. Це в екс-СССР тобі просто тупо не заплатять. А будеш вимагати - куплять і суди, і податкову, і тебе просто знищать. Як "треба", то й фізично. Все від суми залежить.

 

А мені цієї урбаністики бракує...коли вулиця в 1й ночі виглядає як в 3й дня- так багато людей на вулиці. Магазини/кафе-ресторани відкриті...і озер теж дуже бракє , особливо Васаґи (ми винаймали там котедж кілька разів) , або Беленвіл.
Тут ми їздимо на Лессер Слейв лейк - 2.5 години на північ від Едмонтону.Озеро знаходиться в індіанській резервації.
Воно велике -берега на проти не видно, тепле , чисте.Але як починає темніти , то комарів дуже багато.І великі по 2 см.....
То ще далеко перед заходом сонця треба з відтам тікати.
Впевнений , що як би переїхали назад в Торонто , то бракувало би горів.Вони тут супер- найкращі в світі.
А в Ванкувері можна було би сумістити гори і воду.З одного боку ті самі Роки Маутенс а з другого Тихий океан і дуже багато озер.

 

Ага, так я Вам і віддам таких хороших клієнтів Якось некоректно подавати такі дані. Зокрема один з клієнтів є користувачем ЛФу

Я описала власний досвід. Думаю, що сфера ІТ і благодійні організації - це зовсім різні речі, тому недоцільно їх порівнювати

Чому?
Ситуація. Клієнт винен 2000 злотих. Судова справа тягнеться 2 роки як мінімум. Ми витрачаєм час на суд, гроші на адвокатів і програємо, бо фірма має більші масштаби і найняла крутішого адвоката, який причепився до кривого пікселя на логотипі на веб-сайті. Ми оплачуємо ще й витрати клієнта на суд. В результаті купа купезна витрат, а толку?
Знайомий ПП, так само зі сфери ІТ, подав в суд на фірму, яка не заплатила йому на кілька місяців. Справа тривала 3 роки. Виграв. Але і досі не отримав грошей. Бо фірма типу "збанкрутувала". Ще були випадки, коли фірма "переоформилась" і не було кому виплачувати борги.

Мій чоловік працює в цій сфері 7 років, 2 роки є ПП. Робив проекти для сотні фірм з цілого світу, зокрема для польського Оранж. Від того нечесних клієнтів не меншає.

Єдиний вихід, який наразі знайшовся, це реєстрація в Державному реєстрі боржників, яка дає змогу відправляти боржників до "чорного списку", що блокує їх фінансову діяльність, псує репутацію тощо

.
Описані мною проблеми має людина більш ніж початкового рівня. Це я написала для того, щоб людина з України, яка буде починати свою кар'єру за кордоном, подумала чи варто в то вплутуватись. Бо насправді, як вже писалось, може вийти на то само, якщо залишиться в Україні і платитиме більші податки.

 

Я не сказав, що виключно благодійні. То було всього пару раз. А в основному - то спільний з Польщею бізнес.

---------- Додано в 20:31 ---------- Попередній допис був написаний в 20:25 ----------

Те, що описане - звичайнісінька, елементарна ситуація: 1)поменше "кривих пікселів" 2) бізнес і можливі проблеми треба СТРАХУВАТИ, щоб було чим захищатись 3)Клієнта треба знати до суду, щоб до нього не доходило.

Тобто, завжди є альтернатива - повернутися на Україну, і привезти сюди такого досвіченого чоловіка, для чого там мучитись? Тут він матиме ще більший досвід...

 

Якби ж то було так просто Клієнт подає логотип, він вставляється в проект, клієнт змінює логотип і каже, що то так було. І нічого не доведеш.

Від чого? Не дуже розумію.

Тобто?

Пробували. У Львові фірми віддають перевагу студенту, який знає всього по трошки і нічого професійно, ще й задовільниться значно меншою зарплатою. Ще й на Україні клієнти віддають перевагу не якості, а дешевизні. Це так якби професійного фотографа просили робити фотки мильницею, щоб менше йому заплатити Чоловік не хоче деградувати. Та і мені там світить лише крісло за компом. Що в сумі дає оренду квартири і мізерні шанси до вибиття в люди. А в Польщі я маю шанси вести свій бізнес.

 

А во я.
Мав справу з Швейцарською фірмою. І так вийшло, що послав я гонця в Цюріх, а той балбєс телефонує мені і каже, що мов все так і так, все окей, я їх, швейцарців, вламав ше на 1000 євро. І я ніяк не міг догнати і ламав собі голову, як так могло статися, мови не знає і вламав. Швейцарці теж по-нашому ні бе, ні ме, ні кукуріку...
Аж тут дзвінок представника швейцарської фірми... голос такий переляканий... каже, містер Мих, ваш представник помилився і недодав нам 1000 євро, а голос дрожачий з нотками безнадійного розпачу.... А я кажу: спокійно! Без паніки! Ми ж не москалі, нє? чого переживаєте? Вислав їм тих 1000 євро... Раді були, шо гей.
Няй знают наших, нє?

 

З моєго досвіду - і рік після термміну теж получилось. А і так заплатів тільки тому, що половини товару не дістав.
Таки скажу - обережно з такими стереотипами.

 

:eek: ЧОму вони були раді???... І ти, Брут...



---------- Додано в 23:26 ---------- Попередній допис був написаний в 23:19 ----------

Колись біля школи знайшов гаманець, а в ньому 137 карбованців 13 копійок. Дівчинка з 3 класу у мами поцупила, і встигла рублів з 25 витратити на подарунки падружкам...

Був я у 4 класі... Тобто, ще дурний... Заніс вчительці... Бо ж чуже! Так навчили!

Потім через пару днів, торжествєнно, мама на той час вже виховавчо побитої дівчинки вручила мені карамельну рибку на паличці. За 5 копійок. Ту карамельку я лизав-лизав, і порізав язика... От і роби людям добро...

 

я хоч в світах не була але також маю цю мрію. Bed&breakfast. Такий собі маленький готельчик, затишний, домашній. Можна навіть в горах Альпах.

---------- Додано в 22:18 ---------- Попередній допис був написаний в 22:14 ----------

Може в Польщі з тим попростіше, але як на рахунок негоди яка знищить бізнес або якийсь немудрий працівник запхає пальці в розетку, а це виробнича травма.
Я навіть коли беру страхівку на будинок беру собі так званий компенсацію працівика, хоча я не працедавець але раптом хтось буде в мене працювати і його електрикою коротне і він скаже що це моя вина.
Тому страхування важливе.

 

незнаю, не питав...

 

Не за дуже - це всюди проблема, якщо у підприємстві є справжне виробницьтво.

Але думаю, що Дідіо мав увазі дещо йнше - страхування контрактів.
Тільки справа у тому, що це для малого бізнесу поки ще троха дорога штука.
Хоча буває потрібне, особливо у договорах з закордонними партнерами - хто хоче судитися за кордоном ...
Якщо ні - залишається користуватися гострішими умовами платежи...

 

Еее... Цікаво тако почитати... Але на батьківщині, коло рідних і близьких, краще, мабуть. В Україні мене деколи реально напрягають такі дрібниці як дороги, мова, міська їжа (я часом боюсь уявити, як харчуються городяни, котрі не мають зв'язку із селом, мо' то в мене непотрібний стереотип?). А ше всьо рішають бабоси і маза. Деколи то на руку, але часом якесь дурне відчуття несправедливості не дає спокою. А так всьо тєрпімо. Правда то так не для всіх. Хтось таки не може себе знайти, то мусить шукати за кордоном.

 

Звичайно, малося на увазі саме це. Варто зазначити, що передторгове страхування, чи страхування контрактів, точніше, вартість цього страхування залежить тільки від ризику і вартості контракту.

Адже страхується обов"язково кожен автомобіль, і навіть кожна поїздка фізичної особи за кордон, тощо.

Так само може бути застрахований контракт, вірніше, пов"язані з цим ризики, а саме:

-неукладання контракту після довгих переговорів та підписаних раніше протоколів про наміри
-невиконання пунктів договору з будь-яких причин тощо.

Нижньою межею суми договору при виявленні доцільності страхування для страхувальника є тільки собівартість такого страхування. Тобто, якщо година роботи страхувальника коштує, наприклад, 30 злотих, і для того, щоб застрахувати вашу трансакцію, йому потрібно витратити 5 годин, то, очевидно, собівартість страхування складатиме 150 злотих. Додаємо прибуток страхувальника 30%, це вже 200 злотих. Якщо страхувальних претендуватиме на 10% від суми вашого чистого прибутку, щоб застрахувати його, то очевидно, що ваш чистий прибуток не повинен бути менший від 2000 злотих, і тоді його зможуть застрахувати. Якщо взяти під увагу більш-менш стандартний прибуток в 30-40% від суми контракту, то найменший контракт, який застрахують, складатиме близько 3000 злотих. Тобто, якусь разову роботу на 2000 ви не застрахуєте.

Тобто - ви платите страхувальнику 10% від передбачуваного чистого прибутку, і якщо "щось пішло не так" - ви втратите набагато менше, ніж без страхування.

Ще однією, дуже важливою перевагою буде те, що страхувальник вивчить ваш контракт і вкаже на його "слабкі місця". Це важливо особливо для тих, хто займається "нестандартним" бізнесом, коли всі транзакції, і, відповідно - контракти - різні.

Це все я написав умовно. А реально - перед укладенням контракту (умови) варто сходити до авторитетного страхувальника. Або ризикувати, але розраховувати на більшу суму прибутку, або віддавати суттєву частину свого благополуччя і спати спокійніше. Бо тоді загроза несплати по контракту буде набагато менша.

Ключові слова польською до страхування контрактних ризиків:
gwarancja ubezpieczeniowa, gwarancja kontraktowa, ubezpieczenia finansowe.

 

А я на них.
Тому коли буваю в Німеччині день або два проїздом до Львова я говорю виключно по-англійськи , без найменшої спроби вставити німецькі слова(яких знаю може з 20).
Веду себе як "настаящій асвабадітєль". Біглою , навіть - наглою англійською звертаюся до них і деколи дивуюся що мене не розуміють.
Молоді німці це сприймають нормально і теж відповідають доброю англійскою.
А от середнього і особливо старшого віку мужчинам це видно по лиці - не дуже подобається.
Але я на це не звертаю увагу.

 

Подивилась фото - прозріла...Краса!!!!


---------- Додано в 08:29 ---------- Попередній допис був написаний в 08:28 ----------

До речі, а як там з погодними умовами? не затоплює? вітряно? тепло/холодно? урагани?

 

Судя по тому,как близко дома стоят к берегу то не-а....

Если судть по высотным домам,тоже не-а....

Да не очень холодно наверное..все ж океан близко....да Патрик писал,что газу завались...так,что все можно отопить и даже собачьи будки....

Какие ураганы то?Высотки же.....е....
Так что если работа хорошо оплачиваемая есть...все остальное можно купить!

 

Автор теми писала саме про малий бізнес, якщо не помиляюсь. Тому цей варіант зі стаховкою не пройде. Але дякую за інформацію. Може колись пригодиться. Не знала, що таке взагалі можливе