Ну, всього цього точно немає, це так. І якщо при обшукові знайдуть цигарку, буде суворе покарання. Солі (перцю також) у "вільному вигляді" немає, бо її можна використати для нападу (кинути в очі), або для нанесення собі самому тілесних ушкоджень, бо якщо певний час натирати шкіру сіллю - то з"являться жахливого вигляду виразки, і в"язня зобов"язані помістити у лікувальний заклад. Але сіль у їжу додають централізовано. Без цього в"язні у спеку просто повмирали б від серцевої і ниркової недостатності. Взагалі, у порівнянні з совковими умовами, все це нагадує якщо не піонерський табір, то нашу армію - точно. Звичайно, для громадян США, звиклих до комфорту, це може бути жахом. У всякому разі, Майк Тайсон, який у свій час перебував у арізонському Тент Сіті, саме після цього ув"язнення припинив порушувати закон. До речі - харчування там не ресторанне, але куряче м"ясо дають, і всі потрібні продукти - також. А головна відміна від совка - сидять там за злочини, а не за опозиційність до влади.
Нє. Під час совєцьких "перегонах на лафетах" домовину з лафету стягали солдати і передавали дядбкам у синіх робах. Особливо погане було офіцеру, який крокував першим. Бо за церемонією він мусив крокувати в рівень із вихлопною трубою БТР-а.
не забуваємо що це штат а не місто. Якщо хочете говорити про чорні райони міст то кажіть Кемдон або Нюарк. Дезінформація пріоритет демократів.
Знаєте, я би не був так впевнений що всі тут привикли до "тепличних умов" І найменші незручності типу не має теплої води , чи туалетного паперу - це катастрофа. Звичайно , в відсоткову відношенні тут більший % (порівняно з бувшим СССР) тих що живе зі всіма вигодами.Це так. Але також дуже багато є тих , кому не займає багато часу на адаптацію до критичних умов. Останні кілька років серед молоді старших класів пішла мода проводити частину літа , або ціле (кому вистарчить грошей) в спеціальних таборах.Це surviving camp/boot camp - ... це щось між "курсом молодого бойца"(без зброї) і як вижити з з мінімальним запасом їди і сирими дровами.Проводять ці табори відставні військові різних спецпідрозділів. Мої куми хотіли записати свого сина на середину липня , місця вже були всі забиті на середину липня 2012 року. Щодо Тайсона і тюрми. То Тайсон наскільки мені відомо сидів в Індіанаполісі , де йому інкримінували гвалтування. Там в тюрмі він і прийняв іслам. Люди бояться тут не стільки самої тюрми , як життя після неї. А життя ускладнюється серьозно для тих хто має criminal record. Починаючи від банального переїзду між Канадою -США і навпаки . Який займає не більше 2-3 хвилини на границі для тих хто його не має.... І для тих хто має цей record , то може бути і година.А якщо пискувати то можуть взагалі не впустити. Більш менш нормальну роботу теж тяжко знайти. Знімання судимості займає велика паперово-бюрократична волокіта яка затягується на роки + і не одна тисяча $ на адвокатів.
про канадців можу сказати теж що тут в палатках по кемпінгах живуть весь рік масово-тобто в щоденному житті комфорт є але без теплої води в лісі теж ніхто не пропаде-зробили виїзд на уікенд з роботи -10 чоловік і у всіх палаточки поюзані і знають що брати а що ні
Не дуже обізнаний зі ситуацією в США і Канаді, але в Європі тому і широко практикується умовний термін. За ненасильницькі злочини (а в окремих випадках навіть за насильницькі), скоєні вперше, людиною, яка до того характеризувалася як позитивна, рідко кого пішлють дійсно відсиджувати до в'язниці. Судимість є судимість, навіть якщо термін був умовним, для людини це вже серйозне покарання саме із-за всіх наслідків, які тягне за собою такий пункт в біографії.
Та в теорії воно і тут так але то в теорії. На практиці все на жаль більш складно. Вихідці із нижчих класів ті що слабозахищені, швидше всього з першого разу отримають на повну навіть із за дрібниці. Ті що виходять із класу із більшими привілеями швидше всього будуть мати дуже умовне покарання в тій же ситуації. Виключенням є хіба знаменитості. Тим можуть всипати навіть дуже жорстоко бо дуже вони помітні. Тому недаремне вважається що бути відомим тут майже що жити в тюрмі. Брр. Бог мене від цього милував. А Ню-Йорк досить "чорне" місто. І поліція "дахує" декого і люди вмирають, загадково. Що не дивно. Капітал, громадні суми грошей які крутяться тут. І все це невелика група людей зрештою. І вони переважно ті ж люди що і в Європі і Азії. Я звичайно говорю про ті ділянки з якими стикаюсь. Але інші не дуже відрізняються хіба косметично.
В Ню-Йорку троє адвокатів подали на суд свою адвокатську школу. Оце адвокати. Напевне варто давати дипломи тільки тим адвокатам котрі можуть виграти суд проти свого учбового закладу. )
Прочитав смішну статтю на Theonion.com. Якщо хтось не знає - це журнал, який дуже гостро, сатирично і навіть в"їдливо "висвітлює проблеми". Але цю статтю передрукувало російське джерело, причому зроблено це так, що завтра більшість російських ЗМІ радісно повторять це слово в слово "на полном сєрьйозє". Радісно - адже в США нарешті крах!!! Про це сказав сам П"ЯНИЙ ГОЛОВА ФЕДЕРАЛЬНОЇ РЕЗЕРВНОЇ СИСТЕМИ США!!! Ось оригінал статті: http://www.theonion.com/articles/dr...ls-everyone-at-neighborhoo,21059/?mobile=true А ось той самий російський переклад: Фотка зі статті:
The Onion без сумніву може стати одним із найкращих джерел для чукотськихросійських ЗМІ. Ось прекрасна стаття від них "Пискливий, еґоїстичний восьмиліток постійно хоче щоб його батьки перестали кричати один на одного". http://www.theonion.com/articles/wh...s-his-parents-to,21114/?utm_source=recentnews Один із абзаців який мені особливо сподобався. "Я б хотів щоб татко і мамця відносились добре один до одного" заявив журналістам розпущено неввічливий другокласник, на перший погляд навіть не розуміючи повну відсутність вдячності своїм батькам яку він щоденно демонструє своїми постійними слізними перебиваннями в формі прохань припинити сварки. "Вони колись були щасливі а тепер сваряться весь час. Я тільки хочу щоб все було як колись." Ще один. "Чому це відбувається?" жаліється маленьке гімно в здається 5 000 раз цього тижня, його незадоволений голосок досягає рівня який може заставити навіть найпоміркованішого дорослого підняти і кинути стілець в другу частину кімнати із за виключної фрастрації. "Це моя вина?" Або ця повчальна наукова стаття "Науковці відносять горячі і задушливі періоди до активності масивної зорі в центрі сонячної системи." http://www.theonion.com/articles/sc...ive-star-at-cent,21088/?utm_source=recentnews Ось звідти. "Науковці вірять що зоря, котру вони назвали G2V65, може бути тою самою жовтою бульбашкою яка мандрує небом день за днем. Враховуючи її високу температуру і близькість до землі, вона дуже можливо відповідальна не тільки за періоди засухи але і за кожен теплий день в історії людства." Оце вже сенсація.
Це правда, світ дуже тісний. В 2011 році в мене було 52 польоти у різні країни. Після життя на чемоданах, розумієш, що відстань - це взагалі не проблема в сучасному світі. Можливо, для когось дім асоціюється з конкретною квартирою і містом. Для мене це сімя. І якщо в майбутньому треба буде переїхати знову - не бачу проблеми взагалі. А життя в Європі- це передусім свобода, свобода вибору і пересування.
За ті роки троха помінялось все тут в Іспанії. Що не помінялось - 20 років пройшло, а як тягнуло до Львова, так і тягне. Тільки тоді ще була наша хата і надія, що аби коли можна до Львова вернутись, зараз вже нема надії. Безробіття тепер - 27%. І ніхто вже не обіцяє, що ще трошки, і то пройде, всім дадуть роботу. Тепер говорять, що в Іспанії завжди буде 16% безробітних, структурне безробіття. Ще недавно треба було відробити 15 років на пенсію, тепер - 25 (не забудьте, що роботи для купи народу просто нема). Тепер ще можна безкоштовно вчитись (хоча плату за весь рік підняли, і є вже сім"ї, які просто не можуть вивчити дітей), лікуватись. А що буде потім - імгла.....
А чо нема надії? Невже за 20 років не можна було зібрати копійчину, щоби щось купити в Україні? Ну, як не у Львові, то десь поблизу. А наша батьківська хата в Сокільниках і до нині стоїть, але вертатися нікому аж ніяк нема бажання. Вже за 20 років виросло тут нове покоління, якому щоби в Україну їхати жити нема про то вже ніякої і мови. Навіть вгості не хочуть їхати. Ми, середнє покоління, вже теж тут за цей час прижилися. Маємо свої будинки, роботи, вже звикли до зовсім іншого стилю життя. За українським не сумуємо, бо тут у нас велика діаспора, свої церкви, у всіх сферах працюють свої українці, так що часом і не відчувається, що ти чимось обділений. Хоча, якщо Ви живете відірвано від своїх земляків, то тоді я Вас можу зрозуміти. Та імгла вже всюди. В Україні, думаєте, краще? А за роботу, то не вірю я, що можна бути безробітним, от не вірю і все! Я бачу, що і тут в нас за статистикою величезне безробіття, але наші люди, та і американці, які не лінуються, мають не по одній роботі, а по кілька, хто хоче працювати. Було би здоров"я і сила. А хто такий роботяга, як я балярина, то йому хоч та робота на голову буде падати, все одно каже, що нема роботи. То не така зарплата, то я то не можу, не хочу, не буду робити, то мені не подобається. А я буду робити і те, і друге, і десяте. І для мене є завжди повно роботи. Аби я мала здоров"я на ту роботу. І так всюди.
А тому що тітку треба було якось забезпечити (вона зі мною живе, операції ії робити (тоді іноземці, які не працювали в країні, мали тільки платну медічну допомогу), тому що сестра хотіла оздоровитись з дитиною, тому що своїх двоє дітей малих. Не змогла. Та і спочатку не треба було, тітка мене завжди запевнювала, що ії хата - то моя, ми ж сім"я Я і не думала "зажати" гроші на власне житло. А тут і думати не могла одна купити щось - дуже дорого було, і є. У вас 27 відсотків безробіття?! Не вірьте. А мене зараз взяли працювати прибиральщицею, ПО ЗНАЙОМСТВУ!!!! І то тимчасова робота! Як хтось хворіє, чи в відпусці, то беруть мене. Але люди тепер боятся піти в відпустку, просто кажуть, що будуть працювати цілій рік без відпустки, і я зістаюся без роботи, проїдаю гроші, що заробила. Що ще я можу зробити? Вбити, вкрасти, піти в повії?
А як же ж живуть тоді ті українські заробітчани, що вже десятками років в Іспанії? В мене і брат двоюрідний в Іспанії майже стільки, як ми тут, в Америці, і сестру свою вже до себе забрав. Мали можливість їхати до Америки, та і зараз мають - не хочуть. Кажуть, що їм там добре. І інші з родини дальшої вже всі помало туди перебралися, навіть дітей і матір стару забрали. І всі працюють, і кажуть, що добре їм там. Може у Вас скоріше нестабільна родинна ситуація, що так все вийшло? Бо і тут, як в родині нема згоди, то тяжко вижити....
Жиють, десь працюють, частіше неофіційно (тобто науку їх дітям, меддопомогу і інш. знов сплачують ті, що сумлінно працюють і платять податки). Мають хату в Україні, надіются продати і купити тут щось. Де-хто здає свою в Україні тихенько, а тут получає допомогу, тому що в них "нема де жити". Причім вони працювали в Україні, з якою є домовленність про пенсії, іх стаж там зарахують, і будут тут платити пенсію. В мене хати там нема. Нігде нема. Я завжди чесно сплачувала налоги. Ніякої допомоги мені не дають. Коли мені потрібно було лікувати мою родину, платила я зі своєї власної кішені. Досіть велики гроші (тоді можна було за них купити спокійно і житло, так і тепер можна, хоча не таке, як то, що було, але дах би був). В СРСР я працювала в Білорусі, з нею домовленності нема, так що надії на пенсію теж нема. А яка родинна сітуація? Тітка мені і продавати житло своє не захотіла. Сестра домомогчи теж не може. Моя сітуація - така ж, як і в тисяч іспанців. Та і ліпша, тому що я не взяла тут іпотеку, в мене не забирають житло (а дуже, дуже багато людей тут його вже загубило). Причім тут не Америка, не їде віддати житло і все, треба продовжувати сплачувати то, що взяв в банку. Чого купа іспанців їде працювати аби ким, не дивлячісь на осьвіту, по Європам-Америкам? Російську тепер багато людей намагаєтся вчити - мріють в Росії зачипитись.
http://youtu.be/VLHzDhUic2Q ---------- Додано в 09:15 ---------- Попередній допис був написаний в 09:14 ---------- http://youtu.be/BLc7B4nSmBs