ЩО там, за кордоном?

Дивно чути ці повчання від людини, яка вперто "мучиться" у Канаді, і вишукує спиною гумові кийки. В чому справа? Повертайтеся в Україну, боріться тут. Тут кийків вистачає - шукати особливо не треба. Тут з цим щастить.

 

Відповідаю за свої слова. Будинок за 80 тисяч в нашому мега-полісі можна купити тільки не певна чи вам район буде подобатись, тому я зразу і сказала що можна таке купити. Спокійно можна. В сусідньому містечку коло нас де є великий мікс населення українці-латино-американці-поляки-араби можна купити дво-родинний будинок за 200 тисяч а можна і дешевше, такий будинок купити що треба переробиби і якщо у вас роки з того місця ростуть то самі собі його відремонтуєте та щей квартирантів будете мати які будуть за вас оплачувати ваш морґедж.
А можете і за 500 тисяч будинок купити, чому б і ні. Це як вже вам вдасться і який район собі оберете.
А зарплата така можлива якщо ви починаєте з маленького, і не бридитесь роботи ніякої. В перший рік ви будете заробляти 450 долларів на тиждень, це при мінімальних затратах зі своєї сторони а як попрацюєте над собою, здобудете освіту то будете заробляти по 1000-2000 в тиждень. Але ніхто не обіцяє що таке вам станеться після року перебування в країні.

А якщо ви прошу пана після 6 місяців хочете нічого не робити а лишень лежати в гамаку і курити цирагки, ну то так і буде.

---------- Додано в 17:02 ---------- Попередній допис був написаний в 16:57 ----------

це їх особистий вибір, а я беру участі в дискусіях і знаю про існування українських форумів. То що приїдете і плюнете мені в лице особисто? Відстань невелика, якихось 7 годин і ви вже тут. Я нераз вожусь зі своїми малятами в Оттаву.

Я в країні вже 17 років.

Он і мене ті суто соціалістично-демократичні штати нераз дратують.

---------- Додано в 17:09 ---------- Попередній допис був написаний в 17:02 ----------

може в Канаді з тим важче але в Нью Йорку така зарплата зовсім реальна і дуже багато людей таку мають, хоча вони емігранти. Знаю особисто хлопця який за 10 рокі в країні вже має таку зарплату, не рахуючи того що заробляє його жінка.

 

Добрый собеседник, красноречив своим молчанием.

 

якщо розглядати в цілому еміграцію. є тіко одна причина: банально нафантазоване краще житті, вода хороша з крану, більше грошей можна заробити, дороги рівніші, і не так сильно сумочки і телефони в трамваях крадуть.
але там теж є своє "Фе"...
один в чужій країні, нікого не знаєш, говориш чужою мовою, ти не вливаєшся в колектив і не є такий як інші і це просто вбиває..
ну наразі особисто мене....

 

А де англійська превелює? На заході чи на сході?
(Перепрошую, якщо питання вже висвітлювалося)

 

Всюди, крім Квебеку.

 

Та то не всі такі люди. Є такі що вмирають, якщо на одному місці більше 1 години.
А туди вбільшості і поїхали зірвиголови. Вся америка цьому приклад. Це ж цікаво в крайній мірі. (Вимушених емігрантів до уваги не беру...)

 

статистика, статистика... на еміграції все дуже персонально і залежить від характеру, здібностей і бажання. абсолютно згідна з Марусею-мамою: як постелеш, так і виспишся.

coffeefan, а Вам не приходило на думку, перш ніж бездоказово звинувачувати таксиста, що Ваш знайомий забув свою сумку в таксі, (він сидів на задньому сидінні?) а підібрав її наступний пасажир?

 

Може навіть шпигун.
Треба поцікавитись, де та сумка, бо затримали ж.

 

чому це має вас вбивати? Ну і що що я не така як вони, що я інакша. Мені що з ними дітей хрестити? Ні. Я прийшла працювати і виконую свою роботу найкраще як вмію, а не хочуть зі мною дружити то їхня проблема... мене це не напрягало з самого початку. Просто прийняла що якщо не зможу бути така як вони той не треба, переживу.

В кожній країні є «наши люді» і їх дуже легко знайти, а вони можуть дуже добре допомогти, принаймі скерувати або порадити в якому напрямку йти. Головне мати свою гідність і нікому не лизати нічий зад. Поможуть, подякую, а не поможуть... також подякую і піду далі.

 

Умничка!

 

ото ж то. Зустрічала людей, кредо яких було "ми відро лайна з'іли - а тепер ваша черга", а були люди, які не питали, чи потрібна допомога, а просто допомагали і нічого не хотіли навзамін. казали: коли у тебе буде можливість, допоможеш комусь іншому. і узагальнити тут неможливо

 

так, ви праві. а я тут взагалі одна. єдине що мене пов,язує з моїм світом це інтернет, бо мама сказала що так треба і краще для мого життя, вона права! але тут все англійською. так за тиждень я вивчила дуже багато слів. так, я можу говорити, але ж то не моя мова, і мені тяжко дивитись на інші погляди, і що мені з цими людьми й надалі спілкуватись!! то встрілитись можна)))цікаво, гарно, але так сумно та боляче....

 

Я розумію. Зараз дуже тяжко вам але воно пройде і або устаткуєтесь там де все по-англійськи або повернетесь додому але вже з певним багажем знань.

ТОДА!

 

Якщо здобуті , то тоді багато людей на пенсії живе в Мексиці , Іспанії, Італії ...зараз в Хорватії , Чорногорії.
ВІРЮ що буде і Україна.
Йде глобалізація...І якщо країна не перетворюється в Північну Корею , то вона автоматично приймає в ній(глобалізації) участь.
Світ стає мобільним , люди їздять , повертаються і знову їдуть...І не має в тому нічого поганого.Світ зближається.І це добре!

Пане , Сoffeefan , правду кажу (я вже це писав).
Була би Україна така сама багата як Швейцарія , я би все одно звідтам поїхав.
І не було би в мене відповідальності перед жінкою і дитиною мене би в Канаді теж ніхто не втримав.
Не треба мені ніяких маєтків... 2 чемойдани і рюкзак не плечах ...і це все.
Я в душі авантюрист , дуже люблю подорожі і жити між іншими людьми.

А моя жінка навпаки. Не були би війни в Югославії , то вона би сюди ніколи не приїхала на постійно.
Хоча перед війною була майже в всій Європі , і 2 рази в США. В Канаді не була.
Зараз Хорватія і в ЄС і в НАТО ...і заробітки ніби майже вирівнялися з європейськими , але вона (жінка ) тут привикла і так живем...
Ось такі дєла Пане Професор -фільозоф ....і по якій формулі нас оприділите?
А взагалі то не ображайтеся..пишіть свою книжку і дай Вам Боже щастя!(я нині трохи випив під час BBQ)

---------- Додано в 00:42 ---------- Попередній допис був написаний в 00:41 ----------

...та в Канаді теж реальна.
Я мав на увазі Торонто в ПЕРШИЙ , ДРУГИЙ рік перебування людини.
...людей таких не знав , щоб заробляли такі гроші зразу після приїзду до Канади....як кажуть-just off the boat.
Такі гроші це зарплата шофера великого карєрного Катерпілера (типу БелАЗа) зразу після курсів.
===
Зарплати в США і Канаді майже одинакові.Тільки канадці платять/знімають більші податки за рахунок медицини.
І сигарети , алкоголь (мені байдуже) , бензин , авта ( не байдуже) в Канаді дорожчі.

 

DIDІO, таких наших і в Америці багато. Кладуть на ту Америку на чому світ стоїть і нігде не вступаються. Я вже казала, що була би моя воля, я би їм в одну сторону за free білет купувала без права приїхати сюди навіть туристом, чи вгості.

 

вертатись не хочу, завше тікаю сама від себе. хочу забрати відти коханого ще. і все буде файно добре, що тим хто виїхав добре, відчувають себе затишно радію за всіх чекаю свого затишку
хоча у мене ще багато переїздів попереду

 

Очевидно, це просто категорія людей, яким погано там, де треба багато працювати, доброзичливо спілкуватись, позитивно сприймати життя. Тобто СКРІЗЬ.

Сажімо, багато хто з "наших" не розуміє, чому розповіді про жахи совка викликають за кордоном не жалість, а лише ввічливе здивування;

Чому звичка мати вдома купу друзів і подруг за кордоном перетворюється в спілкування в основному всередині родини, і, в найкращому випадку - спокійних чи "нейтрально-дружніх" відносинах з сусідами;

Чому наша людина, яка вже має "наш" життєвий досвід, повинна майже обов"язково починати "з нуля" за кордоном;

Всьому цьому є прості і логічні пояснення:

Північно-американський континент населений емігрантами. І сьогодні багато родин міняють місце проживання щонайменше кілька разів за життя, бо їдуть туди, де краще. Тому тісні дружні стосунки тут часто немає сенсу зав"язувати.
Емігранти колись приїхали на порожнє місце і збудували чудові країни - США та Канаду. Тому розповіді про "жахи" чужих країн їм малоцікаві. Вони вже вибороли своє. Мовляв - або боріться так само там, в себе, або, якщо приїхали - живіть, як ми. Критикувати країну? А чи зробив ти щось для того, щоб її критикувати?
І чому нові емігранти повинні приїхати на все готове і навіть анітрохи не відчути труднощів? - думають місцеві. Тому й пропонують найважчу роботу, бо минулий досвід тут спочатку не має жодного значення. Попрацюєш - сам собі здобудеш повагу, авторитет, рекомендації, гроші.

"Наші" люди, часто з вищою освітою, яких дома знали і поважали, чомусь відчувають приниження, коли потрібно працювати прибиральниками, соціальними працівниками чи посудомийками. Але вони забувають, що перші переселенці, які навіть були видатними інженерами чи лікарями, часто місяцями жили на возах, наметах та землянках. Вони збудували ці країни, вони заклали фундамент того життя, яке так вабить нових емігрантів. Приїхав? Хочеш доброго життя? Важко працюй, як працювали всі, і поважай країну, куди ти приїхав. Будеш працювати, постійно вчитися - будеш мати. Не подобається!? Ніхто не тримає!

 

Полковнику, а як вам живеться закордоном?