Що робити з ісламом?

Відповідь: Що робити з ісламом?

Про з'їдання - це не протиріччя, а просто гра слів. А про заполяр'я пропоную кращий вихід: оскільки в таких широтах повністю виконати волю Аллаха і залишитися живим неможливо, то правовірний мусульманин не повинен жити в таких широтах, принаймні протягом Рамаданів, що припадають на полярне літо. Мусульмани мають виступати за безлюдність таких широт у такі періоди.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Критикувати піст, або тих, хто постять можуть хіба ті, хто сам ніколи цього не робив. Як для мене, то це справа індивідуальна, бо є, котрим важко тримати строгий піст, а є такі, яким легенький не принесе духовної цілі.
Найгірше для мене, коли забуваю про піст. Піст потрібен людині, а не Богові.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Ну чому ж? Якщо варіант, тримати піст орієнтуючись на інші широти, на суперечить Сунні(а він не суперечить), то навіщо, ще щось видумувати?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Ось в юдеїв усе розписане з астрономічною точністю:

http://www.merkaz.kiev.ua/ru/traditions/337.html

Треба привітати знайомих юдеїв, поки не пізно.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Це я так зрозумів, розписано для Києва? У нас теж розписано, коли кінчається час однієї молитви, і начинається час іншої, хоча звичайно краще, звичайно самому звіряти з сонцем, хоча не завжди, це можна зробити, наприклад, якщо небо в хмарах, або в як наведеному прикладі, з полярним кругом.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Конкретно це розписано для Києва. Хоча на юдаїстських сайтах є розклад для різних міст світу. (широта теж має значення, не тільки часова зона).
Я щось таке чув, що мусульмани раніш визначали час (чи то лоя молитов, чи то для постів) за принципом "коли дві нитки різного кольору бачаться однаково". Ну тут щодо хмар Ви зауважили. Просто цікаво, ЩО є приоритетом у визначенні ?
Наприклад, в юдеїв - "перша зірка" (вечірня). Цікаво, чи залежить принцип "першої зірки" від проходження яскравих планет ?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

copy paste
В прошлом я неоднократно доказывал, что ведение переговоров с мусульманами совершенно бесперспективно и что концепция «разрешения конфликтов», разработанная на факультетах политологии американских, европейских и израильских университетов, совершенно чужда мусульманской ментальности.

Тот же вывод делает и Грегори М. Дэйвис в своей опубликованной в 2006 г. книге «Исламская война против всего мира». В книге проанализированы три источника ислама – Коран, Сира (жизнь Мухаммеда) и Хадит (традиции Мухаммеда) – и четко продемонстрировано, что конфликт между исламом и Западом непримирим и непреодолим.

Аналогичный вывод появился 5 февраля 2007 г. в интернет-журнале FrontPageMagazine, в интервью Била Уорнера, директора Центра изучения политического ислама. Исследователи Центра видят в исламе фундаментальный дуализм. Этот дуализм, говорит Уорнер, проистекает из Корана, «который фактически состоит их двух книг – Коран Мекки (ранний) и Коран Медины (поздний)». Как отмечают многие исследователи ислама, Коран изобилует противоречиями. Эти противоречия разрешаются в исламе при помощи концепции «отмены», которая означает, что более поздний стих доминирует над более ранним и отменяет его.

Но как отмечает Уорнер, поскольку Коран считается у мусульман абсолютным словом Аллаха, как ранние, так и поздние стихи рассматриваются как священные и правильные. Более ранние стихи не могут быть неправильными, так как Аллах совершенен. Из логики дуализма следует, что оба стиха верны. Какой из них применять, определяется по обстоятельствам.

Например, в Коране Мекки сказано: «Слушайте, что они (неверные) говорят, терпеливо и оставьте им их достоинство» Коран Медины утверждает: «Аллах говорит: «Я … дам силу верующим и пошлю ужас в сердца неверных, отрублю им головы и даже кончики их пальцев!».

Ислам отвергает западную логику, базирующуюся на законе противоречия: если два утверждения противоречат друг другу, то, как минимум, одно из них неверно. Логика ислама дуалистична: два утверждения могут противоречить друг другу и в то же время оба они могут быть правильными. Этот дуализм является причиной, по которой споры о том, что же такое «истинный» ислам, продолжаются бесконечно и никогда не приходят к разрешению. Единый правильный ответ не существует.

Уорнер рассматривает вопрос: «что такое истинный джихад – внутренняя, духовная борьба или война?» В «Бухари», основном источнике Хадита, в 97% упоминаний джихада говорится о войне и лишь в 3% - о внутренней борьбе. Таким образом, статистический ответ очевиден: джихад – на 97% - война и на 3% - внутренняя борьба. Обе стороны противоречия верны.

К сожалению, невежество относительно ислама широко распространено. Агенты ФБР получают всего два часа лекций по исламу, причем большинство учебного времени уделяется вопросу, как не обидеть имама! Хотя Америка воюет в Ираке, политическая и военная доктрина ислама не учитывается при планировании стратегии.

Уорнер ставит вопрос: можно ли найти хоть одного министра, способного читать Коран, Сиру и Хадит? Кто среди сенаторов, конгрессменов или военных руководителей знаком с политической доктриной ислама? Можно ли найти хотя в одном колледже курс по политической доктрине ислама и его этике. Студенты читают комментарии к Корану и Хадиту, но не читают самой доктрины. Для них остается неведомым тот факт, что Мухаммед уничтожил всех до единого интеллектуалов или людей искусства, которые были с ним не согласны.

Вся наша политика и этика, говорит Уорнер, базируется на унитарной этике, наилучшим образом сформулированной в Золотом Правиле: обращайся с другими так, как ты бы хотел, чтобы они обращались с тобой. Эта этика подразумевает базисное равенство всех людей. Все религии имеют это правило в том или ином виде – кроме ислама.

«Термин «человеческое существо», - говорит Уорнер, - не обладает смыслом в контексте ислама. Там нет такого понятия как человечество, только противопоставление верующего и неверующего. Достаточно взглянуть на этические утверждения в Хадите. Мусульманин не должен лгать, обжуливать, обкрадывать или убивать другого мусульманина. Но мусульманин может обманывать, обжуливать или убивать неверующего, если это на пользу исламу».

«Двойственная этика, - говорит Уорнер, - это основа джихада. Эта этическая система ставит неверующего в положение ниже человеческого, а потому неверующего легко (или морально оправданно) убить, обмануть или как-то еще навредить ему». Конечно, «неверные» нередко «забывали» применять Золотое Правило, но наша этика позволяет судить нас и приговаривать на его основании.

Двойственность ислама дает два варианта обращения с неверующими. С ним можно обращаться хорошо, точно так же, как фермер обращается со своим скотом. Мусульманин может обращаться с ним «дружелюбно», но он никогда не может быть истинным другом. И степень истинности дружбы мусульманина (с «неверным») определяется степенью, в которой он является не мусульманином, а лицемером.

Двойственная логика и двойственная этика ислама делают его совершенно чуждым для нас. «Мусульмане думают иначе, чем мы, и чувствуют иначе». Но по причине нашего неприятия ислама мы не знакомы с ним и пребываем в состоянии невежества.

Компромисс с двойственной логикой невозможен. Не может быть точки на полпути, где могли бы встретиться унитарная логика и логика двойственная. Отсюда вытекает, что вести переговоры с мусульманами бессмысленно. Этика ислама не может долго оставаться частью мультикультурного общества. «Ислам не ассимилируется, он доминирует. Невозможно «договорится» с исламом. Его требования никогда не прекращаются, и эти требования подлежат исполнению: подчинение – это внутренний смысл слова «Ислам».

Уорнер подчеркивает, что суть трилогии «Коран-Сира-Хадит преимущественно политическая. Религия - это самая малая часть основополагающего текста ислама. Мухаммед проповедовал свою религию на протяжении 13 лет и приобрел всего лишь 150 сторонников. Но, обратившись к политике и войне, он за 10 лет стал первым правителем Аравии посредством насильственных действий, которые применял в среднем каждые 7 недель в течение 9 лет. Успехом увенчалась его деятельность не как религиозного, а как политического лидера.

Для западных людей почти недоступно понимание того, что Мухаммед, несмотря на его предательские и кровавые деяния, описанные в книге Сира, считается у мусульман совершенным человеком, примером для всех верующих!

После его смерти ислам разрушил христианский Ближний Восток и христианскую северную Африку. Исследование Центра изучения политического ислама показывает, что за время исламского завоевания было вырезано около 60 миллионов христиан. Была уничтожена половина индусской цивилизации и убиты 80 миллионов индусов. Джихад разрушил значительную часть буддизма, убив 10 миллионов буддистов. Зароастризм в Персии был уничтожен полностью. За 1400 лет политической славы ислама погибли порядка 270 миллионов неверующих. Но эту историю не преподают ни в одной школе Запада.

Уорнер считает «мультикультурность несостоятельной в противостоянии с тоталитаризмом и империализмом ислама. Западная культура терпимости распадается перед лицом священной нетерпимости двойственной этики». «Наши СМИ никогда не сообщают о большинстве инцидентов священной войны по всему миру. Наши интеллектуалы не говорят о том, что всякое насилие берет начало в политической доктрине. Страх лежит в основе ментальности наших интеллектуалов и художников».

Жертвы к тому же еще и находят способ винить самих себя. Мы виновны в нападении на башни ВТЦ и Пентагон 11 сентября 2001 г. Если мы будем больше стараться, мусульмане будут вести себя лучше. Мы должны удовлетворить их запросы. Это «культурное самоненавистничество», говорит Уорнер, является стражем наших интеллектуалов и художников.

Он предупреждает, что если мы не ознакомимся с доктриной политического ислама, наша цивилизация будет уничтожена точно так же, как были уничтожена коптская цивилизация в Египте

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

А що, в Сунні про це так і написано? До того ж, залишилося неясним, які саме брати широти. Може, просто довільні, за власним вибором?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Мене завжди цікавило, чи є в ісламських країнах, особливо у тих, де є обов´язковим ношення паранджі, між мужчиною та жінкою таке важливе для людей почуття, яким є кохання? Не маю на увазі те, що після одруження "слюбітся стєрпітся", коли жінка вперше відкриває своє обличчя чоловіку після весілля. Чи вони закохуються в один одного по фотографіях, чи там це почуття не грає такої важливої ролі для молодят?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Я дискутую з вами на тему віри не трактуючи вас "невірним", на відміну від традиції мусульман, тому де ви у мене побачили гординю??? Гординя закладена в Ісламі...

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Згідно з законами шаріату, женитися - означає купити жінку. В ідеалі, наприклад, батько "жениха" побачивши що прийшов час женитися його сину, вирішив порозмовляти про це з Усманом, який має підходящу дочку. Домовляємося за ціну (калим) і дату весілля. Молодята нічого не знають - їх інформують в останню чергу. Вперше вони зустрічаються на весіллі.
Що ж до кохання, звичайно воно є. Є і трагедії на цій основі.
В 70-х я після закінчення мед інституту працював в Таджикистані. Мав кілька нічних чергувань по лікарні. Одного разу міліція приводить до мене чоловіка з КПЗ з великим наривом на долоні. Розповідають, що він мав дочку, яка покохала свого ровесника і вони вирішили поженитися. Батько взнав (без його волі вирішила) почалися репресії, дочка втікла в гори зі своїм коханим. Батько взяв стару рушницю і зі старшим сином пішов їх шукати. Знайшов, коли стріляв в дочку, кусок дерева ввійшов в долоню. викликавши пізніше абсцес. Дочка померла. Що сталося з нареченим - не памятаю.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Це жахливо, про що Ви розповідаєте, Pedro . Тому я собі отак думаю: чи можуть жінки себе почувати щасливими в ісламі (звісно, і в нашій цивілізації є багато нещасливих жінок - невдале подружжя, самотність, чоловіче нерозуміння тощо), все ж, гадаю, шанси стати щасливою в ісламі кардинально зменшуються, оскільки за таких умов, де відкидаються основні людські почуття, щастя не збудувати, хоч як би сім´я не шанувала, не любила Бога та не дотримувалася його заповідей чи то з фанатичного страху перед покарою, чи то з власних переконань у тім, що немає Бога крім Бога...
Тому у мене виникає питання: хіба Бог не є Любов? Не є Любов´ю до людей - собі і Богу подібних? А там, де немає Любові (кохання між мужчиною і жінкою є теж її частиною) та співчуття до ближнього свого незалежно від віросповідання, хіба можна наслідувати таку віру, котра забороняє Любов до людини та до світу унаслідок усталених жорстоких традицій?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Взагалі це питання докладно обговорювалося в іншій темі Жінки у різних релігіях.
Кохання… а чому не може бути? Але кохання не має переступати межу дозволенного в стосунках між чоловіком та жінкою.
При одруженні мають бути виконанні обов'язкові умови.

Нажаль в багатьох країнах люди важають місцеві/народні традиції такі як калим, викрадення жінок та інші за автентичний іслам.

А взагалі по цьому питанню краще спілкуватися з мусульманками на форумах. Щоб не було зламаного телефону.

Збірка статей та різної інформації про жінок в ісламі: http://www.islam.ru/woman/

Ви знавець шаріату?

Те що розповів Педро має відношення саме до традицій того народу який може сповідувати іслам чи іншу релігію.

Саме місцевих традицій!

Додано через 2 хвилини

А як ви трактуєте слово «невірні» в Апостольских правилах цитати з яких я наводив раніше?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Намагаюся трактувати справедливо, а не так огульно як мусульмани.
Щодо "вірності" усіх мусульман то маю великі сумніви.

???

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Прекрасна стаття!!! 5+

Чиста правда!

Що ми можемо спостерігати.

А для чого ті інтелектуали? Вождь сам все знає!!!

Заради правди треба сказати, що такі ж підходи до іноплемінників і в іудеїв, тут вони з мусульманами ідеологічні брати.

Правильно! Мочити, мочити, і ще раз мочити!

І вони ще ображаються, що США окупували Ірак.

Саме так.

Ну яке ж може бути кохання, коли ти не бачиш того, кого міг би покохати? Це все-одно, що кохати квадрат Малєвіча.

А чому ж ні? Якщо вони тупі вівці, які уявляють своє життя як процес харчування себе і членів сімї, прибирання хати і т.п. то чому ж ні? Хіба ж то не щастя?!

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Добавила карму за удачное сравнение..

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Зет, я так зрозумів, Ви не любите іслам, неє?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Не понимаю, как можно из женщины делать нечто вроде "квадрата Малевича"... В жару закупорить до невозможного, вывести из общественной жизни ... Причем давно заметила, что крайностям привержены только или очень радикальное крыло ислама или новообращенные.. Представители стран с традиционно исламской религией вовсе не так категоричны. Там, чем более отсталая страна, тем больше категоризма. Это развивающаяся религия, которая не успела еще повзрослеть. Вспышка реакции, быстрее всего, связана с необходимостью перемен с одной стороны, и сопротивлением закостеневшей части с другой стороны. А энергоносители не родили проблему, а только спровоцировали то, что уже накопилось в исламском обществе. Наши же подражают самому радикальному крылу. Отношусь же плохо не ко всему исламу, а именно к нашим новообращенным последователям, искренне считаю, что сознательно выбрали крайнее направление, чтоб денежки получать.
Сама же полагаю, что быстро противоречия ислама не успокоятся и поэтому не хочу перемещения ближе к собственному порогу их проблем.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

http://www.gotquestions.org/Ukrainian/Ukrainian-Jesus-only.html