Що робити з ісламом?

Відповідь: Що робити з ісламом?

Власне, Бог не може помилятися, а людина може. Я Вам з Старого Завіту можу багатенько прикладів привести, які ну ніяк не виглядають логічними. Наприклад? Прошу дуже, прямо з памяті. Бог створив перше ніч і день, а потім небесні світила - сонце.

Автором і Старого Завіту і Нового є людина, бо вона все писала, але НАТХНЕННИКОМ є Бог. Людина писала, виходячи з свого розуміння речей, з того, що вона є тілом, а не духом, з того, яке вона має уявлення про всесвіт і т.д.
Ви запитаєте: а що є від Бога, а що від людини. А то залежить ще від самої людини, яким духом вона наповнена, коли читає Святе Письмо.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

про суботу:


Після переможного виходу Церкви з періоду кривавих гонінь приходить пора чітко регламентувати структуру її духовного життя як спільноти, яка у справі власного освячення хоче вірно відповідати на поклик її Творця, максимально цілісно викладений у гармонійності та взаємопов'язаності Божого Одкровення Старого і Нового завітів. Тим самим, несучи із собою чистоту власної віри і цілу скарбницю багатющих надбань у духовному житті „катакомбного” періоду, християнство четвертого століття (і якому воно стало спершу релігією толерованою – у 313 році, а відтак і релігією державною – у 380/1 році – для всієї величезної території Священної Римської імперії) звертає особливу увагу на те, щоби помістити всі ці чисто внутрішні ознаки і чесноти у достойне зовнішнє убранство через розвиток, наприклад, величних літургійних чинностей, що, в свою чергу, є безпосередньо пов'язаним із виробленням і устійненням стрункої системи календаря та усталеної ієрархічної послідовності літургійних святкувань. Практично, відбувається щось подібне до ситуації з кристалізацією та вивершенням культу літургійного жертвоприношення старозавітньої єврейської спільноти, з його семиденним тижневим укладом, потвердженим і закріпленим як в свідомості, так і на практиці словом Божого Об'явлення (пор. Бут. 1 та інші).

За непотрібності нагальної зміни прийнятого і широко практикованого в тогочассі седмичного укладу щоденного життя суспільства, постала, тим не менше, крайня необхідність зміни внутрішньої логіки святкувань, з їх пристосуванням – наскільки це можливо – до існуючої системи календарного відліку часу. І християнство просто-таки не могло не звернутися до переосмислення поняття суботи у співвідносності до головного і установчого дійства християнської релігії, тобто свята Воскресіння Христового (1 Кор. 15, 14 та інші). Це розуміння не прийшло в одночассі, йому передувала довготривала (на протязі трьох століть!) проповідь апостолів, котра разом із Христом свідчила – старе минулося, до нього немає вороття, натомість тепер настала незахідня нова дійсність (Мк. 13, 1-2; Ів. 2, 19-20; 2 кор. 5, 17; Гал. 6, 15; Кол. 2, 16 тощо).

Фундаментальною причиною перенесення святкування суботнього дня на неділю стала історична дійсність Христового Воскресіння, котра аж ніяк не могла не перебувати в Господньому плані (Рим. 4, 24; 8, 11; 10, 9; 1 Кор. 6, 14; 15, 15; 2 Кор. 4, 14; Гал. 1, 1; Еф. 2, 6; Кол. 2, 12; 1 Сол. 1, 10; 1 Пет. 1 , 21 тощо). І сталася ця подія саме в перший по суботі день тижня, тобто в неділю (Мт. 28, 1; Мк. 16, 2.9; Лк. 21, 4; Ів. 20, 1 тощо). Христова Церква завжди добре пам'ятала слова Свого Божественного Засновника: „Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але сповнити” (Мт. 5, 17). І ще: вона ніколи не упускала з пам'яті Його слів про те, що „Субота постала для чоловіка, а не чоловік для суботи, а тому-то Син Людський Господь над суботою” (Мк. 2, 27). Відтак, у послусі щодо Божого плану нашого з Вами спасіння вона, нарешті, виправила невідповідність у розумінні цього плану через тогочасне вкореніле занадто вже „неспасенно-єврейське” сприйняття суботи у відношенні до її справжньої дійсності (пор. Ів. 7, 21-23 та випадки з оздоровленням Ісусом, наприклад, сухорукого в суботу в синоптичних Євангеліях) та зреалізувала у календарі своїх святкувань той давній принцип, на який свого часу звернув увагу ще апостол Павло у своєму повному подібної полеміки посланні до Євреїв (див. Євр. 3, 1 – 4, 11).

Повну відповідність внутрішньої логіки перенесення святкування суботнього дня на неділю маємо закріпленою і в назвах цих днів тижня, наприклад:

„шаббат”(євр. – відпочинок, див. Бут. 2, 1-3):

- неділя (тобто немає діла, справ);

- воскресение (рос. – воскресіння);

- domenica – (іт. – Господній, тобто день Господній) тощо.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Вибачте. Не зрозумів?..

Все таки, це інші речі, описувати побудову світу, та подію, що сталась кілька дисятирічь назад, нє? Якщо в першому випадку людина дійсно пише своє сприйняття (до того ж, можливо мовою символів), то в другомі, або людина знає напевно, про що каже, або переказує чиїсь слова(або і просто бреше)... Як показує випадок з дитинством Ісуса(ас) апостоли могли, і просто вигадати...

Миху ну і навіщо Ви мені цей текст привели? Могли б просто написати ми віримо так і так, я б все зрозумів... Т.б. цей текст можна було б кількома реченнями описати без всяких цих - "щоби помістити всі ці чисто внутрішні ознаки і чесноти у достойне зовнішнє убранство через розвиток, наприклад, величних літургійних чинностей". А як автори статті самі собі противорічять? Спочатку показують, що Закон про Суботу змінився, і пояснюют чому - "проповідь апостолів, котра разом із Христом свідчила – старе минулося, до нього немає вороття, натомість тепер настала незахідня нова дійсність" або - "Фундаментальною причиною перенесення святкування суботнього дня", а вже потім не забули згадати і вислів Ісуса(ас) - "Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, Я не руйнувати прийшов, але сповнити".
Це змінений закон, адже Бог відпочивав саме в суботу, у вас є наміри перенести святкування на інший день? Чудова, це ваше право!!! Але стверджувати, що Закон не змінився про не серйозно...
Але особливо мені подобається фраза про "повну відповідність внутрішньої логіки" перенесення цього дня А коли назви цих днів появились?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Мільярд християн, хіба не відповідь?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

навряд чи це може бути відповідю для індуса, наприклад...

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Для індуса - так, але тут мова не йде "хто більше". Мова йде про вагомість у світовому мастшабі і все.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Залізний аргумент.
Ну дак мусульман більше мільярда

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

А что истинность религии только количеством ее исповедующих определяется? Что-то вы тут оба перемудрили...

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

О! Бачу, що тема вже дійшла до демократії! В кого більше голосів - той і прав. Аргументів нема, отже будемо голосувати!
Який звідси висновок: опонентів повинно бути менше.
Тобто ми повертаємося до традиційного підходу вирішення ісламської проблеми в Україні.:D

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Я нічого не мудрив. Просто я показав гнилість Михового аргументу. Більш нічого. Якщо би все від кількості залежало.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

і які підходи ви пропонуєте?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

только один выход...
переженить всех накрест...

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

А Ви про це, так для любого юдея, мільярд християн це переконлива відповідь, що Ісус(ас) змінив Закон...

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

та я вже писав про ці традиційні пыдходи в пості #416

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Кабмінере, так через пару дисятиліть, в Україні буде більше мусульман (навіть з етнічних українців) ніж рідновірів. Куди вас порадите дівати?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Можу ще зрозуміти коли християнин буде писати про "традиційні підходи" в боротьбі з мусульманами посилаючись на історію козацької доби, хрестові походи.
Але на які такі "традиційні підходи" може посилатися язичник?

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

На мій погляд, наші взаємовідносини з ісламом – взаємоповага і мирне співіснування.Тримати зло за минулі кривди теж не можна - це не по-християнськи. Заборонити проповідувати іслам в Україні , одну з найбільших монотеїстичних світових релігій неможливо і непотрібно. Наша справа - проповідувати Ісуса Христа.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Я і не сумнівався, що християни, саме так вважають, всетаки тему відкрив язичник...

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

Ні, Зет, Ви просто неуважно читали наші діалоги.

 

Відповідь: Що робити з ісламом?

1. Проблема полягає із взаємо-. Ну не виходить якось взаємо-, і все.
2. Тримати зло з аминулі кривди може і не треба (з точки зору християн), якби вони були тільки минулі. Так вони ж тривають?!!!
3. Заборонити іслам в Україні як деструктивну релігію і можна, і треба!, поки не пізно.