Що робити галичанам?

Для тих, кому засліпило, повторю повільніше
Дзьо - ба- ка читаю.
Володимир Дзьобак.

 

Ну й чого Ви скачете,як і ті дві кози,що коло вас?
Я Вам тут он,егоїсту, катрена скалатав...Насолоджуйтеся,своєю егоїстичною,разом з своїм часописом "Егоїст" діяльністю!
Галичина розбереться Хто є Who?!
Катрен про егoїстів

Егoїст,теж хоче їсти
й виграє варята,
шукаючи охломонів
ромків,юрків,свята...
Й дере лаха з небораки
крутячи, що сили,
пальцем біля його* скроні...
Мол, ви уху їли?
Отак "его" появилось
й стало дурню плести,
та на галицькі простори
ахінею нести!

*

 

А нацюки тут до чого?

---------- Додано в 14:50 ---------- Попередній допис був написаний в 14:46 ----------

Щастя, що вже без вас

 

Нацята, прошу пана.
Та просто все більше і більше пересвідчуюсь, що ні Бандера, ні ОУН не заслуговують, щоби їм пам"ятники ставили. Особливо за боротьбу із німцями.

 

Василю, а ви не помічали, що ви з компанією одне питання розносите на десятки тем?
Може, зосередьтеся десь в одній, а в інших по темі?

 

Ні. Не помічав.
Не я ж Мартіна зачепив із його, гм... словами.

---------- Додано в 15:02 ---------- Попередній допис був написаний в 14:59 ----------

Не велика міція в полон здатись...

 

Ну я ж і кажу, "з компанією".
Могли і в відповідній темі відповісти.

Ви там вже не тільки замериканізувалися, а вже й змоскалізувалися.

 

Нє. Юрасик таким вже був, змоскалізованим...
Жовтеня, піонер, комсомол, кпсс, музична школа, школа, робота...
Просто розслабився в Америці, от і полізло...

 

Бамбуче,я вже Вам сказав...перестаньте ахінею нести ...промассонську!
Тим паче,що Ваша з Тимошенко і Ко. ідея єдиної Галичини і України під президентством Оної,Єдиної і Незамінимої безповорогньо провалилась!
Це ж вже всім ясно,як вдень...за виключенням Вам і декільком "козам з народу"!
Але хто то вас зупинить,як ви шастаєте,яко журналюга-егоїст сюди-туди без гальм?!
Такої сили,щоб зайнятися вашими феєричними планами на Галичині,ще немає на Вкраїні і в Європі наяву(вона то є...є,але не тут)!
То сі всьо колись дасть знати...і Вам,пан Вася також...як і Пану Путіну з паном Бер Лазаром.
Всьо-сі крутить,всьо-сі мінєє!

 

А Вам?

 

Юрку, вам уже казали, що ви людина, яка не цікавиться політикою?

 

Бамбук перевіряє мою реакцію...як лазарівці Путіна!
Нє,Бамбуче,я не абсолютно не політик...я тсз.хлопський фільозоф,

 

Юрку, а нашо ви до Путіна рукою махаєте?

 

Мух відганяє?

 

Гедзів (див. Асоціації )

 

Ману пускає.

 

Кому-кому? Нотоцману?

 

Сказати, що я ніколи не був прихильником Соборності – це таки збрехати. На зорі Незалежності я (як і всі) піддався цій романтичній казці, яка насправді виявилася казкою з печальним кінцем.
Розуміння прийшло з часом, коли стало зрозумілим, що Захід і Схід неможливо поєднати, як неможливо змішати в одній пляшці воду й олійну фарбу.
Фарба обов’язково звурдиться, а вода стане непридатною до вживання.
Не знаю наскільки відмінності між різними частинами України відчувалися в 1919 році, але, гадаю, що вони мали місце, бо неможливо, щоб люди, які століттями проживали в різних ціннісних системах координат, не мали істотних відмінності у світогляді та світосприйнятті.
З того часу відмінності лише поглиблювалися. Колективізація, голод 33-го року, безперервні репресії й методичне заселення, звільнених від українців місць, вихідцями з Росії (переважно з кримінальним багажем) там і життя у більш «м’яких» умовах тут. Життя зі спротивом, підпіллям, але й з більш-менш лояльним правосуддям, з приватною власністю, з правом на володіння землею, життя без концтаборів та без масових розстрілів.
Друга світова війна все змінила. Те, що було там, прийшло сюди. І не сказати, що це зовсім не вплинуло на «злиття». Вплинуло, ще й як. І фарба і вода стали непридатними до використання.
Західноукраїнський рагуль відрізняється від східноукраїнського люмпена хіба що мовою спілкування (хоча і в того, і в другого вона щедро пересипана російськими матюками) та тим за кого вони голосують на виборах. А в іншому цілковита подібність. І той, і другий люблять закласти за комір, влаштувати дебош, і той, і другий слухають російські попсу та блатняк і обидвоє однаково не читають книжок. Правда наш на Великдень ходить до церкви святити паску.
Втім – це якщо підходити індивідуально.
А в загальному ці два криво-косо зшиті кавалки все одно ментально залишаються різними.
При цьому настільки різними, що заважають одне одному.
І западає думка, що було б краще не носитися з казково-романтичною Соборністю, а визнати існування на території України двох різних націй.
І не важливо, як називатимуться ці дві нації – вони українцями, а ми галичанами, чи ми українцями, а вони малоросами.
Головне подивитися правді у вічі.
Серби й хорвати розмовляють однією мовою (у них лише абетки різні), але це не заважає їм бути двома різними націями з власними державами.
Нас же не об’єднує навіть мова.
То про яку Соборність можна говорити.
Я розумію, що розмова про створення на території нинішньої України двох різних українських держав (Центрально-Західної та Юго-Восточної ?) – це така ж сама романтична казка, як і казка про Соборність.
Це навіть не казка, а утопія.
Ми загнані в пастку курвою-історією й нема на те ради.
Що робити?
Може пробувати шукати точки дотику в ненависті до режиму?
Втім, ненависть – хороша підстава для об’єднання заради війни, але поганий фундамент для миру.
Зі святом всіх, хто вірить в романтичну казку під назвою Соборність.
А реалістам навіть не знаю чого й побажати.
Хіба що сил, щоб пережити цю «велику любов».

(с)не я сказав,та погоджуюсь

 

наверное какой нибудь великобританский или канадский конгресс укаринских националистов

 

Тов. Бамбук, я дуже скромна людина, і час прожитий в Австралії, всього 20 років, не дає мені права називатися австралійцем. Я вже не кажу, що третій рік живу в Англії...
А я народився в Галичині і прожив там більш як половину мого життя.
Там родилися, проживали і помирали сотні поколінь моїх предків.
Отже раджу застосувати такий самий критерій і до себе і тоді побачите чи ви особисто маєте право називатись галичанином. Я вже не кажу чи маєте право галичанам з Канади, США, Англії затикати рота.
Ви є східноукраїнець. А ми знаємо з якою ціллю засилали східноукраїнців на Західну Україну.
До речі, я вже нагадував, що в Львові знав десь 5 Іванових. Всі чудово розмовляли українською. Чого не чув ні від одного східноукраїнського голопупенка.