Що робити галичанам?

Чё-то ребятам этой ночью не спалось...


Понаписали, однако.


Китану обидели.


Я её не шибко жаловал, но девица прикольная, жалко, если насовсем ушла.

 

Гаруйте....

http://youtu.be/i-jpzuWhMgY

---------- Додано в 09:39 ---------- Попередній допис був написаний в 09:05 ----------

От реальне лице Донбасу...

Наследники Сталина

А це вже Одеса



може Василеві ця картина гріє душу,а мені бридко.

Регионалы в Одессе

 

Бридко, Роман, что стоят ребята не у памятника Бандере и без черно-красных флагов?

 

А мене вражає нахабство росіян. Чомусь українці (включаючи Василя) не докоряють ні мені ні іншим дописувачам з поза меж України, що ми не українці. Натомість Еліка і Китана, етнічні росіянки, не перестають про це триндіти.
Вчора собі подумав... В світі нема мабуть ні однієї країни де б не мешкали англійці. І я собі уявляю реакцію тих англійців коли б я підійшов і сказав - ти не англієць бо живеш в Малазії, Замбії чи Вєтнамі. Мабуть посміялися б, покрутили пальцем біля скроні і купили б пива щоб похмелитись.
Причому моя англійська набагато краща ніж українська тих дамочок...
Але вирішили, коли можуть склеїти до купи два українських слова то вже дозволено судити хто українець а хто ні. Російський окупаційний менталітет?

 

Вчора собі подумав, а нет ли ангийской установы безпеки, куда можно сообщить о реваншистких допысах гражданина их страны.

 

Для мене, Полковнику, бридко, що батюшка, який би мав сповідувати принципи християнства стоїть на фоні портретів найбільшого злочинця-різника всіх часів за всю історію. Таке їхнє християнство. Починаю погоджуватись з єговістами про природу православної церкви.
А колір прапора ні при чому. Навпаки, це для них природний колір, показує скільки крові пролили.

---------- Додано в 11:45 ---------- Попередній допис був написаний в 11:43 ----------

 

Бридко,що "християни" стоять під портретами ката українського народу.
Це держава?
Це совдепівське смердяче гавно.

 

Знайшов на Захід.нет гарне описання стану теперішньої диржави.
Присвячую всім палким прихильникам паханату...

Успішно добігає до кінця ще один історичний період незалежного існування території під назвою Україна. На цей раз вона проіснувала вже не 20 годин чи 20 тижнів, а більше ніж 20 років, хоча є зловмисники, які вважають, що незалежною вона ніколи не була більше 20 хвилин. Так чи інакше, але деякі позитивні процеси на цій території, як в економічному, так і в суспільному розрізі все ж відбулись і заперечувати це не можливо. Успішно був здійснений перехід від системи колективного господарювання до системи колективної безгосподарності з елементами індивідуальної прихватизації. Високими темпами розвивалась митна, податкова і ґастарбайтерська промисловість. Невиданого розмаху набули різні види торгівлі з торгівлею квотами промислових викидів включно.
Значні зміни мали місце і в суспільно-політичному житті. Далеко пішов процес демократизації суспільства - завдяки вдосконаленню виборчого процесу з введенням прогресивного пункту волевиявлення "один проти всіх", політична влада перейшла до Партії одного Регіону і це дозволило перейти до ще більш прогресивної системи голосування на основі принципу "один за всіх", який довів свою надзвичайну ефективність в діяльності найвищого законодавчого органу влади. Досягнуті успіхи зробили можливим здійснення подальших кроків у вдосконаленні системи загальнодержавного кермування з метою досягнення покращення. Вдалось нарешті майже повністю вирішити проблему так званого "нинішнього покоління", якому так і не вдалось пожити при російському комунізмі. Тепер можна впевнено сказати, що нинішнє покоління при російському Чорноморському флоті жити буде. Наступним кроком на шляху покращення є вступ в Мітін союз. Це вимагає подальшого реформування всіх елементів ланки вищої державної влади аж до зміни їх функцій і назви з назвою території включно. На часі створення двохпалатного парламенту, який би найбільш адекватно відображав розстановку політичних сил і відповідав новим реаліям. В цій справі доцільно скористатись світовим досвідом. Одна з палат могла би називатись Кнесетом, а друга - Думою. Враховуючи вже усталені норми і практику діяльності Ради, назву вищого законодавчого органу варти змінити на Народний Хорал з введенням посади Диригента Хоралу, задля солідарного і спокійного голосування з усіх без вийнятку питань. За ходом голосування спостерігатиме Старійшина Хоралу - посада аналогічна теперішній посаді голови ради. Назва держави, цілком логічно, буде - Южний Федеральний округ з назвою території, а вища керівна особа держави вже матиме більшу політичну вагу і буде називатись - Почесний Президент.

 

http://youtu.be/fctF4-lGdOM

 

Педро, "України нема", що ви критикуєте?
Педро, підчас вашого необхідного перебування в Австралії, ми для вас не зробили ту Україну, яку ви хотіли.

Повертайтеся і ми це виправимо разом.

 

Миху, я десь писав, що України нема? Чому ви повторюєте те що я ніколи не говорив? Україна є, Україна була 50, 100 і більше років тому. На жаль так само з неукраїнським керівництвом. Я просив пояснити чим теперішній колоніальний статус України відрізняється від того що був, скажімо, 30 років тому.
А Україна є. По крайній мірі, в Галичині.
На жаль повністю винищена на Сході. І не хотів би щоб та сама участь відбулася і з Заходом.

 

П.Гірник

ДИМ

І сором тут, і сором тим —
Вставать з чужої домовини.
На суд твій праведний прийти,
В залізах руки принести,
І перед всіми у кайданах
Стать козакові…

Тарас Шевченко

Мовчиться, брате.
Стогне кров,
Чужіє мова на чужині,
Голосить серце…
І немов
По сивій-сивій волосині
Йдемо у безвість…
І дими,
І владний голос за димами
Летять наосліп із пітьми,
І попіл сіється…
І брама
Печорського монастиря,
І небо, що смердить золою
З часів Батия,
і зоря,
І шлях, просякнутий смолою,
Усе хитнулось.
Судний час,
Важка заграва понад світом!
Встає з Чернечої Тарас,
Питає нас, чиї ми діти,
Питає вдруге…
Із пітьми
Від Колими до України
І кров, і сльози, і дими
Встають з чужої домовини.
І гіркне збайдужіла кров,
І, полохливі та незрячі,
Якого Бога кличем знов
На наші голови ледачі,
Яких месій?
І час зійде,
І знов помолимося миром
На те опудало святе,
Забальзамоване з мундиром;
Помолимось, одведемо
Лукаві безсоромні очі
І знову душу продамо!
А, може, ні?
То як захоче
Новий тиран…
Ну що ж, іди,
Моя Вітчизно полинова,
На голос мертвої води
І остюки чужого слова,
На болота і на терни,
На п’яну падь і пересуди…
Іди —
страшніше чужини,
Ніж вдома, вже ніде не буде.
Іди ж!
На велелюдному базарі
І продають, і плачуть до зорі.
Народе мій, сліпий кобзарю,
Куди тебе ведуть поводирі?
Іди в оте, святе і незабутнє,
На всі віки обіцяне життя,
І не питай, відколи у майбутнє
Тебе ведуть по лезу небуття,
Забудь про те, як гірко, по-сирітськи,
На попелищі світових заграв,
Приречений, ошуканий до нитки,
Своєю кров’ю голод запивав.
Нема тобі ні долі, ні родини.
У цьому світі кожному — своє.
І кобзарю причинна Україна
Не хліб і сіль, а попіл подає.
Новий месія накидає оком
На зганьблені долини і поля,
Де кам’яніє за колючим дротом
Від нас навіки звільнена земля.
…Вертаємось.
Ні розпачу, ні болю,
Ні хати, ні могили в бур’яні,
А тільки небо, що ховало волю,
Коли ми пухли на своїй стерні.
Вертаємось, засіявши півсвіту
Схололими сльозами і кістьми…
Ми біженці, що не лишають сліду.
Покотиполе. Слід під чобітьми.
Мовчиться, брате…
Стомлено тече
Холодний дим по річищу сухому,
І терпне, і кривавиться плече
Від стертої шлеї чужого дому,
Який любили…
Чуєш, знову вир,
Кривавий вир під нашими ногами,
Де мовчки озирається ясир
На землю, що зникає за горбами,
І йде покірно, байдуже…
Куди?
В димах, що піднімаються повільно,
Порожній храм стоїть серед орди
Простоволосий, босий, божевільний.
Будь проклята Вітчизна,
де сини,
На вірність присягаючи тирану,
Ведуть на мідний поклик давнини
По чорному сліпому ятагану
Самотню матір…

 

Тим чим відрізняється окупована територія від держави з власним управлінням. Це коли податки зібрані на цій території ідуть в казну цієї території, а не в казну другої держави, це коли народ на цій території оьирає собі керівництво а не отримує намісника, це коли територія має свої границі, митницю, армію, гроші охоронну систему, судову систему свої гроші і т.д. ... думаю цього вистарчить. На території де цього не було останніх 300 років не так просто це побудувати. Але є народ який це хоче побудувати і побудує... процес пішов і вже не спинити. Що таке 20 років в порівнянні з 300 роками... я думаю ми і так ідемо з випередженням "графіка". Тільки не треба нам мішати. Нам вистарчає тих палок що пхає в колеса наш північний сусід. А всякі розмови що немає України тільки на руку всім нашим недоброзичливцям. Через те я б радив всім хто таке каже змінити формулюваня на "немає української влади на Україні " - це буде і правда і чесно і поможе поставити українську владу на Україні.

 

Наша пісня гарна,нова....

 

Но-но, то не Мих і ВасМТ, то Бамбук та Іван Франко

 

Во,хто гарує...

http://youtu.be/HaBGRDKcqGY

 

Ну черговий ролик про Януковича. І що?

 

Губернатор ж...чи то як...призидент...
Мих в курсі,то ж його диржава.
І Василя.