Що робити галичанам?

А третій в 50 років горобцям дулі дає.
По крайній мірі два перших працюють. І не нарікають що євреї все покрали...

 

І я не нарікаю. І дулі не кручу. І працюю. Але я працюю на свою країну, а не на чужу...

 

голосуючи за партію регіонів....

 

І я теж працюю на свою країну. Бо ця країна мені набагато рідніша ніж те болото в якому ви живете і де кримінальний неукраїнський окупаційний уряд і рецидивіст президент, який з Україною не має нічого спільного. Ця країна (з дозволу сказати) моєю не буде ніколи.

 

Миху, ніфіга, того разу Василь галасував за швабоду, причину такого вчинку, пояснювати відмовивсю навідріз.

 

Хм...і де то видно?
В країні?

 

Що за фантазія? Я всього лиш пробував просвітити Чорновола в проблемах промисловості, в якій він був ... ні бельмеса.

Даю спрощену консультацію своєї точки зору відносно піднятих вами проблем. http://hatanm.org.ua/forum/index.php?topic=2114.0
А якщо ще спрощеніше - не Ахметов з Фірташом винен в прихватизації бувшого загальнонародного, а українець в усій своїй масі, який допустив це.

 

Педро, вибирати Батьківщину - це як вибирати тата.

тому дивно вас читати.

 

А я розумію.
Прекрасно розумію.
Бо й для мене оте утворення на території моєї Батьківщини - не моя країна.

 

Ну, цей Януковича переплюне по інтелекту. Хлопче, не плутайте країну з державою. Країна - це територія землі та народ, який на цій території проживає, а держава - це управлінська структура.

 

А про що говорилось?

 

Миху, ми тут з вами вже мабуть 7-8 років, тому ви повинні знати що для мене батьківщина. Це там де я народився, ріс, батярував, там де пройшла більша частина мого життя. Це Західна Україна.
Так, в дитинстві в мене були ідеали щодо України (СССР батьківщиною в мене ніколи не був). Я вилікувався від тих ідеалів в кінці 60х коли вперше відвідав Київ. За весь час не почув жодного(!) українського слова. Далі були Харків, Запоріжжя, маленькі і великі міста на схід від Збруча. Скрізь москальське какання.
Це моя країна, Миху?
Що я маю спільного з населенням так званої України, яке ибирає відвертий кримінал, рецидивістів, банду лиш би не голосувати за хоч трохи українські партії? Подивіться хто сидить в уряді, парламенті, хто президент. Вони самі себе туди не поставили.
Це ваша батьківщина, ваш народ, Миху?

 

Найбілше хрестів поставили в Україні ваші любимі червоносракі.

 

Та я розумію, що те утворення недостойне тебе, але ти ж народився не в горах Кіліманджару, нє?

---------- Додано в 23:09 ---------- Попередній допис був написаний в 23:06 ----------

Тому ваша Батьківщина - це Англія, та?

 

Педро, я от не знаю всіх тих тонкощів вашого виїзду з України, але давайте собі отак подумаємо.

Початок 90-х років. Всі живуть надією на утворення нової держави Україна. Разом з тим відкриваються кордони.
Є люди, які рвуться до державотворчих процесів, а є ті, які чемодан в руки і гайда влаштовувати своє власне життя. У ці часи ще ніхто не знав як воно повернеться, але знайшлися люди, які з радістю чухнули закордон, залишивши Україну. От тре було вам, Педро, і вам подібним не втікати, а залишатися і творити державу.

Ну а якщо ви вже плюнули на Україну, то яке моральне право ви маєте зараз говорити, що тут у нас якось не так? Тре було залишатися і працювати, а не втікати і тепер критикувати.

А може та кількість, що виїхала, як от ви нам і бракує, щоб обрати нормальну владу?

 

Толку з твоєї праці...
Але я тебе розумію
Мабуть тебе,як і Василя переповнює гордість.
Бо призидент отого утворення сере в золоту дючку.
Нешобудь.

 

Це утворення прирекло мою дитину до отакої долі.
Внаслідок повної відсутності такого поняття,як медицина - понад десять років щодня дикий біль...скніння в лісі...і постійна напруга.Такі,як ми за бортом суспільства,просто життя.
Ні.
Для мене то не Батьківщина.

 

Ось і давайте подумаємо, Миху. Я виїхав з СССР. Був він моєю батьківщиною? Звичайно, ні. Хтось вірив в кінці 80х в незалежну Україну? Звичайно, ні. Люди хотіли просто справжньої автономії, федерації, в найкращому випадку, конфедерації... Памятаєте, Рух був Рух за перебудову. Незалежність - це був подарунок від Бога. Просто неймовірний збіг обставин. На жаль було пізно бо 50-60% жителів України стали новай істарічіскай общнастью - савєцкім народам.
Ось і тепер маємо те що маємо.
І тепер, чи так звана Україна краща від СССР? Можете ви її назвати батьківщиною? Є різниця, скажімо, між Харковом, Одесою чи навіть Києвом і Воронежем, Челябінськом чи Рязанню?
Той самий рускаязічний совок!
По крайній мірі за СССР Україною правили політики. Шелест, Щербицький, Івашко, навіть Кравчук. Ми можемо їх ненавидіти, але вони були політиками. Можете зараз знайти в керівництві тої квазідержави політиків рівня Щербицького? Питання риторичне, бо серед рецидивістів-гопників годі шукати політиків.
І, на жаль, труп реанімації не підлягає. Найрозумніше що я чув за останні 20 років - це федералізація чи ідея Андруховича-Рябчука видсікти гангренозний донецький хвіст.
Але думаю, вже пізно. Бо новий Чингіз-хан чекає на вас і невідомо, Миху, чи не ваша доля буде попасти в число 7 млн.
Але при тому будете далі щось твердити за батьківщину...