Аналогічно. Я на роботі щоденно спілкуюся з десятками людей + телефонні дзвінки. І ще вдома купа народу, шум, гам. Хоча дуже люблю спілкування і бурхливе життя, але деколи мрію хоч пару днів на рік побути на безлюдному острові. Деколи собі дозволяю. Минулого року був у санаторії, то перших 3 дні ні з ким не розмовляв, не заводив знайомств, а в проміжках між їдою і процедурами йшов до лісу, сідав на пеньок і слухав як співають пташки. Ото була благодать!.. А потім знову хотілося бурхливого життя, що і робив.
в мене зараз потік студентів в кількості 127 чоловік, дуже люблю молодь, спілкуватись з ними, але чомусь така стомлена...
З людьми працювати важко. Якщо віддаватися роботі, старатися вникнути в проблему кожного і допомогти, порадити -це забирає дуже багато життєвої енергії, а звідси і постійна втома. Деколи напрацююся на дачі, що рук і ніг не чую, а наступного ранку як огурчик. А після розумової праці чи праці з людьми деколи вранці прокидаєшся ще з більшою втомою, ніж лягав спати ввечері.
Так і я приходжу додому, переодінусь, щось на ходу перекушу, запарю каву і в огнеупорну чашку налию собі і на город. Звичайно, спина болить, але мозги не варені. ---------- Додано в 18:26 ---------- Попередній допис був написаний в 18:23 ---------- часом буває в деяких групах таке, що слова не можеш сказати, ніби перший раз в перший клас, бувають там такі люди, що енергію з тебе так тянуть, після цього виходиш ніби вагон розгрузив.Але при всьому цьому, я дуже люблю свою роботу, та в принципі за стільки років(24 роки стажу) я вже і не знаю чи ще щось б могла робити
так що поки ще не мокро і не холодно потрібно зробити вилазку до лісу чи просто поблукати на природі, притулитись до дерева, набратись енергії і знову до праці. Ми ж для неї створені ---------- Додано в 18:31 ---------- Попередній допис був написаний в 18:29 ---------- пішла на кухню, треба щось приготувати, тут вже нема що думати чи я цього потребую чи ні. Чоловік не може бути голодним.
deva,Locke,то ми з вами члени однієї профспілки! Не зовсім фахової,але стільки схожого. В моїй роботі вуха теж втомлюються дуже підписуюсь під кожним словом. Тож ми потребуємо спілкування з природою.
То що, сообразім на троїх. Як колись казали: по рублю, і в школу не підем. Можна і на ще когось взяти, якщо знайдуться однодумці.
Нє!!!!Ну про мене ви звичайно забули:ireful::ireful::frown::frown:А не файно,не файно.....я може трішечки молодша,але це не причина Мені навпаки з вами простіше.
Встаньте з-за компу......підійдіть до люстерка.....і шо? кого ви там видите?Та то і є та приємна молода коліжанка до нашої кумпаніїї! Потребую щоб хтось вигнав мене від компу. Нє,я ше потім зайду,але зара....як у спорті - ривком
То саме і я...допоки цибуля підсмажується, я по -спринтерськи гоп!сюди,гоп! і вже мішаю цибулю....перебіжками по коридору з кімнати в кухню......чудо!!!!я себе не впізнаю...де та я рік тому,коли не було ЛФ
Для Peri, Locke, deva...так по дитячому - добре!!!! http://www.youtube.com/watch?v=A6rXAoOutcg&feature=related ---------- Додано в 20:03 ---------- Попередній допис був написаний в 20:02 ---------- Оцей слоник то Locke,100%
Нє, ну я дивуюся, як так можна було про нас подумати? Та хіба би ми змогли тебе забути? А я тоді взагалі пропащий. Я на ЛФ вже 4 роки, во!..
Ото нечемнота!Вже все поділили:girl_cray:От на наступній форумівці і подивимся хто тут слоник?) ---------- Додано в 22:30 ---------- Попередній допис був написаний в 22:25 ---------- Ага,так там їх семеро!Нород,є ще вакансії!Налітай!))))
Ну не зовсім так, таки трохи щось є від слоника Ну прямо таки... То неправда! Не треба на себе наговорювати. Насправді - :girl_smile: