Що наші діти вчать у школі...

так і робилось. а в старших класах взагалі сусід (хлопець) по парті все носив - чоловік же)))

не знаю, яка у вас була програма, а мій молодший брат (зараз 5 клас) у першому класі мав пречудову програму. от скажіть , що складного у тому, щоб запамятати табличку додавання (як це було ще в мене)? нічого! я перший клас взагалі нічого не робила - бо халява! а тепер розвивають абстарктне мислення. оті їхні завдання про множини і т.д. це ж основи інтегралів! якщо дитина навчиться оперувати такими поняттями - далі не виникатиме труднощів.

 

А чому усім дітям, скажімо в 6-му класі дають розв"язувати одну й ту саму задачу з математики?
Чи не правильніше би було тим хто має нахил до математики давати сладнішу задачу, а тим, хто не має нахилу- якусь простішу. І перший і другий зміг би мати високу оцінку, але ніхто би себе не почувався неповноцінним, бо від кожного би вимагалося по його можливостях.

Я пригадую себе як в школі ніяк не міг розв"язувати рівняння з алгебри. Не те, що був лінивий, чи не хотів їх розв"язати, але просто не міг. В той час як мій друг запросто їх розв"язував. Зате я перечитував більше літератури ніж задавали по програмі, а він і того, що вимагали не міг прочитати. Чи я малював завдання по образотворчому мистецтву для цілого класу, а він не міг і колобка намалювати. Відповідно я почувався неповноцінним в математиці, а він в літературі, чи в малюванні. Хіба це добре?

Тому я вважаю, що потрібно враховувати нахили і здібності дітей.

До речі, Бог завжди враховує це. Є притча в Писанні, де говориться, як господар роздавав таланти і кожному дав за їхніми здібностями- одному дав п'ять талантів, другому - два, а третьому - один
Він не дав усім однаково, а по їх можливостях і здібностях. Відповідно і питав потім у них по їхніх здібностях...

 

Levko, ну ж фігню городите.

ніхто?
не впевнена, що учень, який отримав оцінку за складну задачу, почувався би повноцінно, знаючи, що поруч його товариш-тлумок в математиці, отримав ту ж оцінку за примітивну задачу. Це одразу відіб'є в нього бажання прагнути більшого, хіба би зовсім фанат тієї ж математики. Але в 6му класі фанати навчання - рідкість. Та й це просто банальна несправедливість.
з підходом "аби ніхто не почувався неповноцінним" може взагалі скасувати оцінювання?
Просто нема чого в своїх дітях плекати комплекси на базі оцінок і втовкмачувати їм, що вони неповноцінні, бо щось їм не дається. А з іншого боку, потрібно все ж спонукати дитину працювати, бо шкільна програма - то такий мінімум, який соромно не опанувати. І це не з області талантів чи схильностей. Це загальна база. Таланти і схильності - це з 10го класу і далі, виш чи профтехучилище.
А середня школа - це як всмажити яєшню в куховарстві чи пришити гудзик в кравецтві. Основи, і то примітивні

 

Прошу не хамити.

Не згідний. Моя дружина розказала мені, що коли вчилася в школі, то була в них така унікальна вчителька по хімії. Вона визначала сама здібності дітей і давала їм завдання відповідно до їхніх здібностей. І що цікаво, дружина сказала, що ніхто нікому не завидував. Кожен отримував свою оцінку. Так що це нормально і можливо зробити, було бачення і бажання.

 

при умові, що тлумкам - шкільну програму з відповідним оцінюванням, а тим, що шарять в хімії - серйозніші завдання і 5 автоматом. Інакше її б зі школи за профнепридатність поперли після першого ж серйозного контролю

 

Вчитель не Бог.. А проблема рішалася в мій час дуже просто. Були базові вимоги, за виконання яких і оцінювали. А для "вундеркіндів" - додаткові завдання підвищеної складності.

 

Тлумак, тлумки...
Результати радянської системи освіти на лице...

Я, до-речі, в школі так себе і почував- повним тлумком в математиці.
Але так немає бути! Чому дитина має себе почувати тлумком, лише через те, що не може осягнути якийсь предмет? Чому така дитина не може йти по якійсь простішій програмі і отримувати високі оцінки за свої старання як і його товариш "вундеркінд"?
Я переконаний, що дитина з самого дитинства має виростати з почуттям власної гідності, а не з почуттям меншовартості...

 

Тому, що така програма розрахована (вважається), що будь-який учень може її засвоїти, приклавши певних зусиль. А оцінки - критерій ступеня засвоєння програми.

 

а я була повним тлумком в хімії, маючи тата-хіміка. Ще до 8го класу так-сяк на 5 витягувала на чистій логіці, а коли пішла органіка - шлюс. Треба було присісти, а пріоритети вже були інші. Але не робила собі з того проблем, і моє почуття гідності не страждало. Просто знала, що хімія - то не моє.
А

хіба в тому, що адекватне оцінювання знань (а саме цим є оцінка з предмету - оцінюванням знань) часто переносили на оцінювання людини, особистості. І чомусь в мене підозра, що виною тому батьки, які нав'язують дітям свої певні комплекси чи очікування, розвиваючи в них відповідно інші комплекси.

І саме тому я й писала, що

(не мала жодного наміру Вас образити, пробачте, будь ласка)
бо Ви замість говорити про те, що оцінка з предмету не є оцінкою особистості і не може бути причиною для приниження дитини, починаєте гнати на систему оцінювання.
Це все одно, що запропонувати різні сантиметри, щоб низенькі не почувалися кордупликами, чи високі - дзвіницями. Або різні кілограми - щоб не було тлустих і худих.

Всього лиш потрібно сприймати оцінку саме тим, чим вона є - оцінкою знань з конкретного предмету. Не старань, не працьовитості, не чемності, а знань з конкретного предмету за шкалою вимог шкільної програми. І позбутися власних задавнених комплексів з цього приводу, і не нав'язувати їх своїм дітям

 

Не може опанувати чи не хоче? Шкільна програма розрахована не на вундеркіндів, а на середньостатистичних учнів, і проявивши певні старання і наполегливість нею може опанувати кожен. Звісно всі відмінниками бути не можуть, але середні знання здатен опанувати кожен учень, за умови, якщо старатиметься побороти свою лінь.
І в житті так само, без праці, старання і наполегливості неможливо досягнути успіху в будь-якій професії.
І власне школа повинна з дитинства привчати дітей до дорослого життя і до того, що "без труда не вытянешь рыбку из пруда".
А хто не має особливого обдарування скажімо до математики чи фізики після школи не вчитиметься в ВУЗі з технічним ухилом, а може стати чудовим гуманітарієм. Проте кожна людина повинна мати початкові знання з різних предметів хоча би для ерудиції і загального розвитку.

 

Думаю, що не все одно, п.Уко... Чи людина висока, чи низка від неї це не залежить, а те що з людини роблять тлумка при тому що вона старається з усіх сил, то це зовсім інше.
Але менше з тим... Далі не буду...

Я говорив саме про не може, а не про не хоче...

Погоджуюсь.

 

хто чи що робить?

як і сприйняття предмету.
при тому з низьких можуть робити ізгоїв ще гірше ніж з "тлумка"

Так що справа не в сантиметрахоцінках, а в нав'язуванні комплексів на їх основі.
І якщо з сантиметрами то проблема колективу, і боротися з таким цькуванням дуже важко, то комплекси через оцінки - то виключно заслуга батьків (особливо після смерті піонерської організації), бо в школі культу відмінника давно нема.

 

тут не згоден
зі мною працює багато людей, які на питання "чи потрібна зараз тобі математика з шкільної програми (ну крім додавання-віднімання-ділення-множення-кореня) чи вища з інституту? -відповідають "ні"
банкір не обчислює інтеграли і тому подібне, а вирахувати ваші проценти можна і на калькуляторі
так шо тут вже залежить від професії

 

Вражає викладання інформатики в школі....дотя вчить інформатику вже другий рік, чи третій , вчора вчили їх закривати вікна ....Виявляється закрити вікно можна не тільки натиснувши на "хрестик" а ше багатьма іншими способами, які заставили сумлінно записати в зошит, і вимагають зазубрити на наступний раз .....технологічний прорив не за горами

 

Правильно кажете, так воно переважно і є. Я сам свого часу в Політеху вивчав і вищу математику, і фізику і ще багато чого на високому рівні. А коли пішов працювати на завод в конструкторське бюро, то мені придалася одна десята, а то і одна сота частина з того, що вчив в ВУЗі. Але коли почав потім займатися наукою, то мені інститутських знань було явно замало, і приходилося вивчати додатково багато складних речей. Тепер знову мені вистачає елементарного калькулятора і вміння написати елементарні програмки на Екселі. Але якби свого часу навчили тільки калькулятор, то був би сильно обмежений в виборі місця праці і мусів би довіку займатися одним і тим же.

Якщо би в школі вивчали тільки чотири дії і проценти, то у дитини були би обрізані всі перспективи. Щоби навчити цьому достатньо 4 класи. А далі що? Вчити 10-річну дитину 12 - 15 років у ВУЗі? А хіба така дитина вже знає ким хоче бути чи може знати свої здібності і уподобання до того чи іншого напрямку. Тому шкільна програма, хоча вона далеко не найоптимальніша і не найкраща, але дає дитині такі початкові знання, коли вона маючи 17 років після школи може обрати на кого їй вчитися далі і чи вчитися взагалі і має можливості вибрати чи то технічну чи гуманітарну галузь, надолуживши необхідні науки за рік самостійно чи з репетитором.

 

Жінці сказав що в коханки, коханці що в жінки, а сам за комп і вчитись..вчитись ..вчитись...

---------- Додано в 22:44 ---------- Попередній допис був написаний в 22:41 ----------

Очевидно що школа мала б навчити вчитись...шукати інформацію...як розвивати творче мислення...хоча б якусь юридичну грамотність...їсти ножем і виделкою нарешті....Замість того дітям запихують в голови купу застарілого мотлоху і ще і на повному серйозі вимагають то вивчити....

 

Це ганебне явище є закономірним у нашій системі освіти. Інформатику вчать вчителі фізики, математики, навіть в деяких школах вчителі праці, малювання чи біології, які навіть не вміють користуватися інтернетом чи відправити мейл, не кажучи вже про щось складніше типу Ексель, Аксесс чи подібних офісних програм.
А знаєте чому так? Хіба піде в школу працювати фахівець-комп"ютерщик при зарплаті 1200 грн? Причому це зарплата при повному навантаженні (18 годин в тиждень), а рідко в якій школі набереться уроків інформатики на повну ставку, тому отримуватиме набагато менше. Тому і викладають інформатику всі кому не лінь, кому з вчителів не вистачає годин і він може без помилок написати слово "Комп"ютер".

---------- Додано в 22:52 ---------- Попередній допис був написаний в 22:48 ----------

І не тільки школа, але і коледж, і університет повинен вчити вчитися і вміти знайти потрібний матеріал і вміло використати його, а не зазубрювати напам"ять. Всього новітнього є безліч, а людська голова не бездонна бочка, щоби все знати і пам"ятати, тому в першу чергу повинно розвиватися творче мислення.

 

хіба в нас не 40-годинний тиждень?
чи у вчителів не так?
http://www.zkg.com.ua/aktualne-fahivtsyam/normi-trivalosti-robochogo-chasu-na-2012-rik.html