Що наші діти вчать у школі...

100%

моя в 9 класі не знала що хоче...

 

А з якого класу не надто рано для вас?
Бо як на мене, то десь після п"ятого уже досить добре видно нахили дітей.

 

Левко, це дуже індивідуально, дуже.

 

видно. але якщо не занедбати інші напрямки, то вони часто сильно міняються. І 5й клас - однозначно рано.

Я не проти ранньої спеціалізації, але вона може передбачати поглиблене вивчення певних предметів, але в жодному разі не нехтування іншими - щоб дитина завжди могла переключитися.

Якощ ж говорити системно, то класи орієнтовно 5-8 мають давати основи з усіх галузей знань, які потрібні при будь-якій спеціалізації. І на цьому етапі нахили повинні розвиватися за рахунок позашкільної освіти. А десь після 8го вже можна говорити про коледж чи ліцей з певним ухилом. Такі ж речі як гуманітарна чи правнича гімназія з 5го класу - це нонсенс і виключно гра на моді і уподобаннях батьків.
Дуже поважаю керівництво фіз-мат ліцею за те, що вони не пішли на поводу "трендів" і продовжують тримати марку, набираючи учнів аж у 8й клас. А пропагований ними і проваджений міжнародний конкурс Кенгуру сприяє розвиткові математичних здібностей учнів у загальноосвітніх школах, даючи певний орієнтир для тих, кому математика подобається з ранніх класів.

---------- Додано в 18:24 ---------- Попередній допис був написаний в 18:19 ----------

Маю приклад своєї старшої. З 1го класу читає надзвичайно багато. Пише чудові твори. В 6му класі її твір про Львів був серед переможців загальноміського конкурсу. Тим не менше в 7му остаточно визначилася на користь математики, і переломним для цього виявилася геометрія, яку вони в 7му почали, і в яку вона буквально закохалася (потішивши мене тиждень тому, показавши "дуже гарне, просто шикарне доведення" - я в її віці естетики в математиці не бачила).

 

Досвіду зі своїми дітьми ще не маю (старша дитина тільки в другому класі), але можу судити по собі.
Я десь з 5-класу уже точно знав, що математика- то не моє. І так я її ледве тягнув аж до 9-го класу. Цей предмет, направду, був для мене тягарем. Потрібно було прикладати багато зусиль, щоб витягнути його на 4-ку, бо не хотілося псувати атестат 3-ками. В той час як твори я писав з насолодою, чи читав літературу також з радістю і цікавістю...
Звичайно, я не говорю про те, щоб зовсім забрати математику з навчального курсу для дітей з гуманітарним нахилом, просто мають бути якась інша полегшена програма, інші вимоги по цьому предмету і в той час більші вимоги по гуманітарних предметах і навпаки...

Людина не може знати все досконало. Бог кожного наділив певними дарами і талантами. Це на жаль не враховується в школі...

 

куди вже полегшеніша? Ви собі не уявляєте, наскільки примітивні ази дають в школі з тої ж математики чи фізики. Я дуже тішуся, що сучасним дітям хоча б логіку викладають - ми і того не мали.
Маю хороший приклад свого братика, гуманітарія до мозку кісток, який уже на останніх курсах класичної філології сидів зі мною пізніми вечорами і вникав в основи теорії множин і логіки, які йому виявилися корисними для наукової роботи, і які він тупо проваландав в своїй класичній гімназії.
А я, в свою чергу на 4му курсі копала морфологію, бо мала курсову з комп'ютерної лінгвістики.

Ми живемо в часи, коли межі між науками геть стерлися, і спеціалізація - річ дуже умовна

 

Не згоден з вами.
Нахили людини до того чи іншого видно дуже досить рано. Просто ніхто не задається тим, щоб розвивати в дітях ці нахили.
Освіта і далі рухається по накатаній радянській схемі освіти, ціллю якої було затоптати людину, а не підняти. Людину з дитинства ставили в такі умови, що їй потрібно було постійно доказувати всім, що вона щось значить. Це не Божий шлях. Бог, навпаки, бажає людину підняти перш за все, показати, що вона є цінною для Нього незалежно від того, що вона вміє, чи знає...

 

Сучасні професії здебільшого вимагають знань, хоча би поверхневих, з різних галузей. І так як тепер ситуація з працевлаштуванням складна і більшість людей працює не за фахом, написаним в дипломі, то різнобічні знання і ерудиція дуже сильно стають в пригоді. Та і зрештою в дитячий і юнацький період особливості роботи мозку такі, що людині найбільш легко засвоювати різні знання, що стає важким і часто неможливим в зрілі роки. Пам"яті людини потрібно для розвитку помірне розумове навантаження так само, як і м"язам фізичне.

 

Ви лиш дитині своїй того не кажіть вголос. Бо вже в тому віці покладете хрест на її освіті з таким підходом. Вони в тому віці дуже раді зайти благородне виправдання власній ліні. А коли усвідомить, що освіта їй потрібна, буде пізно - бо час згаяла, а наздоганяти ой як не легко. От і буде черговий закопаний в землю талант.

 

Я не виправдовую лінь.
І Бог не виправдовує лінь.
Я за те, щоб старатися в дитині виявити і розвивати саме те, до чого вона покликана, а не вимагати від усіх в однаковій мірі одного ж і того самого.

 

А може просто узаконити оцінку "незадовільно" та й по всьому?

А хіба це погано?

---------- Додано в 13:11 ---------- Попередній допис був написаний в 13:09 ----------

І хто то має зробити? Вчитель? Із платнею 2000 грн. і з 30-ма дітьми в класі?

 

Це уже питання з розряду "як це зробити"...

 

так вона вже узаконена. З 1 теж переводять

а 36 не хочеш?

 

А це не менш важливо, ніж "що зробити". Вчитель в загальній школі того не зробить. Найвище оцінить 5-6 учнів, в яких здібності зверху. А решта - справа батьків. Виявити і дати розвиток. В гімназії, спецшколі, малій академії, приватно... і правильно Ука пише-раніше 6-7 класму можна легко помилитися. (Якщо йдеться не про спеціальні здібності - музика, малюнок...) Особливо якщо бачити в дітях те, що хочеться бачити.

---------- Додано в 14:06 ---------- Попередній допис був написаний в 13:55 ----------

А у Виш приймають?

 

по-моєму більшість вчителів давно забили як і що робити. Єдине завдання для них - поборотися за кількість годин і як догодити директору і як попрацювати з батьками.

 

вони абили на тих, хто нічого не хоче - а таких нажаль більшість, бо самі батьки привчили до того, що все треба купити. Але якщо дитина хоче вчитися, то вчитель радо їй допоможе - він теж потребує сатисфакції від роботи і віддача від учнів - це справжня радість. Іспанка Вам підтвердить. Є такі, котрим лиш би відбути, але таких все таки, одиниці.

якщо нема знань і здібностей опанувати програму середньої школи, то у виші робити нічого. Хоча до табачниківських нововведень система ЗНО дозволяла вибрати собі базові предмети. Як на мене то був оптимальний варіант

 

Маю нині йти на збори спонсорів 13 школи. Цікаво, на шо і скільки треба здавати? Так шо Мих правий. Не вчителі тепер, а бізнесмени, але то не про всіх.....

 

Моя ще до фізики не доросла, тут не порівняю, але математика все-таки зараз складніша, ніж була у мій час. Навіть не те, що складніша, а якась заплутаніша, у першому класі бувало таке, що навіть я не розуміла, чого у тому завданні хочуть. Та й зараз, у третьому, буває, що мала більше часу витрачає на оформлення задачі, ніж на її розв"язання.
А "Я і Україна" - взагалі казка! Чого варте тільки завдання про рідну школу: у якому році заснована, як звали першого директора, скільки вчителів, скільки учнів...
Якось так виходить, що та дитина над підручниками сидить все більше і більше часу, а результату - все менше і менше.

 

100%
мені наразі щастить.

---------- Додано в 16:03 ---------- Попередній допис був написаний в 15:54 ----------

розкажете?
Бо мої, не рахуючи 50 грн в місяць за гімназію зі старшої, вкладаються в 100 грн на пів року (то включно з 8 березня). Додатково йде лиш оплата за підручники з англійської (я лише за, бо наші - то шось з чимось). В молодшій школі (інша школа) - троха більші апетити, там мені фінансова політика не так подобається. Тим не менше вчителька - суперова.