Меня этот факт заинтересовал. Как в Австро-Венгрии мог возникнуть украинский национальный музей. Оказывается: "Бажаючи довести світові, яку давню самостійну культуру має український народ, Андрей Шептицький ретельно все життя збирав докази про існування цієї культури. Щоб належно розмістити чималу вже збірку цих безцінних скарбів – ікон та зразків церковного мистецтва, Митрополит Шептицький в 1905 р. купує будинок маляра Яна Стики та відкриває у ньому "Церковний Музей". http://www.artclass.lviv.ua/artclass/academy/museums/ukraine/national-museum/ ---------- Додано в 20:52 ---------- Попередній допис був написаний в 20:51 ---------- Питань нема, я з Вами згоден
Релігія і національність в Австрійській імперії були досить близькі, та й ікони були перш за все як зразок українського сакрального мистецтва
Ви і за 1000 не побудуєте нічого путнього На львівському форумі не виражаються - Львів дав Україні найкультурніший форум!
На мой взгляд-прекрасный певец-Святосла́в Ива́нович Вакарчу́к,да и порядочный человек. С удовольствием слушаю его песни!
От я зараз, після робочого дня, сиджу і насолоджуюсь Першою Приватною Броварнею... Заодно читаю: Адреса потужностей виробництва: ПАТ "ПБК" Радомишль". Україна, 12201, Житомирська обл. м. Радомишль, вул. Микгород, 71.... ля-ля-ля телефони/факси і термін реалізації
Если я правильно понял название ветки - "Что дал Львов человечеству за последние 100 лет", то причем здесь приведенный Вами список, (за исключением нескольких) практически весь состоящий из событий местного (локального) значения?
На той, що я пив місто виробництва точно було Львів. Тому що я спочатку купив, мені сподобалось і я вирішив почитати етикетку: де таке смачне пиво варять. Пам'ятаю Львів! Хотів знайти і у Москві таке, але знайшов лише "Львівське 1715". Теж добре! До речі, ще згадалось, що я з Одєси відправляв посилку до Севастополя і туди зрозуміло додав Новорічну листівку. Так от листівка та теж була видрукувана у Львові. Ну і з того мусив підписати її українською! У Севастополі оцінили! А хіба сервер цього форуму не у США? Океан Ельзи
Зараз перекину фоти з фотіка на ХДД, сфоткаю етикетку і повішу тут. Я Вас розумію. Ви прочитали те що написано... Але не все. Все звучить так: Виробник: ТзОВ ТВК "Перша приварна броварня "Для людей - як для себе!" Україна, 79035, м.Львів, вул. Зелена, 204 Тел:+38 (032) 240 51 61 Адреса потужностей виробництва: ПАТ "ПБК" Радомишль". Україна, 12201, Житомирська обл. м. Радомишль, ля-ля-ля... Я не стверджую, що Львів тут ні до чого... Але зварене пиво в Радомишлі...
не що а кого - про це можна почитати в колонці п.Манкурта на захід.нет та в його блозі, а поза тим Львів перш за все дав світу себе самого, зі всіма витікаючими з цього похідними, таким як мультикультурність самого міста
Нарешті я купив "Львівського 1715" і можу розвіяти Ваш сумнів: "Львівське 1715", яке продають у Москві, зроблено саме у Львові (я надіюсь працівники не плюють в нього, знаючи що пиво поїде до Москви ). Україна 79007 м Львів, вул. Клепарівська. Код виробництва 021, як раз який треба! Єдино, що погано, так те, що коштує воно в нас 60 карбованців. Дуже дорого у порівнянні з Україною!
Віддихав я раз у Євпаторії. А по сусідству жив затятий москаль, старший чоловік, син в Росії, майже не навідувався. Я, як справжній бандерівець, вирішив йому фляшку пива запрезентувати. Ну й вибрав Львівське лагер 1715. І шо ви думаєте? Випив москаль то пиво і питає мене: а что ето піво ізготовлєно во Львовском лагєрє, номер 1715? Я оторопів...... не знав шо й сказати!
Та є такий анекдот... Відповідь - саме так, цей лагерь нарощує потужність. Секретне завдання - "споїти Росію"
Щось панове, ви забули про львівських батяр! Їхнім лозунгом служив заклик: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати». Популярності батяри набули у часи Другої Речі Посполитої, коли популяризувалася їхня мова — львівська ґвара та батярські пісні. З 1933 до 1939 року до загальнопольського ефіру виходила регулярна популярна батярська передача львівського радіо «На веселій львівській хвилі» (пол. Wesoła lwowska fala), яку вели її автори — польські актори Генрік Фоґельфанґер (пол. Henryk Fogelfanger) (Тонько) та Казімєж Вайда (пол. Kazimierz Wajda) (Щепцьо). http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівські_батяри
- как же так "не плюют?" Вот сразу видно, что пан не слышал ни про "фрицканi" вареники, ни про то, как борщ "зазубрюють". То ж дорогим гостям!
А ще можемо згадати особистостей світового масштабу, народжених у Львові. Наприклад: Стані́слав Ле́м (пол. Stanisław Lem) (12 вересня 1921, Львів — 27 березня 2006, Краків) — польський письменник-фантаст. Найпопулярніший польський письменник за кількістю мов, на які перекладено його твори[1]. Один із найкращих фантастів усіх часів. Дитячі та юнацькі роки Станіслава Лема минули у Львові, про що він розповів у книзі «Високий Замок» (1966). Батько його, Самуїл Лем був військовим лікарем австро-угорської армії[2], тож і майбутній письменник, закінчивши 2-гу гімназію (тепер 8-ма школа, що знаходиться на вул. Підвальній 2), 1939 року вступив до медичного інституту в рідному місті. Німецька окупація Львова влітку 1941 року перервала його навчання. Після кількарічних блукань у воєнному лихолітті (відбитих у трилогії «Незмарнований час»), юнак опиняється у Кракові й вступає на медичний факультет Ягеллонського університету. Українські переклади * Станіслав Лем «Повернення з зірок» (Львів: «Каменяр», 1965), (Переклад І.Бречак, А.Кисіль, С.Скирта) * Станіслав Лем «Голем XIV» (Переклад Юрія Попсуєнка) в збірці "У сріблястій місячній імлі", Київ, "Веселка", 1986 * Станіслав Лем «Кіберіада» (Київ, «Дніпро», 1990) (Збірка творів С. Лема, в т.ч.: «Казки роботів», «Сім подорожей Трурля і Кляпавція», «Голем XIV», «Нежить», «Голос неба» та ін.), - 815 с. ISBN 5-308-00727-6 * Станіслав Лем «Соляріс» (Київ, ВВФ «Котигорошко» ЛТД, 1996) (Переклад Дмитра Андрухова), — 190 с. ISBN 5-77-07-7796-6 * Станіслав Лем «Високий Замок» (Львів: ЛА «Піраміда», 2002) (Переклад Лариси Андрієвської), — 164 с. ISBN 966-7188-67-1 * Станіслав Лем «Апокрифи» (Львів: Літопис, 2002) * Станіслав Лем «Голем XIV» (Львів: Літопис, 2002)