Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

Напевно поганий перекладач попався пiд руки.
Звичайно на ТИ, що може бути лiпше, рiднiше i ближче? "навiть якщо i мати забуде дитя своє, Я незабуду тебе"...

 

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

В такому розумінні - так, але я живу у звичайному не рафінованому суспільстві, далекому від того, яким мало би бути. Фамільярність не є проявом дружніх стосунків, лише проявом фамільярності Тому й висловився, виходячи з банальних понять. Я за Вас дуже радий, тим не меньше, особисто я не достойний бути Богові другом, і я знаю, про що говорю. Тому для себе вважаю кращим мати Його за вчителя.
Те, що Ви говорите, має сенс лише в тому, що мова йде про Бога, а не про людину. Бо коли з людиною стосунки стать НАДТО близькими (а не кожна людина таке дозволить), то є велика ймовірність, що вони стануть фамільярними, при чому Ви цього не помітите - помітять оточуючі. З Богом таке не проходить, а якщо й станеться, то Ви не зауважите, бо то є Ваше власне, а чужі не помітять, бо збоку не видно.

 

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

В Галичині слова "ТИ" і "ВИ" інтепретуються не так, як звикло і прийнято. А саме, в Галичині "ТИ" говорять рівному по статусу, або молодшому, інколи у зневажливій формі. А "ВИ", коли з повагою, до старших, до батьків, до чужих. А взагальному "ТИ" вживається коли близькі стосунки, а ВИ, коли далекі.

 

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

Вибачте за некоректне питання: ви християнин?

 

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

На те, що Бога не стосуються людські уявлення про ступінь поваги і таке інше. Він занадто досконалий для таких умовних прибамбасів.

Додано через 8 хвилин

То я не зрозумів, чим у цьому питанні Галичина відрізняється від того, що "звикло і прийнято".

Офтоп: Мені подобається, щоб у мові не розрізнялися звертання на "ти" і на "ви". Такою властивістю володіють англійська, іврит, а також (з деякими застереженнями) есперанто.

 

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

Я хрестився свідомо і, як то говориться, при здравому умі.

 

Відповідь: Що гірше: ханжество чи вільнодумство?

Я не сумніваюся, що ви вірите, що Ісус – Син Божий, але ви це виражаєте просто іншим способом, не участю в Божественній Літургії та інших Богослужіннях, а відповідно до вашого світогляду, бо якось людина мусить це виражати, а інакше це не віра. Наприклад, свідки Єгови виражають свою віру зібраннями(а це, між іншим,таки приміщення,будівля), вивченням „Сторожової Вежі”, проповідуванням, мають певні обряди – хрещення, Спомин.

Додано через 14 хвилин
Та й, врешті, всіх нас оцінює Бог, а самі по собі обряди, без усвідомлення мети – самого Бога, наближенню до Нього не ведуть, та і ми не можемо знати, чи ми вже досягнули досконалості, чи знаходимось на самому початку шляху, я сліпий, що стосується мене самого.

 

Ставлення до таких людей таке тому, що суспільство боїться ламати загальноприйняті норми і позбуватися стереотипів - навіть у молитовнику є таке питання, яке слід задавати собі пред сповіддю - "чи сумнівався в правдах віри?" Деяким служителям церкви вигідно, коли людина робить так, як усі і не аналізує почуте і прочитане. Я не боюся ставити самому собі і оточуючим навіть найрізкіших запитань, хоча часто стаю через це об'єктом осуду, але мені все - одно, бо я знаю, що потрібно працювати над собю, щоб чогось досягнути і звертати увагу лише на конструктивні позиції. Люди часто бояться говорити на теми, пов'язані із нетрадиційним сприйняттям світобудови, їм комфортно бути "як усі", бо вони підсвідомо прекладають із себе таким чином відповідальність на плечі безликого соціуму, кожна людина є яскравою індивідуальністю, але сам соціум є безликим, панівні у ньому ідеї не признають критики у свій бік, тих, хто суперечить загальноприйнятим нормам, а особливо у царині релігії, висміюють у кращому випадку. Краще - вільнодумство, але не хамство і нігілзм, а виважений аналіз і розуміння того, що все, що написано у всіх священних книгах написано таким ж людьми, як ми всі, які могли помилятися і перекручувати почуте, чи навіть отримане шляхом "видіння".

 

Людянішою є друга позиція, бо й попи теж люди.