пробачте, що може не в тему, але якийсь дивний у вас правопис, Василю... Бога пишете з малої букви, а богопротивника - з великої причому позиціонуєте себе, як атеїста Якщо вже мова зайшла про науковий підхід, то треба писати Бог (Український правопис. - К., 1993 - і всі пізніші видання) Ну і маленьке питання: а що конкретно вам потрібно, щоб ви повірили? Скажімо так: якби я вам показав людину, монаха, якому ВИКЛЮЧНО віра і духовна практика дали надзвичайні можливості (зцілення молитвою причому навіть на великій відстані, що абсолютно антинауково; телепатія, фізичний вплив на людину на відстані ну і т.д.), ви б повірили, що шлях віри є перспективним і правильним? Чи ви б захотіли спочатку того монаха прерпарувати і пояснити наявність надзвичайних здібностей якимись аномаліями в тілі (нестандартний розмір печінки чи ще щось)?! а чого вас так тема відьмацва зацікавила??? спробую знову відповісти: 1) рідні можуть не здогадуватися якийсь час, але то вже взагалі дурнем треба бути, щоб із часом не помітити змін... До того ж у народі стверджують, що є атрибути, до яких нетерпимі відьми й відьмаки: свячена вода, причастя, мощі, ікони (думаю, до питань з іконами також треба підходити диференційовано). 2) думаю, що до церкви відьма може заходити (зараз є багато людей, які офіційно і не відьмаки, але стільки зла наробили, що будь-яка нечиста сила позаздрить. І ці люди до церкви ходять... подивіться телевізор ), тим більше зараз, коли святості в парафіянах мало та й священики різні є. (стверджують, що велика сила ховається у звуках, вібраціях молитви, саме тому одні люди можуть молитвою виганяти нечистого, а інші навіть захистити себе не можуть тою ж молитвою). Але навряд чи прийме Кров і Тіло Христа богопротивна людина. Переконаний, що ніяка відьма причастя не витримає. У народі вірили, що на Йордан відьми й чорти бояться води, бо в цей день їх свячена вода і вбити може.
У відповідь процитую самого себе: Я людей зустрічав і сам, але я не спираюсь на віру, а тому мені нічого не потрібно.
я вказував не на ваші переконання, а на правило, зафіксоване у розділі "Правопис власних назв" Українського правопису. почитайте там детально розмежовані поняття "Бог" і бог. Різниця є якщо нічого не потрібно, то навіщо дискусія? і якщо ви зустрічали самі, то взагалі абсурд виходить. Все одно, що бачити перед собою сонце і казати, що то не сонце. З такої позиції можна заперечити навіть елементарне філософське твердження "я є, я існую". Опираєтесь на безвір"я?
Осягнення єдності з самим собою? То є плідна думка... Я теж прагну осягнути єдності з самим собою... Правда...хм..треба стати соборним і незалежним...від усього...короче сі зайняти тотим..... д а у н ш и ф т и н г о м... Ех...скоріш би...осягнути єдність... ЗІ.Ото’м прочитав..капець повний... Тихо шифером шурша, крыша едет неспеша
Бога з великої букви пишуть ті, хто вважає це власним ім"ям. Але у бога є власне ім"я. Його звати Єгова. Крім того, великою літерою позначають поклоніння. Я не поклоняюсь. Більше немаю чого добавити. Я не кажу на сонце, що то не сонце. Я зустрічав людей, які живуть вірою. Але це люди. Бог існує як символ віри. А все решта є виявом людської фантазіїї. Ніякого бога як реальної істоти немає.
Свідки ближче до істини, але заборона переливання крови є значним недоліком. Реальність - це те, що не є лише символом, а є фізичним суб"єктом.
Це людська реальність. Людські переживання з приводу символа віри є реальними, але символ віри так і залишається символом віри, скільки б Ви його не переживали!
Є. Тільки наші мізкі не встані його цілком усвідомити, бо він поза нашим досі плоским сприйняттям світу. Ми можем хіба обережно вчепити його краєм думки або чуття, але для того теж тре мати фляки в голові.
Сила тяжіння - це реальність, навіть якщо фізичний об"єкт, який її спричиняє, знаходиться поза зоною досяжності ) З Богом така ж історія - прояви Бога є, а за бороду його не вхопиш ) Тому можна одночасно і вірити, і бути вченим.
Поки я не побачив Вас, вірніше Ваш частковий прояв (ім"я, Ваші дописи...) на екрані свого монітора, я також був чомусь абсолютно впевнений, що такої особи як "Василь" немає!!!!
Василю,візьмемо найтупіший приклад.. Припустимо...всьго лиш припустимо,що Ви зараз вийдете на вулицю,зустрінете зграю обкурених малолєток,або когось схожого і станете їм проповідувати про...е-е-е... осягнення з ними єдності... Їх дії передбачені.. Ваші відчуття - то реальність,чи як?
хотів шось написати для Василя з приводу його поглядів, а потім подумалося: як же все-таки гармоніює його позиція із титульною темою ось воно - діяння злих сил. виявляється, розум, спрямований не туди, може покалічити купу народу. У форумі поки його думки ніхто не підтримав, але він точно знайде собі слухача десь поза форумом... більше сперечатися не хочу, єдине, що додам для Василя: Примітка 2. З великої літери, але без лапок пишуться назви культових книг: Апостол, Біблія, Євангеліє, Коран, Псалтир, а також назви таких релігійних понять, як Бог (але бог Перун і т. ін.), Божа Матір, Син Божий, Святий Дух і т. ін. http://www.madslinger.com/mova/pravopys-2007/rozdil-1.html#toc92 Це, Василю, правило, на яке не впливає ваша позиція. правила затверджені урядом у 1993 році. Бога з великої букви (як християнського Бога) пишуть не тільки ті, хто вірить у нього, а й усі, хто дотримується правил чинного на сьогодні Українського правопису. Я розумію, що тут не диктант. Але погодьтеся, навіть із суто морально-етичних міркувань писати себе "Василь" з великої букви і "Бог" з малої якось не тойво.
Тобто, виходить, що, якщо внаслідок дискусії у віруюючих виявляється невпевненість в своїй вірі, то ця дискусія є сатанинською? Вважаю, що ці правила стосуються віруючих християн, які виражають цим своє поклоніння своєму богу. Оскільки я не є віруючим, то було б цинізмом з мого боку поклонятись богу, в якого я не вірю.
Хм...мені завжди було смішно з позиції атеїстів. Скажіть,а з якого дива Ви впевнені,в тому,що життя зародилось,внаслідок еволюції? А,чому така впевненість у існуванні(!) Дарвіна,Павлова? Ви їх бачили? Щупали? Нюхали? А туди ж...