Відповідь: самотність: зле чи добре? Важливо тоді вірити, що в наступній тисячі знайдеться хтось, з ким самотньо не буде. Додано через 20 хвилин Самотність на короткий час може подарувати, наприклад, хороші ідеї... Самотність на нетривалий час може навести на вдалі роздуми як далі жити... Тривала самотність може затягти в депресію... Головне - їй не піддатись.
Відповідь: самотність: зле чи добре? Все залежить від характеру людини, деякі люди можуть від декількох годин, проведених наодинці почуватися найнещаснішою людиною, а є люди, які вміють зайняти себе як завгодно довгий час і не відчувати самотності...
Відповідь: самотність: зле чи добре? Краще не напишеш. Але і від брехні перед всім світом можна вдуситись, вити вовком.. коли ти вдаєш що тобі не самотньо і ти поруч з кимось, а насправді - зовсім один, ще одніший від того що мусиш це приховувати. В будь-якому випадку, обираючи між несамотністю і самотністю важливо, щоб з двох зол вірно вибрати менше. А вірний вибір - це той про який в майбутньому, озирнувшись назад, не пожалкуєш ніколи, що б не сталося. Караюсь, мучусь.. але не каюсь.
Відповідь: самотність: зле чи добре? всі ми з Вами, коли поглянемо на себе з більшої дистанції, визнаємо, що самі по собі, - самотні протягом більшої частини нашого життя. меншою мірою це відчувається в дитинстві або коли приходить кохання. не так гірко від того в товаристві друзів. тобто весь цей час людина хвилюється та радіє, що вона комусь цікава, що з нею комусь приємно. і я ось так на всіх парусах їхала Городоцькою на зустріч з приятельками нещодавно, - тою вузькою депресивною запилюченою частиною дороги, - й зупинилась в корку на довгу хвилину. в занедбаному будинку поряд на першому поверсі було прочинене вікно, більша частина якого, заклеєна папером, ховала сіру постать старенької, що вже давно там стояла, мабуть й відсторонено дивилася на світ божий. той світ був такий бідний в тому місці, безлюдний й такий самий сірий. яке це пекло - самотня старість!
Відповідь: самотність: зле чи добре? Точно!!! Згадав ще вислів якраз про це: "Истинное одиночество - это присутствие человека, который тебя не понимает" /Элберт Г.Хаббард
Відповідь: самотність: зле чи добре? А мені подобається моя сьогоднішня самотність. По-суті я зовсім не є одна у мене довкола багато людей які мене люблять і шанують, а те що нема партнера до ліжка - то мені не заваджає. Big deal!
Самотність..хм....ніколи не вважала її поганою..ми народжуємся і помираємо самотніми.....так, навколо нас багато людей..але по-суті наша душа самотня. З часом звикаєш до всього...:frown:
Самотність - це час для того, щоб подумати, розібратись в собі, в оточуючому тебе світі, а, інколи, просто розслабитись не думаючи ні про що. Тож самотність просто необхідна, як і сон. Це така собі своєрідна розрядка організму, а точніше психіці.
Людина соціальна істоста і людиною можна стати тільки в соціумі. Для більшості самотність - вимушине явище - цих людей не прийняло суспільство і замість прямого спілкування з людьми вони обрали опосередковане - читаючи книги, переглядаючи фільми, твори мисцецтва тощо вони мають доступ до досягнень цивілізації, іноді такі люди самі творчими людьми.
Бо ви не вмієте свистіти. А треба тільки свиснути! Бо постійного і законного партнера до ліжка, який любить і шанує, повинна мати кожна жінка. Як на мене - самотність добра тільки в туалеті, або під час розмінування.
З того часу відколи я прийшов до свого Татка (13років тому) я майже забув що таке самотність. Зараз уже для мене просто смішно, як можна бути самотнім, коли Він поряд зі мною і то завжди 24год. на добу!!? Навпаки, я кожен ранок, встаю, виділяю певний час заради того, щоб побути насамоті, але на самоті не з собою, а з Ісусом..., щоб мати спілкування з Ним!!!! Яка самотність, люди!? Ісус насправді живий!!!!
Присутності Бога в моєму житті теж є дуже важливою і дуже мене тішить Але, нажаль, Ісус не зробить тобі зранку кави, не прокоментує прочитану книжку, не пригорне, коли тобі сумно. Людині потрібен і Бог, і інша людина. Так ми люди влаштовані - як чоловік і жінка створені. З роками зрозуміла - самотність - це горе з розуму...
Як і в усих життєвих питаннях "все добре вміру". Золота серединка - оптимальний варіант, тож не можна сказати зле це чи добре. Це просто нормально, якщо в межах розумного.
100% Підтримую! Недаремно ж Господь сказав, що не добре бути чоловікові одному. Тому і створив для Адама Єву!
Погоджуюся на 100% Не завжди так.Спокій і тиша дають можливість на вдосконалення та самоаналіз... Все залежить від внутрішнього сприйняття світу і характеру,хіба що людина не може обходитися без сторонньої допомоги, тоді неприведи Господи такої самотності нікому. Я дуже-дуже люблю слухати ТИШУ... В світі стільки суєти....