самогубство...

Забувати про це не варто.

 

Ну так можна за одно прочитати і про рак, радикуліт, кишкові розлади і глисти....Просто так, щоб не розслаблятись....)

 

Особисто я знаю - як не стане Зоряни,я піду.
Нема сенсу тут бути.
Дістало.

 

Розумію, що це та територія, де краще не пхатись, не давати порад, не прогнозувати ситуацію тощо.
Але писати та навіть думати так - ГРІХ!
Тема, мабуть, не для форуму. Але про це обов'язково варто говорити!

 

Це не єдиний мій гріх.

 

Так, звісно.
Особисто я абсолютно впевнений і мав змогу переконатись, хоч не є фанатично віруючим, забобонним і т.п.
Думка і те, що твориться у нас в головах - ВПЛИВАЄ на те, що ми зараз маємо і будемо мати в житті далі.
Тобто, ми своїми думками будуємо собі сьогодення і майбутнє.
Все, що може нам зашкодити сьогодні чи потім - навіть не можна допускати у свої голови!
Знаю, що це лише слова, сказані незнайомцем. Навіть знаю, що Ви про це знаєте також. Розумію також, що вигнати їх з голови - важко і ніби не логічно.
Але!..
Зараз, саме в даний момент, ми самі будуємо своє життя і життя наших близьких! Нашу душу, наш спокій, наш наступний день.

 

А я знаю про що говорю.
Нема сенсу.

 

Тема мала б находитися в розділі "Здоров'я". Це відноситься саме до психічного здоров'я.

 

Люба також так думає? Вона хоче залишитись сама?

 

Ну, кто стакан воды тебе подаст,
Когда наступит
Миг последней жажды,
Когда уже, что прожито – не важно,
Да, и стакан -
Уже в последний раз…

Кто пот тебе на маковке утрёт,
Когда вспотев –
Испивши из стакана –
Ты просипишь: а, может, ещё рано
Моей душе
Подняться в свой полёт

Кто на коляске вывезет тебя
Ещё раз
Захлебнуться мокрым ветром…
И кто беретик старенький - из фетра
Поправит,
Твою лысину храня…

Не приведи, Господь, мне встретить час,
Когда
Не дотянусь я до стакана…
И судна под кроватью - капитаном
Почувствую себя,
Хотя бы раз…

Позволь мне в счёт того, что не просил –
Не стать для тех,
Кто мной любим безмерно,
Тем чемоданом, треплющим всем нервы,
Что бросить жалко
И тащить нет сил…

 

То не нам вирішувати.

 

Важка тема. Склалось так, що знаю дві сім'ї в яких це сталося... в кожній чоловік забрав собі життя. З різних причин і в різний час.
Про те, що переходили і переходять після того його мама, дружина і рідні навіть не берусь писати...
Не можна підпускати до себе такі думки. Молитва, допомога священика, лікаря... все що можливо, щоб тих думок позбутись.

 

Бердяєв писав, що самогубство - це насильство не тільки над життям, але й над смертю. Про це варто задуматься.

 

"...Якщо людина вчинює самогубство, її сутність (душа) не може піти далі за ефірний рівень, і дуже часто стає їжею для ефірних і астральних тварин. Іноді, коли сутність має сильний захист, вона й далі існує поряд із живими людьми. Інколи такі сутності виявляють себе в різних явищах полтергейсту, які досі є загадкою для сучасної науки. І, що особливо важливо, під час самогубств сутності випадають з кругообігу перевтілень, залишаються в «замороженому» стані. Крім того, не випадково християнська релігія зараховує самогубство до найважчих гріхів (тобто — до найважчої карми)..." Джерело

 

Я знаю пятьох людей, які зробили самосуд.... Всі вони були або ОДИНОКІ, або мали РОКАМИ ДЕПРЕСІЮ. Тому вважаймо за людьми, які нас оточують, особливо, коли вони втрачають когось!
Життя ПОДАРЕНО нам Богом, такі речі потрібно ЦІНУВАТИ і бути вдячним. Саме тому самовбивство заборонене релігіями. А загалом, ми самі ковалі нашого життя, що ми з ним зробимо, таким воно і буде....

 

Якщо людині ніхто і нічого не може допомогти, то для чого обтяжувати інших, приносити скорботу і мучитись? Людей і так забагато...

 

Що таке самогубство? Чи має воно якісь часові критерії?
Якщо людина кожного дня систематично бухає і курить, при чому усвідомлюючи що це псує її здоров'я, і в 45 років помирає від цирозу печінки або раку легень, це можна вважати дууууже тривалим самогубством? Якщо ні, тоді як це можна кваліфікувати? Або якщо людина кожного вечора дивиться телевізор, хіба це не ментальне самогубство?

 

....або на форумі сидить

 

Це називається насолоджуватись з життям. Хоча якщо це робиться, щоб втекти від реальності то це, можливо, називається депресія. Самогубство - це швидкий, ціленаправлений акт

 

Читаю у ФБ

View: https://www.facebook.com/photo.php?fbid=10218930715720024&set=a.4373162888374&type=3&theater


Тири-пири, хири-мири... "здійснив суїцид... причина трагедії – повністю знищені засухою посіви... 900 тисяч гривень – скільки він мав виплатити людям... "

Відкладемо поки що набік філософський, моральний і релігійний аспект такого вчинку.

Мене цікавить - на кого цей хрич перекинув свої борги?
На своїх рідних? На своїх дітей? На своїх внуків-правнуків?

Вони тепер мають віддавати ці 900 тисяч гривень замість нього?

Народ, які у кого думки?

зі

я вважаю: захотів вкоротити собі віку - хрин з тобою.

Але перед тим розрахуйся з боргами, застели ліжко, винеси сміття і помий після себе горнятко.
Тоді замов і оплати гріб, місце на рові, заплати гробарям і і всім, кому треба заплатити в таких випадках - та й тоді роби що хочеш робити.

Шо нє?