Це не той випадок Іспанка. Все, що Ви описали, робить людина, якій раптом стало нудно, самотньо і при тому ж звільнився час (і появились гроші). А людина, якій рве душу і яка хоче втопитись... Ваш допис мимо, короче. ---------- Додано в 22:59 ---------- Попередній допис був написаний в 22:58 ---------- В такому стані Ви не будете думати про щастє. Все буде як буде і не буде муки.
Та я вже то три рази чула. Знаю, що молода, і що? Може й мимо, не заперечую. Але, якщо людина піднімає таку тему на форумі - значить, шукає вихід? Не питається, аби спитатися.
будет еще хуже - полная пустота - мука Того, что может приенсти настоящее счастье - хотя бы ненадолго ---------- Додано в 23:24 ---------- Попередній допис був написаний в 23:24 ---------- Странный Вы. Вы личные проблемы на форуме обсуждаете?
Хм, цікаво. Виходить ваш потяг до самогубства - це не ваша особиста проблема, а суспільна. Я розумів що ви егоцентрист вищої проби, але щоб аж так... Нормальна людина зробила б так: описала через що їй набридло жити, їй би дали пораду чим можна поправити - і все. А вам просто хочеться позайматися мазохізмом. За сим - бувайте здорові.
Это слишком личное. уж поверьте. это трагедия жизни вцелом. это не мазохизм Это полная безысходность и полное отсутствие смысла ---------- Додано в 23:33 ---------- Попередній допис був написаний в 23:31 ---------- личная, но это же не конкретные детали... от которых хочется убежать навсегда
с каких пор вы доктор? и я что помощи прошу, нет! Она невозможно я проблему вобщем поднимаю Я про душу =- он про ногу - капец
А, "вобщем"... Ви знаєте що справжні самогубці вкорочують собі віку так, щоб ніхто не завадив. А інша категорія - ті що вилазять на дах і бучу піднімають, так що їх вітам пожежники з міліцією і психіатрами знімають два дні.
Мабуть у кожного хоч раз в житті мелькали думки про самогубство. А в когось і не раз (це вже від темпераменту залежить). OrangeSpring, вбити себе ви зможете завжди: і завтра, і через рік, і через десять. Але вчинивши самогубство, ви позбавите себе можливості жити (ну да, Америку відкрила гггг). Спробую пояснити. Життя - воно таке - трошки сумних моментів, трошки приємних, трошки безмежно щасливих, трошки сіро-буденно-звичайних. В житті постійно щось трапляється. І не завжди це "щось" - це щось погане. А самогубство - це кінець. Це вже "вєрняк", що нічого доброго вже не буде. Бо ви самі себе цього позбавили. Ви кажете Іспанці, що вона ще молоденька.. А в мене думки, подібні до ваших, були у 18 років Зараз я вже доросла цьоця. А тодіііііі! Ооо.. Але знаєте, коли мені здавалось, що немає змісту жити далі, я якимось чином сама себе "убалтала" трошки потерпіти. Уявляла собі, що я просто дивлюся фільм з собою в головній ролі. В якийсь момент у фільмі суцільні негаразди, трагедії, "все умерли", коротше. Але ж на плеєрі видно, що це ще тільки половина фільму. Щось там далі же ж буде! Вимикати фільм зараз - якось тупо. А цікаво ж глянути, що там далі буде?! А буде - то точно. Зуб даю
Как Вы не понимаете, что меня посещают такие мысли, именно потому что проблема за 20 лет только углубилась, из нее нет выхода. Безмятежного счастья у меня никогда не было В 18, даже 30 лет про потерпеть срабатывало. сейчас уже поздно. Ничего не изменится. и дали ничего другого не будет. все то же. невыносимо быть человеком, которого словно вышвырнули в другую вселенную, где все живут соответственно каким-то правилам, с легкостью, а ты как инопланетянин на чужом пиру жизни
чиста правда. Мала знайомого, який жив собі-жив, потім прийшов додому в якийсь день, пообідав, пішов до вітальні і зробив собі харакірі. й досі ніхто не може зрозуміти, в чому причина і чому він так зробив. А Ви кажете, особисте. Як же можна прописати ліки, якщо не знати кореня хвороби?
Вы тоже Доктор????? Останавливает меня толкьо мой страх боли физической ---------- Додано в 23:55 ---------- Попередній допис був написаний в 23:51 ---------- Тот человек не хотел жить. а я хочу, но не могу. Потому что нет жизни у рыбы, выброшенной на берег и у птицы , у которой крылья обрезали
а Ви не пробували кардинально змінити своє життя? З де-яких дописів я зрозуміла, що Ваша робота (або те, чим Ви займаєтесь), наприклад, приносить Вам задоволення. То ж не все втрачено? Спробуйте зайняти себе чимось, щоб заповнити той вільний час, в який трапляються такі думки. Навчіться їздити верхи, або підіть у дельфінарій поплавати з дельфінами. Вони добре лікують душевні травми. Якщо не хочете жити, подивіться, скільки хворих людей бореться за своє життя! Скільки онкохворих дітей мужньо долають хворобу, бо хочуть жити. Це буде не справедливо, по відношенню до них. Лишити себе того, за що інші тримаються кожного дня.
О знову тема типу "срочно треба відмінити хрещення, але всі ваші методи мені не підходять, тому всі в сад"? Я не полінувалася зацитувати всі ваші відповіді на поради, які тут вже прозвучали. І тепер у мене до вас питання - чого ви очікуєте від теми? Від дописувачів у темі?
Люди з ампутованими руками вишивають пальцями ніг. Якщо Ви хочете жити, Ви можете себе переконати в цьому.
От власне, мене теж це цікавить. Це ж не тема з розряду "а пагаваріть". Це надто серйозна заява, як на мене.