самогубство...

в первом случае врагам должно тожа перепасть, во втором, чтоб понять надо испытать, если не дай бог у вас заслуженно трамвай ногу отрежет вам хоть на секунду будет легче от того что вы это заслужили???? вот именно что нет, так что заслуженно мы получаем от жизни ляпасы или нет вопрос третестепенный ...

мда, а он допоможе? откуда такая искренняя уверенность? откуда Его планы знаете? откуда уверенность в существовании Плана? ведь наивысший дар его это свобода, люди свободны в своем выборе, только кто сказал что он даст то что попросиш?

 

Він і сказав:

І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите. (Матвія 21:22)

 

и отказ всегда можно мотивировать "недостаточностью" веры ... это очень пространный довод ...

 

Ага...і ше проісками антипка... Вбивчий аргумент...

 

А може намагатися наверстати цей недостаток ..

 

Самогубство - це найтупіший вибір людини.
:cesored: всьо ставай аскетом і лізь в гори. Там ти знайдеш те що шукаєш.

 

В Візнатії дівчата мали право вчинити самогубство, коли їхнє місто було приречене бути пограбованим ворогом. Стрибали з мурів. Візантія - християнська країна. Отак.
А вопше, якшо людина дойшла вже до того, шоб накласти на себе руки, то їй не дуже зачіпають всякі там високі міркуання про те, чи морально це, чи аморально, чи благородно, чи жалюгідно. Тобто, якшо людина рішилась, то ніякі доводи про негідність такого вчинку її не відвернуть від обраного шляху.
І ще спірне питання про солдатів - чи справді не здатись в полон, а вбитися - це благоролно, адже не здатись це уникнути тортур і поводження як з худобою, отже так і в житті - людина замахалась і вбивається, бо вже не хоче терпіти.

 

Трагедия - удел северных рас. Им неведомо счастье всласть выплакаться. (с) Скотт Фитцджеральд.

 

Погоджуюся, теж так думаю.
Але разом з тим.. ми не знаємо причин. Може йому поставили страшний діагноз і він не хотів мучити ним рідних і себе, може така склалася фінансова ситуація чи борги чи ще щось - що якраз його смерть була б виходом для рідних (буває і таке).. може, втратив житло в результаті афери, може у нього рано померли батьки, а всі його найближчі рідні загинули в катастрофі, може він взагалі був самотнім і втомився від безсенсовності самотнього життя, будучи глибоким інтровертом і не вміючи зав"язати стосунки і стати комусь потрібним... хтозна.

Звичайно, маючи руки-ноги-зір-слух можна і треба поборотися з нападом "безысходности", почати все спочатку, мати мужність витримати удари долі - але щоб піти на такий вчинок - це теж треба знайти в собіі і мужність, і силу волі: задумати і довести до кінця.. ..бррр..

 

Раз мені лікар висловив підозру на "страшний діагноз" (грошей хотів гад)
Я журився рівно пів дня, а потім такий сценарій своїх останніх днів склав шо був навіть трішки розчарований коли інший лікар (знайомий) підозри розвіяв....

Начинити машину вибухівкою і протаранити ВР, адміністрацію президента, уряд..(на вибір), або хоча б пам'ятник Леніну.

 

Знаєте, також так думала коли писала.
Але недаремно написала "інтроверт". Люди дуже різні.. комусь бог дав лабільну нервову систему з народження (чи з дитинства), а оточуючі (яким дана більш стійка психіка) будуть розповідати йому які вони стримані і врівноважені, як у них виходить себе опановувати - бо думатимуть що це їх заслуга.. але заслуги починаються з рівних стартових вихідних даних психіки. А це не завжди рівні дані.. і тим хто має не дано опинитися у тілі і свідомості іншого, хто не має, зрозуміти "як так можна"..
Бо помінятися тілами - це ще можна уявити, а помінятися психічною і нервовою організацією, способом мислення і сприйняття світу.. це вже важче.

 

Звичайно, вміння рефлексувати - розуміти, любити себе - допомагає вийти за межі суб"єктивності (наскільки це можливо), зрозуміти себе самого, шукати способи допомоги - собі самому.
Тому-то дуже важливо налагодити із собою самим "контакт".. розуміти що з тобою відбувається, з твоїм внутрішнім світом. І це не роздвоєння (вже торкалися цього в темі про любов до себе).

 

Я чомусь думаю, що самогубство переважно вчиняють люди в стані афекту чи якогось іншого психічного розладу після сильного стресу, які в цей момент не здатні робити аналізу свого вчинку чи шляхів виходу з кризової ситуацій. Так би мовити затьмарення свідомості.
Як правило той, хто всім наспівує: "Піду втоплюся у річці глибокій...", той цього не зробить, просто гра на публіку. За виключенням хіба душевної хвороби і викликаним нею неадекватним станом.

 

http://focus.ua/health/177136

 

Самогубство - в більшості випадків наслідок психічного роздладу і судити людину яка не змогла знайти іншого шляху для полегшення своїх страждань е варто.

 

Судариня, как прикажетє вас понімать?
А тово не осуд? А шо то?