Там розберуться, а нам треба розібратися тут Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний! (Матвія 5:48)
+100!! Дякую, пане Юр! Дуже влучно!!!! Цитата до слова: "Пильнуйте про мир зо всіма, і про СВЯТІСТЬ, без якої ніхто не побачить Господа." ...........................ап.Павло(Євр.12:14 )
А без цитат Його побачити не можна? Бог ж всюди..а не лише в СП. І святість далеко не в тому,щоб до ісступлєнія сотрясати повітря цитатами і кричати,що лише християни - Його діти... Ми не діти Його - ми Його творіння,створені з невідомою нам метою... Може експеримент...може щось інше... Не можу я сприймати світ,в якому так багато болю....крові,сліз,брехні,.несправедливості...і з кожним днем все більше,як прояв любові до своїх дітей... І не сприйму...
Так тут получається парадокс, як наслідок застосування словесної логіки до того що треба було б розглядати символічно. Але, в рамках релігії, як суспільної інституції все зазвичай трактується на рівні слів, знаків і догм, і тому невитримує елементарної критики.
А що мені до вашої критики? Я свою думку висловлював неодноразово. Повторювати сотий раз нема сенсу...
Хто Вам таке сказав, чи самі придумали? Особисто я кожен день відчуваю Божу увагу і любов до себе. Навіть не можу собі уявити, щоб я робив без Божої Помочі... Як аукнеться. так і відізветься. Якщо хтось не відчуває цієї любові, то тільки через те, що сам не любить Господа. Коли людина любить Бога, то у відповідь отримує ще більшу любов від Нього. Ви помиляєтесь, тому що вже сприйняли таким, як воно є, правда в іншому ракурсі, в основному негативному. Відкиньте негатив і отримаєте лише позитив.
Умгу... Якби був позитив,то я бачив би позитив. Але називати негатив позитивом і тішитись,що то є благодать... не вмію... http://forum.lvivport.com/showpost.php?p=548827&postcount=6 Отак, як є. А може бути й гірше. І може бути зовсім, зовсім зле. А поки розум од біди не згірк ще, - не будь рабом і смійся, як Рабле! Тож веселімось, людоньки на людях. Хай меле млин свою одвічну дерть Застряло серце, мов осколок, в грудях. Нічого, все це вилікує смерть.
Я вже тут мене хтось кликав? Ромку ну скільки Вам я маю компустувати мозги аби переконати у протилежному? Навіть секунда позитиву, щастя- вже щастя і заради цієї секунди навіть варто жити. Я вважаю що якщо ми народились то ми маємо якесь призначення і ми маємо його виконати. Ніщо в світі не варте людського життя окрім самого життя. Переконана що у світі є люди яким у 100 раз гірше, але вони не падають духом, варто жити навіть для того аби бачити як сходить сонечко, як перші сніжинки вкривають ще теплу землю, як підхоплені вітром пожовклі листочки летять назустріч осені, аби чути як співають пташки...Ніц не маю проти ми-люди і всі маєм право на слабкість, але самогубство-занадто велика слабкість.
Що казати вже про тих, які десятки років прикуті до ліжка, без рук та ніг, залежні від інсуліну і тому подібне... Ви, Ромку, наскільки я бачив з фото, молодий чоловік, маєте здорові руки, ноги, бачу й не дурну голову, прогулюєтесь лісом, то які проблеми?
Хоч тема має таку назву,але про самогубство не йдеться... На превеликий жаль,я і цього не можу собі дозволити. Бо є ще обов'язок. І я ще потрібен комусь. Але називате чорне білим...соррі... Тому й чекаю.
Власне я про таких і говорила - далеко не кожен зних духом падає! У мене брат троюрідний на гемофілію хворий і тим не менше радіє кожному дню. І Слава Богу що не можете, це ж добре що є люди, яким Ви потрібні, це означає, що є заради кого жити. І я ж не кажу називати чорне білим я тільки кажу що серед того чорного треба знайти хоч краплинку білого я просто переконана, що те біле там є!!!
Кому байдики...може... Але в мене звичний день...попереду звична ніч... Набираю настоячи...бо напряг... та й 5-6 тис щомісяця на ліки з неба не падає... Кожному своє.. Нарікати,жалітися.нявкати... Соррі НЕ БУДУ ЩАСЛИВО.
хм... а що сказав Бог Адамові, коли виганяв його з раю? наш світ на те і створений, щоб страждати. але тут є і трошки щастя, бо тоді страждання втратило б сенс. мені свого часу сказали таке: ти прийшов у лікарню і кричиш, що тут купа хворих. але ж то лікарня! Ромку, якщо ви того не сприймете, то не означає, що світ ся змінить для вас. Можна не спримати, що товстий шар глини у твердому стані не пробивається головою і навіть не гнеться (якщо обпечена), але від того її не проб"єш
усе правильно, але вихід є! бо не може бути так, щоби виходу не було! для того треба міняти не світ, не обставини і не глину, а себе! інакше ніяк! інакше життя людини іде так, як воно заплановане, але розум людині даний не на те (я своїм малим колись давав таку загадку: що треба зробити, щоб потрапити на Сонце і не згоріти? Через якийсь час вони все-таки дали правильну відповідь - стати вогнем ). навіювати собі треба, але не про пупець землі, а інше: - я ніхто, я найнижчий, тому я повинен поважати КОЖНОГО і не чекати поваги до себе. - я маю стати слугою слуги слуги .... і тільки через служіння зможу щось зрозуміти п.с. так собі думаю. що у вашому житті мусіло щось статися, із чим ви не можете змиритися. Через то така категорична позиція
Безвихідне становище це становище, вихід з якого нам не подобається. По-мойму Єжи Лец сказав. Ой, я собі навіював-навіював і тепер можу сказати, що це шкідлива штука. Бо хочеш думками перетворити реальність, а це вже свого роду зухвалість.ІМНО. І нашо з себе, неповторної особистості, робити ніщо? Це теж зухвалість, бо Бог (чи може якась інша містична сила, бо я не знаю) влаштував так, шоб особа існувала і мала своє призначення і значення (вагу). А тут я буду все на свій лад переробляти. Та й, чесно кажучи, я маю практику самоприниження на кшталт християнського, живучи релігійно. Так от - бути приниженим неприємно.
Гарний приклад, СемперТіро! Один до одного є і з Богом: Бог є Святий. І нам, щоб наблизитися до Нього самим потрібно стати святими! Інакше - ну ніяк.