самогубство...

Ти б ніколи не давав то посилання, коли б читав Біблію.

Десять заповідей стосується не Бога, а людини - то перше, а друге, те, що ти подав було ДО того коли Бог Заповіді.

 

Самогубство можна по різному трактувати, залежно від причини та обставин. Якщо дивитись з християнської точки зору, то це самий звичайний гріх, який ні в якому разі не повинен допускати християнин. Ми християни повинні наслідувати Господа й Бога нашого - Ісуса Христа. Так, як Він терпів муки на хресті, так і ми до останнього подиху не маємо права вкорочувати собі життя, яких би мук ми не зазнавали. Христос терпів і нам велів... Тернистий і важкий шлях справжнього християнина. Тільки сатана намагається відвернути нас від цього життя, вказуючи на ніби-то коротшу та легшу дорогу, де ніби-то можна скоріше позбутись мук - це самогубство. Людина слабкої духовності впадає в оману, не розуміючи, що це одна з найстрашніших пасток сатани... Можна все життя було бути праведником, а перед смертю стати рабом сатани, звернувши на старості літ з дороги Ісуса Христа через самогубство...

 

Хто Ви такий,що таке стверджуєте?
Щодо мене,зокрема?
Глас Господній?
Хоча,зрештою,ваше право...і Ваша думка...
Мою я висловлював не раз...

 

Важко судити про самогубство, не знаючи, що було його причиною. Деякі люди доходять до такої межі, що пекло порівняно із їхнім земним життям здається раєм.
Вважаючи, що гіршого для них вже немає нічого, вони в такий спосіб відходять від проблем. Звичайно ніяка релігія не одобрює самогубство, але і не людям критикувати його. В будь-якому гріхі є можливість розрахунку на помилування, зваживши всі за і проти, не враховуючи хули проти Святого Духа, цей гріх не прощається нікому і ніколи.

 

В нашем роду самоубийц не было и я этим горжусь. Когда то в юности записал в дневнике свою мысль о том, что самоубийца убивает не себя, а ненавистный ему мир. Субьективный идеализм - мир существует, потому что существую я.
Разные люди в одинаковых ситуациях ведут себя по разному. Один кончает жизнь самоубийством, а другой принимает мучения и стоит до конца. Мог бы рассмотреть это на конкретном примере своего рано умершего взрослого сына. Я им горжусь, он вёл себя достойно. Другой человек в аналогичной ситуации покончил жизнь самоубийством.

 

Можна ще багато наговорити на цю тему. Я свою думку висловлював не раз: факт свідомого вкорочення собі віку є самогубством. А ставлення до цього може бути різним,залежно від причин,що спонукали людину до цього кроку. Це і самопожертва,ради спасіння інших,і,коли неможливо для людини честі жити з плямою на совісті,і,коли тримали для себе останній патрон,щоб не здатись в полом ворогу,це і,коли людина відчуває свою непотрібність в цьому світі і робить останній крок...все це є оцим самим самовбивством. Щодо останнього прикладу,скажу,що доки людина потрібна комусь,вона повинна жити. Жити для себе я вважаю набагато більшим гріхом,як самогубство.

 

Самурай.........


А курити папіроси, їсти їжу з всякими Е225...(замість екологічно чистих дриглів) - то самогубство у світлі

Чи як?

 

Я сказав...
Розумному достатньо...

А нащот дриглів...
хм..
Кишкоблудіє...суть чревоугодіє є СМЕРТНИМ гріхом...
та й всьо...

 

Дуже цікава книга "Писатель и самоубийство" http://lib.aldebaran.ru/author/chhartishvili_grigorii/chhartishvili_grigorii_pisatel_i_samoubiistvo/

По -перше, багато цікавих долей.
По-друге, я особисто для себе відкрила деякі відмінності у поглядах на питання самогубства (і смерті, взагалі) у різних культурах.

 

Йдеться не про те, що ти їси, а в якій кількості. І ще маленький нюанс - якщо для когось кава (напр.) є чимось таким між лєгумінкою а життєвою необхідністю, від якої не сила відмовитись, то то як називається?

 

А у чому офтоп?

 

в тому,що тойво...

 

Ну й хіба то здорова піща?

 

але генетичнонемодифікована....

 

Чисто по-людськи зрозуміти можна.
Утім Святі собі віку не вкорочували.

 

Святі на небі...
А ми поки люди...

 

Поки люди -- й є шанс стати святими.

 

От будем там...там і розберуться...
А тут ми люди..і ніщо людське нам не чуже...
І сумніви..і думки..почуття..переживання...муки...
І помилки...успіхи...невдачі...біль...радість..любов...
Ми люди...

 

а хіба через це вкорочують собі віку?