самогубство...

Тоді поясни, якщо одна людина вбиває іншу, на твою думку, з Божої волі, то як це стикується з Божою волею "не вбий".

 

Шановний,а Вам не здається,що якраз оті побожні...що буквально сприймають СП,і сприймають Бога,як людину? Намалювали Його у вигляді дідуся на хмарці і сприймають Його,як того дідуся....приписуючи Йому всі свої думки,відчуття і бажання. А,по темі,повторюю:чи це назвати самопожертвою,чи як інакше,але,якщо людина СВІДОМО ПОЗБАВЛЯЄ СЕБЕ ЖИТТЯ,то,як не назви,факт є фактом.Оцінка -це прерогатива людей,які керуються емоціями,відчуттями,політичною коньюктурою і теде.

 

себе? ти нічого не переплутав?

 

А якщо людина хоче стрибнути з даху саме тому, що вона якраз і потрібна.. нею дуже зручно користуються -та ніхто не дбає про неї саму?
А якщо причиною відчаю є якраз не самотність, а відсутність сил і можливостей дістати гроші для тих, кому ти потрібний чи тягар відповідальності занадто важкий? біль в душі занадто нестерпний? А якщо - крайнє психічне виснаженя, немає моральних чи фізичних сил хотіти за когось дбати і взагалі все байдуже, все?
Може бути безліч причин.. і будучи при психічній рівновазі нам важко збагнути як можна бути байдужим до того що комусь ще гірше.
Я б напевно розповіла про одну жіночку, з якою працювала кілька місяців. Дуже мила, з сивими кучериками.. в неї помер чоловік, з яким вона дуже гарно прожила багато років життя, і якого її дуже бракувало. Вона тяжко переживала його смерть, дуже побивалася за ним.
І одна з вдов сказала її: треба якось перебути один рік. тоді трошки відпустить.

Треба якось перебути..
Піти з життя можна будь-коли. А можна спробувати перебути один рік. не прожити.. просто перебути, хоча б "на автоматі". І обов'язково щось зміниться, не можна знати що і в який бік - але обов'язково.

 

Позбавити себе життя,вбитись,спровокугти когось на власне вбивство,спланувати хід подій,що призводясь до ВЛАСНОЇ ЗАГИБЕЛІ - все оце,залежно від обставин називають по різному,але за фактом є тим самим,чим є -СА-МО-ГУБСТ-ВОМ.

 

те щов и описуєте уже є клінікою певних психічних розладів і люди в таких станах потребують психіатричної і психотерапевтичної допомоги

 

як це спланувати? Ти шо, Ромко?А як же Божий План???????

 

Ти шо,тезко!
Вже настільки применшуєш могутність Бога,що не припускаєш,що спланування людиною обставин,що призводять до власної загибелі - теж частка Божого плану?

 

Ок, а тепер поясни ту свою фразу з Заповіддю "Не вбий". До кого Бог каже "не вбий"? Невже Сам до Себе?

 

..або можна витягти себе за волосся як барон Мюнхгаузен.
Ви що, завжди хочете чогось щиро?.. В більшості випадків затискаєте зуби і кажете собі: не хочу, але треба. Не хочеться - але ж треба (ходити на роботу, дбати про когось, виконувати обов'язки тощо, а тут - жити).
Просто під час депресивного настрою і хандри вистачає малої сили волі. А у крайньому відчаї.. треба знайти велику. І ще мати якусь опору в житті, яка ніколи не підведе.. стержень, щось таке що завжди з тобою. Якщо не віру, то любов до природи, якесь улюблене ремесло.. щось, я не знаю: орігамі, риболовлю, вміння вирізувати ложки з дерева, музику, малювання, писання, танці.. будь що у що можна було б поринути - і в тому знайти втіху, розраду, радість життя чи принаймні тимчасове забуття всього іншого.

 

Там ще багато чого сказано...
1 І Бог промовляв всі слова оці, кажучи:
2 Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства.
3 Хай не буде тобі інших богів передо Мною!
4 Не роби собі різьби і всякої подоби з того, що на небі вгорі, і що на землі долі, і що в воді під землею.
5 Не вклоняйся їм і не служи їм, бо Я Господь, Бог твій, Бог заздрісний, що карає за провину батьків на синах, на третіх і на четвертих поколіннях тих, хто ненавидить Мене,
6 і що чинить милість тисячам поколінь тих, хто любить Мене, і хто держиться Моїх заповідей.

1 А оце закони, що ти викладеш перед ними:
12 Хто вдарить людину, і вона вмре, той конче буде забитий.
13 А хто не чатував, а Бог підвів кого в його руку, то дам тобі місце, куди той утече.
14 А коли хто буде замишляти на ближнього свого, щоб забити його з хитрістю, візьмеш його від жертівника Мого на смерть.
15 А хто вдарить батька свого чи матір свою, той конче буде забитий.
16 А хто вкраде людину і продасть її, або буде вона знайдена в руках його, той конче буде забитий.
17 І хто проклинає батька свого чи свою матір, той конче буде забитий.
18 А коли будуть сваритися люди, і вдарить один одного каменем або кулаком, і той не вмре, а зляже на постелю,
23 А якщо станеться нещастя, то даси душу за душу,
24 око за око, зуба за зуба, руку за руку, ногу за ногу,
25 опарення за опарення, рану за рану, синяка за синяка.
22 Коли ж справді послухаєш ти його голосу, і вчиниш усе, що говорю, то Я буду ворогувати проти ворогів твоїх, і буду гнобити твоїх гнобителів.
23 Бо Мій Ангол ходитиме перед лицем твоїм, і запровадить тебе до амореянина, і хіттеянина,і періззеянина, і ханаанеянина, хіввеянина, і євусеянина, а Я знищу його.
24 Не будеш вклонятися їхнім богам, і служити їм не будеш, і не будеш чинити за вчинками їх, бо конче порозбиваєш і конче поламаєш їхні стовпи для богів.

і ще багато чого...

 

як тут не згадати про "ефект метелика"
ми не можемо знати до чого приведе наш вибір, ми можемо його тільки зробити і очікувати наслідків

пс. Цікаво дивитися коли спілкування відбувається на "різних мовах", а точніше розуміння основних понять відрізняється.
Це те саме що один каже 2+2=4, а другий доводить 2+2=11 і получається що обидва праві

с.130
http://www.koob.ru/zeland/

 

Тобто кожен може робити що йому спаде на думку, а винуватий Бог?
Це вчення зовсім не християнське.

А про цитати з Закону, то Ісус Закона не порушив.І Закон не дасть відповіді чому воля Божа була,щоб Він помер. Ці накази були дані, щоб стримати гріх, а не виправдовувати вбивства. Хоча люди і роблять це.

 

Трішки не таку "потрібність" мала на увазі. Людина не хоче бути "потрібним" грошовим мішком чи тягловою конякою, чи чарівною паличкою, яка може вирішити всі проблеми в сім'ї або на роботі, в той час коли інші навколо лише споглядатимуть на неї.
Кожній людині важливо бути потрібною в тому світі хоч комусь як особистість, просто щоб хтось був щасливий від самого її існування і сприймав її такою, яка вона є. Аби запитав її хоча б "як минув твій день?" і сказав бодай "я рад-ий/-а, що ти є". Таких елементарних, але щирих слів найбільше бракує людям - вони відчувають, що нікому нема діла до того, як вони сьогодні почувались, які почуття переживали, що нового дізнались в житті, тобто...їм все більше починає здаватись, що вони нікому непотрібні...просто як особистості...тоді й можуть виникнути в таких людей думки про суїцид
Тому...мабуть, якщо поруч є людина, пригнічена і депресивно налаштована на всіх і вся, то можна їй, наприклад, сказати "посміхнись, в тебе гарна усмішка" Напевно, це не вирішить усіх її проблем, але може хоча б частково відігнати "чорні" думки, а це вже позитив.

 

Звичайно,звинувачувати Бога у всіх своїх невдачах,всіх негараздах,наділяючи Його людськими рисами - це суто християнська позиція...і суто християнське вчення... Тільки от,завжди забувають одну істину:"Путі Господа неісповідимі"... І,що кому на роду написано - так і станеться... І не ухилитись від того,що МАЄ СТАТИСЬ,ні на йоту...хоч розбий лоба в церкві.. Вчора,після онкооперації померла моя знайома....30-ти річна жінка...яка ще місяць тому не підозрювала про хворобу... Тут це офтоп...але... Така була ВОЛЯ БОЖА,щодо неї...і нікуди від того не дінешся...

 

Бог має 2 прояви: абстрактний (імперсональний - "всюди єси і все наповняєш") та конкретний (персональний - Він також сміється, жартує, відчуває, постає перед нами як особа, деколи в іконі (формально - шматку дерева чи тканини), це конкретна постать, наприклад, Бог Син). Для того, щоб довести персональність Бога, можна скористатися елементарною логікою: оскільки Він є творець усього, то все, наявне у нас на Землі, є відображенням (можливо дещо блідим і перекрученим, спотвореним, збоченим) того, що є в Духовному світі.
Так, проблема в тому, що люди справді приписують Йому свої риси, але насправді вектор інший: це у нас Його ознаки (однозначно у нас вони в дуже примітивному прояві), які ми паплюжимо, забруднюємо
до того ж Він створив нас "за образом і подобою Своєю" (А НЕ НАВПАКИ!).
повторюю свою тезу: свідомо позбавляти себе життя (через несприйняття Його волі і висунення на 1 план ВЛАСНОГО ЕГО) й усвідомлювати, що помреш від рук людей чи в силу обставин (можливо) виконуючи свій ОБОВ"ЯЗОК - це різні речі.
Згадайте слова самого Ісуса "нехай омине мене чаша ця, але якщо на ЦЕ ТВОЯ ВОЛЯ..."

ну, насправді все не зовсім так, бо є речі, які мають статися з людиною (обов"язково стануться, щодо них прийнято остаточне рішення і тут справді "своєї долі конем не об"їдеш")
але є речі, які можливі (можуть статися, а можуть і не статися, відповідно до дій самої людини)... історія вашої знайомої не поодинока і можна зробити висновок, що начебто все визначено...
ОДНАК, учасники форуму можуть навести факти "чудесного зцілення", або просто чуда, коли хтось рятувався практично у безвихідній ситуації.
Особисто я можу розказати 2 історії, що сталися з моїми знайомими.
в 1 була клінічна смерть під час пологів і її "повернули" (практично все пам"ятає, що відбувалося, хоча з того часу минуло 20 років). У 2 - критична стадія енцифаліту. У 1 випадку людину "повернули" через одну тільки її думку (впевнений, що було ще щось, але ми всього не можемо знати), а 2 "відпустило", бо молився... хоча голова вже не варила і був повний завал.

 

Та тре було вже всю Біблію процитувати, нє?

А питання було просте.
Ти кажеш, що якщо людина чинить самогубство - то це план Божий, а в одній з Заповідей сказано "не вбий". То як то зрозуміти? конфлікт планів, чи що? Не може Бог одночасно планувати і спонукати вбивство і тут же казати: "не вбий".
Зрозумів?

Та нє, Ромко, це суто твоя позиція, а не християнська, бо християнська - то себе звинувачувати, каятися і виправлятися, а твоя позиція не вимагає ні сповіді, ні каяття, нічого, бо ти все звалив на Бога і твердиш, що все, що ти робиш, чи хто інший - то Його воля.

 

То там про іншого Бога говориться?

Суто християнська позиція...нагрішити...потім в неділю піти висповідатись і продовжувати...

 

а суто нехристиянська - нагрішити (бо всі грішать) і так сидіти, нікуди не йдучи, не каючись, не висповідавшись і.... продовжувати.

 

ото вже нє!!! від такого "примітивного" сприйняття застерігає християнство, і МАЛИ БИ застерігати священики, бо справжнє каяття передбачає глибоке переживання свого гріха, усвідомлення його причин і наслідків та недопущення повторення цієї помилки у майбутньому.
а те, що священики не вчать або народ не розуміє їх науку (треба вміти вчити, стверджував Сухомлинський! ), то вже інша справа.
якось давним-давно сусідка казала: нині піду до колгоспу 2 рази по солому, бо завтра до сповіди... Яка ціна такого каяття - то вже не мені судити