Русский мир Украины дал трещину передравшись за деньги.

Ну в основном ГРАНД со товарищи и вот это
http://ostrovforum.net/showpost.php?p=536980&postcount=1

 

А, ну это ладно. Разберемся. ГРАНД обещал, что все будет культурно. :rolleyes:

 

В соответствии с евростандартами?

 

А Вам хотелось бы в соответствии с японскими? Камикадзе, харакири, сепуку и много самурайской крови?

 

А Вы хамить любите ?

 

Какой то, мягко скажем, странный вопрос...

 

Ну у вас на аватаре холодное оружие, почему странный вопрос. Не очень миролюбивая у вас аватара и про кровавую войну повторяете

 

Читайте, вникайте, по ссылке пройдите.

 

Ну Вы жу повторяете про кровь, нет?
Зачем?
Кровавая война - это плохо.
Зачем беду накликивать?

 

4.01.2011
Хто вони, звідки, куди ідуть

Якої національності Янукович, Лукашенко, Путін і його Мєдвєдєв? Не слухайте антисемітів – радянської! І їхні чиновники, і їхні міліціонери, і їхні виборці – всі радянські люди. У них з нами – національне гноблення, а у нас з ними – національно-визвольний рух.
Комуністичному експерименту "новая общность "совєтскій народ", передувала монархічна спроба сконструювати "дрєвнюю общинность" велико-русский народ".
Довгий час московські "прикази" і петербурзькі департаменти обходилися без народа, вистачало мужиків.
Катерина ІІ, яка пописувала під літературним псевдонімом Феліція, цариця Кіргізская і кайсацкія орди, можливо, перша відчула незручність виступати в європейській симфонії царицею орд. Їй та її наступникам хотілося володіти яким-небудь стародавнім народом, не гіршим за польській. І такий народ було створено методом літературної містифікації, яка саме тоді ставала модною, щоб абсолютно запанувати у ХІХ ст.
Росіян вигадували справді талановиті люди, яким не достатньо було прислужувати в "лічних канцеляріях", "третіх отдєлєніях", "присутствіях" і "управлєніях", їм хотілося служити трансцендентній сутності, яка тьмяно виблискувала за всім цим жахом. Згідно тренду ХІХ ст. такою трансцендентністю мав бути не рід чінгізідів, не "небесна гармонія" династії Цинь, не нічні ягуари Кецалькоатля, але ізначальний народ–богоносець.
І він був викликаний до життя заклинаннями славянофілів, намальований Васнєцовим, Білібіним і Сєровим, йому організували "народну творчість" - всі ці балалайки, самовари, матрьошкі (за прикладом британців, які саме тоді впроваджували індійські етнічні промисли, сандаловими скриньками і табуретками ми завалені й досі).
Йому вигадали минуле і написали саундтрек. Здібностей цих композиторів вистачило ще й на циганський романс, в який, щоправда, вони вклали більше натхнення.
Найбільш вдалою виявилася побудова мовного стандарту (адже, тривало золоте століття філології), хоча так і не вдалося досягти природної грації, скажімо, романських мов: видно, що словесна форма творилася за принципом тогочасного німецького мовознавства. У слові про-из-но-ше-ние всього лише на один склад менше, аніж у слові из-на-си-ло-ва-ние.
Знімемо капелюха перед Пушкіним і Жуковським адже від початку в їхньому розпорядженні не було такого багатого матеріалу, як в Шампольона.
Прикро те, що в ім'я вигаданої Росії була замовчана, проігнорована, або осміяна справжня Русь (все те, що західніше за Смоленськ), з її живими соковитими діалектами, з її справжньою бурхливою історією, з її дивовижними піснями. ЇЇ героїв не доводилося вигадувати: Федір Острозький був реальним історичним персонажем, на відміну від Ослябі з Пересвітом. Вітовту не потрібно було приписувати перемог, у нього були справжні, на відміну від Дмітрія Донського.
"Совєтський чєлловєк" взяв багато від руского мужика, головне він набув плоті і крові (море крові) і обзавівся власними досягненнями (у складі дивізій МГБ).
Льву Толстому, в ім'я створеного також і ним міфу, доводилося самому роззуватися і зображувати ідеального пейзанина. Натомість радянська людина вижила на Біломорканалі, на Букрінському плацдармі, в черзі за пєльмєнями і не заснула на Партзборах – це реальна людина.
Офіцерам Російської армії ХІХ ст. остаточно стати росіянами заважав не тільки мовний бар`єр, але й часто неусвідомлене почуття сорому за всі ті прикрості які вони спричинили Наполеону так його паладінам, які ніби вийшли з легенд "круглого столу". 1812 рік так і не став інтегральним Культом.
Натомість, Гітлер поступався в шляхетності Бонапарту, окрім того на середину ХХст. почуття сорому вже не існувало в природі, саме тому культ обелісків і вічних пекельних вогнів зміг стати осереддям самоусвідомлення радянської людини.
Хоч як би не опиралися креаціоністи, еволюція таки існує, хоча йде у зворотньому напрямку, не туди куди вказують неодарвіністи: від видів з вищою організацією до простіших. Простіші краще виживають. Тому мавпа походить від людини і так далі аж до бактерій, які примудряються існувати навіть в гарячих сірчаних джерелах.
Радянська людина простіша, тому краще виживає, ніж скажімо, українська. Щоб бути радянською людиною потрібно просто не опиратися. Натомість для того щоб залишитися собою, Русі повсякчас необхідно було здійснювати надзусилля: під Грюнвальдом, під Жовтими Водами, під Базаром, і при Могильові. Русь потребує пошуку і розкопування замулених джерел, але щоб лишитися радянською людині достатньо побільше дивитися телевізор.
Радянська людина – Франкенштейн. Щоб його витворити знадобилися неабиякі зусилля, проте далі він існує за інерцією. Він нас ненавидить. Примиритися з ним неможливо. Всі наші вартості, кістки наших предків були розтерті в порох, щоб додати в алхімічну колбу де його вирощували.
Як писав поет:

" Це Франкенштейн, а заразом ДракУла,
Створіння й майстер, зло і породіННя зла!
Не допоможе з ним ані правнА регУла,
Ні сльози жАлобні, ні рОзумні слова.
З ним тільки меч, й одразу – межі очі,
Щоби не встиг роззявити іклА
Оце і все – заграва серед ночі.
Нарешті світло де була Москва."​

​

​

 

Як все буде: сценарій майбутнього Апокаліпсиса



Істинно зауважено: скажи мені хто твій друг і я скажу хто ти. Тому розумні люди і країни, які управляються розумними керівниками беруть собі за дороговказ життєві приклади з успішних і щасливих людей і держав і відкидають тих, які не здатні раціонально організувати своє життя.
Особливо важливе значення має досвід і приклад старших для молодих людей і молодих країн.
Успішна Фінляндія обрала собі за приклад Німеччину. Болгарія, Угорщина, Чехія, Туреччина та деякі інші країни теж навіть офіційно заявили, що вони рівняються на цю ж країну.

Успішна Південна Корея, Китай взяли собі за приклад не голодуючу комуністичну Північну Корею (КНДР), а Японію.

Процвітаючий Сінгапур впроваджував у себе досвід Японії, США і Гонконгу (Сянгану).
Швидко прогресуючі Бразилія, Чилі та Уругвай використовують досвід США. Все це робиться з розумом, тобто, досвід «країн-прикладів» переноситься на місцевий грунт не механічно, а з врахуванням місцевої національної специфіки.

Майже двадцять років так званих «реформ» в Україні однозначно вказують нам на те, що недолугі керівники нашої держави взяли собі за приклад однозначно історично збанкрутілий досвід Росії. Особливо яскраво це проявилося за нової влади, яка взялася «мавпувати» вже до деталей найдрібніші маразми державного управління країни, яка сама заявляє всьому світові, що «умом Россию не понять».
При цьому це говориться не жартома, а на повному «серйозі». А яким же органом, пардон, панове, вас треба розуміти? Я усвідомлюю, що суто в царині дефініцій української і російської мов різниця у сфері управління разюче відмінна і навіть просторово протилежна. В українців всім керує голова, а в росіян прєдсєдатель. Якщо ми згадаємо, що слово «прєдсєдатєль» походить від слова «сєдаліще», то вираз «умом Россию нє понять», стане більш зрозумілим.

Ну і який же приклад бере «наша» влада з Росії? В якому стані знаходиться ця держава, яку за приклад не взяла ніяка інша держава світу, крім України? Чому це про бажання вступити до ЄС і НАТО у світі заявили 82 (!) країни і немає жодної (!), може ви мені таку підкажете, яка хотіла б вступити до СНД і Ташкентського пакту. То хто ж тоді тут дурний? Запитання, як на мене риторичне.
Правдивої інформації, а не недолугої пропаганди про стан справ в Росії від її влади не дочекаєшся. Практично всі органи масової інформації цієї країни знаходяться під контролем Кремля і співають йому осанну. Але ж зараз уже не ХІХ і навіть не ХХ століття. Інтернет, інформаційні війни, Wikki-leaks, Ісландія, яка на законодавчому рівні прийняла рішення, що ніяких секретів в неї, навіть державних, немає.

Остання країна тепер реєструє будь-які засоби масової інформації, які так чи інакше переслідуються в інших країнах. І на нас обрушився цілий потік інформації, яка раніше складала державні таємниці. Та й «бацька» Лукашенко, посварившись з керівниками Росії взяв і опублікував засекречені дані про тотальну деградацію російського суспільства. Російський ФСБ лише був вимушений констатувати, що КДБ Білорусії працює краще за нього.

То що ж ми довідалися з матеріалів інформаційної війни Білорусі з Росією? Виявляється, що станом на 2010 рік російське суспільство демонструє всьому світові страшну картину повного занепаду і жахливої тотальної деградації. Ось лише деякі цифри.

Ми довідалися, що в Росії 4 млн. тільки зареєстрованих бомжів, насправді їх набагато більше. Понад три мільйони жебраків, які просять на вулицях милостиню, 3 мільйони проституток, 6 млн. тільки зареєстрованих душевно хворих, 5 млн. тільки офіційно зареєстрованих наркоманів, насправді їх набагато більше, понад 6 млн. хворих на СНІД.

Населення Росії щорічно зменшується майже на мільйон осіб. При цьому росіян стає на 2 млн. менше, а «інородців», переважно мусульман, — на 1 млн більше. Щодня робиться тільки офіційно зареєстрованих 10 тис. абортів, 7 млн. шлюбних пар взагалі не мають дітей. Щорічно в Росії скоюється 80 тис. вбивств і 100 тис. людей гине від передозування наркотиків, 30 тис знаходять свій кінець у ДТП.

Тотальна деградація суспільного життя Російської Федерації стане ще яскравішою, якщо ви довідаєтеся, що у в'язницях цієї країни сидить понад мільйон чоловік і що це більше, ніж в СРСР за часів сталінських репресій. Росіяни випивають понад 18 літрів умовного спирту на людину на рік, що більш як удвічі перевищує поріг фізичної деградації нації.

Дітей сиріт у цій країні 750 тис., що більше, ніж після закінчення Другої світової війни (678 тис.). 3,5 млн дітей є інвалідами, понад 1 млн. наркоманами, 2 млн. неписьменні, 5 млн. безпритульні. Зате чиновників там аж втричі більше, ніж було за часів СРСР (Брежнєвський застій).

Росія виробляє нині стільки тканин, скільки царська Росія виробляла в 1910 році. Такий же рівень виробництва вагонів. Випуск взуття взагалі опустився до рівня 1900 року! Лише нафтогазовий сектор за десять «Путінських» років зріс у 5 разів.

Інфраструктура Росії руйнується на очах. Все Підмосков'я зустрічало Новий Рік без світла. Аварію не могли ліквідувати більше тижня. Є реальна небезпека, що в морози без електрики опиниться і Москва. А це вже сама справжня катастрофа.

А яке відношення всі ці факти мають до України, запитає нетерплячий читач? Справа в тому, що наша державна структура нині в усьому мавпується з Росії, а отже одні і ті ж причини дають одні і ті ж наслідки. Тим більше, що за нової влади вже відбулася репетиція майбутнього Апокаліпсису.
Цієї зими в окремих районах Києві вже двічі відключали опалення чого тут не було з часів німецької окупації. На світ в цілому і на Україну зокрема насувається циклічна цивілізаційна криза. Вона, як це завжди було, буде супроводжуватися і різними природними катаклізмами. Уже зараз нашу планету переслідують незвичні потопи, посухи, екстремальні підвищення температури, починає «дуріти» Гольфстрім і Ель-Ніньо.

Ми знаходимося напередодні «переформатування» не лише суспільства, але й природи. Все старе, пострадянське, віджиле буде невблаганною знищене історією. Будуть знищені і провідники та реалізатори збанкрутілих ідей, традицій, ментальності тощо. Тим більше, що всі вони вже давно засвітилися і самі склали на себе «розстрільні списки».

В умовах кризи великі міста перетворяться на справжні пастки для людей. які в них живуть. Системи життєзабезпечення перестануть працювати, а транспортні магістралі будуть паралізовані. Стільниковий зв'язок буде заблокований. Автономні системи водо- і теплопостачання у великих містах у вигляді печей і колодязів відсутні.

«Омельченківські» артезіанські свердловини в столиці з приходом нової влади вже фактично припинили своє існування. Здичавілі тварини, пацюки, інфекційні хвороби, повне знецінення грошей.

Мародери, вбивці, ’валтівники, грабіжники вже нині намагаються взяти владу до своїх рук. Через це найціннішою річчю стане «пан Кольт». Віддалені від міст райони сільської місцевості з автономними системами життєзабезпечення отримають безперечну перевагу.

Найбільше шансів на виживання буде в сільськогосподарських областях Західної України, де люди звикли допомагати один одному. Націоналісти запропонують людям задля виживання строго і жорстко організовану замкнуту систему, яка буде прийнята всіма.

Преференції отримають і добре організовані протестантські громади, які рушать з міст у сільську місцевість. Чим далі від магістральних шляхів, тим ситуація буде кращою. В Західній і Центральній Україні буде сформована потужна армія, яка зупинить навалу в Україну голодних мародерів, вбивць і гвалтівників з Росії, які у 1921–22 і у 1932–33 роках вже заполоняли нашу країну.

Почнеться поступове, болісне відродження на абсолютно нових принципах існування суспільства.

Джерело: Українська правда

 

Хочеш врятувати мову папуаську - на перепису запишись папуасом.) і байдуже що батько з матрір2ю були українцями, євреями, татарами, тощо.
Ці таваріщі із 5-ї колонни зовсім подуріли.)

)

 

Шо, савсем кризис жанра? Не проканало "покращення", так снова вылезли ущемленные за язык? :rolleyes:

 

Так папуаси відмовляються від цієї допомоги (самі справимося) та пропонують зворотню здичавілим в колоніалізмі українцям.

 

Пика московського міра в Одесі. Сьогодні вже виправдовується та скигле про свою лояльність до державної мови. адже ж від кормушки відірвали цю свинячу харю.
Олександр Швець. Фото "Сегодня"
ФОТО громаднина, із-за якого звільнено даішника за мову .
Обличча явно не із московського міра.