русинство на Закарпатті

Якщо русиньський вважається В Україні діалектом руської/україньської, то чому нельзя ? Ви питали ?

 

по русинськи, це ж етнографічна особливість населення однієї з частин України, то напевно можна

 

Ось зацікавило - а що це за категорія етнографічна особливість населення ?

 

знову почали старого кота за хвоста тягати...
ось найкраща стаття, яку я читав на тему русинства:

http://ord-ua.com/2008/12/17/shufrichu---pro-rusiniv/
(з документами, доказами і тепе.)
дозволю собі кілька гарнийх цитат:

"Виявилося, пан Шуфрич також русин... "У сім’ї ж у нас завжди говорили двома мовами — русинською та угорською".
Взагалі-то русинська тема, хоча раніше й не спливала в незалежній Україні, насправді новою не є. Ветерани СБУ пам’ятають, що «русинський рух» в Закарпатті організовувався саме зусиллями Комітету державної безпеки УРСР у 1989-1990рр. При цьому КДБ-істи через свою агентуру – нинішніх політолога Володимира Корнілова та народного депутата України від «Народної Самооборони» Юрія Гримчака – одночасно створювали в Донецьку «Интердвижение Донбасса». На задумку «керівної та спрямовуючої сили радянського суспільства» ці агентурні осередки мали каламутити воду та відволікати увагу суспільства від ідеї відокремлення України від Радянського Союзу.
у зв’язку з заявою Шуфрича зразу ж пригадалася публікація від 28 березня 1998 року в газеті «Позиція» — друкованому органі Закарпатського обласного відділення Українського Союзу ветеранів війни в Афганістані. У статті «Штрихи до портрета кандидата в депутати» стверджувалося, що Нестор Іванович Шуфрич, 1966 року народження, довгий час співробітничав з органами КДБ в якості негласного співробітника під псевдонімом «Тихонов» — спочатку в Південній групі військ, а згодом в апараті Управління КДБ в Закарпатській області в підрозділі Андреєва Ю.К.

споконвічною самоназвою українців є «русин» (аналогічним чином українці називали представників інших народів «литвин», «німчин» тощо), а також утворений від цього слова прикметник «руський». І лише останні два-три століття набули поширення слова «Україна», «українець», «український», які стали вживатися на території Малоросійського краю Російської імперії на противагу запровадженим з півночі назвам «Малоросія» й «малоросійський».

філологи-славісти, що описували мови слов’янського населення російської Малоросії, польської Галичини, австро-угорського Закарпаття чи румунської Буковини, завжди підкреслювали, що то єдина мова, яка має кілька латинських назв-синонимів: lingua ruthena, lingua ruthenica, lingua slavo-ruthena тощо.

що стосується конкретно мови русинів нинішньої Закарпатської області, то ще в 1830 році видатним славістом, уродженцем села Великі Лучки нинішнього Мукачівського району Закарпатської області, Михайлом Поп-Лучкаєм у Будапешті була видана русинська граматика латинською мовою – «Grammatica Slavo-ruthena», тобто «Граматика слов’яно-русинська». Втім, автор паралельно застосовує в свої книжці дві синонімічні назви цієї мови: «ruthena», тобто «русинська», і «ruthenica», тобто руська. Книжка написана латиною за виїмком власне русинських слів, які подані дореформеною кирилицею.
подаємо окремі місця з першої русинської «Граматики» в перекладі з латини. Передусім, наводимо те місце, в якому дослідник описує географічне поширення своєї рідної русинської мови:
«Без граматики, а може, і без зіпсуття, залишилася єдина мова – русинська або карпато-руська, яка вживається, крім Малоросії, Польщі, ще в Галичині та на Буковині, і звідси через південний бік карпатських гір, або верхню Угорщину, по Спиш».
Отже, русинська мова – це мова слов’ян, які мешкають на території Малоросії, Галичини та Буковини, а також «через південний бік карпатських гір … по Спиш».
«Оскільки ця мова відрізняється від усіх інших і дуже часто збігається із старослов’янською, то навряд чи слід вважати її граматику відміною, оскільки флексії старослов’янської годяться також і для неї; щоправда, незначні відхилення не беруться до уваги».
Це – також загальновідомий факт. Принаймні, Костомаров також радив російським історикам і філологам їхати в будь-яке малоросійське село та слухати з живих уст, як звучала старо-слов’янська мова («не ліпо лі ни бяшето, братіє, почати старими словеси труднихо повістей слово о плоку Ігореві…» — пікреслено редуковані «о», які вимовлялися ледь чутно й позначалися на письмі єром «ъ») .

Поп-Лучкай стверджує, що, на його думку, русини є автохтонами й проживали на цих землях з давніх часів.

Ну а насамкінець подаємо русинську народну пісню, взяту з «Граматики» Михайла Лучкая:
Братя, что нового?
Не бойтеся того!
Война настала.
От Кесаря Пана
Уже виволана.
Аби держала
Армада Кесарська
Против Турка велікаго.
Сліпого Погана
И Тирана світського
Же поведе воину
Не отпустит ему
А ни жадному.
В Мукаческом замку
Мав єм Марїанку
Я ю добрі знав
Кедь ю с рук випущу
Гет от іті мушу
Потіш тя Бог с неба
Ож проч іду от теба.
До поля на Турка.
От Турка на Брандебурка,
Буду воювати
И кров проливати.
За вас, дівчата.

А ось ще одна русинська народна пісня, яку в різних варіаціях можна почути далеко за межами Мукачівського району:
Скажи мені правду,
Ци любиш ти мене,
Ци любиш ти мене,
Ци пойдеш за мене,
Ци любиш ти мене альбо ніт.
Не суши серденько во мині,
Бо ти мене береш
Такую молодою
Таку молодою
Таку дорогою.
А кедь ю впаду в недугу,
Не позирай же ти на другу.

Володимир БОЙКО

 

До цієї кетегорії відносять мовні особливості певної етнографічної групи, особливості традиційного будівництва, ведення господарства тощо

Я почав допис,відлучився ненадовго і ви перші встигли відповісти

 

Тобто, я знаю ще кількох осіб, що дотримуються такої ж думки (Із "физики шутят")
Тоді прокоментуйте:

Русинська
Поширена в: Словаччина Україна Сербія
Регіон: Центральна Європа, Балкани
Писемність: Кирилиця
Класифікація: Індо-Європейска, Слов’янська, Східнослов’янська[1]

Офіційна: Воєводина[2] (Сербія Сербія)
Коди мови
ISO 639-1 ry
ISO 639-2 sla
SIL rue

 

Цікаво, що вигадують сучасних русинів, окремих від українців, майже виключно московити і угри. А самим русинам така маячня в голову не приходить.

 

Чому ж не приходить. Русинська мова отримала визнання, як мова меншини, у Словаччині і Сербії. І навіть отримала міжнародний класифікаційний код (не Закарпатський діалект).

 

чому ви вважаєте, що я маю коментувати щось, що ви виставляєте як аргумент проти слів із праці лінгвіста Михайла Поп-Лучкая «Grammatica Slavo-ruthena» (Будапешт, 1830 р)? звертайтесь безпосередньо до лінгвіста, який мав нагоду бачити ту "русинську" мову в оригіналі, без сучасних "геополітичних" окулярів. Я ж не спонукаю вас шукати причини, чому він так написав

ну і ще одна деталь: а хто очолює русинський рух??? хто організував минулого року з"їзд русинів? а потім опростоволосився, сказавши, що нам ніхто не платить, навіть навпаки, не заплатили обіцяні гроші?
і взагалі балогівська цімбора в тому всьому побачила шанс стати собі зкарпатськими царками, от і підтримують, стимулюють.

 

Ви нічого не маєте.
А щодо 1830 - Вам назву мабуть з десяток лінгвістів з іменем, які заперечували самостійність української мови. Що це міняє.
Я навів факти, що свідчать - не усе так просто з русинською мовою.

Це вже зовсім інший аспект і не має жодного відношення до визнання русинської окремою мовою.

 

Как ни странно это пришло в голову послу США Тейлору. Во время выступления во Львове он назвал русинов среди народностей проживающих в Украине

 

Егеж визнєм окремою мовою н-д бойківську говірку, русинську мову в Україні слід відносити до діалектів етногафічних груп, з цим погоджується й практично усе населення Закарпаття

Ось іменно не народом, тобто окремим етносом (етнічною групою), а народністю чому й відповідає поняття етнографічна група, як складова етнічної з певними унікальними для даної етнічної групи особливостями в мові, веденні традиційного господарства...

 

слухати тих негрів......

 

Офіційних десять тисяч, що не погоджується, це не так вже й мало

 

Ну при населенні 1258,3 тис. ос. не так вже багато

 

Ви назвете лінгвістів, які або не українці, або цю мову не вивчали ніколи, або не знають її, або не жили ніколи в Україні і т.д. Спільним тут буде один фактор - вони ніяким чином не стосуються української мови. А я вам навів приклад лінвіста, який сам родом із тих місць, говорив тим діалектом і досліджував ту тему ще тоді, коли цей діалект був набагато чистішим.

хм... неправда. В тому і проблема, що тою "мовою" закладають підвалини сепаратизму.

угу... багато у Росії під час минулого перепису кілька сотень людей зареєструвалися з національністю ЕЛЬФ "злобний карлік" у них уже є, скоро будуть гноми, орки, ристанійці... і т.д.
Біда, що у нас СБУ не тим займається, чим би їй треба було займатися.

 

Опять москалей переоцениваете?
Уверен, что о русинах знают не более 2% населения России.

 

Сперечатися важко, що наймудріші лінгвісти - українські

Історія повторюється. Так було і з українською в Галичині.

Біда, що у нас багато чим займаються не ті. СБУ - історією, політики - лінгвістикою...

 

Но знають ті кому то треба

 

та не сказав би, що саме так...

факт!