Розмалюю писанку, розмалюю! - Львівська Поштa

Тема у розділі 'Стрічка новин', створена користувачем NewsBot, 17 вер 2014.

  1. NewsBot

    NewsBot Well-Known Member

    “Пошта” побувала на майстер-класах із писанкарства та пропонує найцікавіші техніки оздоблення великодніх яєць
    [​IMG]

    Читати публікацію повністю на www.lvivpost.net
     
  2. Gyppsy

    Gyppsy :hi:

    Тисячолітня писанка — Локальна історія
    У багатьох народів яйце віддавна вважали першоосновою Всесвіту, джерелом життя, символом сонця та плодючості. Із запровадженням християнства ці вірування не ослабли, а набули іншого смислу: "Як із яйця народжується життя, що було у ньому, так із гробу воскрес Син Божий".

    [​IMG]
    Ірина Луцик
    історикиня

    Писанкарство в Україні сягає Княжої доби, а то й раніше. Найчастіше археологи знаходять писанки, досліджуючи руські міста: Київ з околицями, Галич, Звенигород, Белз, Пліснеськ, Теребовлю, Жидачів та інші. Більшість з них датуються ХІ–ХІІ століттями. Тогочасні майстри виготовляли їх із глини стрічковим способом та випалювали. Керамічні писанки, як правило, були пустотілими з отвором у ширшій частині та глиняною кулькою всередині – своєрідним калатальцем. Спершу основу писанки покривали тонким шаром склоподібної маси, зазвичай темно-коричневого та темно-зеленого кольорів. Згодом розписували поливою світліших кольорів. Найпоширеніший орнамент – фігурні дужки, виконаний у техніці фляндрування.Часто прикрашали яйце петлеподібними мотивами чи звичайними смужками. Деколи орнамент на глиняній писанці вирізьблювали. Траплялися випадки, коли декоративні яйця виготовляли з каменю чи дерева. Наявність всередині середньовічних керамічних писанок брязкальця може свідчити про те, що їх використовували як обереги, щоб відлякувати злих духів, чи як іграшки для дітей.

    У Середньовіччі подекуди під час будівництва жител у їхній фундамент клали справжні або декоративні яйця – своєрідну будівельну жертву. Такі ж знахідки трапляються у курганах Княжої доби. Покладання писанок до поховань символізувало переродження: "Живе народжує мертве, мертве народжує живе". Звичай приносити великодні яйця на могили рідних у деяких місцевостях зберігся донині.

    У народній традиції великоднє свячене яйце береже від грому, має лікувальні властивості та сприяє багатому врожаю і приросту худоби. Ними обдаровували на знак великої приязні. Цікаво, що дарувати пустотілу (видуту) писанку вважали поганою прикметою та трактували "як подарунок на біду". Гуцули вірили, що "як в народі перестануть писати писанки, тоді й кінець світу настане".

    [​IMG][​IMG]
    Керамічна писанка із Пліснеського городища (тепер територія та околиці с. Підгірці Бродівського р-ну Львівської обл.), кін. Х – сер. ХІІІ століття. Зберігається у фондах Археологічного музею Львівського університету.
     
а де твій аватар? :)